У продовження до попереднього посту:
🎎Підбірка кімоно країн-учансиць олімпіади у Токіо з Африки. Вражаюче поєднання кольорів:
📌Республіка Намібія;
📌Республіка Нігер;
📌Республіка Туніс;
📌Центральноафриканська республіка;
📌Республіка Чад;
📌Обєднана республіка Танзанія;
Джерело:
https://kimono.piow.jp/kimonolist.html
#мистецтво #Японія #Африка #Токіо2021 #погляд #кімоно
🎎Підбірка кімоно країн-учансиць олімпіади у Токіо з Африки. Вражаюче поєднання кольорів:
📌Республіка Намібія;
📌Республіка Нігер;
📌Республіка Туніс;
📌Центральноафриканська республіка;
📌Республіка Чад;
📌Обєднана республіка Танзанія;
Джерело:
https://kimono.piow.jp/kimonolist.html
#мистецтво #Японія #Африка #Токіо2021 #погляд #кімоно
⚡Дуже цікава тематика літньої школи. Приєднуйтесь👇
Forwarded from Обранці духів ✙
Літня онлайн-школа
«Лімінальність релігійного: простір і засоби переходу»
Закриття кордонів між країнами та активне дистанціювання один від одного змусило нас податися у пошуки альтернативних форм спілкування, незвичного виміру для комунікацій. Школа «Лімінальність релігійного: простір і засоби переходу» пропонує переосмислити межі, які існували раніше та втілилися у перехідний простір для сприйняття релігії у сьогоденні. Перетин меж релігійного – це дії, що реалізують розширення власних кордонів, і з цього виникає своєрідний «межовий простір» або «територія поміж» – третій простір, де може відбутися якісна трансформація.
Перетин меж релігійного – це звичний досвід у глобальну епоху, але він все ж продовжує залишатися вкрай важливим для кожного з нас. Особливо, коли безліч людей перетинають кордони щодня, неважливо які – культурні, геополітичні, особисті або екзистенційні. Перетин таких – це не тільки духовне зростання, але часто жорстокий і небезпечний процес. Спробуємо розібратися, як акт перетину меж забезпечує трансформацію релігії або людини – бо фактично кожна релігійна традиція містить у собі духовне вчення про перетин кордонів і важливості перебуванню на «прикордонні».
На нашій школі «Лімінальність релігійного: простір і засоби переходу» основна увага буде приділятися різним практикам перетину меж релігійного і «межовим просторам».
🤝🏻Організатори: ГО «Майстерня академічного релігієзнавства».
🗓Коли: 27-29 серпня 2021 року
🗺Де: онлайн
Літня онлайн-школа «Лімінальність релігійного: простір і засоби переходу» – це:
- 2 ключові лекції від провідних дослідників у своїй галузі;
- 2 семінари, де буде відбуватиметься обговорення наукових текстів за тематикою школи. Файли з текстами для обговорення будуть надані учасникам та слухачам в електронному вигляді;
- представлення власних доповідей або есе на третій день школи;
- публікація робіт учасників на сторінках дружніх інтернет проєктів (за бажанням авторів).
Запрошуємо студентів – релігієзнавців, істориків, журналістів, філологів, культурологів, філософів та представників інших гуманітарних спеціальностей. Також розглянемо заявки молодих дослідників, докторантів, медійників і просто зацікавлених людей у релігієзнавстві без вікових обмежень.
💻 Для участі у літній школі учасникам необхідно мати технічну можливість відвідувати заходи на платформі ZOOM.
💰Форми участі та оплата:
👤Учасник – отримує сертифікат участі в школі й зобов’язується відвідувати всі лекції, семінари та взяти участь у фінальній дискусії, а також представити свою доповідь або коротке есе на третій день школи за тематикою школи. Ціна участі – 300 грн.
🧑🎓Слухач – відвідує лекції та семінари на власний вибір. Участь без отримання сертифікату. Ціна – 200 грн.
