📌«Сьогодні Туреччина мріє стати туристичною країною. Двома роками раніше я відвідував Стамбул, який мав історичну та природну красу, але я пробув там лише два дні. І не маю наміру повертатися знову.... Стамбул має лише природу та історію. Крім цього, ви нічого не можете там знайти…».
📌«У Стамбулі нічого не залишилось від легендарного Сходу... Замисліться над цим. У Парижі є безліч місць, де демонструють східні танці щовечора. Люди, які їдуть до Стамбула в очікуванні побачити кращих (танцівниць – авт.), будуть (неприємно – авт.) вражені».
📌«Туристи хочуть побачити багато речей, маючи трохи часу і трохи грошей. З цієї причини ви повинні зібрати все в центрі, як Париж... перевезти історичні реліквії з багатьох міст до Стамбула. Поки ви не будете приділяти однакову увагу комфорту та розвагам поряд з історичною та природною красою, ви не зможете привернути туристів до Стамбула. Навіть для таких, як я, які насправді його відвідають, він залишатиметься прекрасним фільмом, який вони один раз переглянуть і підуть далі, щоб ніколи більше не дивитись».
📌«Щоб зробити Стамбул туристичним містом, хоча б в деяких місцях потрібно визнати кілька законних прав… У районі, що включає Бейоглу, Харбіє та Каракой (дозволити – авт.):
а) легальні азартні ігри;
b) заклади, що працюють до світанку;
c) дозвіл на голі "естрадні" шоу;
d) всі види алкогольних напоїв, що вільно продаються;
е) всі готелі, відкриті для чоловіків та жінок;
f) безкоштовний обмін усіх грошей;
#інтервю #преса #Туреччина #Стамбул #Франція #фото #орієнталізм #погляд #екзотизація #туризм
📌«У Стамбулі нічого не залишилось від легендарного Сходу... Замисліться над цим. У Парижі є безліч місць, де демонструють східні танці щовечора. Люди, які їдуть до Стамбула в очікуванні побачити кращих (танцівниць – авт.), будуть (неприємно – авт.) вражені».
📌«Туристи хочуть побачити багато речей, маючи трохи часу і трохи грошей. З цієї причини ви повинні зібрати все в центрі, як Париж... перевезти історичні реліквії з багатьох міст до Стамбула. Поки ви не будете приділяти однакову увагу комфорту та розвагам поряд з історичною та природною красою, ви не зможете привернути туристів до Стамбула. Навіть для таких, як я, які насправді його відвідають, він залишатиметься прекрасним фільмом, який вони один раз переглянуть і підуть далі, щоб ніколи більше не дивитись».
📌«Щоб зробити Стамбул туристичним містом, хоча б в деяких місцях потрібно визнати кілька законних прав… У районі, що включає Бейоглу, Харбіє та Каракой (дозволити – авт.):
а) легальні азартні ігри;
b) заклади, що працюють до світанку;
c) дозвіл на голі "естрадні" шоу;
d) всі види алкогольних напоїв, що вільно продаються;
е) всі готелі, відкриті для чоловіків та жінок;
f) безкоштовний обмін усіх грошей;
#інтервю #преса #Туреччина #Стамбул #Франція #фото #орієнталізм #погляд #екзотизація #туризм
🗺️Амбіційна "Велика Греція" Елефтеріоса Венізелоса та "Велика Туреччина" Мустафи Кемаля. Естетична "хуманізація" образів своїх країн на картушах до карт 1920-х років, стилізованих під епоху просвітництва й романтизму.
#карта #Туреччина #Греція #Ататюрк #Венізелос #погляд
#карта #Туреччина #Греція #Ататюрк #Венізелос #погляд
"Османська дівчина". Фотопортрет від Жана Паскаля Себаха, 1880-і роки.
#фото #Туреччина #Османи #погляд #Себах
#фото #Туреччина #Османи #погляд #Себах
📷Погляд зі зруйнованого готелю на місто Маалюля. Сирія, провінція Дамаск. 2019 рік. Фото від мандрівника Павла Морковіна.
#фото #Сирія #Маалюля #погляд #живописні_руїни
#фото #Сирія #Маалюля #погляд #живописні_руїни
🖼️Карикатури на китайсько-японську війну 1894 року, яка вперше продемонструвала новий статус Японії у міжнародній політиці в Азії. Журнал Punch. 1894 рік.
