🖼Запрошую на презентацію нового роману від Олександри Шутко: «Кривава Кафа. Перерваний шлях шехзаде» присвячений подіям, які відбуваються наприкінці ХV століття в османській Кафі, що в Криму. Султан Баязид ІІ надіслав туди намісником свого молодшого сина – шехзаде Мехмеда задля налагодження дипломатичних відносин із московитами. Цією ситуацією скористався кримський хан Менглі Гірей. Намагаючись отримати незалежність від османського султана, він наблизив до себе шехзаде Мехмеда, зробивши його зятем. Невдовзі той почав суперечити батькові й накликав на себе біду...
📌6 лютого, 18:30. Київ, вул. Антоновича, 50 (неподалік станції метро «Олімпійська»). Вхід вільний.
Деталі за посиланням:
https://facebook.com/events/s/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B6%D0%BA%D0%B8-%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B8-/1810153389445522/
П.С. У авторки сьогодні день народження. Приєднуюсь до привітань)
#анонс #Крим #Османська_імперія #Україна

🖼"Танок болгарських селян", від Луїджі Маєра (1755-1803), художника італо-німецького походження. На замовлення дипломата й мандрівника Робета Ейнслі (1730-1812) він намалював десятки ілюстрацій для видання "Види Туреччини в Європі та Азії" (1801), яке довгий час було одним з найавторитетніших видань про історію та звичаї Османської імперії 18 століття.
#мистецтво #Османська_імперія #Болгарія #Балкани

📷«Кинджал Топкапи» 18 ст., зі скарбниці османських султанів. Подарунок для перського шаха, який так і не презентували. Фото з моїх подорожей Туреччиною.
✍У 1746 р. на замовлення султана Махмуда І стамбульські майстри виготовили коштовний кинджал, який відправили володарю Персії Надір-шаху на знак примирення. На шляху до Персії османське посольство отримало звістку про те, що Надір-шах загинув від рук заколотників в Хорасані. Тож їм нічого не залишалось, як повернутись до Стамбулу. Кинджал вкритий діамантами та крупними смарагдами з Колумбії. Оздоблений емаллю, золотом, композиціями з троянд та фруктів. Ручка кинджала має вбудований англійський годинник. Цей статусний і символічний подарунок є одним з найцінніших у скарбниці палацу Топкапи. Він став дуже популярним після виходу фільму «Топкапи» (1964), головні герої якого планували пограбування палацу заради цього скарбу.
#фото #музей #експонат #Османська_імперія #Стамбул #Персія

🗺Крим на карті «Північні території Османської імперії». Стамбул, поч.19 ст. Це одна з перших османських карт, які Порта підготувала на основі новітніх методів картографування.
✍Наприкінці 18 ст. посилюється інтерес до картографування володінь Османської держави серед «західних» імперій. Безперечно, на це впливало їх суперництво у «східному питанні». Саме тому, найперші сучасні карти володінь султана були створені на замовлення російського, французького, британського уряду, з метою оновити існуючу інформацію про регіон, його ландшафт, населення, господарство, тощо. Від цього залажало й планування та стратегія на випадок війни (з османами, або ж між собою).Османи не стояли осторонь процесу модернізації. Саме так і з’явилась ця карта, надрукована в районі Ускюдар (Стамбул). Найближчі місяці буду більше писати про картографування Криму у 19 ст. в контексті Кримської війни 1853 р. Плануємо з колегами виставку в #НМІУ, тож слідкуйте за тегом #Кримська_війна_1853
#карта #Османська_імперія #Крим

🖼Трохи османської естетики «доби тюльпанів». Знаменитий фонтан султана Агмеда ІІІ в Стамбулі (біля воріт палацу Топкапи), від фотостудії «Robertson & Beato» (Феліче Беато та Джеймса Робетсона). Альбом «Фотографії Криму та Константинополя» (1855). Чудове й сміливе для свого часу поєднання традиційних османських мотивів та французьких модних трендів у своєрідне «османське рококо».
#фото #Османська_імперія #Стамбул #Туреччина