Членам «Майстерні академічного релігієзнавства» – безкоштовно.
⏱ Дедлайн зголошення на участь у школі – 15 серпня, 23:59 год. Необхідно заповнити реєстраційну форму за посиланням.
👥 Результати відбору будуть повідомлені не пізніше 19 серпня, 23 години 59 хвилин.
Форма для заповнення: https://forms.gle/wUw7kHyx7CJ7dtKq8
П.С. Будемо вдячні за поширення.
«Лімінальність релігійного: простір і засоби переходу»
Закриття кордонів між країнами та активне дистанціювання один від одного змусило нас податися у пошуки альтернативних форм спілкування, незвичного виміру для комунікацій. Школа «Лімінальність релігійного: простір і засоби переходу» пропонує переосмислити межі, які існували раніше та втілилися у перехідний простір для сприйняття релігії у сьогоденні. Перетин меж релігійного – це дії, що реалізують розширення власних кордонів, і з цього виникає своєрідний «межовий простір» або «територія поміж» – третій простір, де може відбутися якісна трансформація.
Перетин меж релігійного – це звичний досвід у глобальну епоху, але він все ж продовжує залишатися вкрай важливим для кожного з нас. Особливо, коли безліч людей перетинають кордони щодня, неважливо які – культурні, геополітичні, особисті або екзистенційні. Перетин таких – це не тільки духовне зростання, але часто жорстокий і небезпечний процес. Спробуємо розібратися, як акт перетину меж забезпечує трансформацію релігії або людини – бо фактично кожна релігійна традиція містить у собі духовне вчення про перетин кордонів і важливості перебуванню на «прикордонні».
На нашій школі «Лімінальність релігійного: простір і засоби переходу» основна увага буде приділятися різним практикам перетину меж релігійного і «межовим просторам».
🤝🏻Організатори: ГО «Майстерня академічного релігієзнавства».
🗓Коли: 27-29 серпня 2021 року
🗺Де: онлайн
Літня онлайн-школа «Лімінальність релігійного: простір і засоби переходу» – це:
- 2 ключові лекції від провідних дослідників у своїй галузі;
- 2 семінари, де буде відбуватиметься обговорення наукових текстів за тематикою школи. Файли з текстами для обговорення будуть надані учасникам та слухачам в електронному вигляді;
- представлення власних доповідей або есе на третій день школи;
- публікація робіт учасників на сторінках дружніх інтернет проєктів (за бажанням авторів).
Запрошуємо студентів – релігієзнавців, істориків, журналістів, філологів, культурологів, філософів та представників інших гуманітарних спеціальностей. Також розглянемо заявки молодих дослідників, докторантів, медійників і просто зацікавлених людей у релігієзнавстві без вікових обмежень.
💻 Для участі у літній школі учасникам необхідно мати технічну можливість відвідувати заходи на платформі ZOOM.
💰Форми участі та оплата:
👤Учасник – отримує сертифікат участі в школі й зобов’язується відвідувати всі лекції, семінари та взяти участь у фінальній дискусії, а також представити свою доповідь або коротке есе на третій день школи за тематикою школи. Ціна участі – 300 грн.
🧑🎓Слухач – відвідує лекції та семінари на власний вибір. Участь без отримання сертифікату. Ціна – 200 грн.
Членам «Майстерні академічного релігієзнавства» – безкоштовно.
⏱ Дедлайн зголошення на участь у школі – 15 серпня, 23:59 год. Необхідно заповнити реєстраційну форму за посиланням.
👥 Результати відбору будуть повідомлені не пізніше 19 серпня, 23 години 59 хвилин.
Форма для заповнення: https://forms.gle/wUw7kHyx7CJ7dtKq8
П.С. Будемо вдячні за поширення.
