⚡ В 1921 році англійський художник Сигізмунд Ґетце (1866-1939) завершив грандіозний настінний розпис «Britannia Pacifatrix», який замовило йому МЗС Британії. В алегоричній формі цей розпис мав в передати тріумфальний настрій завершення Великої війни та нагадувати про ціну, яку заплатив «цивілізований світ» за мир.

📌 Британія тут зображена у сяйві слави. Вдягнена в римський шолом та червону мантію, вона тримає біля ніг розкаяних дітей переможених ворогів та трофеї. Навколо неї стоять вдячні союзники (Франція, США, Греція) та білі домініони у радісних обіймах.

📌 На маргінесі розпису знайшлось місце і для орієнтальних сюжетів – японки у кімоно (символ війни проти Німеччини на Сході Китаю) та арабських вояків у традиційному одязі й обладунках. «Чорну Африку» оцінили ще скромніше. Вона зображена маленьким хлопчиком з корзиною тропічних фруктів.

В той же час, наведемо кілька цифр:

📌 Колоніальні підрозділи становили майже третину всіх британських військ, що воювали у Першій світовій.

📌До 1919 року, службу в Європі пройшли більше 1 млн. індусів.

👉У цьому контексті, дослідник Ніл Ферґюсон наводить досить цікаву цитату, яку Ганді сказав на початку війни своїм співвітчизникам:
✍️«Передовсім ми – громадяни Великої Британської імперії. Нині ми, як і британці, воюємо за благу справу в ім’я добра і слави людської гідності та цивілізації… наш обов’язок зрозумілий: робити все можливе для підтримки британців, воювати, не шкодуючи життя і власності».

Його слова добре ілюструють те, з якою надією жителі британських колоній дивились на спільне майбутнє під правлінням корони…

#Мистецтво #орієнталізм #Британія #Велика_війна #колоніалізм #Індія #Африка #Японія #Аравія

🖼️Ну, і власне сам настінний розпис "Britannia Pacifatrix", виготовлений Сигізмундом Гетце на замовлення МЗС Британії.

#Британія #колоніалізм #орієнталізи #мистецтво

🖼️"Великий Будда у Камакурі", від Кавасе Хасуі. Японія, 1930 рік.

#Японія #мистецтво #Камакура #Будда #Хасуі

🖼️Вигляд мечеті Ая-Софія, з французького альбому "Costumes turcs de la Coer et dela ville de Constantinopole", 1720 рік.

#мистецтво #ілюстрація #османи #Стамбул #Ая_Софія #архітектура

🖼Культурна дипломатія в дії

Сьогодні Посольство України в Сінгапурі спільно з платформою V-Art презентувало віртуальну виставку «Мистецтво видобутку корисних копалин» українського цифрового художника Романа Мініна.

Захід присвячений 29-ій річниці встановлення дипломатичних відносин між Україною і Сінгапуром.

Неймовірні роботи майстра за посиланням
🔗https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3218780-u-singapuri-vidkrilas-virtualna-vistavka-ukrainskogo-monumentalista-romana-minina.html

✒️Арабська скриня для писемного приладдя, з колекції Національного археологічного музею в Мадриді. Іспанія, 14 століття.

#Іспанія #Андалузія #каламар #писар #експонат #музей

📷Студентки Жіночого медичного коледжу в Філадельфії, позують для фото у національних костюмах: індійському, японському та Сирійському. США, 1885 рік.

Релігійний синкретизм стамбульських сувенірних крамничок.

🖼️"Європейська мода в епоху Мейдзі" від Йошу Чіканобу. Японія, 1889 рік. Із колекції музею "Метрополітен".

#мистецтво #Японія #Мейдзі #мода

Танцівниці традиційного «комбінованого танцю» (組踊, кумі одорі), Окінава. Фото зроблено приблизно в 1925 р., в резиденції клану Шьо – колишньої королівської родини Королівства Рюкю. Фото зроблено після вистави, яку танцівниці влаштували для принца Чічібу (秩父宮雍仁親王; 1902-1953) – молодшого брата імператора Хірохіто, під час його візиту на Окінава.

Детальніше про відображення повсякденності довоєнної Окінави в перших фото читаємо в матеріалі від Асахі Шінбун.

#рюкю

Туреччина та можливі зміни статусу проток Босфор та Дарданели

Туреччина затвердила план розвитку масштабного інфраструктурного проєкту - штучного 45-и кілометрового каналу "Стамбул", який перетне європейську частину Стамбула та з'єднає Чорне й Мармурове море, утворивши таким чином острів між Азією та Європою.

