#Британія #реклама #мило #колоніалізм #орієнталізм #цитата
⚡"Імперіалізм не мусив бути економічно вигідним. Для багатьох людей достатньо й того, що він був захопливим" - цікавий вислів Ніла Фергюсона, який дає змогу подивитись на імперію, як на джерело розваг і психологічного задоволення.
📌Коли на початку 20 століття Британська імперія сягнула свого найбільшого розквіту, її масова культура поринула у небачений раніше «імперський кітч», який залишив відбиток у більшості сфер публічного (і не лише) життя. Найбільше він утвердився у візуальному просторі. І мова тут не лише про численні музейні виставки з грандіозними батальними полотнами, а й про повсякденні речі.
Наприклад, засоби гігієни.
📌Представляємо вам нижче рекламу «Мила Пірса» - популярного британського бренду, що активно комерціалізував образ імперської величі.
Перший плакат містить зображення британських кораблів та місіонера, що вручає чорношкірому тубільцю шматок мила. А в центрі – морський офіцер, що старанно миє руки. Супроводжує цей типовий орієнтальний сюжет не менш цікавий текст:
✍️«Перший крок до полегшення ТЯГАРЯ БІЛОЇ ЛЮДИНИ полягає у навчанні чесноти чистоти. МИЛО ПІРСА – потужний фактор у відбілюванні темних кутків Землі…».
📌Подібна реклама багатьох фірм того часу була розрахована на масового споживача. А тому, вплинула на уявлення про колонізований регіон та його народи на Заході.

Як і чому газета «Киянин» висвітлювала епідемію чуми у Британській Індії 1897-1898 років?
Частина #1

⚡ Наприкінці 19 століття світ переживав ІІІ-ю пандемію чуми в історії людства. Ця хвороба поширилась з майже безлюдних монгольських степів у великі колоніальні порти Південної та Східної Азії, а звідти – потрапила до Близького Сходу, Африки, Європи й Південної Америки.

📌 Бомбей, де розташовувався один з найбільших колоніальних портів Британської Індії, опинився в епіцентрі спалаху бубонної та легеневої чуми. Тут епідемія набула середньовічних масштабів через місцеву специфіку – розвинену колоніальну інфраструктуру та величезні навколишні нетрі. Погіршували ситуацію й напружені відносини та недовіра між колоніальною адміністрацією та місцевим населенням.

Хвороба щоденно забирала життя в середньому 100-200 мешканців міста, а відсоток смертності при зараженні становив 95-98%. Така глобальна катастрофа змусила світову спільноту об’єднати зусилля, а більшість колоніальних імперій - вислати в Британську Індію власні протичумні експедиції. Вони з одного боку боролись з «чумною заразою», а з іншого – вчились протидіяти їй на чужій території.

Тогочасна преса писала про «бомбейську чуму» майже в режимі реального часу. А як же інакше? Тут зібрались провідні зірки епідеміології з Японії, Британії, Франції, Нідерландів, Італії, Німеччини. Учні Пастера, Коха, Кастельяні, Кітозато та Мечникова.

📌 Російська імперія також намагалась продемонструвати свої амбіції в Азії та приналежність до «цивілізованого», «західного» світу. А тому, вислала групу київських вчених на чолі з Володимиром Високовичем, професором університету Святого Володимира. У складі групи асистентом був також Данило Заболотний. У майбутньому – легендарний епідеміолог, академік та один з авторів вчення про ендемічні джерела чуми.

В Бомбеї «київська група» довела, що чума – «не расова, а соціальна хвороба» (с). Заболотний також відкрив чутливість до чуми серед місцевих павіанів, що дало змогу різним міжнародним групам ефективно випробовувати зразки вакцин на цих тваринах.

Через те, що група проф. В. Високовича перебувала в самому епіцентрі боротьби з чумою, газета «Киевлянин», одна з найавторитетніших провінційних газет Російської імперії, також багато писала про перебіг епідемії в Бомбеї. Власних кореспондентів на місці вона не мала, а тому передруковувала й перекладала новини з європейських видань. Іноді також отримувала відомості по телеграфу від іноземних колег з «перших вуст».

Продовження далі👇

#лонгрін #Індія #Бомбей #Британія #Україна #Київ #чума #епідемія #орієнталізм #медицина #газета #киевлянин #мисливці_на_бактерії #Високович #Заболотний

⚡ Тимчасовий шпиталь європейських лікарів у Бомбеї. Фото 1896 або 1897 року.

