Візуальна репрезентація кочівників у російській імперській та ранній радянській фотографії:

✍️Зараз активніше почали писати й говорити про візуальне осмислення регіону, як важливу частину його колонізації. І це добре.

⚡ З розвитком інтернет-комунікацій та оцифруванням архівів (в тому числі музейних), інформаційний простір заповнили численні колекції гравюр, картин, фотографій, листівок 19-початку 20 століття, епохи розквіту колоніальної системи. Ними ілюструють ті чи інші події, але, як часто буває, "колоніальний" контекст цих ілюстрацій іноді зовсім втрачається.

📌 Важливо пам’ятати, що фото, як і інші джерела інформації, потребують критичного осмислення. Адже фотографія є не менш суб’єктивним джерелом. При її створенні мало значення багато факторів: хто, навіщо і коли її робив? Які сюжети, образи, емоції й контексти їх автор намагався передати? За яким принципом вирішували одні фото показувати, а інші ні? Питань у таких випадах ще багато.

📌 Зображення дозволяє досліднику інтерпретувати конкретний приклад реальності. Фотографія, як форма передачі інформації, успішно формує масовий образ регіону, народу, культури. А доступність цього джерела (як і можливість його репродукції) відкриває безмежне поле для творення суб’єктивного погляду й конструювання образу колоніального простору.

⚡ З цікавим поглядом на візуальну репрезентацію номадів у російській імперській і ранній радянській фотографії, перехід від текстового образу до візуального, а також поєднання «колоніального» і «соціалістичного» у фотографії, читайте за посиланням:

https://syg.ma/@anna-pronina/daria-saprynskaia-ivan-sokolovskii-voobrazhaiemyie-nomady-konstruirovaniie-obraza-kochievnika-v-impierskoi-i-ranniesovietskoi-fotoghrafii

#погляд #візуальне_осмислення #фото #стаття #номади #Російська_імперія #Туркестан #Казахстан

У продовження:
📷Сергій Світославський під час подорожі у Середню Азію. 1910-1911 роки.
✍️«…Ось де справжнє сонце! Ми сонця писати не вміємо. Середньоазіатське сонце має бути написане так, щоб від нього очі боліли. Писати сонце треба не в кімнаті, а проти сонця, інакше воно виходить блідим, як у Верещагіна» - так говорив художник про свій суб'єктивний досвід мандрівок на Схід (фото й ілюстрації з сайту НХМУ).
#фото #мистецтво #Середня_Азія #орієнталізм #Україна #Сергій_Світославський #погляд #візуальне_осмислення #НХМУ

✍️Протягом 1909-1931 років Альберт Канн відправляв своїх кореспондентів у більш ніж 50 країн світу, з завданням задокументувати культуру людства у найрізноманітніших її проявах: ахрхітектурі, техніці, обличчах. Результатом цього проєкту стали 72 тисячі фотографій (більшою мірою кольорових) та майже 100 годин відео, завдяки яким сьогодні можна уявляти, візуалізовувати і осмислювати образи з різних куточків світу. І особливо зі "Сходу".

🗺️У своїх подорожах Альберт Канн відвідав Єгипет, Індокитай та Японію, де не лише перейнявся естетикою "Сходу", а й повірив у те, що культура й мистецтво можуть змінити світову політику на краще. А ще - зміцнити міжкультуні зв'язки людства, яке перебувало на межі нової світової війни.
Щоб цього досягти, він кілька років збирав кошти та продавав цінні папери (навіть на Південноафриканські алмазні копальні й японські військові облігації). Нажаль, до кінця здійснити свою мрію він не встиг - у 1930-х роках його фірма пережила ряд фінансових труднощів, а 1940 року банкір помер, незадовго після окупації Парижу німецькими військами.

📌Цікаво, що більшість зібраних ним фото побачили нечисленні "обранці". Але, у 2019 році цей вражаючий архів було оцифровано паризьким "Музеєм Альберта Канна", та викладено у відкритий доступ (за посиланням). Насолоджуйтесь і користуйтесь:
https://collections.albert-kahn.hauts-de-seine.fr/
#Альберт_Канн #Архів_планети #фото #погляд #візуальне_осмислення

📷Палац Сікандар-Баг у Лакхнау на фоні понівечених тіл та скелетів. Ця фотографія стала однією з найвідоміших робіт Фелічі Беато.
📝Є припущення, що це одне з перших фото трупів в історії фотожурналістики. І скоріше за все, воно постановочне. Адже залишки тіл фотограф перекладав так, щоб атмосфера композиції виглядала драматичніше.
📌Більше фото з альбому «Lucknow, Cawnpore, Benares & Agra, 1858-1862», за посиланням:
https://www.getty.edu/art/collection/objects/32600/felice-beato-henry-hering-lucknow-cawnpore-benares-agra-cover-title-british-1858-1862/
#фото #текст #візуальне_осмислення #Фелічі_Беато #Індія #Британська_імперія

