З розмов Сьюзен Серед, дослідниці японських релігій з Єрусалиму, яка має сильний християнський бекграунд, із місцевими жителями поселення Хенза на Окінава:
С: В моїй релігії є Десять Заповітів. Не красти або…
Кумі Ямада: Ні, в нас це залежить від ситуації. Наприклад, на війні люди крадуть їжу вночі у фермерів для того, щоб вижити, і це нормально.
С: Чи завжди вбивство є злочином?
Кумі Ямада: Це найскладніше. Але це залежить від того, була вбита людина поганою, чи ні.
С: А як щодо зради в шлюбі?
Кумі Ямада: Це залежить від багатьох факторів, це не завжди погано. Наприклад, чоловік може пропадати на війні, або, можливо, він рибалка.
#життя_рюкю
С: В моїй релігії є Десять Заповітів. Не красти або…
Кумі Ямада: Ні, в нас це залежить від ситуації. Наприклад, на війні люди крадуть їжу вночі у фермерів для того, щоб вижити, і це нормально.
С: Чи завжди вбивство є злочином?
Кумі Ямада: Це найскладніше. Але це залежить від того, була вбита людина поганою, чи ні.
С: А як щодо зради в шлюбі?
Кумі Ямада: Це залежить від багатьох факторів, це не завжди погано. Наприклад, чоловік може пропадати на війні, або, можливо, він рибалка.
#життя_рюкю
Острів Юбу (由布島) архіпелагу Рюкю займає площу в 0.15 км/2. Дістатися острову зараз, як і в давні часи, можна лише на водяних візках на волах. На острові поширені тропічні ліси. Кількість буйволів наразі більше, ніж постійного населення, яке на 2020 рік складало 15 людей.
#життя_рюкю
#життя_рюкю
Окінава-джінджя (沖縄神社) - колишній замок Шюрі (首里城), резиденція королівської династії Рюкю. В якості камі тут почитається Мінамото-но Татетомо та королі династії Шьо (尚).
#шінто #життя_рюкю
#шінто #життя_рюкю
Маска для зображення іноземців, переважно голландців, острів Іріомоте, Окінава. Викорестовується під час літніх мацурі.
#мацурі #життя_рюкю
#мацурі #життя_рюкю
"Ринок Наха", фото з коллекції "Королевство Рюкю: відродженний вигляд", зробленої в період Шьова. Коллекція зберігається в архівах Асахі-шінбун.
Ринок перенесений на це місце в кінці періоду Тайшьо. Ринкова площа розташовата під тінню баньянових дерев. Жінки приходять на площу, переносять товари у двох руках над головою, і йдуть далі.
#життя_рюкю #фото_історія
Ринок перенесений на це місце в кінці періоду Тайшьо. Ринкова площа розташовата під тінню баньянових дерев. Жінки приходять на площу, переносять товари у двох руках над головою, і йдуть далі.
#життя_рюкю #фото_історія
🎞 Архів документальної фотографії окінавської повсякденності періодів Тайшьо та Шьова: "З "Рюкю" в Японію".
#фото_історія #життя_рюкю
#фото_історія #життя_рюкю
"Окінава" - нова манґа від Сусуму Хіґа про окінавську повсякденність часів, коли острови були поділені між воєнними силами Америки та Японії.
#життя_рюкю
#життя_рюкю
Чи було Королівство Рюкю частиною Китаю? Розповідає окінавець Роб Каджівара на своєму каналі про культуру та повсякденність Рюкю.
#життя_рюкю
#життя_рюкю
YouTube
Was Okinawa ruled by China?
Did China ever invade Okinawa / Ryukyu? Was Okinawa historically ruled by China?
UPDATE:
New video about this subject:
https://youtu.be/QQFCb1WvmNM
Learn more at:
www.PeaceForOkinawa.org
Rob Kajiwara is an Okinawan activist, writer, and musician based…
UPDATE:
New video about this subject:
https://youtu.be/QQFCb1WvmNM
Learn more at:
www.PeaceForOkinawa.org
Rob Kajiwara is an Okinawan activist, writer, and musician based…
Статуї шіісаа в окінавських містах. Вважається, що шіісаа ведуть походження від китайських левів. Розрізняють "міяджіші" - левів, які охороняють палаци короля й священні місця, та "мураджіші" - статуї левів, які охороняють міста. Такі статуї зазвичай будували в горах коло великих поселень.
