Як і чому газета «Киянин» висвітлювала епідемію чуми у Британській Індії, 1897-1898 років?

Частина #2. Завершення

⚡ Великі тиражі «Киевлянина» формували суспільну думку та уявлення не лише про Індію, а й Британську колоніальну політику загалом. Тому, її новини цікаві у контексті того, що ж дізнавались з них наші земляки у 1897-1898 роках?

⚡ Підбірку цих новин наводимо нижче. У них багато цінного матеріалу – статистика хворих, суб’єктивний погляд на «Схід», геополітика, фейк-ньюз, анти-вакцинатори та ін.:

📌 «Киевлянин», 1 января 1898 г. #1:
«Появление чумной эпидемии в некоторых областях Индии также вызвало необходимость принятия чрезвычайных мер для локализации эпидемии, дальнейшее развитие которой представляло громадную опасность не только для Индийской империи, но и для Европы. Последние известия из Индии передают, что эпидемия снова усиливается и требует особенной бдительности со стороны индо-британского правительства. Вообще, положение дел в Индии продолжает служить источником серьезных забот для правительства, которое вынуждено особо зорко следить за этой обширной колонией, населенной 300 мил. населением, относящихся враждебно к англичанам.

📌 «Киевлянин», 2 января 1898. #3:
«…На прошлой неделе в Бомбее от чумы умерло 420 человек. Общая смертность 1, 307…».

📌 «Киевлянин», 27 февраля 1898. #58:
• «Бомбей, 26 февраля. Попытка санитарных чиновников узнать причину болезни одной магометанки… вызвала беспорядки. Чиновники небыли допущены в дом и немедленно собралась большая толпа, которая стала бросать камнями в чиновников. Последние удалились в полицейский участок за подкреплением… Один из чиновников предложил толпе разойтись, а когда толпа ответила побоями, он приказал наступать. Четыре магометанина были убиты и несколько ранены…». Заворушення переросли в бунт, до якого приєднались і індуїсти. «… В предместьи Бикула чернь напала на различные дома; обитатели их устроили барикады и из окон стреляли холостыми зарядами. Войска гарнизона галопом с двумя полевыми орудиями явились на помощ…».

📌 «Киевлянин», 28 февраля 1898. #59:
• «Вести о чуме. Кореспондент Berliner Local-Anzeizer онсовательно познакомившийся с положением вещей в Бомбее, сообщает 6 (18) февраля: Только в апреле 1897 г. начали мало-по-малу надеятся, что чума прекратится… Осторожніе люди однако біли другого мнения. И в самом деле, с наступлением холодного времени года єпидемия возобновилась повсюду, где она свирепствовала в прошлом году… В настоящее время чума достигла страшной степени развития, а числа заболеваний превысило даже число заболеваний, проишедших ранее. С 1 января до следующего времени (28 февраля – авт.) всего было 1, 460 случаев заболевания, в том числе 1, 413 со смертельным исходом, т.е. умерло 96, 78 процента… Только на днях паника снова обуяла народ. Бегство из Бомбея возобновляются, вокзалы переполнены. Больных отправляют в одну из многочисленных больниц Бомбея… Среди лиц, ухаживающих за больными, много европейских сестер милосердия…».

#лонгрін #новини #Індія #Бомбей #Україна #чума #епідемія #орієнталізм #медицина #газета #киевлянин #мисливці_на_бактерії #Заболотний

📌Тим, хто цікавиться сучасним погляд Японії на Україну, може бути цікаво🇯🇵.

https://fb.me/e/2aM1bs27v

#Японія #Україна #анонс #погляд

Як сприймають Україну у Туреччині? 🇹🇷 Тези з дослідження від Українського Інституту:

📌Попри географічну близькість та спільну історичну спадщину, Україна досі не сприймається в Туреччині як окрема країна/культура, хоча добре відомо про незалежність.

📌Україна стійко асоціюється з поняттям «боротьба», причому здебільшого у позитивних конотаціях. Ще більш відчутно це серед представників кримськотатарської діаспори, для яких Україна стає синонімом боротьби за справедливість, свободу і права людини.

📌Україна цікавить в контексті нових можливостей та зростаючої ролі України для регіону, а також досвіду становлення української нації як кейсу для власних досліджень.

📌Більшість новин про Україну пишеться турецькими спецкорами, що базуються у Москві і не володіють українською мовою, а історія країн пострадянського простору вивчається через російські джерела турецькими російськомовними істориками.

📌Багато асоціацій пов’язані з Кримом та долею кримських татар. Найчастіше Крим згадується в історичному контексті (часи Османської імперії) та в контексті окупації Росією.

👉Саме дослідження можна прочитати у пдф за посиланням:
https://ui.org.ua/ukraine-abroad-research

#Україна #Туреччина #погляд

⚡ В 1921 році англійський художник Сигізмунд Ґетце (1866-1939) завершив грандіозний настінний розпис «Britannia Pacifatrix», який замовило йому МЗС Британії. В алегоричній формі цей розпис мав в передати тріумфальний настрій завершення Великої війни та нагадувати про ціну, яку заплатив «цивілізований світ» за мир.

📌 Британія тут зображена у сяйві слави. Вдягнена в римський шолом та червону мантію, вона тримає біля ніг розкаяних дітей переможених ворогів та трофеї. Навколо неї стоять вдячні союзники (Франція, США, Греція) та білі домініони у радісних обіймах.

📌 На маргінесі розпису знайшлось місце і для орієнтальних сюжетів – японки у кімоно (символ війни проти Німеччини на Сході Китаю) та арабських вояків у традиційному одязі й обладунках. «Чорну Африку» оцінили ще скромніше. Вона зображена маленьким хлопчиком з корзиною тропічних фруктів.

В той же час, наведемо кілька цифр:

📌 Колоніальні підрозділи становили майже третину всіх британських військ, що воювали у Першій світовій.

📌До 1919 року, службу в Європі пройшли більше 1 млн. індусів.

👉У цьому контексті, дослідник Ніл Ферґюсон наводить досить цікаву цитату, яку Ганді сказав на початку війни своїм співвітчизникам:
✍️«Передовсім ми – громадяни Великої Британської імперії. Нині ми, як і британці, воюємо за благу справу в ім’я добра і слави людської гідності та цивілізації… наш обов’язок зрозумілий: робити все можливе для підтримки британців, воювати, не шкодуючи життя і власності».

Його слова добре ілюструють те, з якою надією жителі британських колоній дивились на спільне майбутнє під правлінням корони…

#Мистецтво #орієнталізм #Британія #Велика_війна #колоніалізм #Індія #Африка #Японія #Аравія

🖼️Ну, і власне сам настінний розпис "Britannia Pacifatrix", виготовлений Сигізмундом Гетце на замовлення МЗС Британії.

#Британія #колоніалізм #орієнталізи #мистецтво

🖼️"Великий Будда у Камакурі", від Кавасе Хасуі. Японія, 1930 рік.

#Японія #мистецтво #Камакура #Будда #Хасуі