📌І в продовження попередньої теми. Стаття міністра зовнішніх справ України, що присвячена глобальній безпеці та зміцненню позицій України в Азії:
https://cutt.ly/iN69QFY
#стаття #текст #Азія #Україна

✍️«На початку 1930-х років Йосип Сталін прийняв російський націоналізм, заснований на старому імперському міфі про велич російського народу. Більшовицька Москва зробила етнічних росіян найбільш привілейованою групою в Радянському Союзі та послала російських поселенців заселяти та контролювати неросійські регіони. Чистки місцевих еліт, насильницьке переселення цілих етнічних груп і створення умов, які призвели до масових смертей, були частиною радянської колонізації. Принижувалися культура, мова та історія неросійських народів, а русифікація подавалася як просвітництво».

⚡️Як західні вчені не помітили російський імперіалізм?

📌Стаття на «Альджазірі» про причини ігнорування колоніального характеру російської агресії в Україні. Авторка відзначає, шо навіть після початку повномасштабного вторгнення, «західні науковці» не сприймали серйозно тих, хто наголошував на пост\колоніальному характері цієї агресії. Більше того, «самозвані антиімперіалісти» (с) в кращому випадку вбачали у цих подіях «західну імперську змову» чи «провокацію». В той же час, саме дослідники з «пострадянських країн» були навчені важким досвідом власних народів, а тому виявились більш об’єктивними у розумінні колоніальних тенденцій в сучасній росії.
https://www.aljazeera.com/opinions/2023/1/24/how-western-scholars-overlooked-russian-imperialism?fbclid=IwAR2ymW1td24An7s_mtUuDDjBnKpDYj51eAqPYoIdgq4TEWWj1l-ODdmrZgE&sf174603361=1
#стаття #текст #колоніалізм #Україна

✍️Історичні дискусії сьогодні є надбанням публічності, а свою візію минулого озвучують та активно відстоюють не лише експерти в фахових дебатах, але й суспільні діячі, політики чи просто «небайдужі випадкові перехожі». До того ж, ці дебати стосуються не лише «історії», але й царини історіографії та методології.

📝Роздумами про песимістичні тенденції у публічних історичних дискусіях на прикладі США поділився Деніел Бесснер, у статті «Небезпечний занепад професії історика» (The New York Times). Він звертає увагу, що американці жорстоко боряться за те, яка візія минулого домінуватиме в політиці. І що ця боротьба на фоні занепаду історичної освіти й науки переходить в руки впливових осіб з соціальних мереж, які не зацікавлені у досягненні складного емпіричного розуміння минулого, а лише просувають ту чи іншу політичну ідею:

📌Запеклі суспільні дебати в США викликало переосмислення освітніх програм у державних школах, які стосувались висвітлення тем рабства, корінних народів, ролі «Батьків-засновників», тощо. Новий імпульс суперечкам надав «Проєкт 1619» (того ж таки The New York Times), який мав на меті «переосмислити історію країни, помістивши наслідки рабства та внесок темношкірих американців у центр національного наративу» (с). У відповідь на це, власну модель «патріотичного виховання» запропонував Дональд Трамп, який разом з прихильниками ініціював «Проєкт 1776», намагаючись «покласти край радикалізованому погляду на американську історію, який знеславлює Батьків-засновників США» (с);

📌Полем битви між цими ініціативами стали назви національних парків, пам’ятників та топонімів. Сторони залучають у цій боротьбі власних лідерів думок, політиків, публічних науковців, активістів, формуючи з їх допомогою фундамент власних стратегій. Історія у цих протистояннях «стала новим напрямком політичного пріоритету» (с);

📌За останні роки професію історика «депрофесіоналізували». В США 70% професорів у цій галузі працюють поза штатом. І статистика тут досить депресивна: кількість науковців на постійній роботі активно зменшується, а рівень їх доходу вже не відповідає навіть середньому класу. Одна з причин – акцент на прикладному характері науки, яка могла би принести очевидну користь людству, політикам, громадськості, державі, тощо. Тому пріоритет у освіті робиться на програми STEM, IT-галузь, інженерія, тощо. Це найчастіше відбувається за рахунок скорочення гуманітарних спеціальностей (історія, література, філософія). Гуманітарії стають навіть об’єктом глузування політиків, які не розуміють для чого витрачати тисячі доларів на (приміром) дослідження античної філософії чи іспанського живопису. Зокрема, Барак Обама у 2014 р. відверто заявив, що «люди потенційно можуть заробити набагато більше за допомогою кваліфікованого виробництва чи ремесла, ніж витрачати гроші на отримання наукового ступеня з історії мистецтва» (с).