#життя_рюкю #шінто
#життя_рюкю #шінто
ЗМІСТ
"Релігії":
#шінто
#буддизм
#онмьодо
#шюґендо
#дзен
#християни
#японський_іслам
#нові_релігії
#шінтоїзм
#оомото
Окінава:
#рюкю_шінто
#життя_рюкю
#ізаіхоо
#утакі
#ітако
Сучасність:
#сучасна_релігійність
#релігійні_фільми
#аніме_про_релігії
#міядзакі
В святилищах шінто:
#джінджя
#омаморі
#печатка
#ема
#міко
#мусубі
#мацурі
#обон
#каґура
#новий_рік
#ясукуні
З різних релігій:
#ворожіння
#футомані
#паломництво
Теоретичне:
#релігії
#посібник
#японістам
Серед природи:
#гори
#шінбоку
#каміння
#сакура
#фуджі_сан
Історичне:
#фото_історія
#мапи
#едо
#мейджі
#айну
#ама
Мистецтва:
#укійо_е
#театр_но
#каліграфія
#Ґенджі
Персонажі шінто:
#камі
#інарі
#хачіман
#ізумо
#шічіфукуджін
Персонажі буддизму:
#кукай
#каннон
#джідзо_сама
#іккю
#голодні_духи
Йокаї:
#йокай
#юрей
#цукумоґамі
#мононоке
#йокай_птиці
#кіцуне
#неко
#каппа
#іппондатара
#ямамба
#шікіґамі
#амабіе
#хяккіяґьо
#оні
Про йокай:
#історія_йокай
#дослідження_йокай
#йокай_простір_та_час
#художнє_про_йокай
——
#роздуми_та_статті
#кіото_блог
"Релігії":
#шінто
#буддизм
#онмьодо
#шюґендо
#дзен
#християни
#японський_іслам
#нові_релігії
#шінтоїзм
#оомото
Окінава:
#рюкю_шінто
#життя_рюкю
#ізаіхоо
#утакі
#ітако
Сучасність:
#сучасна_релігійність
#релігійні_фільми
#аніме_про_релігії
#міядзакі
В святилищах шінто:
#джінджя
#омаморі
#печатка
#ема
#міко
#мусубі
#мацурі
#обон
#каґура
#новий_рік
#ясукуні
З різних релігій:
#ворожіння
#футомані
#паломництво
Теоретичне:
#релігії
#посібник
#японістам
Серед природи:
#гори
#шінбоку
#каміння
#сакура
#фуджі_сан
Історичне:
#фото_історія
#мапи
#едо
#мейджі
#айну
#ама
Мистецтва:
#укійо_е
#театр_но
#каліграфія
#Ґенджі
Персонажі шінто:
#камі
#інарі
#хачіман
#ізумо
#шічіфукуджін
Персонажі буддизму:
#кукай
#каннон
#джідзо_сама
#іккю
#голодні_духи
Йокаї:
#йокай
#юрей
#цукумоґамі
#мононоке
#йокай_птиці
#кіцуне
#неко
#каппа
#іппондатара
#ямамба
#шікіґамі
#амабіе
#хяккіяґьо
#оні
Про йокай:
#історія_йокай
#дослідження_йокай
#йокай_простір_та_час
#художнє_про_йокай
——
#роздуми_та_статті
#кіото_блог
Іноді з #утакі трапляються і такі історії.
https://mainichi.jp/english/articles/20221104/p2a/00m/0na/035000c
#життя_рюкю #рюкю_шінто
https://mainichi.jp/english/articles/20221104/p2a/00m/0na/035000c
#життя_рюкю #рюкю_шінто
The Mainichi
Okinawans hope for return of old worship site from US forces
YOMITAN, Okinawa -- Local residents here are seeking access to a sacred place of worship called Chichen Utaki in this village in southern Japan, after
Чудові історії про те, як окінавці, котрі пройшли через окупацію та війну на Окінаві, підтримують Україну.
