📝Буддійська спадщина Афганістану в Мес Айнак та боротьба з її збереження.
✍️Мес Айнак – це великий комплекс стародавніх споруд, які розташовані за 40 км. від Кабулу. Після долини Баміана, цей комплекс є другою по величині і значимості буддійською пам’яткою цієї країни. Назву «Мес Айнак» перекладають як «Маленька копальня міді». І це не зовсім правда. Поклади міді тут величезні. Саме вони дозволяли місту процвітати, бути ливарним центром та важливим пунктом Шовкового шляху, де зупинялись китайські та індійські купці.
Повторно мідь відкрили тут у 1969 році французькі геологи. Випадково вони натрапили і на забуте буддійське місто Мес Айнак, поховане під шаром породи. Самі геологи потім порівняли його масштаби з Мачу Пікчу, де кілька років перед цим їм довелось працювати.
Систематичні археологічні дослідження тут почали лише у 2004 році. Іноземні вторгнення та боротьба за Афганістан не сприяли міжнародним експедиціям. Перше, що вразило дослідників – масштаби грабіжницьких розкопок, які вели тут «чорні копачі». Вони проникали в Логар (провінція на сході Афганістану) через кордон з Пакистаном, розкопували місцеві пам’ятки та продавали їх на замовлення сотнями.
На цій індустрії заробляли кілька десятиліть, користуючись шаленим попитом на подібного роду ексклюзив.
Дослідження пам’ятки проводили силами 60-80 археологів з Франції, Англії, Афганістану та Таджикистану, під наглядом 200 озброєних охоронців. Останні багато разів ставали у пригоді під час нічних нападів на табір, адже «чорні копачі» не одразу забули про вигідний бізнес добування пам’яток.
📌За останні 10 років групі вдалось датувати основні пам’ятки 1-10 століттям н.е., а також відкрити: більше 1 тис. буддійських статуй; залишки форту й цитаделі; щонайменше 4 укріплених буддійські монастирі; зороастрійський храм; стародавні мідні плавильні; фрески зі сценами життя Будди, та багато іншого.
📌2008 року в цей регіон зайшов китайський капітал. Інвестиція 3 млрд. доларів у видобуток міді та 6-8 мільйонів у порятунок пам’ятки зробило експедицію в Мес Айнак наймасштабнішою в світі. До приходу талібів тут вже була велика екологічна катастрофа, адже мідь добували «відкритим шляхом» через кар’єр, що руйнувало пам’ятку швидше, ніж її рятували археологи.
🤔Будемо спостерігати за долею Мес Айнак. Співпраця між талібами й Китаєм з видобутку міді налагоджена ще з 2019 року. Тому, останні події в Афганістані особливо не завадять стабільній роботі копалень в районі Мес Айнак.
Шкода лише, що експедиція дослідників очевидно буде зупинена.
П.с. Більше про історію відкриття Мес Айнак в статті The Guardians:
https://www.theguardian.com/books/2013/may/31/mes-aynak-afghanistan-buddhist-treasure
#стаття #текст #Афганістан #Мес_Айнак #Кабул #Китай #Франція #археологія #буддизм #спадщина
✍️Мес Айнак – це великий комплекс стародавніх споруд, які розташовані за 40 км. від Кабулу. Після долини Баміана, цей комплекс є другою по величині і значимості буддійською пам’яткою цієї країни. Назву «Мес Айнак» перекладають як «Маленька копальня міді». І це не зовсім правда. Поклади міді тут величезні. Саме вони дозволяли місту процвітати, бути ливарним центром та важливим пунктом Шовкового шляху, де зупинялись китайські та індійські купці.
Повторно мідь відкрили тут у 1969 році французькі геологи. Випадково вони натрапили і на забуте буддійське місто Мес Айнак, поховане під шаром породи. Самі геологи потім порівняли його масштаби з Мачу Пікчу, де кілька років перед цим їм довелось працювати.