🫣І дуже песимістичний висновок статті: «Окремі сфери нашої історії ніколи не будуть відомі лише тому, що хтось не отримає бодай прожиткового мінімуму на їх дослідження… Історію все більше вивчатимуть заможні, тобто ті, хто матиме джерела до фінансування. У майбутньому історію писатимуть не лише переможці, але й заможні люди…».
⚡️Повний текст статті за посиланням:
#текст #стаття #роздуми #спадщина
https://www.nytimes.com/2023/01/14/opinion/american-history-college-university-academia.html?fbclid=IwAR2RP73_t6OMx4YNCV2bKxNJsLIzg5y7a8DV9OvhFx8D2oGd0CU3IkrYptg

Вже деякий час досліджую участь українських епідеміологів у протичумних експедиціях в Азію, у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Буду трохи частіше ділитись роздумами про орієнталізм і медицину, а також інструменталізацію науки та знань про «Схід» за тегом #орієнталізм_медицина :

✍В епоху, коли «здоров’я» стало нав’язливою ідеєю, а майбутнє колоніальних імперій все більше залежало від рівня медицини, в масовій культурі кінця ХІХ ст. з’являються образ нових героїв – «мисливців на бактерії», або ж лікарів\медиків у коркових шоломах, які ризикуючи життям долають пустелі та джунглі, щоб прояснити природу й походження епідемій. Чума, холера, тиф, дизентерія, жовта пропасниця, малярія підривали владу метрополій не менше, ніж визвольні війни: вони паралізували комунікації, рух товарів та людей, викликали бунти, сточували людський ресурс… А з появою залізниць та пароплавів – ця проблема перестає бути «заморською» (привіт від ІІІ-ї пандемії чуми та пандемії «іспанки»).
Якщо країна має колоніальні амбіції – їй не обійтись без Інституту тропічних хвороб та мікробіології. Ця галузь є приводом для національної гордості, маркером «європейськості». І це не дивно, адже її підтримка потребує закладів освіти (університетів, кафедр, інститутів, природничих гімназій), технічної бази, наукового потенціалу та фінансів. Але ще більше - сміливих і рішучих людей.
Полювання на бактерії швидко приносить свої плоди: у 1884 р. Роберт Кох відкриває бактерію Vibrio cholere, а незадовго перед цим бацилу сибірської виразки; під час спалаху чуми в Гонконзі 1894 р. Александр Єрсен «впольовує» бубонну чуму, роблячи це паралельно з Кітасато Сібасабуро; Рональд Росс у 1902 р. відкриває етимологію малярії та доводить, що вона поширюється не повітрям, а через комах; Жан Лаґре досліджує вірус жовтої пропасниці й виробляє проти неї вакцину; Альдо Кастельяні вивчає у Тропічній Африці трипоносому мухи цеце, яка поширює сонну хворобу, а ще - відкриває антисептичну «рідину Кастельяні».
Лише за 30-40 років (з 1880-х по 1920-ті) апробовані в Африці та Азії вакцини, антисептики та дезінфектори води (наприклад хінін) не лише суттєво підвищили здатність європейця виживати в колоніях. Ці наукові результати прокладають залізниці, просувають кордони й змінюють політичну карту світу.

В цей же час, українські лікарі також долучаються до полювання на бектерії у найвіддаленіших куточках світу. Одним з них був Данило Заболотний – автор вчення про ендемічні джерела чуми, який у спробах пояснити походження чуми та шляхи її розповсюдження, провів 15 років у експедиціях до Індії, Монголії, Китаю, Аравії, Персії, Марокко.
#текст #стаття

Колоніальний тягар, сучасна політика й поліровані зуби кашалота у традиційній культурі маорі:

📌«Як спокутувати колоніальні злочини у Тихому океані? Успішний досвід Нової Зеландії». Кілька тез з нової статті в The Economist, яка вчергове нагадує про те, що концепція осмислення спадщини невіддільна від нашого сьогодення:

✍️Британія сьогодні намагається будувати більш глибокі торгівельні та безпекові зв’язки в Індійсько-Тихоокеанському регіоні. Але цього не вдасться зробити без переосмислення впливу, який має колоніальне минуле на перспективи цієї співпраці. Теж стосується і Японії: на політичному іміджі цієї країни досі висить неподоланий тягар злочинів 1937-1945 років. Розв’язання цих питань у нинішній час допомагають успішній дипломатії, адже будувати сталі проєкти в регіоні неможливо без переосмислення колишніми імперіями власного колоніального досвіду. Цей крок дає тверду моральну основу протистояти новій імперській політиці Китаю, який використовує антиколоніальні настрої в регіоні;

