#Туреччина #персоналії #історії_істориків #бібліотека_орієнталіста
Галіль Іналджик (1916-2016) - легендарний турецький історик кримськотатарського походження і автор однієї з найкращих праць про "Османську цивілізацію" помер у віці ста років. Цікавий факт - більшість своїх праць автор написав у віці 70+.
Може і у нас всіх ще є час?
Галіль Іналджик (1916-2016) - легендарний турецький історик кримськотатарського походження і автор однієї з найкращих праць про "Османську цивілізацію" помер у віці ста років. Цікавий факт - більшість своїх праць автор написав у віці 70+.
Може і у нас всіх ще є час?
#Річниця #Сходознавство #Україна #Персоналії #Кримський_Агатангел
⚡«Це були бурхливі роки початку розпаду Османської імперії. Подія симптоматична для цього розпаду – втрата турками Азова 1696 році примусила одного татарського муллу залишити Бахчисарай і податися до Литви…».
📌Такими словами Омелян Пріцак починає біографію Агатангела Кримського (1871-1942 рр.), з дня народження якого сьогодні виповнюється 150 років.
📌Соломія Павличко у своїй книзі про Кримського називала його «…першим і донині найвидатнішим українським сходознавцем». Що ж, враховуючи його здобутки і феноменальні знання, це не далеко від істини…
📌Немає потреби перераховувати його досягнення як науковця, перекладача, організатора Академії Наук та письменника.
Нагадаємо лише, що Національний банк України впроваджує пам’ятну монету з зображенням Агатангела Кримського, яку ми і самі плануємо собі придбати:
https://bank.gov.ua/ua/news/all/persha-pamyatna-moneta-2021-roku-agatangel-krimskiy-yak-pridbati
⚡«Це були бурхливі роки початку розпаду Османської імперії. Подія симптоматична для цього розпаду – втрата турками Азова 1696 році примусила одного татарського муллу залишити Бахчисарай і податися до Литви…».
📌Такими словами Омелян Пріцак починає біографію Агатангела Кримського (1871-1942 рр.), з дня народження якого сьогодні виповнюється 150 років.
📌Соломія Павличко у своїй книзі про Кримського називала його «…першим і донині найвидатнішим українським сходознавцем». Що ж, враховуючи його здобутки і феноменальні знання, це не далеко від істини…
📌Немає потреби перераховувати його досягнення як науковця, перекладача, організатора Академії Наук та письменника.
Нагадаємо лише, що Національний банк України впроваджує пам’ятну монету з зображенням Агатангела Кримського, яку ми і самі плануємо собі придбати:
https://bank.gov.ua/ua/news/all/persha-pamyatna-moneta-2021-roku-agatangel-krimskiy-yak-pridbati
#Роздуми #Цитата #Персоналії #Кіплінг #Кім #Індія #орієнталізм #крос_культура
⚡«О, Захід є Захід, Схід є Схід, і з місця вони не зійдуть…».
✍️Так звучить мабуть одна з найпопулярніших цитат наймолодшого нобелівського лауреата з літератури - Джозефа Редьярда Кіплінга (1865-1936).
📌Нею регулярно послуговуються митці і політики, щоб підкреслити різницю між світами, цивілізаціями та способами життя "Сходу" і "Заходу". Використовував її і Едвард Саїд у своєму «Орієнталізмі», перетворивши фактично на «кліше» у численних дискусіях про суб’єктивний погляд колонізаторів на колонізованих.
⚡Що ж, вирваний з контексту афоризм насправді є лише першим рядком «Балади про Схід і Захід» Кіплінга, яка насправді зовсім не про це. А про щось більше…
📌Біографія самого Кіплінга є підтвердженням того, що Схід і Захід ще й як «сходять з місця», адже є поняттями поза часом і простором. А тому – межа між ними проводимо ми самі.
📌«Типовий британець» і інтелектуал, знайомий з дитинства завдяки «Книзі джунглів», чудово розумів Схід та вплинув на те, як сьогодні європейці його уявляють.
📌І це не дивно, адже народився він у колоніальному Бомбеї, провівши перші роки життя зі своєю «ая» - індійською нянею, а не з власними батьками. Сам Кіплінг згадуватиме пізніше, що «…мовою гіндустані заговорив раніше, ніж англійською» та «…зненавидів Англію», коли у віці 5-и років мусив відплисти туди отримувати освіту.