Систематичні археологічні дослідження тут почали лише у 2004 році. Іноземні вторгнення та боротьба за Афганістан не сприяли міжнародним експедиціям. Перше, що вразило дослідників – масштаби грабіжницьких розкопок, які вели тут «чорні копачі». Вони проникали в Логар (провінція на сході Афганістану) через кордон з Пакистаном, розкопували місцеві пам’ятки та продавали їх на замовлення сотнями.
На цій індустрії заробляли кілька десятиліть, користуючись шаленим попитом на подібного роду ексклюзив.
Дослідження пам’ятки проводили силами 60-80 археологів з Франції, Англії, Афганістану та Таджикистану, під наглядом 200 озброєних охоронців. Останні багато разів ставали у пригоді під час нічних нападів на табір, адже «чорні копачі» не одразу забули про вигідний бізнес добування пам’яток.
📌За останні 10 років групі вдалось датувати основні пам’ятки 1-10 століттям н.е., а також відкрити: більше 1 тис. буддійських статуй; залишки форту й цитаделі; щонайменше 4 укріплених буддійські монастирі; зороастрійський храм; стародавні мідні плавильні; фрески зі сценами життя Будди, та багато іншого.
📌2008 року в цей регіон зайшов китайський капітал. Інвестиція 3 млрд. доларів у видобуток міді та 6-8 мільйонів у порятунок пам’ятки зробило експедицію в Мес Айнак наймасштабнішою в світі. До приходу талібів тут вже була велика екологічна катастрофа, адже мідь добували «відкритим шляхом» через кар’єр, що руйнувало пам’ятку швидше, ніж її рятували археологи.
🤔Будемо спостерігати за долею Мес Айнак. Співпраця між талібами й Китаєм з видобутку міді налагоджена ще з 2019 року. Тому, останні події в Афганістані особливо не завадять стабільній роботі копалень в районі Мес Айнак.
Шкода лише, що експедиція дослідників очевидно буде зупинена.
П.с. Більше про історію відкриття Мес Айнак в статті The Guardians:
https://www.theguardian.com/books/2013/may/31/mes-aynak-afghanistan-buddhist-treasure
#стаття #текст #Афганістан #Мес_Айнак #Кабул #Китай #Франція #археологія #буддизм #спадщина
the Guardian
Mes Aynak: Afghanistan's Buddhist buried treasure faces destruction
Mes Aynak, a magnificent Buddhist city, is the most important archaeological discovery in a generation. But it is sitting on a vast copper deposit and is about to be destroyed. William Dalrymple reports from Afghanistan
📝Інформативна стаття в National Geographic про рятувальну експедицію в Мес Айнак.
📷А також, реконструкція міста і кілька класних фото знахідок звідти:
https://www.nationalgeographic.com/magazine/article/mes-aynak-buddhist-archaeology-afghanistan
#Афганістан #Мес_Айнак #Кабул #Китай #Франція #археологія #буддизм #спадщина #фото
📷А також, реконструкція міста і кілька класних фото знахідок звідти:
https://www.nationalgeographic.com/magazine/article/mes-aynak-buddhist-archaeology-afghanistan
#Афганістан #Мес_Айнак #Кабул #Китай #Франція #археологія #буддизм #спадщина #фото
Трохи актуальної погоди:
🌧️«Озеро Хаконе», від Цутія Коіцу (Коіті), 1938.
📌Школа «Сін-ханга», до якої належав художник – це спроба вдихнути нове життя в традицію укійо-е на початку ХХ ст. Творча коллаборація художника, гравера, друкаря та видавця створювала неповторну атмосферу сучасного японського естетизму й невловимих емоцій у пейзажах Коіцу, відсилаючи нас до історичних коренів японської культури😌
#Японія #мистецтво #Цутія_Коіцу #Хаконе
🌧️«Озеро Хаконе», від Цутія Коіцу (Коіті), 1938.
📌Школа «Сін-ханга», до якої належав художник – це спроба вдихнути нове життя в традицію укійо-е на початку ХХ ст. Творча коллаборація художника, гравера, друкаря та видавця створювала неповторну атмосферу сучасного японського естетизму й невловимих емоцій у пейзажах Коіцу, відсилаючи нас до історичних коренів японської культури😌
#Японія #мистецтво #Цутія_Коіцу #Хаконе
Forwarded from Обранці духів ✙
Монгольське 🇲🇳 від українців.
