Дайджьо:кан (太政官, велика державна рада) – японський уряд періодів Хейан, Нара та Реставрації Мейджі з 1868 по 1885 р. – на гравюрі Утаґава Хірошіґе III.

Саме Дайджьо:кан займався реформацією всіх сфер функціонування релігії в період початку Мейджі. Головною метою змін, запроваджених в перші роки Мейджі було позбутися найбільш популярних в суспільстві «марновірств» при поступовому відділені шінто, як морального кодексу нації, від інший релігій (宗教).

Так, у 3ій секції кримінального кодексу від Дайджьо:кан за 1870 р. зазначається, що «Будь-яка людина, яка буде визнана винною у використанні магічних надписів або проклять у спробі вбити іншу людину, має бути наказана мірами, які застосовуються у випадках звичайного вбивства».

Цікаво, що незважаючи на боротьбу Дайджьо:кан з подрібнити «марновірствами» та народною релігією, вбивство за допомогою магії, так само як призив кіцуне та інші подібні практики досі вважалися реальними та дієвими.

#шінто #релігії #мейджі #шінтоїзм

Осінній чінджю-но морі (鎮守の森), префектура Кумамото.

Нагадаю, що такі "ліси заспокоєння та захисту" можна знайти по всій Японії як залишки від найдавнішої форми святилищ.

На відміну від святилищ типу яшіро (社, куди відноситься і джінджя) в "лісах захисту" камі живуть не в якомусь конкретному предметі, а в навколишньому просторі.

Весь ліс - це і є камі.

#шінто #камі #шінбоку

Актори театру кабукі (歌舞伎) в образі сьоми богів вдачі (七福神). Торгівельна вулиця в Осаці.

#кіото_блог #сучасна_релігіність #шінто #шічіфукуджін

#шічіфукуджін - серія дописів про знаменитих сім богів вдачі

_8 Кішшьотен (吉祥天), також відома як Кічіджьотен (吉祥天女) або Кудокутен (功徳天) – одна з сьоми богів вдачі (шічіфукуджін). До пантеону Шічіфукуджін включаєтсья в окремих випадках, наприклад, у списках від 1783 та 1796 р.

Цей образ прийшов в японську культуру через буддизм з індуїстської богині Лакшмі. Вважається богинею щастя, родючості та краси.

На зображеннях Кішшьотен завжди тримає в руці Ньоіходжю (如意宝珠 або чінтанамі в індуїзмі – перлину, що належить бодгісатві Авалокітешварі та має здатість виконувати бажання).

#буддизм #шінто

#шічіфукуджін - серія дописів про знаменитих сім богів вдачі

_7 Джюро:джін (寿老人) — один із Сьоми богів вдачі. Його прототипом став даоський відлюдник, який, згідно з легендою, шукав еліксир безсмертя і знайшов його в XI столітті. Джюро:джін походить від китайського даоського бога — Старого чоловіка з Південного полюса (Шоу-сін). Бог довголіття, вважається уособленням Південної полярної зірки.

Джюро:джін ходить із посохом і віялом. Його зображують як літнього чоловіка невисокого зросту — за традицією, менше ніж 3 шяку (90 сантиметрів). Він має довгу білу бороду і часто дуже високе, лисе чоло.

До посоха прив’язаний сувій, на якому записано тривалість життя всіх живих істот. Іноді цей сувій ототожнюють із буддійською сутрою. Олень, символ довголіття, зазвичай супроводжує його як посланець, як і інші довгоживучі тварини, такі як журавель і черепаха.

В японську художню традицію його ввели дзен-буддійські живописці періоду Муромачі (1337–1573).

#буддизм #шінто

Правила поведінки в автобусі та молитва за безпечну поїздку від Сеймей-джінджя (晴明神社).

#шінто #кіото_блог

#шічіфукуджін - серія дописів про знаменитих сім богів вдачі

_6 Фукуроджю (福禄寿) — один із шчіфукудзін. Його ім’я буквально складається з трьох понять: 福 (фуку) — «щастя» (історично пов’язувалось із народженням дітей), 禄 (року) — «багатство, достаток» і 寿 (джю) — «здорове довголіття». Вважається, що саме ці три «скарби» — основа справжнього благополуччя.