#мистецтво #карикатура #Японія #Китай #Punch #погляд
#мистецтво #карикатура #Японія #Китай #Punch #погляд
🎥«Теодор Рузвельт в Африці» (1909).
📝В 1909 році розпочалась грандіозна експедиція-сафарі в Африку, ініційована Смітсонівським інститутом з метою формування колекції Музеї природничої історії (Вашингтон, США). Її очолив екс-президент США Теодор Рузвельт, який разом зі своїм сином, групою вчених-натуралістів та знаменитих мисливців (Філіпом Персивалем, Річардом Каннінгемом) за рік пройшов шлях від кенійського порту Момбаси (узбережжя Індійського океану) до Бельгійського Конго та Хартума (у Судані).
📌Сафарі детально фільмувалося. Вже у 1910 році вийшло 13-хвилинне німе кіно «Теодор Рузвельт в Африці», яке висвітлювало окремі епізоди мандрівки, а також сцени повсякденного життя й звичаїв корінних народів Африки.
Сафарі стало популярним і елітарним «колоніальним спортом» у часи «Великого переділу» Африки. Не дивно, що ця стрічка спричинила шалений ажіотаж серед глядачів, сформувавши набір кліше про цей континент і його мешканців.
📌Переглянути цю стрічку можна онлайн за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=IJ_QeeHHEZw&ab_channel=LibraryofCongress
#відео #кіно #текст #орієнталізм #Африка #експедиція #сафарі #Теодор_Рузвельт #погляд #колоніалізм
📝В 1909 році розпочалась грандіозна експедиція-сафарі в Африку, ініційована Смітсонівським інститутом з метою формування колекції Музеї природничої історії (Вашингтон, США). Її очолив екс-президент США Теодор Рузвельт, який разом зі своїм сином, групою вчених-натуралістів та знаменитих мисливців (Філіпом Персивалем, Річардом Каннінгемом) за рік пройшов шлях від кенійського порту Момбаси (узбережжя Індійського океану) до Бельгійського Конго та Хартума (у Судані).
📌Сафарі детально фільмувалося. Вже у 1910 році вийшло 13-хвилинне німе кіно «Теодор Рузвельт в Африці», яке висвітлювало окремі епізоди мандрівки, а також сцени повсякденного життя й звичаїв корінних народів Африки.
Сафарі стало популярним і елітарним «колоніальним спортом» у часи «Великого переділу» Африки. Не дивно, що ця стрічка спричинила шалений ажіотаж серед глядачів, сформувавши набір кліше про цей континент і його мешканців.
📌Переглянути цю стрічку можна онлайн за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=IJ_QeeHHEZw&ab_channel=LibraryofCongress
#відео #кіно #текст #орієнталізм #Африка #експедиція #сафарі #Теодор_Рузвельт #погляд #колоніалізм
YouTube
Theodore Roosevelt in Africa [1909]
Summary
Scenes of African peoples and of TR's safari party, all probably filmed in British East Africa (Kenya) in 1909. View of TR planting a tree in front of trading company building, possibly located in Mombasa, long shot of busy amusement area in Kenyan…
Scenes of African peoples and of TR's safari party, all probably filmed in British East Africa (Kenya) in 1909. View of TR planting a tree in front of trading company building, possibly located in Mombasa, long shot of busy amusement area in Kenyan…
Саме те, що треба у спекотний день:
📷Продавець лимонаду в районі Галата. Стамбул, Османська імперія. Травень, 1913 рік. Фотограф: Огюст Леон.
Оригінал зберігається у колекції Альберта Кана.
#фото #повсякдення #погляд #Османська_імперія #Туреччина #Стамбул #Галата #Огюст_Леон
📷Продавець лимонаду в районі Галата. Стамбул, Османська імперія. Травень, 1913 рік. Фотограф: Огюст Леон.
Оригінал зберігається у колекції Альберта Кана.
#фото #повсякдення #погляд #Османська_імперія #Туреччина #Стамбул #Галата #Огюст_Леон
🖼️Середня Азія у роботах Сергія Світославського (1857-1931), українського майстра поетичного пейзажу.
📝В Середній Азії художник бував у 1899, 1900 та 1910-1911 роках. Під час відвідин Самарканду, Бухари, Хіви, Ашхабаду, Кушки, Джизаку, Аниджану, Ош він працював над створенням пейзажів та збирав тварин для київського зоопарку.