📌Дитинство Кіплінга в Індії, та подальша робота в лахорській газеті “Civil and Military Gazette” чимось нагадує долю героя його найцікавішого пригодницького роману «Кім», присвяченого історії Кімбела О’хари – підприємливого сироти, який виріс на вулицях індійського міста Лахора та засвоїв вміння перевтілюватись з білого хлопчика «сахіба» у мусульманина чи індуса нижчих каст, копіювати мову і звичаї різних народів, професій і станів «строкатого Індостану».
⚡«О, Захід є Захід, Схід є Схід, і з місця вони не зійдуть…».
✍️Так звучить мабуть одна з найпопулярніших цитат наймолодшого нобелівського лауреата з літератури - Джозефа Редьярда Кіплінга (1865-1936).
📌Нею регулярно послуговуються митці і політики, щоб підкреслити різницю між світами, цивілізаціями та способами життя "Сходу" і "Заходу". Використовував її і Едвард Саїд у своєму «Орієнталізмі», перетворивши фактично на «кліше» у численних дискусіях про суб’єктивний погляд колонізаторів на колонізованих.
⚡Що ж, вирваний з контексту афоризм насправді є лише першим рядком «Балади про Схід і Захід» Кіплінга, яка насправді зовсім не про це. А про щось більше…
📌Біографія самого Кіплінга є підтвердженням того, що Схід і Захід ще й як «сходять з місця», адже є поняттями поза часом і простором. А тому – межа між ними проводимо ми самі.
📌«Типовий британець» і інтелектуал, знайомий з дитинства завдяки «Книзі джунглів», чудово розумів Схід та вплинув на те, як сьогодні європейці його уявляють.
📌І це не дивно, адже народився він у колоніальному Бомбеї, провівши перші роки життя зі своєю «ая» - індійською нянею, а не з власними батьками. Сам Кіплінг згадуватиме пізніше, що «…мовою гіндустані заговорив раніше, ніж англійською» та «…зненавидів Англію», коли у віці 5-и років мусив відплисти туди отримувати освіту.
📌Дитинство Кіплінга в Індії, та подальша робота в лахорській газеті “Civil and Military Gazette” чимось нагадує долю героя його найцікавішого пригодницького роману «Кім», присвяченого історії Кімбела О’хари – підприємливого сироти, який виріс на вулицях індійського міста Лахора та засвоїв вміння перевтілюватись з білого хлопчика «сахіба» у мусульманина чи індуса нижчих каст, копіювати мову і звичаї різних народів, професій і станів «строкатого Індостану».
#Стамбул #персоналії #Ая_Софія #архітектура #мистецтво
⚡Мечеть Ая-Софія у роботах швейцарського архітектора Гаспара Фоссаті, середина 19 століття.
📌Брати Фоссаті, Гаспар і Джузеппе, тривалий час працювали Османській імперії доби Танзімату, виконавши за цей час близько 50-и архітектурних приватних і урядових проєктів.
📌Їх найвідомішою роботою була капітальна реставрація у 1849 році за дорученням султана Абдула Меджида собору св. Софії (мечеті Ая-Софія) в Стамбулі, яка фактично врятувала грандіозну пам’ятку від занепаду і руйнування.
🖌️Гаспар Фоссаті також представив у 1849 році колекцію замальовок цієї мечеті, включно з її фресками та мозаїками, а також підготував у 1853 році альбом «Ая Софія», з її мальовничими видами🖼️.
⚡Мечеть Ая-Софія у роботах швейцарського архітектора Гаспара Фоссаті, середина 19 століття.
📌Брати Фоссаті, Гаспар і Джузеппе, тривалий час працювали Османській імперії доби Танзімату, виконавши за цей час близько 50-и архітектурних приватних і урядових проєктів.
📌Їх найвідомішою роботою була капітальна реставрація у 1849 році за дорученням султана Абдула Меджида собору св. Софії (мечеті Ая-Софія) в Стамбулі, яка фактично врятувала грандіозну пам’ятку від занепаду і руйнування.
🖌️Гаспар Фоссаті також представив у 1849 році колекцію замальовок цієї мечеті, включно з її фресками та мозаїками, а також підготував у 1853 році альбом «Ая Софія», з її мальовничими видами🖼️.