🖼Османський султан Мехмед IV Авджи (1642-1693). Ще однин чудовий орієнтальний типаж у готичному стилі. З видання «Детальний опис Паннонії і цілої Туреччини на Сході» (Том 1, 1685) Йогана Крістофера Вагнера (1640-?), відомого німецького письменника та мислителя. Перший том праці побачив світ одразу після Віденської битви 1863 р. Мехмед IV тут зображений в знаменитій коштовній короні Сулеймана І, що видає «джерела», якими надихався ілюстратор.
#мистецтво #Османська_імперія

🖼«Сцена з султаном», від Станіслава Хлєбовського (1835-1884), польського художника-орієнталіста й мандрівника, який народився в с. Покутинці, на Поділлі (Хмельницька обл. України). Картина зберігається в Національному музеї у Кракові.
✍Станіслав Хлєбовський вивчав мистецтво в художній школі ім. Митрофана Грекова в Одесі, а також у петербурзькій Академії мистецтв. Близько 6 років навчався у знаменитого Жана-Леона Жерома, завдяки якому вірогідно й занурився у орієнтальний жанр. В 1863 р. після мандрівки європейськими країнами він оселився в Стамбулі, де по 1876 р. працював палацовим художником при дворі османського султана Абдул-Азіза. Тут художник створив полотна, які ілюстрували знакові події турецької історії (взяття Константинополя у 1453 р., битву при Варні 1444 р., полон Баязида І, Віденьську битву 1683 р.), а також портрети, орієнтальні пейзажі й сцени з повсякденного життя палацу.
#мистецтво #Стамбул #Османська_імперія #Туреччина #Україна #Польща

⚡Хто вже скучив за книжками та розмовами про книжки? Запрошую на цікаву подію в рамках фестивалю "Книжкова країна" на ВДНГ.
📌Деталі за посиланням:
https://program.book.vdng.ua/events/%d1%80%d0%be%d0%b7%d0%bc%d0%be%d0%b2%d0%b0-%d0%b4%d0%be%d0%b2%d0%ba%d0%be%d0%bb%d0%b0-%d0%ba%d0%bd%d0%b8%d0%b6%d0%be%d0%ba-%d0%be%d0%bb%d0%b5%d0%ba%d1%81%d0%b0%d0%bd%d0%b4%d1%80%d0%b8-%d1%88%d1%83/?fbclid=IwZXh0bgNhZW0BMQABHcqLdhzohdn10Q0pSAT_xkAoB6KAfMib2Hg_HJ5WI0SjDX2ZZH6tbKsYnQ_aem_AfU0yHZkvz_nk1Ec00w6XTZDWCOk4r3ph3QiDVeG5aJ_jhEQGshlIPebcf22JtNbrsc
#анонс #Україна #Османська_імперія #Крим

🎥Чудовий випуск на проєкті "Історія без міфів", з істориком Олександром Середою, присвячений османській спадщині на Півдні України та її переосмисленню. Дослідник розповідає багато цікавого, в тому числі й про "Ханську Україну".
#відео #Україна #Османська_імперія
https://www.youtube.com/watch?v=VmtF9OYWWy0&t=3912s

🎥Ще одне змістовне інтерв'ю від Владислава Грибовського, присвячене історії ногаців:
📝Хто такі ногайці та що про них згадують у джерелах; Життя, побут та етапи розселення цієї спільноти на Півдні України; Політика примусового "осадження" кочівників, взаємини з Ґереями та Османами; Ну і на останок - чи потрібно повернути Примоську (у Запорізькій області) історичну назву Ногайськ?;
#інтервю #відео #ногайці #Крим #номадизм #Османська_імперія
https://youtu.be/beWqTMVftzw?si=jpL4tarDNfV2pYjt