Google Docs
Реєстрація на літню онлайн-школу «Лімінальність релігійного: простір і засоби переходу»
Школа «Лімінальність релігійного: простір і засоби переходу» пропонує переосмислити межі, які існували раніше та втілилися у перехідний простір для сприйняття релігії у сьогоденні. Перетин меж релігійного – це дії, що реалізують розширення власних кордонів…
📷Іронія українських топонімів😐. Взято з гугл-карти.
#фото #орієнтальний_гумор #ієрогліфи #Україна #уважність
#фото #орієнтальний_гумор #ієрогліфи #Україна #уважність
📷Президент США Річард Ніксон, під час візиту в КНР. Пекін, 1972 рік.
✍️"Ніксон їде в Китай" - популярна у США метафора. Означає приблизно те, що лише безкомпромісній людині можна пробачити порушення неписаних правил (у даному випадку - з'їздити в Китай без політичних наслідків можна було лише найбільшому критику комунізму).
#фото #США #Китай #Ніксон #метафора
✍️"Ніксон їде в Китай" - популярна у США метафора. Означає приблизно те, що лише безкомпромісній людині можна пробачити порушення неписаних правил (у даному випадку - з'їздити в Китай без політичних наслідків можна було лише найбільшому критику комунізму).
#фото #США #Китай #Ніксон #метафора
✍️Протягом 1909-1931 років Альберт Канн відправляв своїх кореспондентів у більш ніж 50 країн світу, з завданням задокументувати культуру людства у найрізноманітніших її проявах: ахрхітектурі, техніці, обличчах. Результатом цього проєкту стали 72 тисячі фотографій (більшою мірою кольорових) та майже 100 годин відео, завдяки яким сьогодні можна уявляти, візуалізовувати і осмислювати образи з різних куточків світу. І особливо зі "Сходу".
🗺️У своїх подорожах Альберт Канн відвідав Єгипет, Індокитай та Японію, де не лише перейнявся естетикою "Сходу", а й повірив у те, що культура й мистецтво можуть змінити світову політику на краще. А ще - зміцнити міжкультуні зв'язки людства, яке перебувало на межі нової світової війни.
Щоб цього досягти, він кілька років збирав кошти та продавав цінні папери (навіть на Південноафриканські алмазні копальні й японські військові облігації). Нажаль, до кінця здійснити свою мрію він не встиг - у 1930-х роках його фірма пережила ряд фінансових труднощів, а 1940 року банкір помер, незадовго після окупації Парижу німецькими військами.
📌Цікаво, що більшість зібраних ним фото побачили нечисленні "обранці". Але, у 2019 році цей вражаючий архів було оцифровано паризьким "Музеєм Альберта Канна", та викладено у відкритий доступ (за посиланням). Насолоджуйтесь і користуйтесь:
https://collections.albert-kahn.hauts-de-seine.fr/
#Альберт_Канн #Архів_планети #фото #погляд #візуальне_осмислення
🗺️У своїх подорожах Альберт Канн відвідав Єгипет, Індокитай та Японію, де не лише перейнявся естетикою "Сходу", а й повірив у те, що культура й мистецтво можуть змінити світову політику на краще. А ще - зміцнити міжкультуні зв'язки людства, яке перебувало на межі нової світової війни.
Щоб цього досягти, він кілька років збирав кошти та продавав цінні папери (навіть на Південноафриканські алмазні копальні й японські військові облігації). Нажаль, до кінця здійснити свою мрію він не встиг - у 1930-х роках його фірма пережила ряд фінансових труднощів, а 1940 року банкір помер, незадовго після окупації Парижу німецькими військами.
