🖼️"Буддійський сад", від американського художника Теодора Уореса (1859-1939).

📌Уорес відвідав Японію двічі з тривалими візитами, шукаючи натхнення у її природі та пейзажах. Після повернення в США, він провів кілька виставок "японських полотен" у Нью-Йорку та Лондоні, які відвідали такі знаменитості, як Джеймс Еббот та Оскар Вайлд.
"Буддійський сад" (або ж "Сад лотосів") художник писав у 1892-1893 роках, під час свого першого візиту до Японії.
#мистецтво #орієнталізм #Японія #США #Уорес

🖼️"Сад ірисів у Хорікірі". Ще одна з робіт "японської серії" Теодора Уореса. Токіо, 1893 рік.
#мистецтво #США #Японія #Уорес #орієнталізм

https://kunsht.com.ua/polovina-kavuna-za-vyazku-perliv/
#Крим #кримські_татари #депортація #колоніалізм

​​Ко дню Депортации крымских татар

Приток обитателей Крыма (разной религиозной и этнической идентичности) в Турцию был более или менее всегда. Понятное дело, что и в начале 20 века была волна эмиграции.
При этом присутствие крымских татар в Стамбуле и Турции не очень ощутимое, — слишком легко ассимилироваться. Но найти следы можно :)

В Стамбуле историческое компактное расселение крымских татар находится в райончике Şehremini, на Фатихе неподалеку от Феодосиевых стен. Там находится культурный крымскотатарский центр, малюсенький парк с гордым называнием Крымский и чебуречные.

Самая старая чебуречная была открыта крымскими татарами из Эскишехира в 1950 году. И хотя вдоль улиц полно вывесок с надписью Çi Börek, большинство народу едет за чебуреками именно в заведение Tarihi Odabaşı Çiğbörekçisi, потому что "тот самый вкус", потому что скромная цена и атмосфера семейного бизнеса.

Довольно забавная штука с неймингом: собственно значение слова чебурек переводится как сырой бурек. То есть подчеркивается, что по рецепту начинка кладется сырая. Но хоть турецкий и крымскотатарский и родственные языки, все же не идентичные. Турки пишут Çiğ, а крымские татары Çi. На улицах Шехремини встречаются оба названия.
И для справки тем, кто не ест мясо: в большинстве заведений есть чебуреки с картошкой или сыром. У меня на фото какой-то не мясной вариант.

📷Американські військові в околицях Нахі, на Окінаві. Квітень, 1945 рік.
#Японія #фото #Окінава #США #фото

📷Сьогодні виповнюється 140 років з дня народження Мустафи Кемаля Ататюрка (1881-1936), першого президента Турецької Республіки.
#фото #Туреччина #Ататюрк

🎥Два відео з Палестини 1897 року, роботи знаменитого французького оператора Александро Проміо:
📌 "Віправлення на потязі з Єрусалиму" (або ж "Єруслаим з потягу") - спільна робота з Луї Люм'єром.
📌 "Ворота Яффи, в Єрусалимі".

На першому відео можна побачити, як потяг з залізничної станції Єрусалиму послуовно проводжають спочатку європейці, потім палестинські араби, ну і на кінець - євреї. Типажі кожної з цих груп добре впізнаються за зовнішнім виглядом, що вочевидь і було метою оператора.

https://www.youtube.com/watch?v=4Y1LncQr7zA&ab_channel=iconauta

Друге відео (колоризоване) іншого типу. Воно передає повсякденне життя однієї з вулиць Єрусалиму - "впорядкований хаос" близькосхідного міста. Тут Александро Проміо застосовує незвичний (покищо) для сінематографу прийом "прихованої камери", який стане в майбутньому популярним серед дослідників, етнографів, мандрівників, натуралістів.
https://www.youtube.com/watch?v=jVMcqNOqdek&ab_channel=AntonAanton

#відео #орієнталізм #сінематограф #Палестина #Єрусалим #Люмєр #Проміо

✍️Едвард Саїд вважав, що екзотизація культур "Сходу" була однією з форм їх інтелектуальної колонізації. Конструюючи суб'єктивний образу цих культур, мандрівники, дослідники, місіонери чи бізнесмени виставляли на передній план у їх характеристиці найбільш "екзотичні" чи навіть "маргінальні" (на думку західної людини) звичаї, риси, явища. Навіть якщо ці риси й існували нішево (у певній локальній спільноті, при певних обставинах чи на певному етапі), їх демонстрували як поширене й загальноприйняте для всіх явище.

⚡Сучасний випадок екзотизації культури помітив читаючи новини:

📌"Скіфи - кочові воїни травокури стародавньої України". Під таким заголовком вийшла досить непогана стаття у солідному "The New York Times", присвячена розкопкам одного зі скіфських курганів на Дніпропетровщині.

При всіх плюсах цієї статті, її заголовок свідомо "клікбейтний". Щоб збільшити кількість переглядів, на передній план винесли пікантний для американського читача (на думку редакторів і смм-щиків) факт про скіфів, відомий з "Історії" Геродота (про т.з. "скіфську баню"). І хоча стаття насправді не про вжавання канабісу, в масовій свідомості тих, хто гортатиме новинну стрічку, скіфи запам'ятаються саме як "кочові воїни травокури".

На подібні кліше можна натрапити у численних тревелогах, мемуарах і записках тих, хто відвідував Схід.

Де ж насправді проходить межа між стереотипом та інтелектуальною колонізацією?
Можливо там, де такі кліше починають впливати на політику.
#новини #стаття #екзотизація #орієнталізм #осмислення #погляд #колоніалізм #Едвард_Саїд

https://www.nytimes.com/2021/05/09/world/europe/ukraine-burial-mounds.html?searchResultPosition=1

Демонтаж памятника Ленину в Эфиопии

1991 год

🎥Запис лекції, присвяченої тюркологічним студіям Агатангела Кримського. А також місцю його постаті в українській інтелектуальній історії.

📌Спікерка події - Ганна Рог , к.філол.н., ст.н.с. відділу Сучасного Сходу Ін-ту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України.
#відео #лекція #Кримський #орієнталізм #Україна
https://m.youtube.com/watch?v=S5FT_BAI83Q&t=1909s

"У китайському заїзді" (1934) - передрук статті Софії Яблонської, української мандрівниці, письменниці, операторки та авторки тревелогів про подорожі Сходом.
#стаття #фото #тревелог #Китай #Україна #Яблонська
https://localhistory.org.ua/texts/chitanka/sofiia-iablonska-u-kitaiskomu-zayizdi-stattia-za-1934-rik/