Нотатки орієнталіста. Orientalist notes
1.75K subscribers
3.41K photos
12 videos
6 files
618 links
Український погляд на Схід і Африку. Їх дослідження та осмислення на Заході. Часто ділюсь актуальним про свої дослідження Криму, історію кримських та польсько-литовських татар.
Download Telegram
Американський солдат позує біля портрету Сталіна під час війни в Кореї. 1950 рік.
#фото #Корея
«Королівська охорона» корейської династії Чосон патрулює палац Кьонбоккун в Сеулі, який під час пандемії став майже безлюдним.
Фото корейського фотографа @Jun Michael Park (https://www.instagram.com/junmichaelpark/?igshid=1ctiq9g62p56o)

📌 Цікава деталь: на масках охоронців вишиті зображенням Токкебі - міфічної істоти з корейського фольклору. Нечистого духу, який мав жартівливий характер, подібний до європейських гоблінів і чортів. Він виникав з речей, що давно знаходились в ужитку (посуд, одяг, тощо), а також міг проникати у закриті приміщення й переміщуватись на великі відстані.

📌 Корейці вірили, що Токкебі захищає від чуми та інших епідемій. Саме цим і пояснюється його присутність на захисних масках у сучасних охоронців палацу.

#Фото #Корея #токкебі #Сеул #фольклор
🌺Орієнт київських парків. Махатма Ганді та Кім Со Воль у Ботанічному саду імені А. Фоміна.
#Україна #Корея #Індія
📝Історія шлюбу українки Юлії Муллок та останнього спадкоємця корейської династії Чосон - Ї Гу.
https://localhistory.org.ua/texts/statti/ostannia-koreiska-printsesa/
#стаття #Україна #Корея #Чосон
📷Перші фотографії Кореї періоду Чосон, зроблені Фелічі Беато (1871 р.).

📝В 1871 році до Кореї прибула американська дипломатична місія, яка мала укласти з «закритим королівством» вигідні торгівельні угоди і концесії. Для підсилення цих вимог, 5 кораблів США провели військовий десант на о. Канхвадо. Формальним приводом до вторгнення став інцидент з захоплення американського торгового судна Шерман, у територіальних водах Кореї 1865 р.

#Феліч_Беато був найнятий для фотохроніки цих подій. Йому випала унікальна можливість стати першим фотографом, який ступив на землі ізольованої до цього дня країни. Він відзняв серію з 47 фотографій, серед яких кадри з поля битви, зображення морських офіцерів на фоні трофейного корейського прапору, а також кілька типажів місцевих жителів і панорам.
#фото #Корея #США
📷Скриня для одягу, оздоблена зображенням драконів та "перлини погоди". 19 ст. Корея, династія Чосон.
📌Виготовлена з перламутру, черепашого панцира й шкіри. Зберігається у колекції музею "Метрополітен", США.
#фото #музей #Корея #експонат
🖼Яскрава серія робіт Йосіди Хіросі (1876-1950), надбаного представника талановитої родини художників і майстрів деревориту сім'ї Йосіда.
Їх було підготовлено під час навколосвітньої подорожі Хіросі на поч. 30-х років. І ця серія чудово відображає японський погляд на Східну й Південну Азію цієї епохи. Такий собі "японський орієнталізм" (у категоріях Е. Саїда), де сама Японія вже не є частиною цього самого романтичного й застиглого у часі "Сходу". Тепер вона модернізована, й має амбіції. Звідси й візуальний підхід до осмислення й зображення класичних видів і типажів, створених у дусі європейського орієнтального живопису, який стає все більше популярним серед японців.
#мистецтво #орієнталізм #Японія #Індія #Корея #Китай
Президент Європейського парламенту повідомив, що #Корея, #Сінгапур та Нова Зеландія приєдналась до антиросійських санкцій.
🖼️Картини корейського художника Кім Хак Су (1919-2009). Чудові пейзажі, панорами міст та християнські сюжети, сповнені співчуття й любові до дітей, які стали сиротами під час Корейської війни.
✍️Кім Хак Су народився в християнській родині у Пхеньяні. Після початку Корейської війни 1955 року він був розлучений з дружиною та дітьми, адже потрапив в якості біженця на Південь, у Пусан. Власний трагічний досвід змусив його допомагати дітям війни, приймаючи участь у створенні Церкви «Зіон» та фонду допомоги біженцям.
#Корея #мистецтво
📌Продовжуємо знайомитись з науковим осмисленням російського колоніалізму на «заході»:
📚«На зустріч висхідному сонцю. Як імперська міфотворчість привела росію до війни з Японією» - досить цікава й детальна праця канадського дослідника Девіда Схіммельпеннінка ван дер Ойе, підготовлена на основі його phd в Єльському університеті.
Автор аналізує те, як символічна географія, геополітичні уявлення та культурні міфи про Китай, Японію і Корею вплинули на прийняття конкретних (і фатальних) геополітичних рішень. А саме – «пробиватись» до Тихоокеанського узбережжя у пошуках слави, величі й багатства. Книга є іншим поглядом на орієнталізм і Східну Європу, запропоновану Ларі Вульфом, де росія вже не країна «яку екзотизують», а країна «яка екзотизує».

