⚡ Звіт про роботу протичумної експедиції київських лікарів на чолі з В. Високовичем, професором університету Св. Володимира. А також кілька фотографій Данила Заболотного у протичумних госпіталях Бомбея. 1898 рік.
📌 Ця поїздка дала великий поштовх до вивчення епідемій в Азії, розпочавши для Російської імперії епоху "мисливців на бактерії".
📌 Данило Заболотний так і не повернувся в тому році до Києва. З Бомбею він відплив у Джидду - морське передмістя Мекки, щоб оцінити реальність занесення чуми маршрутами мусульманських паломників з Російської імперії. З Аравії він потрапив на стажування до Інституту Л. Пастера у Парижі. А вже через пів року - очолив власну експедицію до Монголії та Китаю.
#фото #Індія #Бомбей #Україна #Аравія #Джидда #чума #епідемія #орієнталізм #медицина #мисливці_на_бактерії #Заболотний #Високович
📌 Ця поїздка дала великий поштовх до вивчення епідемій в Азії, розпочавши для Російської імперії епоху "мисливців на бактерії".
📌 Данило Заболотний так і не повернувся в тому році до Києва. З Бомбею він відплив у Джидду - морське передмістя Мекки, щоб оцінити реальність занесення чуми маршрутами мусульманських паломників з Російської імперії. З Аравії він потрапив на стажування до Інституту Л. Пастера у Парижі. А вже через пів року - очолив власну експедицію до Монголії та Китаю.
#фото #Індія #Бомбей #Україна #Аравія #Джидда #чума #епідемія #орієнталізм #медицина #мисливці_на_бактерії #Заболотний #Високович
Як сприймають Україну у Туреччині? 🇹🇷 Тези з дослідження від Українського Інституту:
📌Попри географічну близькість та спільну історичну спадщину, Україна досі не сприймається в Туреччині як окрема країна/культура, хоча добре відомо про незалежність.
📌Україна стійко асоціюється з поняттям «боротьба», причому здебільшого у позитивних конотаціях. Ще більш відчутно це серед представників кримськотатарської діаспори, для яких Україна стає синонімом боротьби за справедливість, свободу і права людини.
📌Україна цікавить в контексті нових можливостей та зростаючої ролі України для регіону, а також досвіду становлення української нації як кейсу для власних досліджень.
📌Більшість новин про Україну пишеться турецькими спецкорами, що базуються у Москві і не володіють українською мовою, а історія країн пострадянського простору вивчається через російські джерела турецькими російськомовними істориками.
📌Багато асоціацій пов’язані з Кримом та долею кримських татар. Найчастіше Крим згадується в історичному контексті (часи Османської імперії) та в контексті окупації Росією.
👉Саме дослідження можна прочитати у пдф за посиланням:
https://ui.org.ua/ukraine-abroad-research
#Україна #Туреччина #погляд
📌Попри географічну близькість та спільну історичну спадщину, Україна досі не сприймається в Туреччині як окрема країна/культура, хоча добре відомо про незалежність.
📌Україна стійко асоціюється з поняттям «боротьба», причому здебільшого у позитивних конотаціях. Ще більш відчутно це серед представників кримськотатарської діаспори, для яких Україна стає синонімом боротьби за справедливість, свободу і права людини.
📌Україна цікавить в контексті нових можливостей та зростаючої ролі України для регіону, а також досвіду становлення української нації як кейсу для власних досліджень.
📌Більшість новин про Україну пишеться турецькими спецкорами, що базуються у Москві і не володіють українською мовою, а історія країн пострадянського простору вивчається через російські джерела турецькими російськомовними істориками.
📌Багато асоціацій пов’язані з Кримом та долею кримських татар. Найчастіше Крим згадується в історичному контексті (часи Османської імперії) та в контексті окупації Росією.
👉Саме дослідження можна прочитати у пдф за посиланням:
https://ui.org.ua/ukraine-abroad-research
#Україна #Туреччина #погляд
Український інститут
Дослідження щодо сприйняття України за кордоном
Серія досліджень сприйняття України та української культури за кордоном Проєкт вперше досліджує ставлення та очікування іноземних аудиторій від України Про проєкт Комплексний проєкт, який вперше дослідив ставлення та очікування іноземних аудиторій у Німеччині…
⚡ В 1921 році англійський художник Сигізмунд Ґетце (1866-1939) завершив грандіозний настінний розпис «Britannia Pacifatrix», який замовило йому МЗС Британії. В алегоричній формі цей розпис мав в передати тріумфальний настрій завершення Великої війни та нагадувати про ціну, яку заплатив «цивілізований світ» за мир.
📌 Британія тут зображена у сяйві слави. Вдягнена в римський шолом та червону мантію, вона тримає біля ніг розкаяних дітей переможених ворогів та трофеї. Навколо неї стоять вдячні союзники (Франція, США, Греція) та білі домініони у радісних обіймах.
📌 На маргінесі розпису знайшлось місце і для орієнтальних сюжетів – японки у кімоно (символ війни проти Німеччини на Сході Китаю) та арабських вояків у традиційному одязі й обладунках. «Чорну Африку» оцінили ще скромніше. Вона зображена маленьким хлопчиком з корзиною тропічних фруктів.
В той же час, наведемо кілька цифр:
📌 Колоніальні підрозділи становили майже третину всіх британських військ, що воювали у Першій світовій.
