#Британія #реклама #мило #колоніалізм #орієнталізм #цитата
⚡"Імперіалізм не мусив бути економічно вигідним. Для багатьох людей достатньо й того, що він був захопливим" - цікавий вислів Ніла Фергюсона, який дає змогу подивитись на імперію, як на джерело розваг і психологічного задоволення.
📌Коли на початку 20 століття Британська імперія сягнула свого найбільшого розквіту, її масова культура поринула у небачений раніше «імперський кітч», який залишив відбиток у більшості сфер публічного (і не лише) життя. Найбільше він утвердився у візуальному просторі. І мова тут не лише про численні музейні виставки з грандіозними батальними полотнами, а й про повсякденні речі.
Наприклад, засоби гігієни.
📌Представляємо вам нижче рекламу «Мила Пірса» - популярного британського бренду, що активно комерціалізував образ імперської величі.
Перший плакат містить зображення британських кораблів та місіонера, що вручає чорношкірому тубільцю шматок мила. А в центрі – морський офіцер, що старанно миє руки. Супроводжує цей типовий орієнтальний сюжет не менш цікавий текст:
✍️«Перший крок до полегшення ТЯГАРЯ БІЛОЇ ЛЮДИНИ полягає у навчанні чесноти чистоти. МИЛО ПІРСА – потужний фактор у відбілюванні темних кутків Землі…».
📌Подібна реклама багатьох фірм того часу була розрахована на масового споживача. А тому, вплинула на уявлення про колонізований регіон та його народи на Заході.

#Роздуми #Цитата #Персоналії #Кіплінг #Кім #Індія #орієнталізм #крос_культура
⚡«О, Захід є Захід, Схід є Схід, і з місця вони не зійдуть…».
✍️Так звучить мабуть одна з найпопулярніших цитат наймолодшого нобелівського лауреата з літератури - Джозефа Редьярда Кіплінга (1865-1936).
📌Нею регулярно послуговуються митці і політики, щоб підкреслити різницю між світами, цивілізаціями та способами життя "Сходу" і "Заходу". Використовував її і Едвард Саїд у своєму «Орієнталізмі», перетворивши фактично на «кліше» у численних дискусіях про суб’єктивний погляд колонізаторів на колонізованих.
⚡Що ж, вирваний з контексту афоризм насправді є лише першим рядком «Балади про Схід і Захід» Кіплінга, яка насправді зовсім не про це. А про щось більше…
📌Біографія самого Кіплінга є підтвердженням того, що Схід і Захід ще й як «сходять з місця», адже є поняттями поза часом і простором. А тому – межа між ними проводимо ми самі.
📌«Типовий британець» і інтелектуал, знайомий з дитинства завдяки «Книзі джунглів», чудово розумів Схід та вплинув на те, як сьогодні європейці його уявляють.
📌І це не дивно, адже народився він у колоніальному Бомбеї, провівши перші роки життя зі своєю «ая» - індійською нянею, а не з власними батьками. Сам Кіплінг згадуватиме пізніше, що «…мовою гіндустані заговорив раніше, ніж англійською» та «…зненавидів Англію», коли у віці 5-и років мусив відплисти туди отримувати освіту.
📌Дитинство Кіплінга в Індії, та подальша робота в лахорській газеті “Civil and Military Gazette” чимось нагадує долю героя його найцікавішого пригодницького роману «Кім», присвяченого історії Кімбела О’хари – підприємливого сироти, який виріс на вулицях індійського міста Лахора та засвоїв вміння перевтілюватись з білого хлопчика «сахіба» у мусульманина чи індуса нижчих каст, копіювати мову і звичаї різних народів, професій і станів «строкатого Індостану».

⚡ Цікавий погляд з Далекого Сходу на історію України, від Ашіди Хітоші (1887-1956 рр.) - японського дипломата, політика і 47-го прем'єр-міністра Японії (1948 р.).

📌 Під час І світової війни та Української революції 1917-1921 років, Ашіда Хітоші відвідав Центральну Раду в Києві (липень 1917 року) у якості японського військового аташе. Зустрівшись з Генеральним секретарем міжнаціональних справ Олександром Шульгіним та погостювавши у єврейських цукровиробників Гальперіних, він залишив таку згадку про Україну і українців у своєму щоденнику:

✍️"Сто-двісті років тому, степи часів Тараси Бульби, оспівані Гоголем, обігріті променями спекотного сонця, збудили в синах Рівнини кров завойовників. Тоді у тих краях з'явилися козаки, верхівки чорних хутряних шапок яких то виринали, то знову тонули у високих степових травах..."