Побачене в Азії справило на Світославського сильне враження та надихнула на створення низки робіт, які сьогодні зберігаються у Національному художньому музеї в Києві (ілюстрації також звідти):
📌Гірський пейзаж, 1910-1911;
📌Отара в горах, 1910-1911;
📌Східний двір. Етюд, 1910-1911;
📌Базар в Самарканді;
#мистецтво #Середня_Азія #орієнталізм #Україна #Сергій_Світославський #погляд #візуальне_осмислення #НХМУ
📝В Середній Азії художник бував у 1899, 1900 та 1910-1911 роках. Під час відвідин Самарканду, Бухари, Хіви, Ашхабаду, Кушки, Джизаку, Аниджану, Ош він працював над створенням пейзажів та збирав тварин для київського зоопарку.
Побачене в Азії справило на Світославського сильне враження та надихнула на створення низки робіт, які сьогодні зберігаються у Національному художньому музеї в Києві (ілюстрації також звідти):
📌Гірський пейзаж, 1910-1911;
📌Отара в горах, 1910-1911;
📌Східний двір. Етюд, 1910-1911;
📌Базар в Самарканді;
#мистецтво #Середня_Азія #орієнталізм #Україна #Сергій_Світославський #погляд #візуальне_осмислення #НХМУ
У продовження:
📷Сергій Світославський під час подорожі у Середню Азію. 1910-1911 роки.
✍️«…Ось де справжнє сонце! Ми сонця писати не вміємо. Середньоазіатське сонце має бути написане так, щоб від нього очі боліли. Писати сонце треба не в кімнаті, а проти сонця, інакше воно виходить блідим, як у Верещагіна» - так говорив художник про свій суб'єктивний досвід мандрівок на Схід (фото й ілюстрації з сайту НХМУ).
#фото #мистецтво #Середня_Азія #орієнталізм #Україна #Сергій_Світославський #погляд #візуальне_осмислення #НХМУ
📷Сергій Світославський під час подорожі у Середню Азію. 1910-1911 роки.
✍️«…Ось де справжнє сонце! Ми сонця писати не вміємо. Середньоазіатське сонце має бути написане так, щоб від нього очі боліли. Писати сонце треба не в кімнаті, а проти сонця, інакше воно виходить блідим, як у Верещагіна» - так говорив художник про свій суб'єктивний досвід мандрівок на Схід (фото й ілюстрації з сайту НХМУ).
#фото #мистецтво #Середня_Азія #орієнталізм #Україна #Сергій_Світославський #погляд #візуальне_осмислення #НХМУ
🇯🇵🇺🇦Дизайнерське кімоно, що репрезентує Україну. Виготовлене в жовтні 2019 року, як промо до олімпіади у Токіо. Презентоване у 2021 році до офіційного відкриття, разом з кімоно інших країн-учасниць олімпіади.
✍️"Дві дружні лелеки, квіти соняшнику, що репрезентують цю країну, мають прихований візерунок з писанок... Включаючи дизайн з українських народних костюмів на рукавах та комірці, ви можете відчути екзотику... а контраст між жовтим і синім кольорами прапору України справляють сильне враження на всю роботу..." (с).
Автори кімоно "Україна":
📌Масанобу Ота - безпосередній творець;
📌Нішіцзін Майдзуру - відповідальний за кольори і принт;
Джерело:
https://kimono.piow.jp/nation/169.html
#мистецтво #Японія #Україна #Токіо2021 #погляд #кімоно
✍️"Дві дружні лелеки, квіти соняшнику, що репрезентують цю країну, мають прихований візерунок з писанок... Включаючи дизайн з українських народних костюмів на рукавах та комірці, ви можете відчути екзотику... а контраст між жовтим і синім кольорами прапору України справляють сильне враження на всю роботу..." (с).
