📝Буддійська спадщина Афганістану в Мес Айнак та боротьба з її збереження.

✍️Мес Айнак – це великий комплекс стародавніх споруд, які розташовані за 40 км. від Кабулу. Після долини Баміана, цей комплекс є другою по величині і значимості буддійською пам’яткою цієї країни. Назву «Мес Айнак» перекладають як «Маленька копальня міді». І це не зовсім правда. Поклади міді тут величезні. Саме вони дозволяли місту процвітати, бути ливарним центром та важливим пунктом Шовкового шляху, де зупинялись китайські та індійські купці.

Повторно мідь відкрили тут у 1969 році французькі геологи. Випадково вони натрапили і на забуте буддійське місто Мес Айнак, поховане під шаром породи. Самі геологи потім порівняли його масштаби з Мачу Пікчу, де кілька років перед цим їм довелось працювати.

Систематичні археологічні дослідження тут почали лише у 2004 році. Іноземні вторгнення та боротьба за Афганістан не сприяли міжнародним експедиціям. Перше, що вразило дослідників – масштаби грабіжницьких розкопок, які вели тут «чорні копачі». Вони проникали в Логар (провінція на сході Афганістану) через кордон з Пакистаном, розкопували місцеві пам’ятки та продавали їх на замовлення сотнями.
На цій індустрії заробляли кілька десятиліть, користуючись шаленим попитом на подібного роду ексклюзив.

Дослідження пам’ятки проводили силами 60-80 археологів з Франції, Англії, Афганістану та Таджикистану, під наглядом 200 озброєних охоронців. Останні багато разів ставали у пригоді під час нічних нападів на табір, адже «чорні копачі» не одразу забули про вигідний бізнес добування пам’яток.

📌За останні 10 років групі вдалось датувати основні пам’ятки 1-10 століттям н.е., а також відкрити: більше 1 тис. буддійських статуй; залишки форту й цитаделі; щонайменше 4 укріплених буддійські монастирі; зороастрійський храм; стародавні мідні плавильні; фрески зі сценами життя Будди, та багато іншого.

📌2008 року в цей регіон зайшов китайський капітал. Інвестиція 3 млрд. доларів у видобуток міді та 6-8 мільйонів у порятунок пам’ятки зробило експедицію в Мес Айнак наймасштабнішою в світі. До приходу талібів тут вже була велика екологічна катастрофа, адже мідь добували «відкритим шляхом» через кар’єр, що руйнувало пам’ятку швидше, ніж її рятували археологи.

🤔Будемо спостерігати за долею Мес Айнак. Співпраця між талібами й Китаєм з видобутку міді налагоджена ще з 2019 року. Тому, останні події в Афганістані особливо не завадять стабільній роботі копалень в районі Мес Айнак.

Шкода лише, що експедиція дослідників очевидно буде зупинена.

П.с. Більше про історію відкриття Мес Айнак в статті The Guardians:
https://www.theguardian.com/books/2013/may/31/mes-aynak-afghanistan-buddhist-treasure
#стаття #текст #Афганістан #Мес_Айнак #Кабул #Китай #Франція #археологія #буддизм #спадщина

Трохи актуальної погоди:
🌧️«Озеро Хаконе», від Цутія Коіцу (Коіті), 1938.
📌Школа «Сін-ханга», до якої належав художник – це спроба вдихнути нове життя в традицію укійо-е на початку ХХ ст. Творча коллаборація художника, гравера, друкаря та видавця створювала неповторну атмосферу сучасного японського естетизму й невловимих емоцій у пейзажах Коіцу, відсилаючи нас до історичних коренів японської культури😌
#Японія #мистецтво #Цутія_Коіцу #Хаконе

​Монгольське 🇲🇳 від українців.
Перечитував текст Олексія Полторацького "Атака на Гобі". У ньому автор помістив цікавий пасаж про Леніна як "володара пустелі". Під час своєї мандрівки, він разом із Ґео Шкурупієм, долучилися до медичної експедиції у якості радянських журналістів. Тому така зустріч була дуже знаковою.
Ось, що пише Олексій Полторацький про цю подію:
"Гіпсовий бюстик 🗿 поводиря стояв непорушно на верхівці кургану. Свіже каміння, по звичному накидане монголами, що проїздили повз це місце - офіра пустелі, було обрережно накладене збоку, а біля статуетки хтось поклам шматок червоної матерії, притиснутий каменем, щоб вітер не уніс його до влоговини. На матерії хтось вивів механічним олівцем монгольскі гієрогліфи: Гата, розібравши їх за півгодини, нерішуче сказав:
- Я як слід не розібрав, але зміст приблизно такий: "Хай живе Ленін, володар пустелі" і є підпис "Гомбожао, голова колгоспу, член ревпартії". (С. 52-54).
Також до цього опису була зроблена ілюстрація.
Загалом, як можна зрозуміти, мова йде про Обо (монг. Овоо) - місце для поклоніння місцевим духам, родовим або територіальним, тобто господарям даної місцевості.
Ось так Ленін у 30-х рр.ХХ ст. Став духом-володарем пустелі Гобі, але лише на деякий час