✍️"Колоніальність переживе колоніалізм тому, що залишиться в книгах, академічних критеріях, культурних патернах, в здоровому глузді і людському самосприйнятті. В надіях людей, їх чаяннях та інших аспектах сучасного життя...".

📌Роздуми доктора Мадіни Тлостанової, професорки Університету Лінчопінга, про "деколоніальний поворот" в осмисленні минулого, відмінність постколоніалізму і деколоніалізму в науці, та культурний спадок колоніальноих структур👇 :

https://theoryandpractice.ru/posts/8258-madina-tlostanova-o-dekolonialnom-povorote

#інтервю #постколоніалізм #деколоніалізм #погляд

"Регіону, відомого під назвою "Близький Схід", не існує...
Територія, яка бачиться умовно "західній" людині як "загальноарабська", насправді включає в себе десятки етнічних і мовних груп. А тому, особливості, на основі яких можна було б логічно об'єднати настільки різні країни в один регіон, насправді відсутні..."

⚡ Яким чином з'явилась така категорія, як "Близький Схід"? Є різні точки зору. Бадді Даллула вважає, що він виник під час неформальної розмови між представниками британської і французькох колоніальної адміністрації, які вірогідно були ще й напідпитку.
Седат Ланчер приписував появу цього терміна Альфреду Таєру Мехену (1840-1914), морському офіцеру та вченому, який розглядав умовний Близький Схід, як стратегінчий бар'єр, що розділяв Російську імперію, Тихий океан та Індію.

📌Одна з точок зору на історію категорії "Близький Схід". А також на питання, чи потрібно переосмислювати понятійний апарат, щоб деколонізовувати регіон?👇
#стаття #погляд #Близький_Схід #деколоніалізм #орієнталізм
https://easteast.world/posts/288

⚡В 2016 році у Франції оголосили про створення Меморіалу жертвам рабства. В 2018 році, вже за президента Макрона, була створена робоча група з числа митців, суспільних діячів та чиновників, для розробки концепції меморіалу, що мав розміститись у паризькому саду Тюільрі.
✍️Сьогодні дискусія навколо проекту зайшла в глухий кут. Існують різні точки зору на шляхи деколонізації проблеми работоргівлі та переосмислення наслідків французького колоніалізму.
📌Цікаво спостерігати за розвитком цих подій, адже в Україні також точаться дискусії навколо різних наративів у висвітленні трагедій голокосту, другої світової та голодомору.
В будь якому разі, колоніальний спадок є проблемою надзвичайно глибокою. А її шляхи вирішення є очевидними лише для тих, кого ця проблема мало обходить.
#колоніалізм #новини #стаття #деколоніалізм #постколоніалізм #Франція

https://www.rfi.fr/ru/%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%8F/20210510-%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B0%D0%BB-%D0%B6%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B2%D0%B0%D0%BC-%D1%80%D0%B0%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0-%D0%B2-%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6%D0%B5-%D1%82%D1%8F%D0%B6%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%8C-%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%B9-%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D0%B0-%D0%BD%D0%B0-%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%B8-%D1%85%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2

📝Трохи роздумів про асиміляцію культури, деколоніалізм та право народів самим говорити від свого імені.

✍️"Накривати великою парасолькою" - такий цікавий вислів почув у інтерв'ю одного польського репортера, який пояснював деталі тривалого "гастрономічного протистояння" Південної Кореї та Китаю за кімчу - гостру мариновану страву з капусти.
Якщо коротко, Китай все частіше позиціонує кімчу, як свою національну страву, аргументуючи це тим, що корейська діаспора проживає на теренах Піднебесної століттями. А тому, їх культура, як і культура інших народів Китаю, вже давно є складовою частиною "Китайського світу" (тобто умовної "парасольки").
https://www.bbc.com/news/world-asia-55129805

Думаю доречно буде порівняти цей випадок з іншою історією, яка хоча й не пов'язана зі Сходом, але все ж піднімає проблеми наслідків асиміляції культури, внутрішньої колонізації та потреби деколоніального повороту у мистецтві, культурі й гуманітаристиці.

📌Маємо на увазі дискусію навколо виставки картин Іллі Рєпіна у м. Хельсінкі (Фінляндія), куратори якої послідовно ігнорували місце України у творчості цього художника. Дійшло до того, що навіть у описах до картин з оригінальним назвами "Українка", "Запорожці пишуть листа турецькому султану" чи "Запорожець, що сміється", їх дійові особи стали "росіянами".

