Нотатки орієнталіста. Orientalist notes
1.75K subscribers
3.43K photos
12 videos
6 files
621 links
Український погляд на Схід і Африку. Їх дослідження та осмислення на Заході. Часто ділюсь актуальним про свої дослідження Криму, історію кримських та польсько-литовських татар.
Download Telegram
🖼️Містика Стародавнього Єгипту, від Фредеріка Артура Бріджмена (1847-1928), художника-орієнталіста зі штату Алабама, якого називали «американський Жеромом».

Схід став захопленням Бріджмена після переїзду до Парижу у 1866 році, де його прийняли на навчання у майстерню знаменитого Жана-Леона Жерома. Візити до Африки художник здійснив у 1872, 1874 та 80-х роках. За цей час в Єгипті та Алжирі ним були створено близько 300 ескізів, на основі яких постали крупні картини митця.

«Похоронний обряд мумії на Нілі» (1876-1877) - одна з перших знакових і найбільш впливових робіт Бріджмена. Після її представлення у Паризькому салоні, художник отримав знак Ордену Почесного Легіону та широке визнання в мистецькому середовищі. Сучасники також згадували про велику колекцію східного антикваріату й одягу у майстерні художника, якій "позаздрив би навіть музей" (с). Ці речі наповнювали деталями картини Бріджмена, та створювали потрібний для митця екзотичний образ Сходу.
#мистецтво #орієнталізм #Єгипет #Алжир #США #Франція
🖼️Трохи сучасного мистецтва. Переосмислення традицій, від сучасного турецького художника Hemad_Javadzade😎.
#мистецтво #Туреччина
📕Трохи пост/колоніальних новинок: "Orientalism and Empire: North Caucausus Mountain Peoples and the Georgian Frontier, 1845-1917", від американського професора Остіна Єрсільда, з Університету Старого Домініону в Норфолку. Як на мене, польський варіант перекладу "Orientalizm po rosyjsku" звучить більш поетично.

✍️Книга присвячена тривалій експансії росії на Північному Кавказі. Одна з її основних ідей – детальний розбір історіографічного міфу про «вимушену експансію на Кавказ, з метою власного захисту від диких горців та інших ворогів».

Ідеологічний конструкт «вимушеної агресії заради власного захисту» («а я вам зараз покажу, звідки на нас хотіли напасти…») російські інтелектуали творили й по відношенню до Кримського ханства, анексію якого проф. В. Смірнов (автор відомої класики «Крымское ханство под верховенством Оттаманской Порты») пояснював в тому числі й «цивілізаційною місією росіян-землеробів у замиренні кочівників-варварів, від яких віками страждала росія». Радянська література тут пішла ще далі, виправдовуючи депортації абсурдними формулюваннями «історичної справедливість за вікові страждання слов’ян».

📌Український переклад книги Єрсільда буде ще не скоро, але на деяких сайтах вже можна купити електронну версію англійською та польською мовами. Як дістану для себе примірник, обов’язково поділюсь враженнями.
#колоніалізм #книга #Кавказ
🖌️🐈Коли малювати риб, креветок, крабів та інших морських жителів у тебе виходить дійсно дуже добре. Знаменитий китайський художник Ці Байши (1864-1957), та його менш відомий співавтор.
#Китай #мистецтво #кіт
✍️Дипломатія, зерно, колоніалізм та інформаційна війна. Два цікавих тексти про «африканський вимір» російської агресії в Україні:

📌«Чи може Африка стати союзником України у боротьбі з Росією»? - сюжет на BBC про те, через яку призму країни Африки сприймають російську агресію в Україні? Які суб’єктивні чинники впливають на ці погляди? У чому полягають труднощі у взаєминах з Африканським союзом, та навіщо нашій країні взагалі підтримка Африки?

📌«Голодна війна Росії» (дуже вдала відсилка до Холодної війни) – стаття у The Atlantic, про африканський фронт інформаційної війни росії: чому успіхи України в медіапросторі на Заході, ще не означають поразку москви в інформаційній війні? Як російська пропаганда використовує антизахідні настрої й колоніальне минули африканських країн проти України? Та чому продовольча криза в Африці може призвести до вигідної росіянам політичної кризи на африканському континенті?
#Африка #Україна #стаття #текст
Кримськотатарські традиційні страви «чіберек» та «янтик» були прийняті до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Чіберек (в різних регіонах Криму відомий як «чебурек», «чубурек», «шимиш», «чір-чір») та янтик (або ж «янтих») – важлива частина гастрономічної культури кримських татар. Без них важко уявити знакові події в житті кримськотатарської спільноти: візит гостей, святкування Байраму, весілля чи народження дитини. Процес їх приготування та подачі на стіл супроводжується самобутніми традиціями, які передаються в родинах від покоління до покоління, а швидко й правильно приготований чіберек, як і кілька століть тому, є індикатором вправної господині-ханум.

📷Вуличний торговець чібереками в Алушті, на поч. ХХ ст. У руках він тримає «давул» - термос, який вміщував бл. сотні чібереків. На дні цієї посудини було гаряче вугілля, яке підтримувало тепло й свіжість їжі.
#новини #кухня #кримські_татари #Україна #Крим
🎶Орієнтальна пристрасть і вечірній джаз у Марокко. Епізод, який «підгледіла» у кав’ярні Софія Яблонська, українська мандрівниця, репортерка та письменниця:

✍️«В европейську каварню ввійшла молоденька арабка. Її чорне блискуче волосся фантазійно закутане у шовкову хустку, і кольорові тороки розсипаються по боках та обхоплюють у пушисті рамки її гарне, бронзове, ще діточе обличчя. З нею входить молоденький араб із двома суворими зморшками поміж палкими очима, у білому одязі, якого кінець спливає гармонійними хвилями з рамени. Дивно чужими виглядають ці дві чарівні постаті поміж европейськими одягами та бденними каварняними столами.

Прийшли послухати модерної музики, що сильніше ділає на них від алкоголю. Вже по першому поганенькому фокстроті, до якого піаніст докинув стук своїх нігтів об клавіші, груди гарної арабки заколихались під її легким одягом, а очі чорного араба жадібно вп’ялися в її уста. Дикі, свобідні та пристрасні діти.

По фокстроті засвистіли звуки чарльстона. Джазбендист хвалиться своїм умінням, вистукує бубном такти, заглушує фортеп’ян та скрипку і свище у саксофон з усієї сили щоби й сумніву не було про його талант.

Сидять обоє лице до лиця, вслухані у звуки чарльстона та у шум своєї крови. Час від часу араб котячим рухом хапає чарку, вливає кілька ковтків вина у розхилені уста своєї милої, а решту допиває сам. Нежданно він схоплюється, поспішним рухом витягає п’ять франків і кидає їх на стіл та, мов кіт, легко підстрибує до своєї здивованої арабочки, хапає її за руку, мов дітвак, і обоє, мов пташки, легко вилітають із каварні…».
📕Софія Яблонська. «Чар Марока», 1932.
#текст #Марокко #Україна #тревелог #джаз