Як і чому газета «Киянин» висвітлювала епідемію чуми у Британській Індії 1897-1898 років?
Частина #1

⚡ Наприкінці 19 століття світ переживав ІІІ-ю пандемію чуми в історії людства. Ця хвороба поширилась з майже безлюдних монгольських степів у великі колоніальні порти Південної та Східної Азії, а звідти – потрапила до Близького Сходу, Африки, Європи й Південної Америки.

📌 Бомбей, де розташовувався один з найбільших колоніальних портів Британської Індії, опинився в епіцентрі спалаху бубонної та легеневої чуми. Тут епідемія набула середньовічних масштабів через місцеву специфіку – розвинену колоніальну інфраструктуру та величезні навколишні нетрі. Погіршували ситуацію й напружені відносини та недовіра між колоніальною адміністрацією та місцевим населенням.

Хвороба щоденно забирала життя в середньому 100-200 мешканців міста, а відсоток смертності при зараженні становив 95-98%. Така глобальна катастрофа змусила світову спільноту об’єднати зусилля, а більшість колоніальних імперій - вислати в Британську Індію власні протичумні експедиції. Вони з одного боку боролись з «чумною заразою», а з іншого – вчились протидіяти їй на чужій території.

Тогочасна преса писала про «бомбейську чуму» майже в режимі реального часу. А як же інакше? Тут зібрались провідні зірки епідеміології з Японії, Британії, Франції, Нідерландів, Італії, Німеччини. Учні Пастера, Коха, Кастельяні, Кітозато та Мечникова.

📌 Російська імперія також намагалась продемонструвати свої амбіції в Азії та приналежність до «цивілізованого», «західного» світу. А тому, вислала групу київських вчених на чолі з Володимиром Високовичем, професором університету Святого Володимира. У складі групи асистентом був також Данило Заболотний. У майбутньому – легендарний епідеміолог, академік та один з авторів вчення про ендемічні джерела чуми.

В Бомбеї «київська група» довела, що чума – «не расова, а соціальна хвороба» (с). Заболотний також відкрив чутливість до чуми серед місцевих павіанів, що дало змогу різним міжнародним групам ефективно випробовувати зразки вакцин на цих тваринах.

Через те, що група проф. В. Високовича перебувала в самому епіцентрі боротьби з чумою, газета «Киевлянин», одна з найавторитетніших провінційних газет Російської імперії, також багато писала про перебіг епідемії в Бомбеї. Власних кореспондентів на місці вона не мала, а тому передруковувала й перекладала новини з європейських видань. Іноді також отримувала відомості по телеграфу від іноземних колег з «перших вуст».

Продовження далі👇

#лонгрін #Індія #Бомбей #Британія #Україна #Київ #чума #епідемія #орієнталізм #медицина #газета #киевлянин #мисливці_на_бактерії #Високович #Заболотний

⚡ Тимчасовий шпиталь європейських лікарів у Бомбеї. Фото 1896 або 1897 року.

#фото #мисливці_на_бактерії #Індія #Британія #Бомбей #чума #епідемія

Як і чому газета «Киянин» висвітлювала епідемію чуми у Британській Індії, 1897-1898 років?

Частина #2. Завершення

⚡ Великі тиражі «Киевлянина» формували суспільну думку та уявлення не лише про Індію, а й Британську колоніальну політику загалом. Тому, її новини цікаві у контексті того, що ж дізнавались з них наші земляки у 1897-1898 роках?

⚡ Підбірку цих новин наводимо нижче. У них багато цінного матеріалу – статистика хворих, суб’єктивний погляд на «Схід», геополітика, фейк-ньюз, анти-вакцинатори та ін.:

📌 «Киевлянин», 1 января 1898 г. #1:
«Появление чумной эпидемии в некоторых областях Индии также вызвало необходимость принятия чрезвычайных мер для локализации эпидемии, дальнейшее развитие которой представляло громадную опасность не только для Индийской империи, но и для Европы. Последние известия из Индии передают, что эпидемия снова усиливается и требует особенной бдительности со стороны индо-британского правительства. Вообще, положение дел в Индии продолжает служить источником серьезных забот для правительства, которое вынуждено особо зорко следить за этой обширной колонией, населенной 300 мил. населением, относящихся враждебно к англичанам.

📌 «Киевлянин», 2 января 1898. #3:
«…На прошлой неделе в Бомбее от чумы умерло 420 человек. Общая смертность 1, 307…».

📌 «Киевлянин», 27 февраля 1898. #58:
• «Бомбей, 26 февраля. Попытка санитарных чиновников узнать причину болезни одной магометанки… вызвала беспорядки. Чиновники небыли допущены в дом и немедленно собралась большая толпа, которая стала бросать камнями в чиновников. Последние удалились в полицейский участок за подкреплением… Один из чиновников предложил толпе разойтись, а когда толпа ответила побоями, он приказал наступать. Четыре магометанина были убиты и несколько ранены…». Заворушення переросли в бунт, до якого приєднались і індуїсти. «… В предместьи Бикула чернь напала на различные дома; обитатели их устроили барикады и из окон стреляли холостыми зарядами. Войска гарнизона галопом с двумя полевыми орудиями явились на помощ…».