У південній частині Тихого океану, де «білі колонії» Британії самі ставали колонізаторами, минуле також перетворилось на «політичне мінне поле». Але у цій історії Нова Зеландія є позитивним прикладом, адже країна з початку 2000-х переосмислює трагедії, оминаючи політичних перформансів чи нещирої театральності, а демонструє реальну готовність почути жертв;

Вибачення мають бути конкретними і відповідати чутливості жертви. Це етичний крок до визнання того, що певні (жахливі, злочинні – авт.) речі відбувались в минулому… але у майбутньому вони не повторяться. Коли держави вибачаються, вони більше думають про відкриття майбутнього, ніж про закриття минулого (с);

Новозеландським політикам у примиренні з корінними жителями допомагають «табуа» - поліровані зуби кашалота, які у південно-тихоокеанської традиції символізують спокуту. Політики Нової Зеландії останні роки використовують їх в якості подарунку під час традиційного ритуалу вибачення перед племенами маорі, що постраждали в результаті колоніалізму.
#текст #колоніалізм #стаття

✍️"Концепція «глобального Півдня»... є одним із елементів геополітичного аналізу, котрим, наче фіговим листком, прикривають ту його частину, про яку всі здогадуються, але не знають, як назвати прямо. Вона настільки розмита, що важко встановити, хто ж був її автором. За деякими даними, їй понад 70 років, але досі чи не кожен політик, вживаючи цей термін, має на увазі щось своє. Глобальний Південь — це чи то постколоніальні країни, чи ті, що розвиваються, чи ті, що не приєдналися, яких чи то 77, чи 130..."
📌Стаття від Сергія Корсунського, посла України в Японії, про т.з. "Глобальний Південь", українську стратегію і очікування від найближчих самітів "сімки" і "двадцятки", які проходитимуть у Південно-Східній Азії.
#новини #стаття

📝Про культурну дипломатію, українських студентів в Японії та переклади аніме.
#Японія #Україна #стаття
https://www3.nhk.or.jp/nhkworld/uk/news/backstories/2357/?fbclid=IwAR1OVR5Go-BSYcw7pAio60vvsy3NPbs2Q1y7oq50eU06wtlmx22zdp6IFpc

✍️”Серед українських президентів Африку відвідували тільки двоє: Леонід Кравчук та Віктор Ющенко. Перший президент мав візити до Єгипту та Тунісу, третій — до Єгипту та Лівії. У різні роки Африку відвідували також урядові делегації, однак, як зазначив по завершенні свого турне міністр, «у попередні три десятиліття африканська політика України розвивалася за інерцією з радянських часів», і з часом сила цієї інерції ставала дедалі слабшою”.
📌Про друге африканське турне Дмитра Кулеби та перспективи України у взаєминах з країнами Африки.
#Африка #стаття #Україна
https://tyzhden.ua/u-napriamku-na-pivden/?utm_source=fb&utm_medium=cpc&utm_campaign=u-napriamku-na-pivden&fbclid=IwAR2Ns-qdaQCutFfUPJkljG-lvHl_vzli-XXcVLIMiq183qVLXcX8Ueu68Tk_aem_th_AXQrGpEHJ8WdQmchHG5eX6IFH0z3Ajg4dmQM9wrtg8tDaOEYrh2hVrClFUWLC2xuGZE

✍️«У 1950-1953 роках на Корейському півострові йшла справжня битва народів. У боротьбу двох Корей втрутились півтора десятка країн під прапором ООН, деякі нейтрали та значна частина комуністичного блоку. Брали в ній участь і українці: так, радянською 324-ю винищувальною авіадивізією командував полковник Іван Кожедуб, чимало льотчиків мали українське походження. Але це була чергова війна, у якій українці воювали з обох боків».
📌Стаття про українців у Корейській війні:
#Україна #Корея #стаття
https://www.istpravda.com.ua/articles/2023/06/13/162771/

