✍️"Більшість населення Туреччини не підтримує війну рф проти України. За кілька днів після 24 лютого дипломатичні установи України в Туреччині перетворилися на склади гуманітарної допомоги, які функціонували майже цілодобово...".
📌Інтерв'ю з послом України в Турецькій Республіці про те, що змінилось в українсько-турецьких відносинах після 24 лютого.
#інтервю #стаття #Туреччина #Україна
📌Інтерв'ю з послом України в Турецькій Республіці про те, що змінилось в українсько-турецьких відносинах після 24 лютого.
#інтервю #стаття #Туреччина #Україна
Укрінформ
Василь Боднар, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Турецькій Республіці
Гарантувати безпеку відкриття портів України може міжнародна військова місія за участю Туреччини — Укрінформ.
🗺️Карта Криму, від Яна-Хендріка Кінсбергена (1787). Одна з перших карт анексованого росією Кримського ханату у 1783 році, а також одна з найдетальніших для свого часу карт Кримського півострову. Видання відомо у чорно-білому та кольоровому форматах.
Ян-Хендрік Кінсберген (1735-1819) був одним з численних голландський офіцерів на російськоій службі, важливим обов’язком яких було відтворювати на картах нові територіальні надбання.
🖼️Окрім детальної системи координат і топографії, карта містить на диво маловідоме зображення кримських татар (поруч з якими можливо і інші мешканці Криму), зображене в кращих традиціях епохи Просвітництва.
#мистецтво #карта #Крим #кримські_татари
Ян-Хендрік Кінсберген (1735-1819) був одним з численних голландський офіцерів на російськоій службі, важливим обов’язком яких було відтворювати на картах нові територіальні надбання.
🖼️Окрім детальної системи координат і топографії, карта містить на диво маловідоме зображення кримських татар (поруч з якими можливо і інші мешканці Криму), зображене в кращих традиціях епохи Просвітництва.
#мистецтво #карта #Крим #кримські_татари
✍️Як поєднати фламандський живопис з османськими сюжетами? Відповіає Жан-Батист ван Мур (1671-1737) – фламандського художника, який 30 років прожив в Османській імперії. Його спадок містить багато цінних деталей, які ілюструють різні сторони життя османського суспільства: від прийомів в палаці Топкапи, до повсякдення мешканців Стамбулу за султана Ахмеда ІІІ (1703-1730).
Дехто вважає його найбільш впливовим творцем візуального образу «турка» у Західній Європі доби Просвітництва, адже Ван Мур мав ексклюзивний доступ до палацу, знав протоколи та символічні жести аудієнцій, які відтворював у полотнах. Про це знали й дипломати з європейських країн, які звертались з проханнями зафіксувати візиту до султана чи візира. Найвідомішими аудієнціями, які відтворив Ван Мур, були візити фр. посла Жан-Батиста Луї Пікона (1724) та гол. посла Корнеліса Калкена (1727).
🖼️Процесія султана Ахмеда ІІІ та Блакитна мечеть з Іподромом у Стамбулі, Жана-Батиста Ван Мура;
#мистецтво #Стамбул #Османська_імперія
Дехто вважає його найбільш впливовим творцем візуального образу «турка» у Західній Європі доби Просвітництва, адже Ван Мур мав ексклюзивний доступ до палацу, знав протоколи та символічні жести аудієнцій, які відтворював у полотнах. Про це знали й дипломати з європейських країн, які звертались з проханнями зафіксувати візиту до султана чи візира. Найвідомішими аудієнціями, які відтворив Ван Мур, були візити фр. посла Жан-Батиста Луї Пікона (1724) та гол. посла Корнеліса Калкена (1727).
🖼️Процесія султана Ахмеда ІІІ та Блакитна мечеть з Іподромом у Стамбулі, Жана-Батиста Ван Мура;
#мистецтво #Стамбул #Османська_імперія
🖼️Ще кілька слів про Жана-Батиста ван Мура та його вплив на образ «турків» у Європі.
✍️На зорі творчості, 18-літнього Ван Мура помітив маркіз Шарль де Феріоль, політик та колекціонер. У 1699 р. Феріоль відбув з дипломатичною місією у Стамбул, запросивши туди молодого митця. Столиця османів так захопила Ван Мура, що він залишився навіть після повернення Феріоля у 1711 р. На останок, покровитель замовив у художника грандіозний проект з 99 портретів, які мали продемонструвати Європі велич Османської імперії та численних підданих султана. На основі цих портретів створили серію «100 гравюр із зображенням різноманітних жителів Леванта» (1712). Через розуміння автором деталей придворного життя, видання мало шалений успіх та численні перевидання.
