Як ідеї, висловлені науковцями, впливають на думки і життя мільйонів людей в іншому куточку світу? А також, чим корисна робота з картами?
📝Наукові експедиції на Схід у епоху «fin de siecle» (межа 19-20 століть) створювали нові знання про регіон, майже не відомий європейцям. Ці знання допомагали уявляти, усвідомлювати й осмислювати Схід, а також формувати своє ставлення до його народів і культур. «Наука про землю» в цьому випадку була нерозривно пов’язана з медициною, етнографією, релігією, історією регіону, а на основі зібраних матеріалів різних географічних, етнографічних та ін. товариств, наукових чи медичних експедицій, згодом здійснювалась реальна політика колоніальних імперій. Приймались реальні політичні рішення. Причому вчені, які відправлялись в експедицію, інколи не підозрювали (або навпаки чудово розуміли), до яких глобальних наслідків можуть призвести їхні відкриття.
🌏Порівняйте ці дві карти (наведені нижче):
1) Карта, на якій я позначив маршрут українського мікробіолога Данила Заболотного у Монголію і Китай (через Іркутськ, Кяхту, Ургу, Пекін, Жехе, Ченде), який він пройшов 1898 року, шукаючи причини та джерела епідемій чуми в Азії (шлях з півночі на південь).
2) Вірогідний шлях розповсюдження чуми з Південного і Східного Китаю в Маньчжурію та Забайкалля, накреслений головним санітарним лікарем Пекіну, знаменитим французьким епідеміологом Жан-Жаком Матіньоном у 1896-97 роках (шлях з півдня на північ).
📌Маршрут Заболотного майже точно співпадає з вірогідним шляхом чуми, накресленим Матіньоном. Але з однією різницею – він пройдений у зворотному напрямку.
Який між ними зв’язок? Жан-Жак Матіньон цікавився історією і звичаями народів Східніої Азії. Вивчаючи шляхи розповсюдження чуми, він намагався знайти зв’язок між традиційними поховальними обрядами на Тибеті («Небесним погребінням», під час якого тіло померлого згодовували хижим птахам) та потраплянням чуми з півдня Китаю (Юньнаня) у північні райони імперії Цін (Монголію і Маньчжурію). Припустивши, що дикі тварини можуть харчуватись тілами померлих від чуми трудових мігрантів, паломників і купців, передаючи хворобу на північ (аж до Забайкалля), він сильно налякав уряд Російської імперії перспективами масштабної епідемії у Сибіру та на Уралі.
Одним з наслідків його гіпотези стала знаменита експедиція Данила Заболотного 1898 року, під час якої він відкрив природній осередок чуми й роль гризунів (степових тарбаганів) у передачі цієї хвороби людині. Маршрут вчених був однаковий, але висновки – кардинально протилежні.
📌І Заболотний таки спростував припущення Матіньона😏
#текст #роздуми #Китай #Монголія #Тибет #медицина #орієнталізм #Заболотний #експедиція #чума #постколоніалізм
📝Наукові експедиції на Схід у епоху «fin de siecle» (межа 19-20 століть) створювали нові знання про регіон, майже не відомий європейцям. Ці знання допомагали уявляти, усвідомлювати й осмислювати Схід, а також формувати своє ставлення до його народів і культур. «Наука про землю» в цьому випадку була нерозривно пов’язана з медициною, етнографією, релігією, історією регіону, а на основі зібраних матеріалів різних географічних, етнографічних та ін. товариств, наукових чи медичних експедицій, згодом здійснювалась реальна політика колоніальних імперій. Приймались реальні політичні рішення. Причому вчені, які відправлялись в експедицію, інколи не підозрювали (або навпаки чудово розуміли), до яких глобальних наслідків можуть призвести їхні відкриття.
🌏Порівняйте ці дві карти (наведені нижче):
1) Карта, на якій я позначив маршрут українського мікробіолога Данила Заболотного у Монголію і Китай (через Іркутськ, Кяхту, Ургу, Пекін, Жехе, Ченде), який він пройшов 1898 року, шукаючи причини та джерела епідемій чуми в Азії (шлях з півночі на південь).
2) Вірогідний шлях розповсюдження чуми з Південного і Східного Китаю в Маньчжурію та Забайкалля, накреслений головним санітарним лікарем Пекіну, знаменитим французьким епідеміологом Жан-Жаком Матіньоном у 1896-97 роках (шлях з півдня на північ).
📌Маршрут Заболотного майже точно співпадає з вірогідним шляхом чуми, накресленим Матіньоном. Але з однією різницею – він пройдений у зворотному напрямку.
Який між ними зв’язок? Жан-Жак Матіньон цікавився історією і звичаями народів Східніої Азії. Вивчаючи шляхи розповсюдження чуми, він намагався знайти зв’язок між традиційними поховальними обрядами на Тибеті («Небесним погребінням», під час якого тіло померлого згодовували хижим птахам) та потраплянням чуми з півдня Китаю (Юньнаня) у північні райони імперії Цін (Монголію і Маньчжурію). Припустивши, що дикі тварини можуть харчуватись тілами померлих від чуми трудових мігрантів, паломників і купців, передаючи хворобу на північ (аж до Забайкалля), він сильно налякав уряд Російської імперії перспективами масштабної епідемії у Сибіру та на Уралі.