Автори кімоно "Україна":
📌Масанобу Ота - безпосередній творець;
📌Нішіцзін Майдзуру - відповідальний за кольори і принт;
Джерело:
https://kimono.piow.jp/nation/169.html
#мистецтво #Японія #Україна #Токіо2021 #погляд #кімоно
У продовження до попереднього посту:
🎎Підбірка кімоно країн-учансиць олімпіади у Токіо з Африки. Вражаюче поєднання кольорів:
📌Республіка Намібія;
📌Республіка Нігер;
📌Республіка Туніс;
📌Центральноафриканська республіка;
📌Республіка Чад;
📌Обєднана республіка Танзанія;
Джерело:
https://kimono.piow.jp/kimonolist.html
#мистецтво #Японія #Африка #Токіо2021 #погляд #кімоно
🎎Підбірка кімоно країн-учансиць олімпіади у Токіо з Африки. Вражаюче поєднання кольорів:
📌Республіка Намібія;
📌Республіка Нігер;
📌Республіка Туніс;
📌Центральноафриканська республіка;
📌Республіка Чад;
📌Обєднана республіка Танзанія;
Джерело:
https://kimono.piow.jp/kimonolist.html
#мистецтво #Японія #Африка #Токіо2021 #погляд #кімоно
✍️Протягом 1909-1931 років Альберт Канн відправляв своїх кореспондентів у більш ніж 50 країн світу, з завданням задокументувати культуру людства у найрізноманітніших її проявах: ахрхітектурі, техніці, обличчах. Результатом цього проєкту стали 72 тисячі фотографій (більшою мірою кольорових) та майже 100 годин відео, завдяки яким сьогодні можна уявляти, візуалізовувати і осмислювати образи з різних куточків світу. І особливо зі "Сходу".
🗺️У своїх подорожах Альберт Канн відвідав Єгипет, Індокитай та Японію, де не лише перейнявся естетикою "Сходу", а й повірив у те, що культура й мистецтво можуть змінити світову політику на краще. А ще - зміцнити міжкультуні зв'язки людства, яке перебувало на межі нової світової війни.
Щоб цього досягти, він кілька років збирав кошти та продавав цінні папери (навіть на Південноафриканські алмазні копальні й японські військові облігації). Нажаль, до кінця здійснити свою мрію він не встиг - у 1930-х роках його фірма пережила ряд фінансових труднощів, а 1940 року банкір помер, незадовго після окупації Парижу німецькими військами.
📌Цікаво, що більшість зібраних ним фото побачили нечисленні "обранці". Але, у 2019 році цей вражаючий архів було оцифровано паризьким "Музеєм Альберта Канна", та викладено у відкритий доступ (за посиланням). Насолоджуйтесь і користуйтесь:
https://collections.albert-kahn.hauts-de-seine.fr/
#Альберт_Канн #Архів_планети #фото #погляд #візуальне_осмислення
🗺️У своїх подорожах Альберт Канн відвідав Єгипет, Індокитай та Японію, де не лише перейнявся естетикою "Сходу", а й повірив у те, що культура й мистецтво можуть змінити світову політику на краще. А ще - зміцнити міжкультуні зв'язки людства, яке перебувало на межі нової світової війни.
Щоб цього досягти, він кілька років збирав кошти та продавав цінні папери (навіть на Південноафриканські алмазні копальні й японські військові облігації). Нажаль, до кінця здійснити свою мрію він не встиг - у 1930-х роках його фірма пережила ряд фінансових труднощів, а 1940 року банкір помер, незадовго після окупації Парижу німецькими військами.
📌Цікаво, що більшість зібраних ним фото побачили нечисленні "обранці". Але, у 2019 році цей вражаючий архів було оцифровано паризьким "Музеєм Альберта Канна", та викладено у відкритий доступ (за посиланням). Насолоджуйтесь і користуйтесь:
https://collections.albert-kahn.hauts-de-seine.fr/
#Альберт_Канн #Архів_планети #фото #погляд #візуальне_осмислення
🖼️Ілюстрації Акіри Куросави до сценаріїв власних фільмів.
📝Акіра Куросава (1910-1998) був одним з найвпливовіших кінорежисерів в історії кіно. Але в юності він мріяв стати художником та заробляти на життя живописом. В цьому жанрі він досяг певних успіхів і навіть експонував деякі роботи (зокрема картину "Сейбуцу") на відомих японських виставках.
Але вступити у спеціалізований художній коледж йому так і не вдалось, як і отримати стабільний заробіток від художньої діяльності. Тоді він обрав своїм покликанням кіно, хоча й не забув про художній досвід. Чимало розкадровок і візуалізацій для майбутніх фільмів він створив сам, чим сильно допоміг роботі майбутній кіно-команді.
