“Десять світів у тілі” (体内十界之圖), Утаґава Кунітецу III (歌川国輝, 1877-1896), 1885.
Картина з серії пародій на «мандали десяти сфер» (肝心十回図), котрі описують світобудову в буддизмі зображуючи десять світів навколо ієрогліфу «серце». Про одну з таких мандал я вже писала ось тут.
На цій картині 10 світів з'являються в животі жінки. Верхні сфери зображують тих, хто робить добрі вчинки, а нижні – тих, хто робить злі.
Текст наголошує на важливості ставлення до всіх живих істот, навіть до комах, з такою ж повагою, як до людей. Також автор зауважує, що якщо люди вбиватимуть комах, їх мучитиме монстр, у кілька разів більший за них самих, і тому слід пам’ятати про біль комах та мати співчуття.
#укійо_е #буддизм
Картина з серії пародій на «мандали десяти сфер» (肝心十回図), котрі описують світобудову в буддизмі зображуючи десять світів навколо ієрогліфу «серце». Про одну з таких мандал я вже писала ось тут.
На цій картині 10 світів з'являються в животі жінки. Верхні сфери зображують тих, хто робить добрі вчинки, а нижні – тих, хто робить злі.
Текст наголошує на важливості ставлення до всіх живих істот, навіть до комах, з такою ж повагою, як до людей. Також автор зауважує, що якщо люди вбиватимуть комах, їх мучитиме монстр, у кілька разів більший за них самих, і тому слід пам’ятати про біль комах та мати співчуття.
#укійо_е #буддизм
Ченці школи дзен-буддизму школи Фуко (普化宗) відомі під ім’ям Кому (虚無僧) як «чернці порожнечі».
Школа виникла у XV ст. В цей час комусо: ставали чернці з класу самураїв, які також були відомі як бродяги, що не відносилися до певного монастиря, не мали дому, та подорожували по всій Японії з солом’яною корзинкою на голові граючи на флейті шякухачі (尺八).
#буддизм #дзен
Школа виникла у XV ст. В цей час комусо: ставали чернці з класу самураїв, які також були відомі як бродяги, що не відносилися до певного монастиря, не мали дому, та подорожували по всій Японії з солом’яною корзинкою на голові граючи на флейті шякухачі (尺八).
#буддизм #дзен
Деякі статуї зі П'ятьсот Архатів храму Кіта-ін (喜多院) в Саітама. Статуї зроблемі в період Едо, з 1782 по 1825 р., за пропозицією місцевого ченця.
Архати – ті з учнів Будди, які досягли просвітлення після того, як почули його вчення. 500 архатів часто зображуються як зразки відданості шляху.
#буддизм
Архати – ті з учнів Будди, які досягли просвітлення після того, як почули його вчення. 500 архатів часто зображуються як зразки відданості шляху.
#буддизм
Деякі роботи фотографа Муда Томохіро з альбому "Форми води". Фотограф пише, що його місія – "відобразити у фотографіях те, про що говорять речі, і що неможливо передати словами".
В альбомі "Форми води" Муда намагався представити воду як один з елементів, який, згідно з буддизмом, разом з землею, вогнем, повітрям та порожнечею формують навколишній всесвіт.
#буддизм #фото_історія
В альбомі "Форми води" Муда намагався представити воду як один з елементів, який, згідно з буддизмом, разом з землею, вогнем, повітрям та порожнечею формують навколишній всесвіт.
#буддизм #фото_історія
Перший документальний фільм про паломництво до 88 буддийських храмів острова Шікоку, знятий в 1973 р. Олівером Статлером.
Олівер Статлер - американський вчений та письменник, цікавився паломництвом острова Шікоку з 1961 р. У 1968 р. здійснив своє перше паломництво до 88 храмів. У 1977 проводив семінари по паломництву до 88 храмів острова Шікоку в Гавайському Університеті на кафедрі вивчення Азії.
#паломництво #буддизм #кукай
Олівер Статлер - американський вчений та письменник, цікавився паломництвом острова Шікоку з 1961 р. У 1968 р. здійснив своє перше паломництво до 88 храмів. У 1977 проводив семінари по паломництву до 88 храмів острова Шікоку в Гавайському Університеті на кафедрі вивчення Азії.
#паломництво #буддизм #кукай
YouTube
Pilgrimage to the 88 Temples of Shikoku Island - 1973
The 1st ever documentary of the Shikoku 88 temple pilgrimage
Pilgrimage to the 88 Temples of Shikoku Island - 1973
Directed and produced by Oliver Statler, this is likely the first English-language video produced. Unfortunately, it has a rather limited view…
Pilgrimage to the 88 Temples of Shikoku Island - 1973
Directed and produced by Oliver Statler, this is likely the first English-language video produced. Unfortunately, it has a rather limited view…
Монах школи Тхеравада (або Мала Колесниця, Хінаяна - велика рідкість у Японії) з поданням. Практика подання, або такухацу (托鉢, піндапата на санскриті) є однією з форм практики відлюдників в буддизмі та джайнізмі. Станція біля парку Уено, Токіо.