📌 «Киевлянин», 28 февраля 1898. #59:
• «Вести о чуме. Кореспондент Berliner Local-Anzeizer онсовательно познакомившийся с положением вещей в Бомбее, сообщает 6 (18) февраля: Только в апреле 1897 г. начали мало-по-малу надеятся, что чума прекратится… Осторожніе люди однако біли другого мнения. И в самом деле, с наступлением холодного времени года єпидемия возобновилась повсюду, где она свирепствовала в прошлом году… В настоящее время чума достигла страшной степени развития, а числа заболеваний превысило даже число заболеваний, проишедших ранее. С 1 января до следующего времени (28 февраля – авт.) всего было 1, 460 случаев заболевания, в том числе 1, 413 со смертельным исходом, т.е. умерло 96, 78 процента… Только на днях паника снова обуяла народ. Бегство из Бомбея возобновляются, вокзалы переполнены. Больных отправляют в одну из многочисленных больниц Бомбея… Среди лиц, ухаживающих за больными, много европейских сестер милосердия…».

#лонгрін #новини #Індія #Бомбей #Україна #чума #епідемія #орієнталізм #медицина #газета #киевлянин #мисливці_на_бактерії #Заболотний

📝Будні християнських місіонерів у Північно-Східному Китаї. З заміток учасника протичумної експедиції на чолі з українським мікробіологом Данилом Заболотним у 1898 році:
📌«…Місіонери (католицькі – авт.), що потрапили в Китай… живучі серед китайців, вдягаються по-китайськи, добре вивчаючи мову, що необхідно у справі поширення релігії. Щоб урізноманітнити нудне життя, вони іноді влаштовують облави (під час полювання на оленів – авт.); з дикого чи вирощеного винограду виготовляють вино, а з пшениці особливе пиво.
📌В середині Китайської стіни зустрічаються протестантські місіонери, більшою мірю з китайців, котрі для розповсюдження своєї пропаганди розвозять і продають за безцінь Біблію, перекладену китайською мовою. Книги ці розкупають дуже швидко, але переважно чоботарі, котрі використовують їх як дешевий і дуже хороший матеріал для підошви черевиків. Ось яка доля спіткала ці книжки!».
Далі буде...
#цитата #Китай #Заболотний #чума #місіонери #християнство

Як ідеї, висловлені науковцями, впливають на думки і життя мільйонів людей в іншому куточку світу? А також, чим корисна робота з картами?

📝Наукові експедиції на Схід у епоху «fin de siecle» (межа 19-20 століть) створювали нові знання про регіон, майже не відомий європейцям. Ці знання допомагали уявляти, усвідомлювати й осмислювати Схід, а також формувати своє ставлення до його народів і культур. «Наука про землю» в цьому випадку була нерозривно пов’язана з медициною, етнографією, релігією, історією регіону, а на основі зібраних матеріалів різних географічних, етнографічних та ін. товариств, наукових чи медичних експедицій, згодом здійснювалась реальна політика колоніальних імперій. Приймались реальні політичні рішення. Причому вчені, які відправлялись в експедицію, інколи не підозрювали (або навпаки чудово розуміли), до яких глобальних наслідків можуть призвести їхні відкриття.

🌏Порівняйте ці дві карти (наведені нижче):
1) Карта, на якій я позначив маршрут українського мікробіолога Данила Заболотного у Монголію і Китай (через Іркутськ, Кяхту, Ургу, Пекін, Жехе, Ченде), який він пройшов 1898 року, шукаючи причини та джерела епідемій чуми в Азії (шлях з півночі на південь).

2) Вірогідний шлях розповсюдження чуми з Південного і Східного Китаю в Маньчжурію та Забайкалля, накреслений головним санітарним лікарем Пекіну, знаменитим французьким епідеміологом Жан-Жаком Матіньоном у 1896-97 роках (шлях з півдня на північ).

📌Маршрут Заболотного майже точно співпадає з вірогідним шляхом чуми, накресленим Матіньоном. Але з однією різницею – він пройдений у зворотному напрямку.

Який між ними зв’язок? Жан-Жак Матіньон цікавився історією і звичаями народів Східніої Азії. Вивчаючи шляхи розповсюдження чуми, він намагався знайти зв’язок між традиційними поховальними обрядами на Тибеті («Небесним погребінням», під час якого тіло померлого згодовували хижим птахам) та потраплянням чуми з півдня Китаю (Юньнаня) у північні райони імперії Цін (Монголію і Маньчжурію). Припустивши, що дикі тварини можуть харчуватись тілами померлих від чуми трудових мігрантів, паломників і купців, передаючи хворобу на північ (аж до Забайкалля), він сильно налякав уряд Російської імперії перспективами масштабної епідемії у Сибіру та на Уралі.

Одним з наслідків його гіпотези стала знаменита експедиція Данила Заболотного 1898 року, під час якої він відкрив природній осередок чуми й роль гризунів (степових тарбаганів) у передачі цієї хвороби людині. Маршрут вчених був однаковий, але висновки – кардинально протилежні.
📌І Заболотний таки спростував припущення Матіньона😏

#текст #роздуми #Китай #Монголія #Тибет #медицина #орієнталізм #Заболотний #експедиція #чума #постколоніалізм