Перечитував текст Олексія Полторацького "Атака на Гобі". У ньому автор помістив цікавий пасаж про Леніна як "володара пустелі". Під час своєї мандрівки, він разом із Ґео Шкурупієм, долучилися до медичної експедиції у якості радянських журналістів. Тому така зустріч була дуже знаковою.
Ось, що пише Олексій Полторацький про цю подію:
"Гіпсовий бюстик 🗿 поводиря стояв непорушно на верхівці кургану. Свіже каміння, по звичному накидане монголами, що проїздили повз це місце - офіра пустелі, було обрережно накладене збоку, а біля статуетки хтось поклам шматок червоної матерії, притиснутий каменем, щоб вітер не уніс його до влоговини. На матерії хтось вивів механічним олівцем монгольскі гієрогліфи: Гата, розібравши їх за півгодини, нерішуче сказав:
- Я як слід не розібрав, але зміст приблизно такий: "Хай живе Ленін, володар пустелі" і є підпис "Гомбожао, голова колгоспу, член ревпартії". (С. 52-54).
Також до цього опису була зроблена ілюстрація.
Загалом, як можна зрозуміти, мова йде про Обо (монг. Овоо) - місце для поклоніння місцевим духам, родовим або територіальним, тобто господарям даної місцевості.
Ось так Ленін у 30-х рр.ХХ ст. Став духом-володарем пустелі Гобі, але лише на деякий час
Перечитував текст Олексія Полторацького "Атака на Гобі". У ньому автор помістив цікавий пасаж про Леніна як "володара пустелі". Під час своєї мандрівки, він разом із Ґео Шкурупієм, долучилися до медичної експедиції у якості радянських журналістів. Тому така зустріч була дуже знаковою.
Ось, що пише Олексій Полторацький про цю подію:
"Гіпсовий бюстик 🗿 поводиря стояв непорушно на верхівці кургану. Свіже каміння, по звичному накидане монголами, що проїздили повз це місце - офіра пустелі, було обрережно накладене збоку, а біля статуетки хтось поклам шматок червоної матерії, притиснутий каменем, щоб вітер не уніс його до влоговини. На матерії хтось вивів механічним олівцем монгольскі гієрогліфи: Гата, розібравши їх за півгодини, нерішуче сказав:
- Я як слід не розібрав, але зміст приблизно такий: "Хай живе Ленін, володар пустелі" і є підпис "Гомбожао, голова колгоспу, член ревпартії". (С. 52-54).
Також до цього опису була зроблена ілюстрація.
Загалом, як можна зрозуміти, мова йде про Обо (монг. Овоо) - місце для поклоніння місцевим духам, родовим або територіальним, тобто господарям даної місцевості.
Ось так Ленін у 30-х рр.ХХ ст. Став духом-володарем пустелі Гобі, але лише на деякий час
⚡Кілька відомих предметів з виставки «Скіфське золото», у Національному музеї історії України (Київ):
📌Оздоблення кінського спорядження. 4 ст. до н.е.;
📌Оббивка горита із зображенням сцен з життя Ахіла;
📌Меч з золотим оздобленням. 5 ст. до н.е.
📌Перстень у вигляді скарабея. 5 ст. до н.е.
📌Скіфський веприк. 5 ст. до н.е. Безперечний лідер глядацьких симпатій😏
#виставка #скіфи #скіфське_золото #НМІУ #музей #Україна
📌Оздоблення кінського спорядження. 4 ст. до н.е.;
📌Оббивка горита із зображенням сцен з життя Ахіла;
📌Меч з золотим оздобленням. 5 ст. до н.е.
📌Перстень у вигляді скарабея. 5 ст. до н.е.