📝Символічно, що відправним і фінальним пунктами книги є два військово-політичних фіаско росії – Кримська війна та Цусіма. Саме поразка в Криму та смерть царя стала імпульсом для провальної спроби «підкорення Азії» через «конквістадорську експансію» (завоювання заради завоювання), глобальні економічні проєкти, авантюризм та містичні філософські концепції на зразок «восточнічєства».
Дослідник спеціалізується на ХІХ - поч. ХХ ст. У 1990-х роках, коли ще були доступні російські архіви, він встиг попрацювати з листами, особовими й дипломатичними справами царської доби. Реконструюючи оточення Миколи ІІ, мистецькі, філософські, наукові тренди у його середовищі, автор розглядає вплив ідеології на зовнішню політику росії в Азії, важливим поворотом у якій стала подорож ще молодого цесаревича на Далекий Схід 1890 року.
#книга #текст #колоніалізм #Азія #Японія #Корея #Китай
📷Просто цікавий факт: відомий український педагог Василь Сухомлинський супроводжує делегацію з Північної Кореї та КНР в місті Кіровоград (тепер Кропивницький). 1960-і роки. Ще в студентські роки зустрічав в різних підручниках з «історії освіти й педагогіки» тези про те, що ідеї Сухомлинського неймовірно популярні в Японії, Кореї та Китаї. У цьому є лише маленька частина правди: в Китаї дійсно знайомились з його «спадщиною» в контексті вивчення радянського освітнього досвіду, і навіть в 2001 році перевидали 5 томів праць Сухомлинського китайською мовою.
#Китай #Корея #Україна #Кіровоград
✍️«У 1950-1953 роках на Корейському півострові йшла справжня битва народів. У боротьбу двох Корей втрутились півтора десятка країн під прапором ООН, деякі нейтрали та значна частина комуністичного блоку. Брали в ній участь і українці: так, радянською 324-ю винищувальною авіадивізією командував полковник Іван Кожедуб, чимало льотчиків мали українське походження. Але це була чергова війна, у якій українці воювали з обох боків».
📌Стаття про українців у Корейській війні:
#Україна #Корея #стаття
https://www.istpravda.com.ua/articles/2023/06/13/162771/
👍6
📝«Знявся гострий вітер, їдко заграв на дротах, обережно побіг по болоту і свавільно, не знаючи нічого про страждання, кинув пригорщу дощу на брезент авта. В його шумі зашипіли два військові голосники, повішені на стовпі серед села. Тепер вони були власністю не американської армії, а містера Лі, зайди-китайця, хазяїна найбільшого в селі борделю... Юрій подумав про містера Лі. Спекулянт, сутенер і лихвар, з бистрими очима в неймовірно чорних і глибоких, як на китайця, орбітах, з елеґантним золотим зубом... З високим, клясично орієнтальним знанням справи він повідомляв спершу офіцерів, а потім уже й рядових вояків про свої найновіші шістнадцятилітні покупки з довколишніх сіл, де не було військових таборів. Його любили всі в таборі, тремтливо шанувало все село. Юрій пригадав, як він стояв перед ним із своїм годинником після першого місяця свого життя в кімнаті Кйонґ-Су. Його тоді огорнув якийсь незрозумілий страх, подібний до страху учня перед особливо суворим учителем; а до того він добре знав, який це великий риск іти до містера Лі, що все бачить і все знає. Але коли тонке, напрочуд інтеліґентне обличчя всміхнулось йому в вічі, він зрозумів, що той не зрадить. Бистрі очі поглянули на нього тепло, і зненацька щез кудись страх і те почуття остаточного упадку, з яким він ішов до великого дерев’яного будинку серед села, знаючи проте що мусить туди йти, що зробить усе на світі, щоб хоч один ще день прожити в кімнаті Кйонґ-Су...».