#фото #мисливці_на_бактерії #Індія #Британія #Бомбей #чума #епідемія

⚡ В 1921 році англійський художник Сигізмунд Ґетце (1866-1939) завершив грандіозний настінний розпис «Britannia Pacifatrix», який замовило йому МЗС Британії. В алегоричній формі цей розпис мав в передати тріумфальний настрій завершення Великої війни та нагадувати про ціну, яку заплатив «цивілізований світ» за мир.

📌 Британія тут зображена у сяйві слави. Вдягнена в римський шолом та червону мантію, вона тримає біля ніг розкаяних дітей переможених ворогів та трофеї. Навколо неї стоять вдячні союзники (Франція, США, Греція) та білі домініони у радісних обіймах.

📌 На маргінесі розпису знайшлось місце і для орієнтальних сюжетів – японки у кімоно (символ війни проти Німеччини на Сході Китаю) та арабських вояків у традиційному одязі й обладунках. «Чорну Африку» оцінили ще скромніше. Вона зображена маленьким хлопчиком з корзиною тропічних фруктів.

В той же час, наведемо кілька цифр:

📌 Колоніальні підрозділи становили майже третину всіх британських військ, що воювали у Першій світовій.

📌До 1919 року, службу в Європі пройшли більше 1 млн. індусів.

👉У цьому контексті, дослідник Ніл Ферґюсон наводить досить цікаву цитату, яку Ганді сказав на початку війни своїм співвітчизникам:
✍️«Передовсім ми – громадяни Великої Британської імперії. Нині ми, як і британці, воюємо за благу справу в ім’я добра і слави людської гідності та цивілізації… наш обов’язок зрозумілий: робити все можливе для підтримки британців, воювати, не шкодуючи життя і власності».

Його слова добре ілюструють те, з якою надією жителі британських колоній дивились на спільне майбутнє під правлінням корони…

#Мистецтво #орієнталізм #Британія #Велика_війна #колоніалізм #Індія #Африка #Японія #Аравія

🖼️Ну, і власне сам настінний розпис "Britannia Pacifatrix", виготовлений Сигізмундом Гетце на замовлення МЗС Британії.

#Британія #колоніалізм #орієнталізи #мистецтво

🖼️"Продавець японської кераміки", від шотландського художника Джорджа Генрі. 1894 рік.
#мистецтво #Японія #Шотландія #Британія #орієнталізм #Джордж_Генрі

📝Один з листів, яким британські дипломати попереджали своїх підданих на території Афганістану, про небезпеку залишатись у цій країні після виводу радянських військ і закриття британського посольства. Афганістан, 1989 рік.
Джерело: @BBC.
#лист #фото #Афганістан #Британія

🗺️Крим і кримські татари у великому британському «Королівському ілюстрованому атласі» (1856), видавництва «Арчібальд Фуллартон і Ко». Ілюстрації шотландського гравера Джона Геріота Суонстона.
#кримські_татари #Крим #карта #гравюра #Британія #Україна

🍽️Сливовий пудинг «Імперія» - різдв'яна страва, що стала гастрономічним брендом колоніальної могутності Британії. Історія про те, як найбільш англійську страву почали робити з найменш англійських інгредієнтів:

✍️Першочергово, англійський пудинг був пряною стравою з м’яса. Згодом, щедре додавання сухофруктів і сливи зробило з нього калорійний десерт, який став символом справжнього англійського Різдва.

В 1924 р., під час підготовки до знаменитої Колоніальної виставки на стадіоні «Вемблі», у організаторів виникла маркетингова ідея – обрати страву, яка б найкраще демонструвала єдність та успіхи Британської імперії. На основі англійського пудингу кухарі Букінгемського палацу розробили рецепт, до якого мали входити інгредієнти з різних куточків імперії. За першочерговим задумом, пудинг «Імперія» мав посилити відчуття єдності, ближче познайомити британців з особливостями господарства й культури різних домініонів країни, а також стимулювати внутрішній попит на окремі колоніальні товари. А ще, давав зрозуміти – поки існує імперія, існуватиме добробут на столі та різноманіття на полицях крамниць.

Масштабною піар-кампанією пудингу займалась «Імперська торгівельна рада», яка ініціювала проведення «Тижнів імперських закупок» у більш ніж 60-и містах держави. Королівська родина також долучилась. У 1930 р. був навіть випущений фільм «One Family», який розповідав милу історію про хлопчика, що мріє приготувати пудинг єдності у Букінгемському палаці. Спойлер: у фіналі йому це вдасться.
#Британія #кухня #колоніалізм