📌До 1919 року, службу в Європі пройшли більше 1 млн. індусів.
👉У цьому контексті, дослідник Ніл Ферґюсон наводить досить цікаву цитату, яку Ганді сказав на початку війни своїм співвітчизникам:
✍️«Передовсім ми – громадяни Великої Британської імперії. Нині ми, як і британці, воюємо за благу справу в ім’я добра і слави людської гідності та цивілізації… наш обов’язок зрозумілий: робити все можливе для підтримки британців, воювати, не шкодуючи життя і власності».
Його слова добре ілюструють те, з якою надією жителі британських колоній дивились на спільне майбутнє під правлінням корони…
#Мистецтво #орієнталізм #Британія #Велика_війна #колоніалізм #Індія #Африка #Японія #Аравія
📌 Британія тут зображена у сяйві слави. Вдягнена в римський шолом та червону мантію, вона тримає біля ніг розкаяних дітей переможених ворогів та трофеї. Навколо неї стоять вдячні союзники (Франція, США, Греція) та білі домініони у радісних обіймах.
📌 На маргінесі розпису знайшлось місце і для орієнтальних сюжетів – японки у кімоно (символ війни проти Німеччини на Сході Китаю) та арабських вояків у традиційному одязі й обладунках. «Чорну Африку» оцінили ще скромніше. Вона зображена маленьким хлопчиком з корзиною тропічних фруктів.
В той же час, наведемо кілька цифр:
📌 Колоніальні підрозділи становили майже третину всіх британських військ, що воювали у Першій світовій.
📌До 1919 року, службу в Європі пройшли більше 1 млн. індусів.
👉У цьому контексті, дослідник Ніл Ферґюсон наводить досить цікаву цитату, яку Ганді сказав на початку війни своїм співвітчизникам:
✍️«Передовсім ми – громадяни Великої Британської імперії. Нині ми, як і британці, воюємо за благу справу в ім’я добра і слави людської гідності та цивілізації… наш обов’язок зрозумілий: робити все можливе для підтримки британців, воювати, не шкодуючи життя і власності».
Його слова добре ілюструють те, з якою надією жителі британських колоній дивились на спільне майбутнє під правлінням корони…
#Мистецтво #орієнталізм #Британія #Велика_війна #колоніалізм #Індія #Африка #Японія #Аравія
🖼️Ну, і власне сам настінний розпис "Britannia Pacifatrix", виготовлений Сигізмундом Гетце на замовлення МЗС Британії.
#Британія #колоніалізм #орієнталізи #мистецтво
#Британія #колоніалізм #орієнталізи #мистецтво
🖼️"Великий Будда у Камакурі", від Кавасе Хасуі. Японія, 1930 рік.
#Японія #мистецтво #Камакура #Будда #Хасуі
#Японія #мистецтво #Камакура #Будда #Хасуі
⚡«Мис Азії» Генка Весселінґа, 2011 р.
📝«Невеликий мис Азії». Так французький філософ та письменник Поль Валері одного разу назвав Європу 1919 року, лаконічно, але дуже влучно охарактеризувавши настрій, який відчувався тут у міжвоєнний період – часи великої кризи колоніальної системи, та кризи європоцентризму.
📌 «Мис Азії» - це збірка 18-и ессеїв Генка Весселінґа (1937-2018 рр.), нідерландського історика та засновника «Центру історії європейської експансії й реакції».
Дослідження Весселінґа стосуються багатьох важливих питань осмислення колоніалізму та «заморської історії», а також погляду на постколоніалізм.
П.С. Якось пропустив, що Весселінґа нестало ще у 2018 році. Вперше з його ідеями познайомився у збірнику статей «Нові підходи до історіописання», за редакцією Пітера Берка.
📌«Мис Азії» Генка Весселінґа можна скачати у PDF за посиланням👇 :
https://scholarlypublications.universiteitleiden.nl/access/item%3A2717500/view
#бібліотека_орієнталіста #книга #постколоніалізм #орієнталізм #колоніалізм #погляд
📝«Невеликий мис Азії». Так французький філософ та письменник Поль Валері одного разу назвав Європу 1919 року, лаконічно, але дуже влучно охарактеризувавши настрій, який відчувався тут у міжвоєнний період – часи великої кризи колоніальної системи, та кризи європоцентризму.
📌 «Мис Азії» - це збірка 18-и ессеїв Генка Весселінґа (1937-2018 рр.), нідерландського історика та засновника «Центру історії європейської експансії й реакції».
Дослідження Весселінґа стосуються багатьох важливих питань осмислення колоніалізму та «заморської історії», а також погляду на постколоніалізм.
П.С. Якось пропустив, що Весселінґа нестало ще у 2018 році. Вперше з його ідеями познайомився у збірнику статей «Нові підходи до історіописання», за редакцією Пітера Берка.
📌«Мис Азії» Генка Весселінґа можна скачати у PDF за посиланням👇 :
https://scholarlypublications.universiteitleiden.nl/access/item%3A2717500/view
#бібліотека_орієнталіста #книга #постколоніалізм #орієнталізм #колоніалізм #погляд
🖼️Вигляд мечеті Ая-Софія, з французького альбому "Costumes turcs de la Coer et dela ville de Constantinopole", 1720 рік.
#мистецтво #ілюстрація #османи #Стамбул #Ая_Софія #архітектура
#мистецтво #ілюстрація #османи #Стамбул #Ая_Софія #архітектура