📌Цікаво, що більшість зібраних ним фото побачили нечисленні "обранці". Але, у 2019 році цей вражаючий архів було оцифровано паризьким "Музеєм Альберта Канна", та викладено у відкритий доступ (за посиланням). Насолоджуйтесь і користуйтесь:
https://collections.albert-kahn.hauts-de-seine.fr/
#Альберт_Канн #Архів_планети #фото #погляд #візуальне_осмислення
Цікава аналітика і прогнози по Україні та регіону т.з. "Субсахарної Африки"👇:
Forwarded from DipAcademyUA
Україна у відносинах із країнами Субсахарної Африки: від економіки до геополітики
🌍Субсахарська Африка – велетенська територія Африки на південь від Сахари. За даними Світового банку, до неї належать 48 країн. Кожна з ним відрізняється одна від одної соціально-економічними показниками, колоніальним минулим, запасами корисних копалин і ролю у світовій економіці.
ℹ️ За останні п'ять років індекс 200 найбільших компаній Африки південніше Сахари виріс на 324%. При цьому лідери – це компанії у сфері телекомунікацій.
❔Є кілька причин такого бурхливого росту.
1️⃣ причина – потік інвестицій, перш за все китайських, які надходять в регіон.
2️⃣причина – активна урбанізація Африки та ріст міського населення, що збільшує рівень споживання товарів та послуг.
3️⃣ причина – демографічний вибух і велика кількість молодого населення. За даними ООН, саме в Африці проживає наймолодше населення Землі.
Згідно з прогнозами ООН, у країнах Африки південніше Сахари до 2050 року загальна кількість населення подвоїться, а кількість людей працездатного віку збільшиться швидше, ніж у будь-якій іншій віковій групі.
4️⃣ причина – інтеграційні процеси на континенті та відносний військово-політичний спокій у регіоні.
У 2021 році почала діяти континентальна зона вільної торгівлі, яка об'єднує 54 держави. Планується, що завдяки їй об'єми торгівлі на континенті зростуть на 60%. Наскільки це буде реалізовано, покаже час, однак економічні інтеграційні процеси нададуть додатковий поштовх економіці Африки.
Які 🇺🇦 інтереси у Субсахарській Африці:
• ринки аграрної продукції та продовольства (прямі поставки, участь у закупівлях ООН та інших міжнародних організацій);
• ринки продукції машинобудування та сфери послуг;
• зацікавленість України в постачанні корисних копалин із країн Субсахарської Африки;
• гуманітарна співпраця та надання освітніх і медичних послуг;
• формування сприятливого міжнародного та двостороннього клімату;
• формування групи «друзів України» поміж країн Субсахарської Африки;
• підготовка моделі забезпечення геоекономічних інтересів України у Субсахарській Африці та довгострокової стратегії просування українських інтересів на субконтиненті.
📑 Більше про роль і місце країн Субсахарної Африки в світовій економіці, вплив пандемії COVID-19 на економічний розвиток 🌍 та роль Африки у зовнішньополітичних стратегіях окремих держав, читайте в аналітичній записці від НІСД за посиланням
https://niss.gov.ua/sites/default/files/2021-07/verstka_afrika_26072021.pdf
🌍Субсахарська Африка – велетенська територія Африки на південь від Сахари. За даними Світового банку, до неї належать 48 країн. Кожна з ним відрізняється одна від одної соціально-економічними показниками, колоніальним минулим, запасами корисних копалин і ролю у світовій економіці.
ℹ️ За останні п'ять років індекс 200 найбільших компаній Африки південніше Сахари виріс на 324%. При цьому лідери – це компанії у сфері телекомунікацій.
❔Є кілька причин такого бурхливого росту.
1️⃣ причина – потік інвестицій, перш за все китайських, які надходять в регіон.
2️⃣причина – активна урбанізація Африки та ріст міського населення, що збільшує рівень споживання товарів та послуг.
3️⃣ причина – демографічний вибух і велика кількість молодого населення. За даними ООН, саме в Африці проживає наймолодше населення Землі.
Згідно з прогнозами ООН, у країнах Африки південніше Сахари до 2050 року загальна кількість населення подвоїться, а кількість людей працездатного віку збільшиться швидше, ніж у будь-якій іншій віковій групі.