📌Поціновувачі Куросави легко впізнать у його картинах відомі епізоди з улюблених фільмів. Спробуйте і ви🤔
#мистецтво #кіно #живопис #Японія #Куросава #погляд
📝Акіра Куросава (1910-1998) був одним з найвпливовіших кінорежисерів в історії кіно. Але в юності він мріяв стати художником та заробляти на життя живописом. В цьому жанрі він досяг певних успіхів і навіть експонував деякі роботи (зокрема картину "Сейбуцу") на відомих японських виставках.
Але вступити у спеціалізований художній коледж йому так і не вдалось, як і отримати стабільний заробіток від художньої діяльності. Тоді він обрав своїм покликанням кіно, хоча й не забув про художній досвід. Чимало розкадровок і візуалізацій для майбутніх фільмів він створив сам, чим сильно допоміг роботі майбутній кіно-команді.
📌Поціновувачі Куросави легко впізнать у його картинах відомі епізоди з улюблених фільмів. Спробуйте і ви🤔
#мистецтво #кіно #живопис #Японія #Куросава #погляд
✍️«Токіо, який я побачив вперше зійшовши з потягу у 1976 році, не був схожий ні на що інше, що я знав чи бачив раніше… Я відчував, що «відкриваю» його для себе, й спробував зробити знімки того, яким я його побачив і сприйняв».
📷«Токіо-Йокосука 1976-1983». Атмосферна серія від канадського фотографа Грега Жирара, який близько 30 років провів у найбільших містах Східної Азії.
🌆Він намагався вловити динамічні зміни у ландшафтах та соціумі мегаполісу, що відбувались просто на його очах. Естетика нічного неонового Токіо 1976-83 років з цієї серії є у чомусь неповторною. Таким це місто було лише коротку мить, яка на завжди закарбувалась у візуальній культурі класичного кіберпанку.
#фото #текст #погляд #Токіо #Йокосука #Грег_Жирар #Японія
📷«Токіо-Йокосука 1976-1983». Атмосферна серія від канадського фотографа Грега Жирара, який близько 30 років провів у найбільших містах Східної Азії.
🌆Він намагався вловити динамічні зміни у ландшафтах та соціумі мегаполісу, що відбувались просто на його очах. Естетика нічного неонового Токіо 1976-83 років з цієї серії є у чомусь неповторною. Таким це місто було лише коротку мить, яка на завжди закарбувалась у візуальній культурі класичного кіберпанку.
#фото #текст #погляд #Токіо #Йокосука #Грег_Жирар #Японія
І в продовження теми подорожей друзів-художників киргизькими степами. Два погляди на одну й ту саму сцену:
🖼️"Могила киргизького святого", від Броніслава Залеського;
🖼️"Могила святого Далісмена" (Далісмен-Мула-Аульє), від Тараса Шевченка;
✍️Це місце обидва художника побачили під час експедиції 1851 р., в районі Північного Ак-Тау (суч. Казахстан). У своєму щоденнику Шевченко описував це так:
📌"Туркменці і киргизи святим своїм (аульє) не ставлять, подібно батирям, величних абу (гробниць), на труп святого навалюють бридку купу каміння, накидають верблюжих, кінських і баранячих кісток. Залишків жертвоприношень. Ставлять високий дерев'яний шест, іноді увінчаний списом, обвиваючи цей шест різнокольоровими ганчірками...".
#орієнталізм #мистецтво #погляд
🖼️"Могила киргизького святого", від Броніслава Залеського;
🖼️"Могила святого Далісмена" (Далісмен-Мула-Аульє), від Тараса Шевченка;
✍️Це місце обидва художника побачили під час експедиції 1851 р., в районі Північного Ак-Тау (суч. Казахстан). У своєму щоденнику Шевченко описував це так:
📌"Туркменці і киргизи святим своїм (аульє) не ставлять, подібно батирям, величних абу (гробниць), на труп святого навалюють бридку купу каміння, накидають верблюжих, кінських і баранячих кісток. Залишків жертвоприношень. Ставлять високий дерев'яний шест, іноді увінчаний списом, обвиваючи цей шест різнокольоровими ганчірками...".
#орієнталізм #мистецтво #погляд
🎙️Інтерв'ю з українським тюркологом Олександром Галенко, у якому він висвітлює свої погляди на те, як варто сприймати тюркську спадщину України, сусідство зі степом та його колонізацію.