#життя_рюкю
#життя_рюкю
OKITIVE
“ウクライナのために何ができるか” 沖縄戦の体験者と若者たちの思い | OKITIVE
戦世から77年｡ロシアによるウクライナへの軍事侵攻が続く中､沖縄戦の体験者や若者がウクライナのために何が出来るかを考え、支援に乗り出している｡それぞれの活動を取材した｡OKITIVE（オキティブ）は沖縄に関するヒト・モノ・コトを軸に、あらゆる切り口で情報をお届けする沖縄エリア特化型メディアです。くらす。遊ぶ。旅をする。沖縄との関わり方は十人十色。気になること、知りたいこともさまざま。みんなの「気になる！」「知りたい！」を集めた沖縄に根ざした情報サイトです。
Поселення на острові Токашікі (渡嘉敷島) існує приблизно з XII ст. Максимальна кількість населення – близько 700 людей.
Протягом всієї історії острів жив за рахунок рибальства та дрібного сільського господарства – вирощували батат, просо, таро, збирали дикорослі рослини. Переважна частина острова – гори. На острові немає достатньо матеріалів для будівництва. Тому все необхідне було перевезено на кораблях з головного острова архіпелагу Рюкю.
Життя острові не змінилося і сьогодні.
Найвизначніша подія в історії Токашікі – масові самогубства цивільного населення під час Битви за Окінаву. Через пропаганду та страх перед американським вторгненням багато жителів острова вчинили колективні самогубства. Інша версія історії, яку можна побачити на плакатах біля школи, розповідає, що 172 жителі були вимушені вчинити самогубство під впливом японських офіцерів.
Утакі (御嶽) розташовані на двох вершинах гір та у двох портах на протилежних кінцях острова.
За часів Японської Імперії біля утакі були збудовані торії. Проте утакі зберігають свій первісний вигляд – адже тут немає хонден (本殿) з «тілом камі» (神体, шінтаі), куди камі спускається у певні, чітко визначені, часи року. Замість цього – вівтар, місце для пожертв та для зустрічі з камі.
За часів Королівства Рюкю вхід до утакі був дозволений тільки норо (ノロ) під час церемоній. Починаючи з періоду Мейджі, коли Рюкю увійшло до складу Японії, до утакі заходять звичайні люди.
На фото – Ібе-но-мее (威部の前) – святилище камі-охоронця моря (海の守り神). Однак люди Токашікі звертаються до Маморі-ґамі з молитвами про здоров’я та родинний достаток.
#рюкю_шінто #життя_рюкю #утакі
Протягом всієї історії острів жив за рахунок рибальства та дрібного сільського господарства – вирощували батат, просо, таро, збирали дикорослі рослини. Переважна частина острова – гори. На острові немає достатньо матеріалів для будівництва. Тому все необхідне було перевезено на кораблях з головного острова архіпелагу Рюкю.
Життя острові не змінилося і сьогодні.
Найвизначніша подія в історії Токашікі – масові самогубства цивільного населення під час Битви за Окінаву. Через пропаганду та страх перед американським вторгненням багато жителів острова вчинили колективні самогубства. Інша версія історії, яку можна побачити на плакатах біля школи, розповідає, що 172 жителі були вимушені вчинити самогубство під впливом японських офіцерів.
Утакі (御嶽) розташовані на двох вершинах гір та у двох портах на протилежних кінцях острова.
За часів Японської Імперії біля утакі були збудовані торії. Проте утакі зберігають свій первісний вигляд – адже тут немає хонден (本殿) з «тілом камі» (神体, шінтаі), куди камі спускається у певні, чітко визначені, часи року. Замість цього – вівтар, місце для пожертв та для зустрічі з камі.
За часів Королівства Рюкю вхід до утакі був дозволений тільки норо (ノロ) під час церемоній. Починаючи з періоду Мейджі, коли Рюкю увійшло до складу Японії, до утакі заходять звичайні люди.
На фото – Ібе-но-мее (威部の前) – святилище камі-охоронця моря (海の守り神). Однак люди Токашікі звертаються до Маморі-ґамі з молитвами про здоров’я та родинний достаток.
#рюкю_шінто #життя_рюкю #утакі