Після 27 років життя у Стамбулі, Ван Мур отримав від короля Франції звання «Художник Його Королівської Високості на території Леванта». Він помер у 1737 р., й був похований біля St. Louis De Francis Church, в районі Бейоглу.
#мистецтво #Стамбул
✍️На зорі творчості, 18-літнього Ван Мура помітив маркіз Шарль де Феріоль, політик та колекціонер. У 1699 р. Феріоль відбув з дипломатичною місією у Стамбул, запросивши туди молодого митця. Столиця османів так захопила Ван Мура, що він залишився навіть після повернення Феріоля у 1711 р. На останок, покровитель замовив у художника грандіозний проект з 99 портретів, які мали продемонструвати Європі велич Османської імперії та численних підданих султана. На основі цих портретів створили серію «100 гравюр із зображенням різноманітних жителів Леванта» (1712). Через розуміння автором деталей придворного життя, видання мало шалений успіх та численні перевидання.
Після 27 років життя у Стамбулі, Ван Мур отримав від короля Франції звання «Художник Його Королівської Високості на території Леванта». Він помер у 1737 р., й був похований біля St. Louis De Francis Church, в районі Бейоглу.
#мистецтво #Стамбул
📝«Порт-Артур». Кримськотатарська та караїмська пісня про російсько-японську війну 1904-1905 років, у якій засуджується насильницька мобілізацію кримчан до царського війська та смерть за незрозумілі колоніальні інтереси на Далекому Сході.
1.
Порт-Артурської фортеці
Яка висока місцина!
Сто тисяч солдатів там є,
А виходу зовсім немає!
Не плач, моя мати!
Не плач мій бітько!
Може, Господь спасе.
2.
Машини підмазані,
Одна з одною зв’язані.
В Порт-Артур як рушили,
Голова пішла обертом.
3.
Севастополь – мій базар!
То пишу, то закреслюю…
В бій відправлюсь, цілий залишусь, -
Вісточку напишу!
4.
Пішов я до джерела,
Мило поклав там на камінь.
Мене забрали в солдати.
До тридцяти та й двох років.
5.
В Стамбулі є одна птаха,
На крилах у неї срібло.
Підеш в Артур, не повернешся,
Мабуть, там неладне щось.
6.
Куропаткін – наш голова,
А конина – наш харч.
Посеред Порт-Артура
Згинула вся наша молодь.
✍️У 1904 році на війну проти Японії мобілізували бл. 900 кримських татар. Ті, кому пощастило повернутись, розповідали жахливі деталі війни, привносячи образи далекого Порт-Артуру й Мукдену у народну культуру.
Цю пісню записав орієнталіст Александр Самойлович у 1910 році (репресований у 1937 р. за "буржуазний націоналізм та зв'язки з японською розвідкою"), зі слів Султан Шапшал, караїмської жінки з Бахчисараю. Він також відзначав наявність подібних пісень у татар Поволжя, де «восхваляются японцы и порицаются русские военачальники, перечисляемые поименно» (с).
Одним з таких воєначальників був генерал Алексей Куропаткін (згадується у останньому куплеті пісні), командувач Маньчжурської армії (1904), який «прославився» презирливим ставленням до нижчіх армійських чинів та придушенням повстань у Середній Азії. Пісня довгі роки була одним з символів кримськотатарського спротиву. Адже вона містить у собі не лише тугу за рідним домом і засудження влади, а й надію на повернення.
П.С. Частина кримських татар відмовилась приймати участь у російсько-японській війні та мігрувала до Османської імперії. Одним з таких переселенців був Осман Нурі, батько Галіля Іналджика (1916-2016) – майбутнього османіста кримськотатарського походження.
#текст #пісня #колоніалізм #кримські_татари #Крим #Японія #Османська_імперія #Іналджик
1.
Порт-Артурської фортеці
Яка висока місцина!
Сто тисяч солдатів там є,
А виходу зовсім немає!
Не плач, моя мати!
Не плач мій бітько!
Може, Господь спасе.
2.
Машини підмазані,
Одна з одною зв’язані.
