🇺🇦🇹🇷Найближчим часом у Туреччині запрацює новий посол України – ним призначено заступника Міністра закордонних справ України, Генерального консула України в Стамбулі (2015-2017) Василя Боднара.

Про те, як буде розвиватися співпраця України з Туреччиною, на що буде сконцентрована увага новопризначеного посла України та що варто очікувати від військової співпраці двох країн, в інтерв’ю "Європейській правді"

#Україна #Туреччина #співробітництво #дипломатія

https://youtu.be/IcfPSKRM2mU

📷У місті Баабда (Ліван) нещодавно відкрили пам'ятник Тарасу Шевченку. Фото зі сторінки посольства України в Лівані.
#фото #Україна #Ліван #Баабда #Тарас_Шевченко

#3. Китай, 1860 рік.
Продовжуємо розповідати про #Фелічі_Беато, одного з перших професійних фотографів-орієнталістів. Цього разу оглянемо «Views of the Opium Wars» - один з альбомів, присвячених Китаю часів ІІ опіумної війни.
📝У 1860 році Беато 8 місяців супроводжував французькі й британські війська на заключному етапі бойових дій. Присутність на передовій дала йому змогу задокументував хід кампанії в умовах реального часу. Реалізм, а інколи й жахливі подробиці наслідків боїв, підживлювали великий ажіотаж до Китаю в Європі. І судячи з усього, це й було метою Фелічі Беато.
✍️Частина «китайських» фотографій альбому присвячена візуальному осмисленню «орієнтальних просторів»: панорамам Пекіну й Кантону, живим вуличкам з купцями й подорожніми. Кілька «японських портретів» були додані фотографом вже пізніше.
📷Ця експедиція стала справжнім випробуванням для фототехніки. Апарати були громіздкими й потребували великої кількості скляних пластин та реактивів. Вирішення цих складнощів підсилило статус Беато, як одного з кращих професіоналів. Адже конкурени не могли (з технічних причин) так довго супроводжувати європейські військові підрозділи в глиб країни👇
#фото #текст #візуальне_осмислення #Китай #орієнталізм

🌸Добре, що сходознавче видавництво «Safran book» має свій канал в телеграмі. Тепер, в публічному просторі стане більше якісного українського контенту про Схід і Африку.
⚡Тут можна дізнатись про тематичні заходи, анонси подій, книжкові новинки та їх огляди. Дуже радимо на них підписатись👇: https://t.iss.one/safranbook

✍️«Чим більше пізнаєш світ, тим більше зростає усвідомлення його незвіданості й упевненість у його безмірі, і то не в просторовому, а культурному багатстві…
У часи Джеймса Фрезера, коли він писав «Золоту гілку», багато антропологів ХIX століття думали, що на світі живе певна кількість племен чи народів, спроба класифікувати й описати які цілком можлива. Сьогодні ми свідомі того, що культурний вимір світу безкінечний у своєму безмірі і багатстві. Думаю, що понад сорока п’яти років досить інтенсивних поїздок, я не знаю світу…
Моє головне прагнення – показати європейцям, що наша ментальність дуже європоцентрична… Що Європу оточує неосяжне і динамічне розмаїття культур, суспільств, релігій та цивілізацій. Життя на планеті, на якій все більше взаємозв’язків, вимагає усвідомлення цього, і пристосування до радикально нових глобальних умов.
📌Ришард Капусцінський. «Автопортрет репортера», 2003.
#Цитата #Ришард_Капусцінський #репортаж

📝Один з улюблених сюжетів османської хроніки Мустафи Наїми. Про те, як український козак у Стамбулі видавав себе за сина молдавського господаря, та як на цьому заробили підприємливі посадовці:

✍️Одного разу в Стамбулі з’явився український козак, який розгулював по місту у мусульманському вбранні, видаючи себе за сина покійного молдавського воєводи Радула Мігня (помер 1633 р.). Він клопотав про посаду «померлого батька». Через те, що у Радула не було інших відомих спадкоємців, губернатор Силістри Сіявуш Паша запросив «…невідомого кяфіра з дніпровських гайдуків» до себе, прийняв з відповідною шаною, та «…задля благої справи повівся чемно, одягнув-оперезав його і почестував».

В той час новим молдавським господарем вже був Георгій Стефан, якого затверджували за протекцією Ага Татая. Останній справедливо турбувався, що через цього «спадкоємця» молдавські справи підуть шкереберть. А тому, направив Сіявушу Паші «…8 тисяч гурушів і купу соболів із дарами», з проханням відіслати до нього козака-самозванця. Але Сіявуш Паша відправив вже іншого «…невірного гайдука під виглядом вирядженого та прихорошеного сина Радула».

Коли це було розкрито, розгніваний Ага Татай написав ще раз до Паші, прохаючи вислати справжнього претендента на молдавський престол.
У відповідь він отримав натяк на те, що «…нехай би ще прислали… побільше грішви». Додатково витративши ще 5 тисяч гурушів на подарунок, він таки отримав першого самозванця-козака.

З’ясувавши і його сумнівне походження, Ага Татай нарешті зрозумів аферу, за яку вже заплатив двічі. Він стратив самозванця, але свої акче так і не повернув.

🤔Така от схема у ранньомодерному мегаполісі Стамбулі, за участі двох українських козаків та османського чиновника.

📌Мустава Наїма. «Гюсейнові городи у витягу історій із заходу та сходу». Переклад з османо-турецької О. Галенка та О. Кульчинського.
#текст #джерела #Османська_імперія #Стамбул #Україна #козак #афера #історія_Наїми