За переказами, Фукуроджю може бути утіленням легендарного даоса Теннансея або ж Нанкьоку-сей (Південної зорі), якій приписують здатність дарувати довге та здорове життя. У деяких джерелах його ототожнюють із Джюро:джін (寿老人), стверджуючи, що це лише два імені одного бога.

Фукуроджю невисокого зросту, з подовженим лобом і довгою білою бородою. Зазвичай спирається на посох, до якого прив’язаний сувій із сакральним текстом чи записами про тривалість людського життя.

#буддизм #шінто

(продовження)

#шічіфукуджін - серія дописів про знаменитих сім богів вдачі

_6 Фукуроджю (福禄寿)

Історія походження Фукуроджю пов’язана з китайською вірою у «Три зорі» — 福星 (Фусін), 禄星 (Лусін) та 寿星 (Шоусін), які уособлювали щастя, багатство й довголіття.

В Японії із трьох різних божеств витворився цілісний образ одного покровителя, котрий дарує людям головні земні блага.

В народних легендах стверджують, що Фукуроджю настільки могутній, що інколи може воскрешати мертвих і жартувати над людськими забобонами, аби перевірити їхню віру.

#буддизм #шінто

Молода родина здійснює ранковий санпай (参拝 – візит до джінджя, храмів чи церков з метою поклоніння) до Суса-джінджя (須佐神社, префектура Шімане). Це джінджя присвячене Сусаноо-но Мікото (須佐之男命) – славнозвісному брату-буревіснику Аматерасу, а також його дружині Кушінада-хіме (櫛名田比売). По дорозі батьки пояснюють доньці, що потрібно поважати камі, адже вони захищають нас.

Джінджя розташоване на південь від міста Ідзумо. В самому Ідзумо мешкає приблизно 170 000 осіб, але невеличке поселення поряд із джінджя складається всього з двох вулиць. На відміну від людних джінджя Токіо або регіону Кансай, тут немає численних кіосків із сувенірами та вуличною їжею, які поступово перетворюють джінджя з релігійних інституцій на популярні місця туризму та побачень.

Натомість Суса-джінджя стоїть у тиші та спокої, ще з часу свого заснування у 776 році. Суса-джінджя згадується в «Ідзумо-фудокі».

#шінто #кіото_блог #ідзумо

Уявіть собі: молода принцеса з імператорської родини залишає Кіото, переїжджає до провінції Міє та проводить роки в ритуальній чистоті, служачи Аматерасу. Це сайку (斎宮).

Сайку — це жриці, які служили у Ісе джінґу (伊勢神宮). Сайку символізувала зв’язок між імператором та Аматерасу.

Цей інститут існував з VIII століття (період Нара) до XIV століття (кінець періоду Камакура). Жриця сайку обиралася з-поміж незаміжніх імператорських принцес і проходила тривалу підготовку в спеціальній резиденції (Сайку но мія) перед тим, як розпочати службу в Ісе.

Її життя було строго регламентоване обрядами чистоти — вона не могла мати стосунків, жила у відокремленні, не могла спілкуватись із зовнішнім світом та проводила ритуали.

#шінто #міко #кіото_блог #сайо

Червоними крапками на мапі відмічено шлях сайо (斎王) з Кіото до Міє.

Молода принцесса відправлялася до Ісе як тільки новий імператор займав престол, та повераталася тим самим шляхом до столиці, коли імператор відрекався від престолу. Якщо імператор вмирав, не встигнув залишити престол, сайо поверталася іншою дорогою – через Наніва (сучасна Осака), та входила до столиці після обрядів очищення.

#міко #сайо #кіото_блог #шінто #мапи

А ось так виглядали ліки у Сайо-рьо у пеіроди Нара-Хейан. Розповісти про дію кожної рослини?

#онмьодо #сайо #шінто #кіото_блог

Її не побачиш щодня. Хіба що раз на рік — у процесії Аой-мацурі. А решту часу вона живе в тиші, ізольована від світу, обрана серед імператорських дочок для служіння в серці Кіото. Це – жриця Камо-джінжя (賀茂神社) , або Камо-Сайін (賀茂斎院).

Камо-Сайін символізувала присутність імператора в столиці та його зв’язок із місцевими камі клану Камо.

