задоволені життям мисливські песики з французького рукопису xv століття.

#песики

пернатий шаблезубий кіт із дуже понеділковим виразом писка вдає літеру а в рукописі хіі століття (f. 2v).

#гарнібукви #котики

когось дуже зачіпає агнес сорель у ролі діви-годувальниці:

навіть зважаючи на чудову якість цього малярства, ми бачимо тут просто модну лялечку з високим, ретельно виголеним чолом, округлими широко розставленими грудьми, високою і тонкою талією, незвичним і загадковим виразом обличчя, серед задерев'янілих червоних і синіх ангелів. усе це докладається до ефекту декадентської безбожності. [...] чи ж не оприявнює це блюзнірської байдужості щодо святості, якої не перевершив би жоден ренесансний розум?

скрізь профанація. нічого святого. і регулярні знаки оклику для кращого ефекту.

#вечірнінотатки #січеньізгейзінгою

теологічне споживання яблук від генріха сузо (як його переказує гейзінга):

• розділіть яблуко на четвертинки;
• три з них з'їжте на честь святої трійці (їх за бажання можна почистити);
• четверту з'їжте на честь любові, з якою діва марія годувала яблуками малого ісусика (а цю не чистіть, бо дітлахи, на думку вченого теолога, не люблять чищених яблук);
• якщо недавно було різдво, а значить, ісус іще занадто маленький, щоб їсти яблука, останню четвертинку не їжте, а присвячуйте марії (куди її після цього подіти, сузо не каже).

смачного 🍎

(гарне надрізане яблуко цій історії позичив каліграфічний посібник із кінця xvi століття).

#ніжнапобожність

повна мініатюра блакитних звірів у «книзі про властивості речей», переписаній у франції у xv столітті. певно, то щось із водою.

#бестіарії

більш-менш ціла психіка й надгризений гейзінга — це краще, ніж дочитаний гейзінга й надгризена психіка, тому вважаймо січневу частину мого експерименту повільним початком і відносним успіхом.

я зараз приблизно на середині тексту, уже після розділів про лицарство, любов, смерть і святість, але перед розділами про символізм, уяву й форми мислення. дочитати цю книжку досі планую (ми з нею вже занадто багато часу провели разом, щоб отак узяти й не дочитати), тільки не сьогодні — на це знадобиться трошки більше часу. у кожному разі, тепер я уявляю, як писали медієвістику в 1910-х, і не можу сказати, що вона мені подобається більше за сучасну. (хоча про одну річ я бурчала даремно: у гейзінги є бібліографія, просто в моєму виданні її загубили).

на прощальній січневій фотографії — горнятко з кавою, наполовину обклеєна стікерами «осінь середньовіччя» в польському перекладі й чарівна геловінська закладка від @kitdontjump, щоб у цій книжці було щось, що точно мене радує.

#рікчитання #січеньізгейзінгою

бог творить красиві кольорові стихії в рукописі кінця xv століття.

#райськанасолода

свята гільдегарда радить:

якщо в когось запалився піднебінний язичок, нехай візьме гірський кришталь, нагріє його на сонці й поллє вином. якщо часто пити це вино і прикладати до горла нагрітий кришталь, запалення спаде.

мавпа з кізликом із рукопису середини xiv століття проблем із язичком не мають, але все одно охоче дослухаються до цієї поради.

#порадняіменігільдегарди #секретимедицини

кажанчик-ексгібіціоніст із англійського часослова 1310-х років.

#манюнє #маргіналії