В Порт-Артур як рушили,
Голова пішла обертом.
3.
Севастополь – мій базар!
То пишу, то закреслюю…
В бій відправлюсь, цілий залишусь, -
Вісточку напишу!
4.
Пішов я до джерела,
Мило поклав там на камінь.
Мене забрали в солдати.
До тридцяти та й двох років.
5.
В Стамбулі є одна птаха,
На крилах у неї срібло.
Підеш в Артур, не повернешся,
Мабуть, там неладне щось.
6.
Куропаткін – наш голова,
А конина – наш харч.
Посеред Порт-Артура
Згинула вся наша молодь.
✍️У 1904 році на війну проти Японії мобілізували бл. 900 кримських татар. Ті, кому пощастило повернутись, розповідали жахливі деталі війни, привносячи образи далекого Порт-Артуру й Мукдену у народну культуру.
Цю пісню записав орієнталіст Александр Самойлович у 1910 році (репресований у 1937 р. за "буржуазний націоналізм та зв'язки з японською розвідкою"), зі слів Султан Шапшал, караїмської жінки з Бахчисараю. Він також відзначав наявність подібних пісень у татар Поволжя, де «восхваляются японцы и порицаются русские военачальники, перечисляемые поименно» (с).
Одним з таких воєначальників був генерал Алексей Куропаткін (згадується у останньому куплеті пісні), командувач Маньчжурської армії (1904), який «прославився» презирливим ставленням до нижчіх армійських чинів та придушенням повстань у Середній Азії. Пісня довгі роки була одним з символів кримськотатарського спротиву. Адже вона містить у собі не лише тугу за рідним домом і засудження влади, а й надію на повернення.
П.С. Частина кримських татар відмовилась приймати участь у російсько-японській війні та мігрувала до Османської імперії. Одним з таких переселенців був Осман Нурі, батько Галіля Іналджика (1916-2016) – майбутнього османіста кримськотатарського походження.
#текст #пісня #колоніалізм #кримські_татари #Крим #Японія #Османська_імперія #Іналджик
У черговий спекотний день, тримайте трохи мистецтва:
🖼️"Літня дорога", від сучасного японського художника Кіучі Тацуро,1966.
#мистецтво #Японія #актуальна_погода
🖼️"Літня дорога", від сучасного японського художника Кіучі Тацуро,1966.
#мистецтво #Японія #актуальна_погода
⚡Архітектор Хірокі Мацуура, засновник бюро MADMA urbanism+landscape та MASA Architects, розробить майстер-план міста Ірпінь.
✍️Архітектор неодноразово бував в Україні, брав участь у створенні центральної площі парку UNIT.City, спроєктував будівлю університету «Метінвест Політехніка», гуртожиток для студентів і центральний парк у Маріуполі. Крім того, Хірокі Мацуура був запрошеним експертом Харківської школи архітектури та членом журі українських архітектурних конкурсів.
https://birdinflight.com/uk/novini/matsuura-irpin-rebuild.html
#Японія #Україна #новини
✍️Архітектор неодноразово бував в Україні, брав участь у створенні центральної площі парку UNIT.City, спроєктував будівлю університету «Метінвест Політехніка», гуртожиток для студентів і центральний парк у Маріуполі. Крім того, Хірокі Мацуура був запрошеним експертом Харківської школи архітектури та членом журі українських архітектурних конкурсів.
https://birdinflight.com/uk/novini/matsuura-irpin-rebuild.html
#Японія #Україна #новини
☕Зі Стамбулу просили нагадати, щоб ви не забували про перерву на обід та каву, а також погодувати кота:
📌Головний кухар султана;
📌Кондитер султанського палацу;
📌Турецький вуличний торговець кавою;
📌Турецька дівчина п'є каву на дивані;
📌Вуличний продавець солодощів;
📌Годування вуличних котів;
«100 гравюр із зображенням різноманітних жителів Леванта» (1712), від Жана-Батиста ван Мура.
#мистецтво #кава #обід #Стамбул
📌Головний кухар султана;
📌Кондитер султанського палацу;
📌Турецький вуличний торговець кавою;
📌Турецька дівчина п'є каву на дивані;
📌Вуличний продавець солодощів;
📌Годування вуличних котів;
«100 гравюр із зображенням різноманітних жителів Леванта» (1712), від Жана-Батиста ван Мура.
#мистецтво #кава #обід #Стамбул