Жриці Камо не мали права залишати межі столиці, а також не могли спілкуватися із зовнішнім світом. Їхня присутність у суспільному житті була обмежена лише ритуальними подіями, зокрема Аой-мацурі, де вони з’являлися у вишуканих шатах, але залишались віддаленими.

На відміну від них, Сайо в Ісе, як свідчить поезія того часу, мала трохи більше свободи. В деяких віршах натякається на таємні почуття чи навіть романтичні відносини, які були неможливі для жриць Камо, що перебували під постійним наглядом.

Інститут Камо-Сайін існував із IX до XIII століття.

#міко #сайо #кіото_блог #шінто

Відомство Сайо-рьо лікувало не хвороби тіла, а дисгармонії космічного порядку в тілі людині. Ключем до розуміння фармакології було онмьодо (陰陽道).

Ось як діяли з ліки, представлені у реконструкції аптечки Сайо-рьо:

1. 呉茱萸
→ Елемент: Вогонь | Якість: Ян
Гострий, гарячий, розганяє «холодний вітер» (風寒). Вигоняє інь і підсилює циркуляцію енергії.

2. 弓弦
→ Елемент: Дерево | Якість: Ян
Активізує кі в печінці. Розблоковує енергію, що застоюється через інь.

3. 升麻
→ Елемент: Вогонь | Якість: Ян
«Піднімає ян», повертає життєву енергію нагору, коли вона занадто ослаблена.

4. 枳実
→ Елемент: Метал | Якість: Інь
Очищує легені та кишечник — органи, що в онмьодо відповідають за осінь, інь і внутрішнє очищення.

5. 黄連
→ Елемент: Вода | Якість: Інь
Гасить надмірний «вогонь серця». Відновлює спокій і холодність у психіці.

6. 人参
→ Елемент: Земля | Якість: Баланс
Женьшень балансує інь і ян, тонізує селезінку — центр усієї онмьо-структури.

7. 半夏
→ Елемент: Земля | Якість: Ян
Трансформує «вологу» (надлишкову інь), очищує шлунок і селезінку від застоїв.

8. 蜀椒
→ Елемент: Вогонь | Якість: Ян
Проганяє злих духів.

9. 蜀椒
→ Елемент: Вогонь | Якість: Ян
Зігріває тіло, розганяє застої.

#онмьодо #шінто #сайо #кіото_блог

Вчора на Сутінкових розмовах задали цікаве питання:

Чому у ритуалі харі-куйо використовують тофу?

Зрозуміло, що тофу було легко дістати або приготувати – це дуже повсякденний елемент японської кухні. Що важливіше, тофу простий, білий та чистий – підходить під контекст ритуалу очищення.

В шінто важливо не завдати болю зламанному предмету, та віддячити йому (інакше забуті голки, через сто років, легко можуть перетворяться на цукумоґамі). Устромлюючи голки в тофу, показують: тепер їм не треба нічого проколювати чи пробивати — вони можуть «відпочити» в чомусь приємному.

Голки довго працювали, пробиваючи тверді матеріали. Тож тофу, як м'який матеріал, добро підходить для їхнього відпочинку.

#шінто #новий_рік #цукумоґамі

О-тамая (御霊屋) дослівно перекладається як «дім духу» або «покої душі». Згідно з шінто, дух померлого (霊 - мітама) за певних умов може стати камі. Одна з таких умов – регулярне вшановання духа після смерті. Тамая є простором, у якому відбувається ця трансформація духу у камі.

В хонден (本殿) – головній будівлі будь-якого джінжя – обов'язково є шінтай (神体) – предмет, який заборонено бачини, і в який "спускається" камі. В тамая такий предмен не є обов'язковим, а якщо є, це надгробна плита, табличка (рейджі 霊璽), урна або символічна статуя.

На фото – о-тамая Токуґава Ієясу в Нікко Тошьоґу（日光東照宮）.

Обряди, що проводяться в тамая мають на меті підтримувати зв’язок між живими й померлими та стабілізувати присутність духу.

В Тошьоґу це Шюнкі Реітаі-саі (春季例大祭 - весняне велике свято) що включає хода, музику ґаґаку, стрільбу з лука на коні, та принесення дарів. Відбувається щороку 17-18 травня.

У таких обрядах дух вшановується як камі.

#джінджя #камі #шінто