✍️"Перлина — невід’ємний елемент мовної картини світу жителів Кувейту, адже видобуток перлів був одним із основних занять кувейтців на початку минулого століття. І хоч часи вже інші, й донині в Кувейті часто-густо можна почути різноманітні назви, пов’язані з перлами. А саму країну величають Перлиною Затоки...".
📕Сьогодні презентували український переклад кувейтських новел «У пошуках коштовних перлин». Це 22 новели авторства 10 кувейтських авторів, які змальовують самобутню культуру жителів цієї країни, що ґрунтується на укорінених суспільних і родинних традиціях (с).
📌Організатори виклали видання у вільний доступ українською та арабською мовами. Як завжди, посилання дублюю також в коментарях.
#книга #література #Україна #Кувейт

Кілька слів про прикладний характер дослідницьких експедицій ХІХ – початку ХХ століть. А ще, про популярне сьогодні слово «деколонізація», справжня суть якого полягає у переосмисленні природи знань про певне явище, а не у заміні на ньому ярликів.
✍️Імперії мають надзвичайну здатність інструменталізувати найрізноманітніші форми діяльності людини. І особливо – результати діяльності людського розуму. Знання про оточуючий світ, і тим паче про «іншого», є продуктом суб’єктивним. Особливо коли вони створюються в часи колоніальної політики. Знання про природу і людей не «відкривають», дістаючи в готовому вигляді з «космосу», а створюють, опираючись на власний досвід, світогляд і цілі. Те, в якій формі ці знання створюються, відтворюються чи поєднуються між собою у готовий продукт (науковий, мистецький, літературний, тощо), визначається суб’єктивним досвідом людини, її світоглядом, цінностями, мотивацією та багатьма іншими факторами. Саме тому, література, мистецтво, науки про людину і природу, медицина, промисловість, торгівля, технології - все це з успіхом пристосовувалось до потреб колоніальної політики.
Як приклад хочу навести Миколу Пржевальського (1839-1888), чию різнопланову діяльність (військового, науковця, мандрівника) дослідник Девід ван дер Ойє влучно охарактеризував як «конквістадорський імперіалізм», або ж «завоювання, заради самого завоювання».
Образ Пржевальського в літературі й мистецтві дуже романтичний: 10 років він провів у сідлі, кидаючи виклик дикій природі, відкриваючи останні білі плями на картах Середньої Азії. Натураліст, романтик, етнограф, якого глибоко шанували та цитували наукові товариства та дослідники (с). Але якщо читати Пржевальського сьогодні, то ми бачимо:
📝«Успехи русского оружия в Азии есть не только успехи политические, но вместе с тем и человечески гуманные. Штуцерная пуля и нарезная пушка проносять здесь те зачатки цивилизации, которые иным путем, вероятно, еще долго не попали бы в окаменелый строй среднеазиатских ханств».
Подібними ідеями сповнені більшість його текстів. Роздуми про слабкість, неповноцінність туземців та особливу культурну місію росіян перегукуються з рекомендаціями негайно приєднати нові землі до росії, адже місцеві жителі ними неправильно користуються.
Подорожня романтика і пригоди відволікають читача від важливої дійсності. Микола Пржевальський був військовим. З юності він захоплювався мореплавцями, завоюваннями Кортеса й африканськими експедиціями. І своє «Ельдорадо» він знайшов в Середній Азії, вбачаючи у цьому регіоні простір для здійснення запаморочливих територіальних здобутків. Його подорожі фінансувались армією та російським географічним товариством, у функціонуванні якого наука була супутнім, а не пріоритетним продуктом. Метою діяльності подібних товариств було створення, накопичення й аналіз інформації про внутрішні й сусідні регіони: їх ландшафти, корисні копалини, флору і фауну, шляхи сполучення, клімат, історичні пам’ятки, життя туземного населення – все те, що потрібно для картографування й визначення господарського потенціалу далеких і ближніх земель. На основі цієї аналітики будували внутрішню й зовнішню стратегію, здійснювали реформи й приймали реальні політичні рішення. І знання про «місцеве\туземне народонаселення», яке створювали в процесі цих експедицій (його історичну спадщину, релігію, побут, господарство, звичаї, одяг) також відповідало політичним, економічним чи військовим цілям імперії. Тому, коли ми працюємо з черговими «подорожніми записками», фотоальбомами чи «книгами костюмів і звичаїв» тогочасних вчених, маємо зважати не лише на факти, які у них наводяться, але й пам’ятати про цей конкст.
#текст #роздуми #колоніалізм #росія #деколонізація #орієнталізм

🖼️«Прощання» (1991), емоційна картина від Турайї Аль-Баксамі (1952 р.н.), популярної художниці та письменниці з Кувейту. Картина стала спробою осмислити й відобразити важкий досвід, пережитий її сімʼєю під час вторгнення Іраку до Кувейту у 1990-1991 роках. Прощання з близькими, втеча з рідного дому, окупація батьківщини диктатором… За словами Турайї Аль-Баксамі - саме ці події назавжди змінять її ідентичність та мистецтво.
#мистецтво #Кувейт

Трохи з моїх актуальних досліджень:
📷Протичумна експедиція київських епідеміологів до Маньчжурії (Вейчан), 1898 р. Фото зроблене у монгольських степах, на караванному шляху Кяхта-Урга-Пекін. По-центру керівник експедиції Данило Заболотний (1866-1929), у майбутньому академік, автор вчення про ендемічні джерела чуми. У 1898 р. працював на кафедрі медицини в Ун-ті Св. Володимира (Київ);
Зліва Василь Таранухін (1873-1920), студент і асистент Заболотного. В майбутньому – знаменитий епідеміолог, доктор медицини, фундатор медичної кримінології;
Справа Бімбаєв Раднажап (1876-1921), бурят, перекладач, фахівець з монгольської, тибетської, китайської мов. В майбутньому – відомий вчений-лінгвіст, колекціонер буддійського мистецтва, автор наукових праць, упорядник словників; Корковий шолом схожий на британську модель «Wolseley», яка стала популярна у кін. ХІХ ст. Але скоріше за все це класична французька модель, що послужила прототипом для британських шоломів.
#фото #текст #Україна #Монголія #Китай #орієнталізм_медицина

З рубрики «чому так довго не пишу на каналі?»🙂
✍️Якось вже згадував, що разом з колегами і партнерами в музеї ми поступово наповнюємо популярну міжнародну онлайн-платформу Google Arts & Culture тематичними блоками про історію та культуру кримських татар. Наша ціль – збільшити впізнаваність кримськотатарської культури в світі, наповнити інформаційний простір якісними знаннями про історію і традиції кримських татар, а також привернути увагу до захисту спадщини корінних народів в окупованому Криму.
📝До Міжнародного дня корінних народів ми підготували також переклад цих текстів кримськотатарською мовою, на додачу до англійських та українських.
Створення можливостей для пізнання власної культури рідною мовою є проявом поваги й етики, який відповідає загальносвітовій практиці. Адже ми не лише говоримо про кримських татар, але й даємо слово тим, про кого говоримо…
📌Стежте за оновленнями на Google Arts і приходьте на виставку #MIRAS_Спадщина, в #Скарбниця_НМІУ.
#Крим #кримські_татари #текст #музей #виставка

Картина вихідного дня:
🖼️«Музичний запал» (1954), від Хоссейна Каземі (194-1996), впливового іранського художника-модерніста, який черпав натхнення в стародавній історії та перських мініатюрах.
#мистецтво #Іран #музика