#Роздуми #Цитата #Персоналії #Кіплінг #Кім #Індія #орієнталізм #крос_культура
⚡«О, Захід є Захід, Схід є Схід, і з місця вони не зійдуть…».
✍️Так звучить мабуть одна з найпопулярніших цитат наймолодшого нобелівського лауреата з літератури - Джозефа Редьярда Кіплінга (1865-1936).
📌Нею регулярно послуговуються митці і політики, щоб підкреслити різницю між світами, цивілізаціями та способами життя "Сходу" і "Заходу". Використовував її і Едвард Саїд у своєму «Орієнталізмі», перетворивши фактично на «кліше» у численних дискусіях про суб’єктивний погляд колонізаторів на колонізованих.
⚡Що ж, вирваний з контексту афоризм насправді є лише першим рядком «Балади про Схід і Захід» Кіплінга, яка насправді зовсім не про це. А про щось більше…
📌Біографія самого Кіплінга є підтвердженням того, що Схід і Захід ще й як «сходять з місця», адже є поняттями поза часом і простором. А тому – межа між ними проводимо ми самі.
📌«Типовий британець» і інтелектуал, знайомий з дитинства завдяки «Книзі джунглів», чудово розумів Схід та вплинув на те, як сьогодні європейці його уявляють.
📌І це не дивно, адже народився він у колоніальному Бомбеї, провівши перші роки життя зі своєю «ая» - індійською нянею, а не з власними батьками. Сам Кіплінг згадуватиме пізніше, що «…мовою гіндустані заговорив раніше, ніж англійською» та «…зненавидів Англію», коли у віці 5-и років мусив відплисти туди отримувати освіту.
📌Дитинство Кіплінга в Індії, та подальша робота в лахорській газеті “Civil and Military Gazette” чимось нагадує долю героя його найцікавішого пригодницького роману «Кім», присвяченого історії Кімбела О’хари – підприємливого сироти, який виріс на вулицях індійського міста Лахора та засвоїв вміння перевтілюватись з білого хлопчика «сахіба» у мусульманина чи індуса нижчих каст, копіювати мову і звичаї різних народів, професій і станів «строкатого Індостану».
⚡«О, Захід є Захід, Схід є Схід, і з місця вони не зійдуть…».
✍️Так звучить мабуть одна з найпопулярніших цитат наймолодшого нобелівського лауреата з літератури - Джозефа Редьярда Кіплінга (1865-1936).
📌Нею регулярно послуговуються митці і політики, щоб підкреслити різницю між світами, цивілізаціями та способами життя "Сходу" і "Заходу". Використовував її і Едвард Саїд у своєму «Орієнталізмі», перетворивши фактично на «кліше» у численних дискусіях про суб’єктивний погляд колонізаторів на колонізованих.
⚡Що ж, вирваний з контексту афоризм насправді є лише першим рядком «Балади про Схід і Захід» Кіплінга, яка насправді зовсім не про це. А про щось більше…
📌Біографія самого Кіплінга є підтвердженням того, що Схід і Захід ще й як «сходять з місця», адже є поняттями поза часом і простором. А тому – межа між ними проводимо ми самі.
📌«Типовий британець» і інтелектуал, знайомий з дитинства завдяки «Книзі джунглів», чудово розумів Схід та вплинув на те, як сьогодні європейці його уявляють.
📌І це не дивно, адже народився він у колоніальному Бомбеї, провівши перші роки життя зі своєю «ая» - індійською нянею, а не з власними батьками. Сам Кіплінг згадуватиме пізніше, що «…мовою гіндустані заговорив раніше, ніж англійською» та «…зненавидів Англію», коли у віці 5-и років мусив відплисти туди отримувати освіту.
📌Дитинство Кіплінга в Індії, та подальша робота в лахорській газеті “Civil and Military Gazette” чимось нагадує долю героя його найцікавішого пригодницького роману «Кім», присвяченого історії Кімбела О’хари – підприємливого сироти, який виріс на вулицях індійського міста Лахора та засвоїв вміння перевтілюватись з білого хлопчика «сахіба» у мусульманина чи індуса нижчих каст, копіювати мову і звичаї різних народів, професій і станів «строкатого Індостану».