Одним з наслідків його гіпотези стала знаменита експедиція Данила Заболотного 1898 року, під час якої він відкрив природній осередок чуми й роль гризунів (степових тарбаганів) у передачі цієї хвороби людині. Маршрут вчених був однаковий, але висновки – кардинально протилежні.
📌І Заболотний таки спростував припущення Матіньона😏
#текст #роздуми #Китай #Монголія #Тибет #медицина #орієнталізм #Заболотний #експедиція #чума #постколоніалізм
📷Група лам споглядає дійство містерії Цам в дацані Амарбаясгалант. Монголія, долина р. Ібен-гол, 1912 рік. Експедиція Д. Ухтомського та П. Смелова.
#фото #експедиція #Монголія #лама #дацан #Ухтомськмй
#фото #експедиція #Монголія #лама #дацан #Ухтомськмй
🎥«Теодор Рузвельт в Африці» (1909).
📝В 1909 році розпочалась грандіозна експедиція-сафарі в Африку, ініційована Смітсонівським інститутом з метою формування колекції Музеї природничої історії (Вашингтон, США). Її очолив екс-президент США Теодор Рузвельт, який разом зі своїм сином, групою вчених-натуралістів та знаменитих мисливців (Філіпом Персивалем, Річардом Каннінгемом) за рік пройшов шлях від кенійського порту Момбаси (узбережжя Індійського океану) до Бельгійського Конго та Хартума (у Судані).
📌Сафарі детально фільмувалося. Вже у 1910 році вийшло 13-хвилинне німе кіно «Теодор Рузвельт в Африці», яке висвітлювало окремі епізоди мандрівки, а також сцени повсякденного життя й звичаїв корінних народів Африки.
Сафарі стало популярним і елітарним «колоніальним спортом» у часи «Великого переділу» Африки. Не дивно, що ця стрічка спричинила шалений ажіотаж серед глядачів, сформувавши набір кліше про цей континент і його мешканців.
📌Переглянути цю стрічку можна онлайн за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=IJ_QeeHHEZw&ab_channel=LibraryofCongress
#відео #кіно #текст #орієнталізм #Африка #експедиція #сафарі #Теодор_Рузвельт #погляд #колоніалізм
📝В 1909 році розпочалась грандіозна експедиція-сафарі в Африку, ініційована Смітсонівським інститутом з метою формування колекції Музеї природничої історії (Вашингтон, США). Її очолив екс-президент США Теодор Рузвельт, який разом зі своїм сином, групою вчених-натуралістів та знаменитих мисливців (Філіпом Персивалем, Річардом Каннінгемом) за рік пройшов шлях від кенійського порту Момбаси (узбережжя Індійського океану) до Бельгійського Конго та Хартума (у Судані).
📌Сафарі детально фільмувалося. Вже у 1910 році вийшло 13-хвилинне німе кіно «Теодор Рузвельт в Африці», яке висвітлювало окремі епізоди мандрівки, а також сцени повсякденного життя й звичаїв корінних народів Африки.
Сафарі стало популярним і елітарним «колоніальним спортом» у часи «Великого переділу» Африки. Не дивно, що ця стрічка спричинила шалений ажіотаж серед глядачів, сформувавши набір кліше про цей континент і його мешканців.
📌Переглянути цю стрічку можна онлайн за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=IJ_QeeHHEZw&ab_channel=LibraryofCongress
#відео #кіно #текст #орієнталізм #Африка #експедиція #сафарі #Теодор_Рузвельт #погляд #колоніалізм
YouTube
Theodore Roosevelt in Africa [1909]
Summary
Scenes of African peoples and of TR's safari party, all probably filmed in British East Africa (Kenya) in 1909. View of TR planting a tree in front of trading company building, possibly located in Mombasa, long shot of busy amusement area in Kenyan…
Scenes of African peoples and of TR's safari party, all probably filmed in British East Africa (Kenya) in 1909. View of TR planting a tree in front of trading company building, possibly located in Mombasa, long shot of busy amusement area in Kenyan…
🖼️17 липня виповнюється 175 років з дня народження Миколи Миклухо-Маклая (1846-1888) – українського мандрівника, натураліста, антрополога та дослідника народів Південно-Східної Азії, Австралії та Океанії.
📌До Вашої уваги кілька замальовок, які він зробив під час тривалого перебування на о. Нова Гвінея (у 1871-1872, 1876-1877 та 1883 роках).
#малюнок #подорож #експедиція #антропологія #Миклухо_Маклай
📌До Вашої уваги кілька замальовок, які він зробив під час тривалого перебування на о. Нова Гвінея (у 1871-1872, 1876-1877 та 1883 роках).
#малюнок #подорож #експедиція #антропологія #Миклухо_Маклай
📷"Qave ustasI", або ж "Майстриня кави". Фото з етнографічної експедиції Усеїна Боданінського. Крим, 1920-і роки.
#фото #кримські_татари #кава #експедиція #Крим #Усеїн_Боданінський
#фото #кримські_татари #кава #експедиція #Крим #Усеїн_Боданінський