На Окінаві знайдений найдавніший в історії орнамент.

#життя_рюкю

🎞 Архів документальної фотографії окінавської повсякденності періодів Тайшьо та Шьова: "З "Рюкю" в Японію".

#фото_історія #життя_рюкю

Чи було Королівство Рюкю частиною Китаю? Розповідає окінавець Роб Каджівара на своєму каналі про культуру та повсякденність Рюкю.

#життя_рюкю

ЗМІСТ

"Релігії":
#шінто
#буддизм
#онмьодо
#шюґендо
#дзен
#християни
#японський_іслам
#нові_релігії
#шінтоїзм
#оомото

Окінава:
#рюкю_шінто
#життя_рюкю
#ізаіхоо
#утакі
#ітако

Сучасність:
#сучасна_релігійність
#релігійні_фільми
#аніме_про_релігії
#міядзакі

В святилищах шінто:
#джінджя
#омаморі
#печатка
#ема
#міко

#мусубі

#мацурі
#обон
#каґура
#новий_рік

#ясукуні

З різних релігій:
#ворожіння
#футомані
#паломництво

Теоретичне:
#релігії
#посібник

#японістам

Серед природи:
#гори
#шінбоку
#каміння
#сакура

#фуджі_сан

Історичне:
#фото_історія
#мапи

#едо
#мейджі

#айну

#ама

Мистецтва:
#укійо_е
#театр_но
#каліграфія

#Ґенджі

Персонажі шінто:
#камі
#інарі
#хачіман
#ізумо
#шічіфукуджін

Персонажі буддизму:
#кукай
#каннон
#джідзо_сама
#іккю

#голодні_духи

Йокаї:
#йокай
#юрей
#цукумоґамі
#мононоке
#йокай_птиці
#кіцуне
#неко
#каппа
#іппондатара
#ямамба
#шікіґамі
#амабіе
#хяккіяґьо
#оні

Про йокай:
#історія_йокай
#дослідження_йокай
#йокай_простір_та_час
#художнє_про_йокай
——
#роздуми_та_статті
#кіото_блог

Іноді з #утакі трапляються і такі історії.

https://mainichi.jp/english/articles/20221104/p2a/00m/0na/035000c

#життя_рюкю #рюкю_шінто

Чудові історії про те, як окінавці, котрі пройшли через окупацію та війну на Окінаві, підтримують Україну.

#життя_рюкю

Сучасні прояви давнього мистецтва татуювання хаджічі.

#життя_рюкю

Мапа торгівельних шляхів Королівства Рюкю за 14 ст.

#мапи #життя_рюкю

Поселення на острові Токашікі (渡嘉敷島) існує приблизно з XII ст. Максимальна кількість населення – близько 700 людей.

Протягом всієї історії острів жив за рахунок рибальства та дрібного сільського господарства – вирощували батат, просо, таро, збирали дикорослі рослини. Переважна частина острова – гори. На острові немає достатньо матеріалів для будівництва. Тому все необхідне було перевезено на кораблях з головного острова архіпелагу Рюкю.

Життя острові не змінилося і сьогодні.

Найвизначніша подія в історії Токашікі – масові самогубства цивільного населення під час Битви за Окінаву. Через пропаганду та страх перед американським вторгненням багато жителів острова вчинили колективні самогубства. Інша версія історії, яку можна побачити на плакатах біля школи, розповідає, що 172 жителі були вимушені вчинити самогубство під впливом японських офіцерів.

Утакі (御嶽) розташовані на двох вершинах гір та у двох портах на протилежних кінцях острова.
За часів Японської Імперії біля утакі були збудовані торії. Проте утакі зберігають свій первісний вигляд – адже тут немає хонден (本殿) з «тілом камі» (神体, шінтаі), куди камі спускається у певні, чітко визначені, часи року. Замість цього – вівтар, місце для пожертв та для зустрічі з камі.

За часів Королівства Рюкю вхід до утакі був дозволений тільки норо (ノロ) під час церемоній. Починаючи з періоду Мейджі, коли Рюкю увійшло до складу Японії, до утакі заходять звичайні люди.

На фото – Ібе-но-мее (威部の前) – святилище камі-охоронця моря (海の守り神). Однак люди Токашікі звертаються до Маморі-ґамі з молитвами про здоров’я та родинний достаток.

#рюкю_шінто #життя_рюкю #утакі