✍️«Кімната Кйонґ-Су» (1961), від Богдана Рубчака (1935-2018), відомого українського поета, письменника, літературознавця, проф. Іллінойського у-ту та одного з творців знаменитої «Нью-Йоркської групи» («НЙГ»). З 1958 по 1960 роки він був мобілізований до армії США та проходив службу у Кореї. Свій досвід перебування у цій країні він відобразив в армійському оповіданні на сторінках місячника «Сучасність» (1961, ч. 11). Образи й типажі «Кореї» та «корейців» він використовує переважно для того, щоб розкрити глибокі психологічні переживання головного героя Юрія, або ж відобразити важкі армійські будні людини у далекій та незрозумілій країні.
📌Оповідання дуже цікаве й заслуговує на увагу.
#текст #Україна #Корея #США
8
📷Отримав подарунок від колеги - кілька вінтажних марок Північної Кореї:
📌З портретом королеви Єлизавети ІІ. 1984 р. Серія «Портрети європейських правителів»;
📌Традиційна китайські порцелянові вироби 1621-1624 років. Випуск 1977 р. Серія «Мотиви»;
📝Північна Корея випускає поштові марки в великій кількості з 1940-х років. У 1965 р. країна є членом Міжнародної федерації філателії, яка фізично розташована в Швейцарії. Окрім традиційних ідеологічних сюжетів, є досить багато серій з культурною спадщиною, науковими відкриттями чи відомими діячами світу.
Цікаво, що у багатьох країнах Азії та Африки та поштові марки дуже якісні, барвисті та сюжетні. Окрім просування своїх культурно-історичних брендів, випуск марок має більш прагматичну мету. А саме – наповнювати бюджет «твердою валютою». Саме тому, дуже часто можна зустріти найширшу (навіть неочікувану) тематику: портрети відомих діячів європейської історії, сучасних відомих політиків чи мальовничі місця у далеких країнах.
#хоббі #марки #Корея #Пхеньян
19
🖼️Ритми повоєнного Сеулу (1956-1963) у знімках корейського фотографа Хан Йонг Су (1933-1999).
✍️Хан Йонг Су захопився фотографією у 1953 р., після повернення з фронту Корейської війни. На його очах відбувались фундаментальні зміни в країні та людях, які автор намагався відобразити в кожному кадрі. Сеул забудовувався новими районами, поруч з якими все ще зберігались уламки «старого міста». У 1966 році Хан Йонг Су відкрив власну фотостудію та працював переважно в комерційній рекламі та на fashion-зйомках. По-при це, він продовжував мистецькі пошуки, надихаючись стилем знаменитого фотокооператуву «Magnoom Photos» (зокрема, творчістю Анрі Картьє-Брессона).
#фото #мистецтво #Корея
21🔥7
📷Завітав до Національного Військово-історичного музею України. У них є невелика, але цікава колекція предметів, листівок, газетних вирізок, фото, журналів та мап, що висвітлюють події Корейської війни 1950-1953 рр. І зокрема – участі українців у цих подіях. Більшість цих речей передав музею Павло Лимаренко (1929-2015) – громадсько-політичний діяч, представник української діаспори та син полковника армії УНР Дмитра Лимаренка. У 1944 р. його родина потрапила у табір в Німеччині. По завершенні Другої світової була звільнена армією союзників. З 1950 р. П. Лимаренко з родиною переїхав до Філадельфії, де став одним з ініціаторів Товариства Нащадків Української Національної Революції. Був мобілізований до армії США та проходив службу під час війни в Кореї. У 1990-х роках передав частину своїх колекцій до кількох українських музеїв. Детальніше його біографія за посиланням у коментарях (на сайті Музею Гетьманства):
#Україна #Корея #музей #діаспора
👍117🔥5