#інтервю #відео #погляд #Україна #фронтир #Османська_імперія #Кримський_ханат
#інтервю #відео #погляд #Україна #фронтир #Османська_імперія #Кримський_ханат
YouTube
Українці — ВОЇНИ, а не лише землероби! Олександр Галенко про кордони Сходу й опанування степу
Олександр Галенко — історик-тюрколог про опанування степу українцями і теорію Великого кордону в новому випуску Без брому з Віталієм Ляскою
🔔 Підписуйтесь на канал, щоб знати більше про яскраву та живу історію України: https://www.youtube.com/channel/UC…
🔔 Підписуйтесь на канал, щоб знати більше про яскраву та живу історію України: https://www.youtube.com/channel/UC…
📷«Портрет Японії». Серія робіт про Японію початку 1960-х років, від американського фотожурналіста Бартона Семюеля Глінна. Створена для журналу «Holiday». Вона була частиною фотоісторії про подорожі «південними морями Азії» і публікувалась також «Magnum Photos».
✍«Я повірив у перевагу відкриття над винаходом. Важливо не те, що я роблю, а те, що відбувається зі мною» - так Барт Глінн описав свій творчий підхід у одному з інтерв’ю.
#мистецтво #фото #Японія #погляд
✍«Я повірив у перевагу відкриття над винаходом. Важливо не те, що я роблю, а те, що відбувається зі мною» - так Барт Глінн описав свій творчий підхід у одному з інтерв’ю.
#мистецтво #фото #Японія #погляд
Коли насправді любиш свою роботу:
📷Італійська реставраторка Алессія д’Алессандро працює з настінними розписами у гробниці Нефертарі, першої дружини фараона Рамсеса ІІ. #Єгипет #мистецтво #фото #погляд
📷Італійська реставраторка Алессія д’Алессандро працює з настінними розписами у гробниці Нефертарі, першої дружини фараона Рамсеса ІІ. #Єгипет #мистецтво #фото #погляд
Деколоніальний цитатник:
✍"Більшість істориків бачать азійський світ з палуби корабля, валу фортеці чи високої галереї торгового дому" (1934). Цитата Якоба Корнеліуса ван Леура, або ж Дж. С. ван Леура (1908-1942), впливового інтелектуала, який запропонував погляд на історію Південно-Східної Азії, орієнтований на корінне населення. Сам автор загинув досить рано, під час Тихоокеанської військової кампанії 1942 р. Але його ідеї мали великий вплив на концепції заморської історії та деколонізації, що набули популярності після Другої світової війни. У своїй праці "Індонезійське суспільноство: нариси соціальної та економічної історії" він писав в т.ч. про те, що історію країн, народів і регіонів не можна починати лише з часу їх завоювання і включення до колоніальних імперій. Ця теза зараз сприймається як щось очевидне, але для тих часів вважалась навіть дуже категоричною. І вона актуальна не лише для переосмислення "заморських колоній", але й інших регіонів. Зокрема Східної Європи.
https://archive.org/details/indonesiantrades0000jcva/page/n7/mode/2up
#цитата #деколонізація #погляд
✍"Більшість істориків бачать азійський світ з палуби корабля, валу фортеці чи високої галереї торгового дому" (1934). Цитата Якоба Корнеліуса ван Леура, або ж Дж. С. ван Леура (1908-1942), впливового інтелектуала, який запропонував погляд на історію Південно-Східної Азії, орієнтований на корінне населення. Сам автор загинув досить рано, під час Тихоокеанської військової кампанії 1942 р. Але його ідеї мали великий вплив на концепції заморської історії та деколонізації, що набули популярності після Другої світової війни. У своїй праці "Індонезійське суспільноство: нариси соціальної та економічної історії" він писав в т.ч. про те, що історію країн, народів і регіонів не можна починати лише з часу їх завоювання і включення до колоніальних імперій. Ця теза зараз сприймається як щось очевидне, але для тих часів вважалась навіть дуже категоричною. І вона актуальна не лише для переосмислення "заморських колоній", але й інших регіонів. Зокрема Східної Європи.
https://archive.org/details/indonesiantrades0000jcva/page/n7/mode/2up
#цитата #деколонізація #погляд
Internet Archive
Indonesian Trade and Society: Essays in Asian Social and Economic History : J. C. van Leur : Free Download, Borrow, and Streaming…