📷Ювелір за роботою. Афганістан, 1928. Фото зроблене Фредеріком Гадмером, в рамках проекту "Архів планети", Альберта Кана.
#фото #візуальне_осмислення #Франція #Афганістан #Кандагар #Альберт_Канн #Архів_планети #Фредерік_Гадмер

#3. Китай, 1860 рік.
Продовжуємо розповідати про #Фелічі_Беато, одного з перших професійних фотографів-орієнталістів. Цього разу оглянемо «Views of the Opium Wars» - один з альбомів, присвячених Китаю часів ІІ опіумної війни.
📝У 1860 році Беато 8 місяців супроводжував французькі й британські війська на заключному етапі бойових дій. Присутність на передовій дала йому змогу задокументував хід кампанії в умовах реального часу. Реалізм, а інколи й жахливі подробиці наслідків боїв, підживлювали великий ажіотаж до Китаю в Європі. І судячи з усього, це й було метою Фелічі Беато.
✍️Частина «китайських» фотографій альбому присвячена візуальному осмисленню «орієнтальних просторів»: панорамам Пекіну й Кантону, живим вуличкам з купцями й подорожніми. Кілька «японських портретів» були додані фотографом вже пізніше.
📷Ця експедиція стала справжнім випробуванням для фототехніки. Апарати були громіздкими й потребували великої кількості скляних пластин та реактивів. Вирішення цих складнощів підсилило статус Беато, як одного з кращих професіоналів. Адже конкурени не могли (з технічних причин) так довго супроводжувати європейські військові підрозділи в глиб країни👇
#фото #текст #візуальне_осмислення #Китай #орієнталізм

📷Адольфо Фарсарі (1841-1898), один з найвідоміших фотографів Японії ХІХ століття.
У Японію він перебрався 1873 р., ставши партнером «Sargent, Farsari & Co»(Йокогама), яка спеціалізувалась на виданні плакатів, книг, альбомів, листівок та путівників по Японії.
📝У 1883 р. #Адольфо_Фарсарі зосередився на комерційній фотографії, розпочавши друк власних і придбаних знімків. Пожежа 1886 р. знищила більшість його негативів, змусивши підприємця пуститись у тривалу подорож для збору нового фотоматеріалу.
Він зміг відзняти більше 1 тис. пейзажів і типів Японії, повторно відкривши бізнес уже 1887 року.
📌Як і більшість фотографів-орієнталістів, Фарсарі виготовляв два типи фото: «декорації Японії» (пейзажі, архітектура, панорами міст) та «звичаї її мешканців» (різні типажі, професії, обряди, тощо). Довгий час, саме «Фарсарі і Ко» були єдиною японською фірмою з іноземною власністю. Її популярність значно вплинула на #візуальне_осмислення цієї країни, як на «Заході», так і в самій Японії.
#фото #Японія #Йокогама

📌Вони зробили цікаве відкриття: батальне полотно Пітера Снаєрса «Облога Сулейманом Відня 1529 року» була створена на основі гравюри Лауро. У італійця буквально скопіювали укріплення Хотина (які стали австрійським Віднем), артилерійську батарею, переправу, султана Османа ІІ на коні (який швидко став Сулейманом І) та багато інших деталей. Роздивіться деталі обох зображень і спробуйте знайти 10 відмінностей🤔
#мистецтво #Хотин_2021 #НМІУ #виставка #музей #візуальне_осмислення

🖼«Битва на Крбавському полі», роботи Леонарда Бека. 1514-1516. Гравюра з пізнішого видання XVIII ст. Колекція Британського музею.
✍Зображує розгром османами хорватського війська у битві на Крбавському полі 1493 р., де загинув «цвіт військової еліти» Хорватського королівства. Детально зображені сцени насилля, що підкреслює образ османів, як «войовничих та жорстоких азіатських воїнів у екзотичних вбраннях».

«Битва з османами» - важливий сюжет європейського мистецтва. Він буквально скрізь: у мініатюрах, картинах, на зброї, надгробних плитах, посуді й ужиткових речах XV-XIX ст. Про вплив «турецької загрози» на європейську ментальність і мистецтво добре написав Франко Кардіні в «Європа та іслам». Запам’ятався його сюжет про те, що навіть образ циркового клоуна з розмальованим обличчям, дивакуватим взуттям та капелюхом – це алюзія на вбрання турецького яничара. Нажаль, детальнішу інформацію про це не зустрічав. Але щось у цьому є…
#мистецтво #Османська_імперія #Хорватія #візуальне_осмислення