4️⃣ причина – інтеграційні процеси на континенті та відносний військово-політичний спокій у регіоні.
У 2021 році почала діяти континентальна зона вільної торгівлі, яка об'єднує 54 держави. Планується, що завдяки їй об'єми торгівлі на континенті зростуть на 60%. Наскільки це буде реалізовано, покаже час, однак економічні інтеграційні процеси нададуть додатковий поштовх економіці Африки.
Які 🇺🇦 інтереси у Субсахарській Африці:
• ринки аграрної продукції та продовольства (прямі поставки, участь у закупівлях ООН та інших міжнародних організацій);
• ринки продукції машинобудування та сфери послуг;
• зацікавленість України в постачанні корисних копалин із країн Субсахарської Африки;
• гуманітарна співпраця та надання освітніх і медичних послуг;
• формування сприятливого міжнародного та двостороннього клімату;
• формування групи «друзів України» поміж країн Субсахарської Африки;
• підготовка моделі забезпечення геоекономічних інтересів України у Субсахарській Африці та довгострокової стратегії просування українських інтересів на субконтиненті.
📑 Більше про роль і місце країн Субсахарної Африки в світовій економіці, вплив пандемії COVID-19 на економічний розвиток 🌍 та роль Африки у зовнішньополітичних стратегіях окремих держав, читайте в аналітичній записці від НІСД за посиланням
https://niss.gov.ua/sites/default/files/2021-07/verstka_afrika_26072021.pdf
📷"Малознаний Афганістан" у об'єктиві Фредеріка Гадмера.
✍️Гадмер відвідав цю країну у 1928 році, в рамках проєкту Альберта Канна "Архів планети" (про цей проєкт писали раніше), через 9 років після здбуття Афганістаном незалежності.
📝Фото цікаві тим, що зафіксували стан "перехідної епохи", "увіковічнивши" частину пам'яток колоніальної доби та перших десятиліть незалежності. Багато цих місць зазнали пошкоджень, були знищені чи перебудовані в продовж наступних років:
📌Мавзолей Ахмеда-Шаха Дуррані (1747-1772). Кандагар;
📌Палац "Дар уль-Аман". Кабул;
📌Сад "Пагман", зведений Амануллою Ханом на поч. 20 ст.;
📌Європейські діти в саду "Пагман";
📌Фонтани в саду "Пагман";
📌Дослідники у Цитаделі Александра Македонського. Фарах;
📌Тріумфальна арка "Такія Зафар", збудована в пам'ять про жертв війни за незалежність у 1919 році;
#фото #візуальне_осмислення #Франція #Афганістан #Кандагар #Кабул #Альберт_Канн #Архів_планети #Фредерік_Гадмер
✍️Гадмер відвідав цю країну у 1928 році, в рамках проєкту Альберта Канна "Архів планети" (про цей проєкт писали раніше), через 9 років після здбуття Афганістаном незалежності.
📝Фото цікаві тим, що зафіксували стан "перехідної епохи", "увіковічнивши" частину пам'яток колоніальної доби та перших десятиліть незалежності. Багато цих місць зазнали пошкоджень, були знищені чи перебудовані в продовж наступних років:
📌Мавзолей Ахмеда-Шаха Дуррані (1747-1772). Кандагар;
📌Палац "Дар уль-Аман". Кабул;
📌Сад "Пагман", зведений Амануллою Ханом на поч. 20 ст.;
📌Європейські діти в саду "Пагман";
📌Фонтани в саду "Пагман";
📌Дослідники у Цитаделі Александра Македонського. Фарах;
📌Тріумфальна арка "Такія Зафар", збудована в пам'ять про жертв війни за незалежність у 1919 році;
#фото #візуальне_осмислення #Франція #Афганістан #Кандагар #Кабул #Альберт_Канн #Архів_планети #Фредерік_Гадмер