👇Цікава стаття про цю виставку за посиланням:
https://lb.ua/culture/2021/05/14/484495_vistavka_riepina_gelsinki_myaka.html

✍️Є багато досліджень на тему того, як імперський простір асимілював, осмислював, перевідкривав та відтворював історію і культуру своїх (пост)колоній. Знаходячись у завідома виграшній позиції, "великі держави" розміщували (й досі розміщують) під свою "парасольку" надбання інших культур, епох, цивілізацій, вибірково наділяючи їх зручними для свого наративу рисами.

І хоча ці питання більше дискутуються у контексті переосмислення історії Сходу й Африки (орієнталізму, заморської історії, деколоніалізму, постколоніалізму, тощо), вони актуальні для розуміння взаєозв'язку "колонія-метрополія" різних регіонів та епох.
#роздуми #колоніалізм #постколоніалізм #деколоніалізм #асиміляція_культури #внутрішня_колонізація #Україна #мистецтво

📝Хороша і детальна стаття про те, як імперський наратив історії Криму вписується у постколоніальну теорію, а точніше – теорію поселенського колоніалізму.

✍️На прикладі історії Криму, Максим Свєженцев характеризує поселенську колонізацію як явище, а також розглядає образ цієї колонії, її демографічний склад та знання про півострів – як імперський конструкт, який був «…інструментом, створеним задля контролю імперії над цією територією» (с).

П.с. У статті заявлено, що автор готує найближчім часом монографію. Чекаємо з нетерпінням.
#стаття #Крим #Україна #Росія #СРСР #деколоніалізм #посколоніалізм #внутрішня_колонізація #орієнталізм #погляд
https://uamoderna.com/md/kolonizovanij-pivostriv-istoriya-krimu-v-konteksti-teorii-poselenskogo-kolonializmu

📝Продовження історії про повернення скарбів Беніну, вивезених у 1897 році колоніальними військами з Західної Африки (переважно суч. Нігерії та Беніну). Більшість цих предметів (унікальні вироби з дерева, латуні, бронзи) були розпорошені по європейським музеям і приватним колекціям. Раніше писали, що кілька німецьких та британських музеїв розпочали процес повернення т.з. "Бенінської бронзи". Тепер до них долучилась Франція, яка готова частково профінансувати відкриття у м. Абомей нового музею, де й розмістять цю колекцію.
🖊️"Важко миритись з тим, що значна частина культурної спадщини багатьох африканських країн тепер знаходиться у Франції..." - зазначив президент Макрон у 2017 році. Ця промова стала поштовхом до нового етапу деколонізації французьких музеїв та створення "дорожньої карти" повернення скарбів Беніну.
📌П.С. Всі ці заяви виглядають доволі рішучо, але реальна статистика дуже скромна: обіцяні 26 предметів з Бенінської колекції це ніщо, у порівнянні з більш ніж 90 тис. предметів у французьких музеях, що походять з різних регіонів Африки на південь від Сахари.
#Бенін #Африка #Франція #деколоніалізм #музей
https://www.dailysabah.com/arts/after-129-years-france-decides-to-return-colonial-benin-treasures/news

✍Чи може архітектура бути де\колоніальною? Так, адже архітектура – це в тому числі суб’єктивна концепція, яка відображає погляд людини на природу, культуру, навколишній світ та національну спадщину.

📝У 40-70-х роках ХХ ст., коли десятки країн Афо-Азійського регіону здобули незалежність, архітектура стала одним зі способів провести межу між колоніальним минулим (з його впізнаваним візуальним стилем) і «новим майбутнім, яке будує вільний народ» (с). Для самих себе, і що важливо - власними руками. Незалежність для багатьох цих країн почалась з масштабних будівельних проектів, які творили промислову базу чи житловий фонд, або ж змінювали стару економічну логістику й господарське призначення регіонів.
Архітектура допомагала формувати візуальний образ нового світу, і модернізм відіграв у цьому процесі важливу роль. З допомогою мистецьких рішень архітекторів світ дізнавався, що Азія – це не лише палаци й культові споруди давнини, але й новітні проєкти. Ну і найголовніше – місцеві талановиті майстри стали користуватись попитом. Їм дали свободу творчості й державну підтримку. Молодь з хорошою освітою була мотивована повертатись на батьківщину, щоб створювати її новий візуальний стиль.

📌«Після колоніалізму вони хотіли нового світу. Його збудували архітектори» - стаття про виставку у Музеї сучасного мистецтва (Нью-Йорк), яка розповідає про модерністську архітектуру в Індії, Пакистані, Бангладеші та Шрі-Ланці. Вона частково торкається теми моїх сьогоднішніх роздумів.
https://www.washingtonpost.com/arts-entertainment/2022/05/17/moma-exhibit-architecture-south-asia/
#текст #мистецтво #постколоніалізм #деколоніалізм #текст #архітектура