☕"Кримськотатарський ранок". Фото від друзів каналу. У композиції: джезве, каве дегірмен (млинок для кави) та фільджане (горнятко), оздоблене традиційним кримськотатарським орнаментом орьнек. Смачного! #фото #кава #ранок

🗻«Гора Фудзі та квіти» (1972), від сучасного британського художника й експериментатора Девіда Гокні.
#мистецтво #Японія #настрій

На вшанування пам’яті Івана Гречка, який 15 червня 2022 року завершив свій земний шлях, Львівський музей історії релігії 20 липня презентує виставку предметів буддійського культу. Ці предмети були передані п. Іваном на постійне зберігання до музею.
Колекція буддійських пам'яток показує багату сакральну історичну культуру бурятів, яку Російська імперія і радянська влада системно знищувала. Сьогодні ж РФ використовує тисячі представників цього народу як гарматне м'ясо у війні з Україною.
Але попри все важливо надійно зберігати та досліджувати скарби поневоленого народу, які вдалося врятувати легендарному львівському колекціонеру під час експедиції в Бурятію далекого 1962 р.
https://youtu.be/CXe1rnOl1Ds

📕Колоритна розповідь про енергійних галицьких пані, які під час подорожі до Марокко пройнялись турботами з рівноправ’я місцевих жінок. Їх описала у своєму тревелозі Олена Кисілевська (1869-1956) - українська письменниця, репортерка, мандрівниця, відома громадсько-політична діячка й одна з засновниць руху за права українських жінок.

📌Вельми цікавий для роздумів фрагмент:

«Чотириста сімдесять і вісім кілометрів переїхати за чотири й пів години, чи уявляєте собі, як виглядає така їзда? Вона можлива мабуть тільки тут, де прекрасними рівненькими асфальтованими дорогами майже ніхто не їздить… Ми летимо, наче випущена з луку стріла, а пільною витоптаною дорогою тюпає собі, як перед тисячею роками, арабська каравана. Навантажених верблюдів ведуть за уздечки араби. А ось ще оригінальніша група: на малій ослиці сидять два великі бородаті араби, майже торкаючись ногами землі, ще й дитину посадили перед себе. Осля веде закутана по самі брови в білу накидку арабка.

Пані Зосі на вид арабів майже очі на лоба не вискочили:
– Скандал! Гей, шофере, здержіть авто! Чи тут нема охорони звірят? Таж цей бідний ослище впаде під цими драбами!
– Через те й звуть се звіря ослом, що дає себе так використати – відповідає флегматично (шофер).

Зрештою, вони вже далеко. На обрію зарисовується інша група. Арабка веде верблюда, що на ньому сидить араб.
– Мої панство, що за варварський край! Знову хлоп, як дуб, на верблюді, а жінка тупцює пішки. То гріх! То скандал! Що варті французи зі своєю цивілізацією, коли таке дозволяють?
– Видно тут треба не тільки товариства охорони звірят, але й жінок, - завважує злобно один з наших товаришів.
– Не товариство охорони жінок, а феміністичного еманципаційного товариства тут треба. Мушу звернути увагу на це тутешніх європейок.

Жіноче питання арабок починає нас, жінок, щораз то більше цікавити…
– Дивіться! І тут у чоловіка легша робота!
– Зате в гаремах у кожного багатшого араба по дві-три жінки панує в розкошах та вигодах, - втручається наш провідник.
– Кажуть звичайно по три, бо тоді живуть у згоді, а дві – сваряться, - не втерпів, щоб не докинути слова шофер.
– Дякую за такі розкоші! Дякую за таке панування! Або ці заслони, що ледве шпаринка на очі лишається. Хто бачив щось таке у 20 столітті? Ех, якби я вміла по арабськи! – запалює пані Зося. – Але спробую! Справді, варто тут якісь жіночі збори скликати.
– Мабуть не схотіли б вас слухати. Їм з тим добре, - впевняє провідник.
– Добре? Мабуть, як тому ослові, що двигає цілу арабську родину…
– Привик. У тому ціла річ…
«Під небом Півдня». Коломия, 1937.
#тревелог #текст #чтиво #Африка #Марокко #Україна