📌Скіфський веприк. 5 ст. до н.е. Безперечний лідер глядацьких симпатій😏
#виставка #скіфи #скіфське_золото #НМІУ #музей #Україна
Forwarded from DipAcademyUA
🇺🇦🇹🇷Найближчим часом у Туреччині запрацює новий посол України – ним призначено заступника Міністра закордонних справ України, Генерального консула України в Стамбулі (2015-2017) Василя Боднара.
Про те, як буде розвиватися співпраця України з Туреччиною, на що буде сконцентрована увага новопризначеного посла України та що варто очікувати від військової співпраці двох країн, в інтерв’ю "Європейській правді"
#Україна #Туреччина #співробітництво #дипломатія
https://youtu.be/IcfPSKRM2mU
Про те, як буде розвиватися співпраця України з Туреччиною, на що буде сконцентрована увага новопризначеного посла України та що варто очікувати від військової співпраці двох країн, в інтерв’ю "Європейській правді"
#Україна #Туреччина #співробітництво #дипломатія
https://youtu.be/IcfPSKRM2mU
Європейська правда
Безпілотники, туристи та українські рятувальники: що об'єднує Україну та Туреччину
Чи не завадить тісна співпраця із Туреччиною євроінтеграційним планам Києва? Або - який союзник для Анкари більш важливий: Україна чи РФ?
📷У місті Баабда (Ліван) нещодавно відкрили пам'ятник Тарасу Шевченку. Фото зі сторінки посольства України в Лівані.
#фото #Україна #Ліван #Баабда #Тарас_Шевченко
#фото #Україна #Ліван #Баабда #Тарас_Шевченко
#3. Китай, 1860 рік.
Продовжуємо розповідати про #Фелічі_Беато, одного з перших професійних фотографів-орієнталістів. Цього разу оглянемо «Views of the Opium Wars» - один з альбомів, присвячених Китаю часів ІІ опіумної війни.
📝У 1860 році Беато 8 місяців супроводжував французькі й британські війська на заключному етапі бойових дій. Присутність на передовій дала йому змогу задокументував хід кампанії в умовах реального часу. Реалізм, а інколи й жахливі подробиці наслідків боїв, підживлювали великий ажіотаж до Китаю в Європі. І судячи з усього, це й було метою Фелічі Беато.
✍️Частина «китайських» фотографій альбому присвячена візуальному осмисленню «орієнтальних просторів»: панорамам Пекіну й Кантону, живим вуличкам з купцями й подорожніми. Кілька «японських портретів» були додані фотографом вже пізніше.
📷Ця експедиція стала справжнім випробуванням для фототехніки. Апарати були громіздкими й потребували великої кількості скляних пластин та реактивів. Вирішення цих складнощів підсилило статус Беато, як одного з кращих професіоналів. Адже конкурени не могли (з технічних причин) так довго супроводжувати європейські військові підрозділи в глиб країни👇
#фото #текст #візуальне_осмислення #Китай #орієнталізм
Продовжуємо розповідати про #Фелічі_Беато, одного з перших професійних фотографів-орієнталістів. Цього разу оглянемо «Views of the Opium Wars» - один з альбомів, присвячених Китаю часів ІІ опіумної війни.
📝У 1860 році Беато 8 місяців супроводжував французькі й британські війська на заключному етапі бойових дій. Присутність на передовій дала йому змогу задокументував хід кампанії в умовах реального часу. Реалізм, а інколи й жахливі подробиці наслідків боїв, підживлювали великий ажіотаж до Китаю в Європі. І судячи з усього, це й було метою Фелічі Беато.
✍️Частина «китайських» фотографій альбому присвячена візуальному осмисленню «орієнтальних просторів»: панорамам Пекіну й Кантону, живим вуличкам з купцями й подорожніми. Кілька «японських портретів» були додані фотографом вже пізніше.
📷Ця експедиція стала справжнім випробуванням для фототехніки. Апарати були громіздкими й потребували великої кількості скляних пластин та реактивів. Вирішення цих складнощів підсилило статус Беато, як одного з кращих професіоналів. Адже конкурени не могли (з технічних причин) так довго супроводжувати європейські військові підрозділи в глиб країни👇
#фото #текст #візуальне_осмислення #Китай #орієнталізм