#цитата #Японія #Україна #погляд

📝Будні християнських місіонерів у Північно-Східному Китаї. З заміток учасника протичумної експедиції на чолі з українським мікробіологом Данилом Заболотним у 1898 році:
📌«…Місіонери (католицькі – авт.), що потрапили в Китай… живучі серед китайців, вдягаються по-китайськи, добре вивчаючи мову, що необхідно у справі поширення релігії. Щоб урізноманітнити нудне життя, вони іноді влаштовують облави (під час полювання на оленів – авт.); з дикого чи вирощеного винограду виготовляють вино, а з пшениці особливе пиво.
📌В середині Китайської стіни зустрічаються протестантські місіонери, більшою мірю з китайців, котрі для розповсюдження своєї пропаганди розвозять і продають за безцінь Біблію, перекладену китайською мовою. Книги ці розкупають дуже швидко, але переважно чоботарі, котрі використовують їх як дешевий і дуже хороший матеріал для підошви черевиків. Ось яка доля спіткала ці книжки!».
Далі буде...
#цитата #Китай #Заболотний #чума #місіонери #християнство

✍️«Чим більше пізнаєш світ, тим більше зростає усвідомлення його незвіданості й упевненість у його безмірі, і то не в просторовому, а культурному багатстві…
У часи Джеймса Фрезера, коли він писав «Золоту гілку», багато антропологів ХIX століття думали, що на світі живе певна кількість племен чи народів, спроба класифікувати й описати які цілком можлива. Сьогодні ми свідомі того, що культурний вимір світу безкінечний у своєму безмірі і багатстві. Думаю, що понад сорока п’яти років досить інтенсивних поїздок, я не знаю світу…
Моє головне прагнення – показати європейцям, що наша ментальність дуже європоцентрична… Що Європу оточує неосяжне і динамічне розмаїття культур, суспільств, релігій та цивілізацій. Життя на планеті, на якій все більше взаємозв’язків, вимагає усвідомлення цього, і пристосування до радикально нових глобальних умов.
📌Ришард Капусцінський. «Автопортрет репортера», 2003.
#Цитата #Ришард_Капусцінський #репортаж

І трохи ранкового до сніданку:
✍️«Ось ви прокинулися вранці, йдете в душ, берете губку – її зробили на островах у Тихому океані. Дістаєте з полиці мило – його зварив француз. Йдете на кухню й робите каву – її виростили у Південній Америці. Може ви любите чай? Його зібрав китаєць. Віддаєте перевагу какао? Його привезли з Західної Африки. Потім ви смажите тости – пшеницю виростив англомовний фермер (не збудьте пекаря). Ваш сніданок об’їхав пів світу…». Мартін Лютер Кінг.
#цитата

Зараз активно розкручують у ЗМІ заяву генсека ООН про необхідність послабити санкції проти Росії і Білорусі, щоб зарадити продовольчій кризі та розблокувати українські порти з вантажем зерна. Кілька днів тому аналітик Том Купер трохи іронічно (і досить влучно) озвучив те, про що скромно натякали західні аналітики своїм африканським колегам під час голосування резолюції по засудженню російської агресії:

✍️«…постачання пшениці до більшої частини Африки (Єгипет та Ефіопія, серед інших, сильно залежать від України) та окремих регіонів Азії зараз – під великим питанням, аж до того, що виникають серйозні побоювання щодо ймовірного голоду. І що цікаво, люди там часто-густо є “палкими фанатами путіна” й чекають, коли ж від “звільнить їх від західного імперіалізму”.

🗺️схема голосування країн Африки по "українській резолюції" на початку російського вторгненян.
#цитата #Африка #новини

Деколоніальний цитатник:
✍"Більшість істориків бачать азійський світ з палуби корабля, валу фортеці чи високої галереї торгового дому" (1934). Цитата Якоба Корнеліуса ван Леура, або ж Дж. С. ван Леура (1908-1942), впливового інтелектуала, який запропонував погляд на історію Південно-Східної Азії, орієнтований на корінне населення. Сам автор загинув досить рано, під час Тихоокеанської військової кампанії 1942 р. Але його ідеї мали великий вплив на концепції заморської історії та деколонізації, що набули популярності після Другої світової війни. У своїй праці "Індонезійське суспільноство: нариси соціальної та економічної історії" він писав в т.ч. про те, що історію країн, народів і регіонів не можна починати лише з часу їх завоювання і включення до колоніальних імперій. Ця теза зараз сприймається як щось очевидне, але для тих часів вважалась навіть дуже категоричною. І вона актуальна не лише для переосмислення "заморських колоній", але й інших регіонів. Зокрема Східної Європи.
https://archive.org/details/indonesiantrades0000jcva/page/n7/mode/2up
#цитата #деколонізація #погляд