✍️ «Однак крім продовольства, Україна може запропонувати африканським країнам співпрацю в науково-технічній та освітній сферах, торгівлі та бізнесі, діджиталізації, досвід у дипломатії та навіть військовий досвід. Тобто можливостей для співпраці справді дуже багато. І це вигідно для обох сторін, адже мовиться не лише про обмін досвідом та доходи, а й про налагодження зв'язків та підтримку. Це буде важливо не лише під час війни, а й після перемоги».
📌Про «Африканське турне», успіхи й перспективи України в Африці:
#Африка #стаття #текст #Україна
https://24tv.ua/kuleba-v-afritsi-analitika-pro-druge-turne_n2320601?fbclid=IwAR3Ctes2WhVr_rlFp9Mk6gK0E9EbNwFUzcrYAIysOXtxarNsErLEqNvwLGU_aem_th_ASGuB9CNu-8DZBXus4GCwzeCEDN3_aF5jcNRT2PHVV_952GaXLnAmEyqtvybZLVkUYA

✍️ «Троє бійців талібану дивились у діру в скелі висотою у 125 футів, де раніше стояла велика статуя Будди в Афганістані, і в голос розмірковували про те, хто винен у її знищенні 22 роки тому. ”Це ідентичність нашої країни” - сказав 44 річний Хеял Мухаммед у камуфляжній кепці… ”Це не слід було бомбити…”
📝В Афганістані розпочинають продаж квитків на відвідини буддійських памʼяток у долині Баміана. Тепер можна буде поглянути й на руїни статуй Будди 6 століття, які знищили у 2001 році. Зараз уряд Афганістану розробляє програму розвитку туризму, адже бачить у цьому перспективи прибутку. Також, це спосіб підкреслити «прагматичність влади нових талібів» (с).
📌П.с. Вже колись писав про те, що довгі роки контрабанда «буддійською старовиною» була стабільним джерелом доходів для багатьох учасників чорного ринку: талібів, попередніх урядів Афганістану, а також Пакистану, Китаю, «західних» колекціонерів та інших бажаючих. Мережа, що поставляла артефакти в різні куточки світу йшла через кордон з Пакистаном, а шукачі скарбів різного рівня просто приїжджали (часто за попередньою домовленістю) до місць памʼяток на джипах, щоб на замовлення видовбати з землі чи скелі потрібні артефакти. Сьогодні Міністерство культури Афганістану обіцяє перекрити цей потік, стверджуючи що лише долину Баміана охоронятимуть 1000 бійців талібану. Що ж, подивимось що із цього вийде…
https://www.washingtonpost.com/world/2023/06/15/afghan-buddhas-taliban-bamian/
#Афганістан #текст #стаття #буддизм

✍️«Нещодавно в архівах турецького міста Бурса знайшли документ – «итикнаме» про звільнення у червні 1581 року рабів померлої Махідевран, серед яких були й українки. Хто вони, і як потрапили до неволі, розповідає дослідниця Олександра Шутко».
#Туреччина #Україна #стаття
https://history.rayon.in.ua/blogs/608278-supernitsya-roksolani-makhidevran-chi-kalichila-vona-rabin-ukrainok?fbclid=IwAR2fqabs2AIYum6MJ293HHea33ePOXWuiigyJ9ED-_rKNM013QQ61w7D7zQ_aem_th_AQKVRjLdD2HCtuIPMSzQr3cwAE7uyfILcDEnqos05qRen80ICyYuZTaZc9Y8-J_LryE

Знову трохи про Україну та Африку:
✍️"Багато країн шукають альянс з Африкою. Тут великий ринок та молоде населення. Україна не має лишатися осторонь. Африка відкрита до нових партнерів" - відзначає професор Нігерійського інституту міжнародних відносин Ефем Убі.
#Африка #Україна #стаття

✍️"...Агресія Росії та порушення територіальної цілісності України підбадьорили такі країни, як Алжир, почати агресивні дії проти Марокко, бо вони, врешті-решт, хочуть мати доступ до Західної Сахари. Це те, що вони завжди робили, фінансуючи «Фронт ПОЛІСАРІО» — організацію, що базується в Алжирі...".
📝 Інтерв'ю з дослідницею американського Інституту Гадсона Зінеб Рібуа про зміни в безпековій ситуації в регіоні, позицію Марокко щодо російсько вторгнення в Україну та посилення проросійських наративів у регіоні.
#стаття #Африка #Марокко #Україна

