📷Китайська лакова шкатулка. І ст. н.е. Знахідка з Усть-Альмінського некрополя (скіфське городище на південному заході Криму). Колекція Бахчисарайського історико-культурного заповідника. Експонувалась на "виставці скіфського золота" (Крим: золото й таємниці Чорного моря) у музеї Аллада Пірсона (Амстердам). Зараз це один з предметів, який чекає на повернення додому в Україну.
#музей #експонат #скіфи #Україна #Крим #Китай
#музей #експонат #скіфи #Україна #Крим #Китай
📷«Портрет Японії». Серія робіт про Японію початку 1960-х років, від американського фотожурналіста Бартона Семюеля Глінна. Створена для журналу «Holiday». Вона була частиною фотоісторії про подорожі «південними морями Азії» і публікувалась також «Magnum Photos».
✍«Я повірив у перевагу відкриття над винаходом. Важливо не те, що я роблю, а те, що відбувається зі мною» - так Барт Глінн описав свій творчий підхід у одному з інтерв’ю.
#мистецтво #фото #Японія #погляд
✍«Я повірив у перевагу відкриття над винаходом. Важливо не те, що я роблю, а те, що відбувається зі мною» - так Барт Глінн описав свій творчий підхід у одному з інтерв’ю.
#мистецтво #фото #Японія #погляд
Нещодавні черги за водою нагадали про культуру фонтанів.
✍З суб’єктивного досвіду, для Балканів, Туреччини чи Криму, фонтан – дуже «соціальний об'єкт». І справа тут не лише в кліматі чи особливому ставленні до води в ісламі. В залежності від розташування й форми, фонтани були центрами суспільного життя, де проводили зустрічі та обмінювались новинами. Нерідко, такі споруди ставали місцями пам’яті, адже їх зводили на згадку про загиблих героїв. Кошти на них жертвували правителі й меценати, розголос про яких у наступні покоління підтримувався нескінченною людською спрагою. Для прикладу, у кримських татар фонтани були ще й місцем, де молодь видивлялась собі майбутніх наречених. Дівчата, у свою чергу, ходили туди не лише з глеком-гугюмом, але й у відповідному комплекті ювелірних прикрас.
Чимось особливим були чешма (чешме) – фонтани при дорозі, біля яких мандрівник міг прив’язати коня й відпочити, наповнити водою бурдюк, нарізати кавун чи звірити маршрут. «Гостинність без господаря, Балкани без кордонів» - так поетично описала цю культуру на Балканах письменниця Капка Касабова.
#текст #роздуми #фонтан #Балкани #Крим #Туреччина
✍З суб’єктивного досвіду, для Балканів, Туреччини чи Криму, фонтан – дуже «соціальний об'єкт». І справа тут не лише в кліматі чи особливому ставленні до води в ісламі. В залежності від розташування й форми, фонтани були центрами суспільного життя, де проводили зустрічі та обмінювались новинами. Нерідко, такі споруди ставали місцями пам’яті, адже їх зводили на згадку про загиблих героїв. Кошти на них жертвували правителі й меценати, розголос про яких у наступні покоління підтримувався нескінченною людською спрагою. Для прикладу, у кримських татар фонтани були ще й місцем, де молодь видивлялась собі майбутніх наречених. Дівчата, у свою чергу, ходили туди не лише з глеком-гугюмом, але й у відповідному комплекті ювелірних прикрас.
Чимось особливим були чешма (чешме) – фонтани при дорозі, біля яких мандрівник міг прив’язати коня й відпочити, наповнити водою бурдюк, нарізати кавун чи звірити маршрут. «Гостинність без господаря, Балкани без кордонів» - так поетично описала цю культуру на Балканах письменниця Капка Касабова.
#текст #роздуми #фонтан #Балкани #Крим #Туреччина
🖼"Чешме в Стамбулі", від архітектора та художника Антуана Ігнаса Меллінга (1763-1831).
#мистецтво #Туреччина #Стамбул
#мистецтво #Туреччина #Стамбул
Forwarded from Trips and Quips
Тогочасний Бен-Метір цілком можна було назвати українським селом. Тут плекалися українські традиції: колядки, новорічні посівання, обливаний понеділок, русофобія тощо. Бен-метірці влаштовували виступи хору та танцювального ансамблю, виставки народного мистецтва не тільки у своєму селі, а й в інших містах Тунісу. Розповсюджували франкомовні листівки та книжки про Україну та українців — місцеві здебільшого не бачили різниці між українцями та росіянами, багато з яких емігрували у Туніс 30 роками раніше. З Бен-Метіра свого часу вигнали двох російських попів, які намагалися опікуватися православними українцями — такі складали більше третини громади. Зі свого боку деякі місцеві газети — зокрема комуністичні — писали про українців, як про фашистів та гітлерівських колаборантів. Після цих публікацій і подальшого розслідування декількох українців було депортовано з Тунісу.
📷 Український ансамбль на сцені римського театру II ст., м. Дуґґа, Туніс, 1951
📷 Український ансамбль на сцені римського театру II ст., м. Дуґґа, Туніс, 1951
🖼️Литовський татарин з гвардії імператора Наполеона Бонапарта, 1812-1814. Взірець легкої кавалерії для майбутніх уланів в європейських арміях. Репродукція малюнку з Музею Війська Польського в Варшаві.
#мистецтво #татари_липки #Литва #Польща
#мистецтво #татари_липки #Литва #Польща
Японка готує борщ та чібереки. Підписи до страв зроблені кримськотатарською та українською мовами (радує, що чіберек, а не чєбурек)😌:
https://twitter.com/agWE3OhPxKeXDHe/status/1596816465373429760?fbclid=IwAR2NE_A0THcZbAaDeCenFEubSx7a9I197MhJVL0uB7ydUzhxKTh90J9nd4k
https://twitter.com/agWE3OhPxKeXDHe/status/1596816465373429760?fbclid=IwAR2NE_A0THcZbAaDeCenFEubSx7a9I197MhJVL0uB7ydUzhxKTh90J9nd4k
Займаючись інтелектуальною працею, облаштовуйте свій робочий простір правильно:
🖼️ «Мірза Ака». Іран, 1864. Колекція музею Рітберга, у Швейцарії. Художник невідомий, але картина дуже багата на «затишні»повсякденні деталі: кавник з жаровнею, кишеньковий годинник, окуляри й скриня для писемного приладдя.
#мистецтво #Іран
🖼️ «Мірза Ака». Іран, 1864. Колекція музею Рітберга, у Швейцарії. Художник невідомий, але картина дуже багата на «затишні»повсякденні деталі: кавник з жаровнею, кишеньковий годинник, окуляри й скриня для писемного приладдя.
#мистецтво #Іран
Цікава 3д реконструкція османської фортеці Єні-Дунья («Новий світ»), що розташовувалась поблизу поселення Хаджибей.
📌Детальніше тут👇:
#Одеса #Османська_імперія #Україна #Хаджибей
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid0aF4128YJGa5ttuP56S1FxBRsQLT68nefrUXY2dK3XRd36ZSheVH5pztKZZDQ1z2al&id=100014002452418
📌Детальніше тут👇:
#Одеса #Османська_імперія #Україна #Хаджибей
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid0aF4128YJGa5ttuP56S1FxBRsQLT68nefrUXY2dK3XRd36ZSheVH5pztKZZDQ1z2al&id=100014002452418