"Школа перевертнів", де каппа вивчають людську анатомію. Зокрема, шірікодама. Каванабе Кьо:сай (河鍋暁斎), 1872 р.

#каппа #йокай #укійо_е

ЗМІСТ

"Релігії":
#шінто
#буддизм
#онмьодо
#шюґендо
#дзен
#християни
#японський_іслам
#нові_релігії
#шінтоїзм
#оомото

Окінава:
#рюкю_шінто
#життя_рюкю
#ізаіхоо
#утакі
#ітако

Сучасність:
#сучасна_релігійність
#релігійні_фільми
#аніме_про_релігії
#міядзакі

В святилищах шінто:
#джінджя
#омаморі
#печатка
#ема
#міко

#мусубі

#мацурі
#обон
#каґура
#новий_рік

#ясукуні

З різних релігій:
#ворожіння
#футомані
#паломництво

Теоретичне:
#релігії
#посібник

#японістам

Серед природи:
#гори
#шінбоку
#каміння
#сакура

#фуджі_сан

Історичне:
#фото_історія
#мапи

#едо
#мейджі

#айну

#ама

Мистецтва:
#укійо_е
#театр_но
#каліграфія

#Ґенджі

Персонажі шінто:
#камі
#інарі
#хачіман
#ізумо
#шічіфукуджін

Персонажі буддизму:
#кукай
#каннон
#джідзо_сама
#іккю

#голодні_духи

Йокаї:
#йокай
#юрей
#цукумоґамі
#мононоке
#йокай_птиці
#кіцуне
#неко
#каппа
#іппондатара
#ямамба
#шікіґамі
#амабіе
#хяккіяґьо
#оні

Про йокай:
#історія_йокай
#дослідження_йокай
#йокай_простір_та_час
#художнє_про_йокай
——
#роздуми_та_статті
#кіото_блог

Пірнальницю ама (海女) переслідує морський дракон Рю:джін, також відомий як О-ватацумі (お綿津見). Гравюра Утаґава Кунійоші (1798-1861).

#ама #укійо_е

Кітаґава Утамаро, «Оні практикує ненбуцу» (鬼の念仏), 1802-03.

Під Оні (鬼) приблизно з кінця періоду Хейан розуміли айну та інші групи не-японського населення островів. В період Едо, коли племена айну давно припинили бути серйозною загрозою Японії, Оні стали зображувати в комічному стилі.

Тому такий сюжет, де Оні практикує ненбуцу (念仏 – практика сканування ім’я будди) є одним з найбільш популярних у токійській культурі розваг.

#оні #буддизм #едо #укійо_е

Пародія на картину Смерть Будди. Утаґава Кунійоші, період Едо.

#буддизм #укійо_е

Сучасні варіації намазу-е в перфектурі Міе. Фото з польових досліджень Аікє Ротс.

#шінто #укійо_е #сучасна_релігійність

"Перемагаючи каппа", Кітаґава Утамаро, період Едо.

#йокай #каппа #едо #укійо_е

"Тенґу сидить на торії та палить люльку", Оґака Ґекко, період Меіджі.

#йокай #укійо_е

Лонґму (龍母) або Мати Драконів з "Книги японських та китайських воїнів", Кацушіка Хокусаі, 1836 р.

Лонґму або Вень Ши – богиня любові в китайській міфології. Вважається, що Лонґму стала богинею після того, як допомогла вирости 5 драконам.

Такі дракони в китайській культурі вважаються духами води, які контролюють погоду. Коли в поселенні була засуха, Вені Ши попросила своїх драконів послати землі дощ, та таким чином врятувала поселення. З тих пір вона також отримала титул "святої людини" (神人).

#укійо_е #камі

“Десять світів у тілі” (体内十界之圖), Утаґава Кунітецу III (歌川国輝, 1877-1896), 1885.

Картина з серії пародій на «мандали десяти сфер» (肝心十回図), котрі описують світобудову в буддизмі зображуючи десять світів навколо ієрогліфу «серце». Про одну з таких мандал я вже писала ось тут.

На цій картині 10 світів з'являються в животі жінки. Верхні сфери зображують тих, хто робить добрі вчинки, а нижні – тих, хто робить злі.

Текст наголошує на важливості ставлення до всіх живих істот, навіть до комах, з такою ж повагою, як до людей. Також автор зауважує, що якщо люди вбиватимуть комах, їх мучитиме монстр, у кілька разів більший за них самих, і тому слід пам’ятати про біль комах та мати співчуття.

#укійо_е #буддизм

Тоші Йошіда, 1988 р.

#укійо_е

Торіі Кійонаґа (鳥居清長, 1752-1815) «Розвага для дітей п'яти секку - Хіна-мацурі», XVIII ст.

#укійо_е #мацурі

Восьминіг грає на музичних інструментах для морських створінь. Каванабе Кьосаі, період Едо.

#йокай #укійо_е

Кьохару Йокочі (1870-1940), "Дощ в Уено", 1910 р.

#укійо_е

"Нічий Токіо, Шінджюку" (夜の東京、新宿), Тоші Йошіда. 1938 р.

#укійо_е

"Захід сонця в Ябасе". Іто Шінсуй, 1917 р.

#укійо_е

"Клени в Мама, храм Текона та міст Цугі" від Утаґава Хірошіґе, 1857 р., із серії "Сто відомих видів Едо".

Храм Текона знаходився за десять миль на схід від центру Едо. Але краса його осінніх кленів була відомою навіть у самому центрі міста. Найбільшу славу мав великий клен, що ріс біля храму.

Хоча за часів Хірошіґе залишився лише пень, художник, можливо, мав на увазі саме це дерево, використавши один великий роздвоєний стовбур для обрамлення зображення.

#укійо_е

«Осінь в Оіраісе», Кавасе Хасуй, 1933.

#укійо_е