#буддизм #фото_історія
#буддизм #фото_історія
Вівтарики для заспокоєнни духів ненародженних дітей (水子мідзуко) в Ямашіна, храм Бішямонтен-ґу (одна з відомих сьоми богів вдачі в шінто).
Зараз вівтарики стали площадкою для ігор сусідських дітей. Ямашіна - один із заможніх кварталів в Кіото, люди тут не цікавляться традиціями. В самому храмі, напроти, можна зустріти паломників з віддалиних куточків Японії (та жодних туристів).
Позаду від статуї Будди бачимо покинуті іграшки принцес та гномів. Перехрещення наративів?
☸️ Про мідзуко я писала ось тут.
#кіото_блог #буддизм
Зараз вівтарики стали площадкою для ігор сусідських дітей. Ямашіна - один із заможніх кварталів в Кіото, люди тут не цікавляться традиціями. В самому храмі, напроти, можна зустріти паломників з віддалиних куточків Японії (та жодних туристів).
Позаду від статуї Будди бачимо покинуті іграшки принцес та гномів. Перехрещення наративів?
☸️ Про мідзуко я писала ось тут.
#кіото_блог #буддизм
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
🎶 Темізуя (місце для ритуалу очищення - рук та рота) та статуї Джізо-сама в саду храму Бішямонтен-ґу, Кіото.
#буддизм #джідзо_сама #кіото_блог
#буддизм #джідзо_сама #кіото_блог
#шічіфукуджін - серія дописів про знаменитих сім богів вдачі
_8 Кішшьотен (吉祥天), також відома як Кічіджьотен (吉祥天女) або Кудокутен (功徳天) – одна з сьоми богів вдачі (шічіфукуджін). До пантеону Шічіфукуджін включаєтсья в окремих випадках, наприклад, у списках від 1783 та 1796 р.
Цей образ прийшов в японську культуру через буддизм з індуїстської богині Лакшмі. Вважається богинею щастя, родючості та краси.
На зображеннях Кішшьотен завжди тримає в руці Ньоіходжю (如意宝珠 або чінтанамі в індуїзмі – перлину, що належить бодгісатві Авалокітешварі та має здатість виконувати бажання).
#буддизм #шінто
_8 Кішшьотен (吉祥天), також відома як Кічіджьотен (吉祥天女) або Кудокутен (功徳天) – одна з сьоми богів вдачі (шічіфукуджін). До пантеону Шічіфукуджін включаєтсья в окремих випадках, наприклад, у списках від 1783 та 1796 р.
Цей образ прийшов в японську культуру через буддизм з індуїстської богині Лакшмі. Вважається богинею щастя, родючості та краси.
На зображеннях Кішшьотен завжди тримає в руці Ньоіходжю (如意宝珠 або чінтанамі в індуїзмі – перлину, що належить бодгісатві Авалокітешварі та має здатість виконувати бажання).
#буддизм #шінто
Одна з 1200 статуй ракан (羅漢, послідовників будди). Храм Отаґі-ненбуцу, Кіото.
#кіото_блог #буддизм #неко
#кіото_блог #буддизм #неко
#шічіфукуджін - серія дописів про знаменитих сім богів вдачі
_7 Джюро:джін (寿老人) — один із Сьоми богів вдачі. Його прототипом став даоський відлюдник, який, згідно з легендою, шукав еліксир безсмертя і знайшов його в XI столітті. Джюро:джін походить від китайського даоського бога — Старого чоловіка з Південного полюса (Шоу-сін). Бог довголіття, вважається уособленням Південної полярної зірки.
Джюро:джін ходить із посохом і віялом. Його зображують як літнього чоловіка невисокого зросту — за традицією, менше ніж 3 шяку (90 сантиметрів). Він має довгу білу бороду і часто дуже високе, лисе чоло.
До посоха прив’язаний сувій, на якому записано тривалість життя всіх живих істот. Іноді цей сувій ототожнюють із буддійською сутрою. Олень, символ довголіття, зазвичай супроводжує його як посланець, як і інші довгоживучі тварини, такі як журавель і черепаха.
В японську художню традицію його ввели дзен-буддійські живописці періоду Муромачі (1337–1573).
#буддизм #шінто
_7 Джюро:джін (寿老人) — один із Сьоми богів вдачі. Його прототипом став даоський відлюдник, який, згідно з легендою, шукав еліксир безсмертя і знайшов його в XI столітті. Джюро:джін походить від китайського даоського бога — Старого чоловіка з Південного полюса (Шоу-сін). Бог довголіття, вважається уособленням Південної полярної зірки.
Джюро:джін ходить із посохом і віялом. Його зображують як літнього чоловіка невисокого зросту — за традицією, менше ніж 3 шяку (90 сантиметрів). Він має довгу білу бороду і часто дуже високе, лисе чоло.
До посоха прив’язаний сувій, на якому записано тривалість життя всіх живих істот. Іноді цей сувій ототожнюють із буддійською сутрою. Олень, символ довголіття, зазвичай супроводжує його як посланець, як і інші довгоживучі тварини, такі як журавель і черепаха.
В японську художню традицію його ввели дзен-буддійські живописці періоду Муромачі (1337–1573).
#буддизм #шінто