Візуальна репрезентація кочівників у російській імперській та ранній радянській фотографії:
✍️Зараз активніше почали писати й говорити про візуальне осмислення регіону, як важливу частину його колонізації. І це добре.
⚡ З розвитком інтернет-комунікацій та оцифруванням архівів (в тому числі музейних), інформаційний простір заповнили численні колекції гравюр, картин, фотографій, листівок 19-початку 20 століття, епохи розквіту колоніальної системи. Ними ілюструють ті чи інші події, але, як часто буває, "колоніальний" контекст цих ілюстрацій іноді зовсім втрачається.
📌 Важливо пам’ятати, що фото, як і інші джерела інформації, потребують критичного осмислення. Адже фотографія є не менш суб’єктивним джерелом. При її створенні мало значення багато факторів: хто, навіщо і коли її робив? Які сюжети, образи, емоції й контексти їх автор намагався передати? За яким принципом вирішували одні фото показувати, а інші ні? Питань у таких випадах ще багато.
📌 Зображення дозволяє досліднику інтерпретувати конкретний приклад реальності. Фотографія, як форма передачі інформації, успішно формує масовий образ регіону, народу, культури. А доступність цього джерела (як і можливість його репродукції) відкриває безмежне поле для творення суб’єктивного погляду й конструювання образу колоніального простору.
⚡ З цікавим поглядом на візуальну репрезентацію номадів у російській імперській і ранній радянській фотографії, перехід від текстового образу до візуального, а також поєднання «колоніального» і «соціалістичного» у фотографії, читайте за посиланням:
https://syg.ma/@anna-pronina/daria-saprynskaia-ivan-sokolovskii-voobrazhaiemyie-nomady-konstruirovaniie-obraza-kochievnika-v-impierskoi-i-ranniesovietskoi-fotoghrafii
#погляд #візуальне_осмислення #фото #стаття #номади #Російська_імперія #Туркестан #Казахстан
✍️Зараз активніше почали писати й говорити про візуальне осмислення регіону, як важливу частину його колонізації. І це добре.
⚡ З розвитком інтернет-комунікацій та оцифруванням архівів (в тому числі музейних), інформаційний простір заповнили численні колекції гравюр, картин, фотографій, листівок 19-початку 20 століття, епохи розквіту колоніальної системи. Ними ілюструють ті чи інші події, але, як часто буває, "колоніальний" контекст цих ілюстрацій іноді зовсім втрачається.
📌 Важливо пам’ятати, що фото, як і інші джерела інформації, потребують критичного осмислення. Адже фотографія є не менш суб’єктивним джерелом. При її створенні мало значення багато факторів: хто, навіщо і коли її робив? Які сюжети, образи, емоції й контексти їх автор намагався передати? За яким принципом вирішували одні фото показувати, а інші ні? Питань у таких випадах ще багато.
📌 Зображення дозволяє досліднику інтерпретувати конкретний приклад реальності. Фотографія, як форма передачі інформації, успішно формує масовий образ регіону, народу, культури. А доступність цього джерела (як і можливість його репродукції) відкриває безмежне поле для творення суб’єктивного погляду й конструювання образу колоніального простору.
⚡ З цікавим поглядом на візуальну репрезентацію номадів у російській імперській і ранній радянській фотографії, перехід від текстового образу до візуального, а також поєднання «колоніального» і «соціалістичного» у фотографії, читайте за посиланням:
https://syg.ma/@anna-pronina/daria-saprynskaia-ivan-sokolovskii-voobrazhaiemyie-nomady-konstruirovaniie-obraza-kochievnika-v-impierskoi-i-ranniesovietskoi-fotoghrafii
#погляд #візуальне_осмислення #фото #стаття #номади #Російська_імперія #Туркестан #Казахстан
syg.ma
Дарья Сапрынская, Иван Соколовский. Воображаемые номады: конструирование образа кочевника в имперской и раннесоветской фотографии
Дарья Сапрынская и Иван Соколовский анализируют визуальную репрезентацию кочевников в дореволюционной и послереволюционной фотографии
🖼Повсякдення та звичаї анатолійських кочівників, у творчості Турґута Заїма (1906-1974), турецького художника модерніста, який прагнув віднайти «справжню турецькість» за межами великих середземноморських міст.
✍Турґут Заїм відносився до Асоціації вільних художників та скульпотрів – впливової групи митців, які творили сучасне мистецтво молодої Турецької республіки. В студентські роки він певний час навчався у Парижі, але швидко повернувся на батьківщину, щоб не втрачати зв’язку з власною культурою. У 1930-х роках оселився з дружиною в Анкарі. В рамках державної програми подорожував Анатолією, щоб познайомитись з життям, побутом та цінностями її людей:
📌«Я подорожував країною, коли була можливість. Я побував у кочівників і авшарів. Відтепер степ став моїм учителем. Я хотів бути художником цього краю... Я намагався відчути мову Степу…» - так описував свої творчі пошуки митець.
#мистецтво #Туреччина #номади
✍Турґут Заїм відносився до Асоціації вільних художників та скульпотрів – впливової групи митців, які творили сучасне мистецтво молодої Турецької республіки. В студентські роки він певний час навчався у Парижі, але швидко повернувся на батьківщину, щоб не втрачати зв’язку з власною культурою. У 1930-х роках оселився з дружиною в Анкарі. В рамках державної програми подорожував Анатолією, щоб познайомитись з життям, побутом та цінностями її людей:
📌«Я подорожував країною, коли була можливість. Я побував у кочівників і авшарів. Відтепер степ став моїм учителем. Я хотів бути художником цього краю... Я намагався відчути мову Степу…» - так описував свої творчі пошуки митець.
#мистецтво #Туреччина #номади
❤16👍6