Нотатки орієнталіста. Orientalist notes
1.75K subscribers
3.41K photos
12 videos
6 files
619 links
Український погляд на Схід і Африку. Їх дослідження та осмислення на Заході. Часто ділюсь актуальним про свої дослідження Криму, історію кримських та польсько-литовських татар.
Download Telegram
І трохи класики української художньої орієнталістики:
📕«Бек аль Джугур» (1886) – перший опублікований художній твір молодого Михайла Грушевського. «Проба пера», у якій український історик рефлексує на тему війни Британії та Єгипту в Судані (1880-1885), проти повстанців на чолі з Мохаммедом бен Ахмадом, або ж «Магді».

✍️Грушевський писав про події Суданської війни натхненний боротьбою нардів Кавказу проти російської колонізації. Тут на нього мав вплив власний суб’єктивний досвід – з 1870 року родина Грушевських мешкала у Ставрополі та Владикавказі, невдовзі після завершення облоги Гунібу та капітуляції Шаміля, великого імама Дагестану:
📌«Все навколо мене було повно споминів про сю героїчну боротьбу кавказьких гірняків. Симпатії були на стороні їх, в самім таборі переможців… Зневажливо, карикатурно описуючи похід англійської культури на арабський Судан, я мав в гадках російську “культурну місію” на Кавказі…» - згадував Михайло Грушевський.

✍️Він відправив свій рукопис «для поцінування» Івану Нечуй-Левицькому, з супровідним листом:
📌«Я вложив сюди свої тодiшнi визвiльнi й анти-iмперiялістичні настрої. Використовуючи своє деяке практичне знання магометанського свiтy, щоб конкретизувати свої гадки й надати свому оповіданню мicцeвoгo кольору, я писав як укрaїнський патрiот i противник насильства й експлоатацiї колонiяльних нapoдiв так званими висококультурними: iронiзував з хиткої моралi i релiгiйного лицемiрства сих імперiялiстичних експлоататорiв. Написавши се оповiдання в лютiм 1885 р., я вiдчув, що зробив дещо цiннe…».
#чтиво #Колоніалізм #Україна #Судан #Єгипет #Африка #Кавказ #Шаміль
📷«Чотири сторони світу»: Алегоричні образи Африки, Азії, Європи та Америки. Скульптури на фасаді знаменитого готелю «Жорж» у Льовові, архітектурної пам’ятки ХІХ – поч. ХХ ст. Виконані скульпторами Леонардом Марконі та Антоном Попелем. Відлиті ймовірно у майстерні Роберта Гебеля.
#мистецтво #Україна #архітектура #Львів #скульптура
🖼️«Сила звички». Або ж, як соціальний досвід здобутий у колоніях, втілюється після повернення додому? Глибока та актуальна карикатура у журналі Simplicisium (1904), від Фердинанда фон Резніека (1868-1909), австрійського художника чеського походження.
#карикатура #мистецтво #колоніалізм
📷Майстри лялькарі, від Фелічі Беато, одного з перших митців, що професійно фотографував Азію. Японія, 1860-і.
#Японія #фото #Фелічі_Беато
🖼️Татарські улани Речі Посполитої, на передодні її розділу. 1777-1794 роки. Бійці 1, 2, 3, 4, 5, 6-го уланських полків, які у 1794 році підтримали повстання Костюшка проти Росії та Прусії.
#татари_липки #Річ_Посполита #улани #татари
"Я започаткував нову політику України щодо Африки. Саме в час моєї каденції затверджена перша стратегія розвитку відносин України з державами Африки" (с).
✍️Президент Володимир Зеленський повідомив, що в Україні з'явиться спецпредставник у справах Африки. Також, він анонсував перше в історії незалежної України регіональне турне міністра закордонних справ державами Субсахарської Африки, разом з серією регулярних візитів народних депутатів України до африканських країн.
📌Повний текст виступу Президента України на засіданні Бюро Асамблеї Африканського Союзу тут.
#новини #Африка #Україна
✍️21 червня 1971 року під час археологічних розкопок кургану Товста Могила (біля м. Орджонікідзе, нині м. Покров, Дніпропетровської обл.) була знайдена золота пектораль - шийна прекраса скіфського правителя 4 ст. до н.е.
📷На фото кервіник експедиції Борис Мозолевський піднімає пектораль на повернхню.
#цей_день #фото #скіфи #пектораль #археологія
📷До посольства України в Японії сьогодні завітала Даві Сукарно - відома японська світська леді, філантроп та екс-дружина президента Індонезії Сукарно (1901-1970).
#фото #новини #Україна #Японія #Індонезія
✍️Правителі «Сходу» у “Artium heroicum”, галереї славетних князів, полководців та купців, від фламандського художник і гравер Домініка Кустоса (1560-1612).

Портрети відтворювались на мідних пластинах та друкувались у вигляді книги, яка мала нагадувати про чесноти відомих людей та їхні звершення. Видання було популярним у Європі з огляду на реалістичність і детальність портретів, а також формат книги, зручний для читання.

Є версія, що при створенні багатьох образів використали зображення правителів на монетах (давніх і сучасних), які у своїх колекціях зібрали гуманісти й «поціновувачі старовини» 16 століття.

🖼️Серед орієнтальних типажів Кустос зобразив османських султанів Мурада ІІІ та Мехмеда ІІІ, «татарського царя» Альгірея (можливо кримського хана Гази ІІ Ґерая?), адмірала Сінан Пашу, персидського шаха Аббаса І, та інших.