На думку президента Ердогана, канал принесе великі фінансові й політичні дивіденди Туреччині, а також розвантажить Босфор - один з найінтенсивніших в світі морських коридорів. Канал "Стамбул" має бути завершений до 2023 року - 100-річчя створення Турецької Республіки.

Будівництво каналу актуалізує також питання Конвенції Монтре (Монтрьо) 1936 року, яка надає Туреччині контроль над протоками Босфор і Дарданела, обмежує перебування в Чорному морі кораблів неприбережних держав (зокрема, союзників Туреччини з країн НАТО), а також їх водотонажність.

Президент Ердоган заявив, що канал не має підпадати під дії конвенції Монтре, що викликало сильне занепокоєння Росії.

По-при дискусію з приводу фінансових і екологічних наслідків будівництва каналу, ніхто не сумнівається у його амбітності й міжнородному значенні.
https://www.bbc.com/ukrainian/news-56641684

П.с. Кому цікаві нормативні деталі Конвенції, з ними можна ознайомитись на сайті ВР України:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_228#Text

#новини #Туреччина #Стамбул #Монтре #транспорт

📌 Інтерв'ю на Радіо Культура зі сходознавцем Михайлом Якубовичем, про історію формування тексту Корану та його переклади українською мовою.

#інтервю #Радіо_Культура #Коран #кораністика #переклади

https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=2775207

📖У видавництві "Акта" надруковано книгу Володимира Потульницького "Деміург: історіософія Омельяна Пріцака", у якій автор "...вперше спробував дати узагальнену картину наукових зацікавлень, напрацювань і методологічних засад дослідницької праці орієнталіста" (с).

📌Праця базується на матеріалах архіву дослідника, що зберігається в Omeljan Pritsak Research Center for Oriental Studies - Kyiv-Mohyla Academy.

Ознайомитися зі змістом видання та змаовити книгу можна за посиланням:

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScK6l1sKYTd9GcxpMlomU30qM_khapAsqfo9m2ZWWkLgnGrSA/viewform

#книга #бібліотека_орієнталіста #Пріцак #орієнталізм #Україна #Схід

⚡ 7 квітня народився Омельян Пріцак (1919-2006), український і американський історик, орієнталіст, філолог та директор Українського наукового інституту Гарвардського у-ту.
За життя вчений підготував близько 1 тис. наукових праць на різноманітні теми з історії України, Східної Європи, Азії, алтайської й тюркської філології, тощо.

На його честь навіть названий один з астероїдів - "17519 Пріцак"😊 .

📌Автобіографію дослідника "Мій шлях історика" можна скачати у вільному доступі за посиланням👇:

https://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/4023/Pritsak_Miy_shliakh.pdf;jsessionid=40595BF3EC41D8B27F6DC3A832EDCC5F?sequence=1

#цей_день #Пріцак #Україна #Схід #США #орієнталізм #Пріцак #сходознавство

⚡Бен-Метірі - українське селище в Тунісі у 1947-1956 роках. А також викопане Чорне Море та Крим в африканській пустелі😊

📌У 1947—1948 роках понад сто українців, що перебували в таборах «переміщених осіб» Німеччини й Австрії, виїхали зі своїми родинами будувати греблю на річці Уед-ель-Ліль, коло містечка Аїн-Драгам в горах Північного Тунісу (на той час французький протекторат). Там вони будували греблю, щоб створити на річці штучне озеро для продукування електроенергії й постачання води до столиці протекторату — міста Туніс.

Згідно з контрактом, фірма прийняла на працю групу українських фахівців, звівши для них селище Бен-Метір, де вони разом з родинами заснували окреме поселення з власним священиком, лікарем, школою і навіть проводом "Пласту", який мав статут, затверджений французькою Дирекцією Уряду Безпеки в Тунісі.

Цікаво, що штучне озеро українці назвали "Чорним морем", а насип з піщаного відвалу у ньому - "Кримом" 😊.

Український характер селище зберігало фактично до початку 1950-х років. Але завершення будівельних робіт призвело до активного виїзду поселенців з Тунісу у Канаду і США, на пошуки кращого життя.

Більше про українську колонію в Тунісі можна дізнатись у праці А. Гладовича "Українці в Тунісі" (Дрогобич, 2005), та на сайті Історія пласту (за посиланням)👇:

https://100krokiv.info/2014/04/plast-u-tunisi/

#стаття #українці #діаспора #Туніс #Африка #Україна #пласт