✍️«"Афганські" санкції були остаточно згубними для СРСР. Вони не тільки зробили афганську авантюру Кремля найдорожчою в його історії, але й виснажили залежну від ресурсів економіку, похитнули його соціально-політичну систему та ускладнили збереження лояльних режимів у державах-сателітах…».
Рекомендую познайомитись з детальним інтерв’ю про те, як СРСР намагався обходити санкції, накладені на нього після вторгнення до Афганістану в 1980-х роках. Окрім сучасних паралелей з росією, тут багато цікавого про взаємозалежність сфери технологій та глобальної економіки. В якості експерта був долучений мій давній друг, який вже багато років досліджує радянське вторгнення в Афганістан. Тож матеріал має хорошу джерельну базу.
https://ukraineworld.org/en/articles/analysis/russia-circumventing-sanctions?fbclid=IwAR2ly7kf7eLZ6xh5QBTCauvlDATE1XRm2fW_EMAmpMPcYjCLZJjZAer-Avs
#текст #стаття #санкції #Афганістан

✍Гуань-ді є одним з найпопулярніших божеств та міфічних героїв Китаю. Його історичним прототипом був Гуань Юй (160–219) – полководець епохи Трьох царств, який ще за життя став символом мужності, відваги та вірності. Після смерті полководця канонізували, а релігійний синкретизм китайської культури сприяв утвердженню його культу одночасно у буддійській, даоській та конфуціанській традиціях як покровителя різних верств та професій. У буддійській традиції Гуань-ді вшановують як вартового буддійського вчення та храмів, бога війни, врожаю, удачі, літератури, добробуту, зцілення та комерційного успіху. З часом, маньчжури почали вшановувати Гуань-ді, як одного зі своїх легендарних предків та покровителя правлячої династії Цинь. Серед монголів, бурятів та калмиків він асоціювався з епічним героєм, небесним вершником та захисником стад Гесер-ханом. А на Тибеті - із грізним божеством Джамсараном.
🐉У легендах про Гуань-ді згадується і дракон (Луна), зображення якого разом з «перлиною погоди» прикрашає верхній одяг статуетки. В середньовічному романі «Трицарство» Ло Гуаньчжуна, Чорним драконом називають знамениту алебарду полководця Гуань Юя.
📌Статуетка збеігається в колекції НМІУ. Більше про маршрут експедиції київських лікарів Д. Заболотного та його учня В. Таранухіна можна почитати у моїй статті (в співавторстві): Савченко О., Мионенко Т. Буддійські статуетки з колекції НМІУ, що належали епідеміологу Д.К.Заболотному: походження та атрибуція.
#Китай #Монголія #Україна #орієнталізм_медицина #музей #текст #стаття

✍"Однак пацифізм не означає стояти осторонь, поки інша країна зазнає вторгнення. Настав час серйозно подумати про те, що може зробити Японія, щоб не дати Росії досягти успіху (в Україні)".
📝Ессе від Ю Коїдзумі, японського фахівця з "російськиї справ", який ділиться роздумами з проводу причин повномасштабного вторгнення в Україну, безперспективності "умиротворення агресора" та "японського контексту" цих подій.
https://www.japantimes.co.jp/commentary/2024/04/03/japan/ukraine-putin-goals-japan-role/?fbclid=iwar3ahqjwz5t7ulhhl9xdqoxh2dygy3rcfq6tolmru-ct-y4mhezsby73aje_aem_aamq8efokcmmckt3m5voknyqvqnpm-t2qtly7ry9zs9xzgcaxj8j8ky_e_flfe-ver8
#стаття #текст #Японія #Україна

✍“Ми не проти співпраці між Індією та Росією як такої — ви суверенні країни, самі робите свій вибір. Але ми проти всього, що допомагає Росії заробляти гроші, які вона інвестує у свою військову машину. Як ми розуміємо, угода була структурована таким чином, що Росія не може інвестувати гроші, які вона отримує від продажу нафти в Індію, у виробництво танків, ракет і зброї” - зазначив Дмитро Кулеба під час нещодавнього візиту до Індії.
#стаття #новини #Індія #Україна
https://www.holosameryky.com/a/india-kuleba/7555619.html?fbclid=IwAR1ZkYfoDPeb04zDh6Utl1DCEhrKP_8XyQuSkZw1GyRMalP2S01XQT-sKlk_aem_AcexDYM6VsrWTpj_AdNWnE-oiuUfReX_hbK8I1YBK0ZiOCHEs3uRvfBQWFGEzquOUxc

Про османські підрозділи на Галичині в часи Першої світової останнім часом активно пишуть. Більше про цю тему можна дізнатись наприклад тут:
https://zbruc.eu/node/53876
#текст #стаття #Османська_імперія