Нотатки орієнталіста. Orientalist notes
1.75K subscribers
3.41K photos
12 videos
6 files
618 links
Український погляд на Схід і Африку. Їх дослідження та осмислення на Заході. Часто ділюсь актуальним про свої дослідження Криму, історію кримських та польсько-литовських татар.
Download Telegram
Дякуючи читачам каналу, нарешті дістав книгу «Орієнталізм по-російськи» - польський переклад праці «Orientalism and Empire: North Caucausus Mountain Peoples and the Georgian Frontier, 1845-1917», американського професора Остіна Єрсільда.

Книга розкриває різні аспекти тривалої експансії росії на Північний Кавказ. Автор аналізує не лише становлення військово-адміністративних структур, але й економічну сторону поневолення регіону, яка виражалась (в тому числі) у прицільному знищенні місцевого господарства й спадщини та депортаціях населення. Окремі частини книги також присвячені місіонерській діяльності, русифікації, етнографічним експедиціям та формуванню зручного образу «дикого горця» в науці та літературі. Одна з основних ідей дослідження –розбір історіографічного міфу про "вимушену експансію на Кавказ, з метою власного захисту від дикунів та інших глобальних ворогів"

Те, що «західна» гуманітаристика зосередилась лише на осмисленні власного колоніального досвіду, з часом сформувало хибне уявлення про те, що колонії можуть бути лише заморськими, а усвідомлення вищості «колонізатора» над «колонізованим» має будуватись на расовій відмінності чи промислових успіхах імперії. Насправді, колоніалізм буває не лише «з заходу на схід», але й навпаки. А у статусі колонізованого народу могли опинятись не лише умовні «діти лісу» (за Е. Саїдом), але й спільноти з давніми політичними традиціями, літературою, мистецтвом, крупними містами, наукою та іншими атрибутами тогочасного уявлення про цивілізованість.
Про російський варіант такого колоніалізму вже писала Ева Томпсон у «Трубадурах імперії». Але книга «Орієнталізм по-російськи» О.Єрсільда – ще один маленький крок до розуміння нашого сучасного стану речей за кордоном. Більш детально оглянемо її трохи згодом.
#книга #текст #колоніалізм #Кавказ
📷Місяць над пустелею Гобі, від канадського фотографа Пола Зізки. Монголія, 2022.
#фото #Монголія
https://instagram.com/paulzizkaphoto?igshid=YmMyMTA2M2Y=
👍1
🎥Лекція від українського дослідника історії причорноморських ногайців Владислава Грибовського, у якій представлені етапи і обставини міграцій ногайців на територію сучасної України, особливості їхньої етнонімії й ідентичності, соціального, економічного й політичного життя. Доповідь присвячена 239-м роковинам геноциду ногайського народу, здійсненого Російською імперією (1 жовтня 1783 р.)
https://www.youtube.com/watch?v=DYsRU7SnTk8&ab_channel=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%D0%B2%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%5CHistoricalWebinar
#фронтир #Крим #Україна #ногайці #кримські_татари
🖼️ «Дорога», малюнок на шовку, від японського модерніста Йокоями Місао (1920-1973).
#Японія #мистецтво #погода
📌Продовжуємо знайомитись з науковим осмисленням російського колоніалізму на «заході»:
📚«На зустріч висхідному сонцю. Як імперська міфотворчість привела росію до війни з Японією» - досить цікава й детальна праця канадського дослідника Девіда Схіммельпеннінка ван дер Ойе, підготовлена на основі його phd в Єльському університеті.
Автор аналізує те, як символічна географія, геополітичні уявлення та культурні міфи про Китай, Японію і Корею вплинули на прийняття конкретних (і фатальних) геополітичних рішень. А саме – «пробиватись» до Тихоокеанського узбережжя у пошуках слави, величі й багатства. Книга є іншим поглядом на орієнталізм і Східну Європу, запропоновану Ларі Вульфом, де росія вже не країна «яку екзотизують», а країна «яка екзотизує».

📝Символічно, що відправним і фінальним пунктами книги є два військово-політичних фіаско росії – Кримська війна та Цусіма. Саме поразка в Криму та смерть царя стала імпульсом для провальної спроби «підкорення Азії» через «конквістадорську експансію» (завоювання заради завоювання), глобальні економічні проєкти, авантюризм та містичні філософські концепції на зразок «восточнічєства».
Дослідник спеціалізується на ХІХ - поч. ХХ ст. У 1990-х роках, коли ще були доступні російські архіви, він встиг попрацювати з листами, особовими й дипломатичними справами царської доби. Реконструюючи оточення Миколи ІІ, мистецькі, філософські, наукові тренди у його середовищі, автор розглядає вплив ідеології на зовнішню політику росії в Азії, важливим поворотом у якій стала подорож ще молодого цесаревича на Далекий Схід 1890 року.
#книга #текст #колоніалізм #Азія #Японія #Корея #Китай
Розпочався перший в історії візит міністра закордонних справ України до Камбоджі🇰🇭 та перша в історії участь України в саміті АСЕАН. Міністр ЗС Дмитро Кулеба вже зустрівся з прем‘єр-міністром Камбоджі Самдехом Гун Сеном.

✍️«Під час зустрічі з паном прем’єр-міністром ми обговорили надання нам обладнання для розмінування та підготовку камбоджийськими спеціалістами українських саперів, збільшення обсягів торгівлі, цифрову трансформацію, співпрацю в сфері освіти та продовольчу безпеку». Крім того, під час саміту АСЕАН буде підписаний Інструмент про приєднання до Договору про дружбу та співробітництво в Південно-Східній Азії.
#новини #Україна #Камбоджа
📌І в продовження попередньої теми. Стаття міністра зовнішніх справ України, що присвячена глобальній безпеці та зміцненню позицій України в Азії:
https://cutt.ly/iN69QFY
#стаття #текст #Азія #Україна
🖼️ Чудовий осінній «Гарбуз на лозі», від Шібати Зешіна (1807-1897), японського художника й спадкового майстра різьби по дереву. Він жив на зламі епох Едо та Мейдзі, шукаючи у цей буремний час власний стиль, експерементуючи з матеріалами й техніками. Тому цілком закономірно, що одні сучасники називали його модернізатором та прихильником вестернізації, в той час як інші вважали занадто консервативним для тогочасної Японії. В будь якому разі, Шібата Зешін є одним з найкращих майстрів у роботі з лаком і деревом для свого часу.
#мистецтво #Японія
📷Просто цікавий факт: відомий український педагог Василь Сухомлинський супроводжує делегацію з Північної Кореї та КНР в місті Кіровоград (тепер Кропивницький). 1960-і роки. Ще в студентські роки зустрічав в різних підручниках з «історії освіти й педагогіки» тези про те, що ідеї Сухомлинського неймовірно популярні в Японії, Кореї та Китаї. У цьому є лише маленька частина правди: в Китаї дійсно знайомились з його «спадщиною» в контексті вивчення радянського освітнього досвіду, і навіть в 2001 році перевидали 5 томів праць Сухомлинського китайською мовою.
#Китай #Корея #Україна #Кіровоград