⚡️Цікава лекція від колег цієї пʼятниці. Приєднуйтесь онлайн:

https://us02web.zoom.us/j/73330657487?pwd=djFTREVPcHRwSCtEUkFqSjJLV1liUT09

#анонс #лекція #онлайн #Крим #кримські_татари #Османська_імперія

🖼Кримські татари у французькій праці про історію Османської імперії, авторства Ігнатія Мураджи д’Оссона (Тосуняна) (1740-1807), відомого вірменського сходознавця, історика і дипломата, який прагнув написати комплексну історію Османської імперії. Автор народився у Стамбулі, в вірменській католицькій родині. Його батько служив при шведському посольстві у Османській імперії. Згодом, він привів туди власного сина, який завдяки знанню арабської та турецької мов збудував кар’єру на дипломатичній службі Швеції й Франції, отримав там дворянство, землю й низку високих державних нагород. Ігнатій д’Оссон (Тосунян) прагнув описати правління султана Селіма ІІ (сина Роксолани), але отримавши дозвіл працювати з османськими джерелами, в результаті зібрав матеріали на серію ілюстрованих видань «Tableau Général de l’Empire Othoman» про історію Османської імперії, які завершив та опублікував у Франції напередодні революції (у 1788 та 1789 роках).
#мистецтво #Османська_імперія #Стамбул #Крим #кримські_татари

Про османських солдатів на Галичині, турецькі пісні замість колискової та перше знайомство з тюркським світом.
📚Читаю далі з великим інтересом нове видання "Омелян Пріцак: повернення до України" (упорядниця Таїсія Сидорчук, 2024), де зібрані інтерв'ю й дописи знакового українського сходознавця. Цікавий фрагмент з автобіографії дослідника, у якому він говорить про те, як особистий (часто навіть несвідомий) досвід здобутий в дитинстві, вплинув на його сприйняття тюркського світу:
✍️«Кілька обставин зробили з мене тюрколога. Три з них були несвідомими, і перша насправді почалась в 1916 році – за три роки до мого народження. Солдати Османської імперії, союзниці Австро-Угорської імперії, тоді розміщувались в Галичині. Один загін прибув до Луки – містечка, де жила моя мама, а дідусь довгий час виконував обов’язки голови громади. Будинок мого дідуся (де пізніше народився я) був розташований на краю дуже великого лугу. Неподалік проходили муштру османські солдати, і їхні меланхолійні пісні було чутно в покоях моєї матері та її молодшої сестри. Дівчатка почали наспівувати дивні мелодії та повторювати їхні іноземні слова. Османські офіцери часто навідувались до дідуся: як офіційно, так і неформально. Іноді до їхньої компанії допускалися й дівчата, незважаючи на пуританські звичаї, властиві добі правління Франца Йосипа, що переживали в той час на Галичині, а також попри те, що османські офіцери, які були мусульманами, заледве знали, як розмовляти з дівчатами-християнками. Сестри за будь якої нагоди просили офіцерів, які також розмовляли німецькою, виправити їхні «турецькі тексти». Вони вивчали основи розмови османо-турецької мови й навчились співати кілька популярних пісень типу турецьких mani (народних пісень, що складались з чотирьох рядків), а також османські військові марші.
Досі пам’ятаю, що в ранньому дитинстві мама часто співала мені перед сном турецькі мелодії. Мої перші дитячі пісеньки були турецькими, і деякі з них я пам’ятаю донині. Матір також навчила мене рахувати по-турецьки від одного до ста й говорити кілька речень, не маючи, природно, жодного уявлення про граматику або структуру мови…».
#текст #книга #Османська_імперія

Про османські підрозділи на Галичині в часи Першої світової останнім часом активно пишуть. Більше про цю тему можна дізнатись наприклад тут:
https://zbruc.eu/node/53876
#текст #стаття #Османська_імперія

🎥В коментарях скинули коротке відео про меморіал турецьким воякам у с. Лопушня:
✍️"У селі Лопушня на Івано-Франківщині знаходиться меморіальне військове кладовище османських воїнів, які загинули на Галицькому фронті у 1916-1917 роках під час Першої світової війни. Виконуючи свої союзницькі зобов'язання, турецький військовий міністр Енвер Паша (Enver Paşa) запропонував німцям і австрійцям допомогу у живій силі й озброєннях. Турецькі військові частини вступили у війну на боці Австро-Угорської імперії проти царської Росії. Турки добиралися в Україну міжконтинентальною залізницею Багдад–Берлін близько двох тижнів. Стамбул скерував в Галичину 40-тисячний корпус під командуванням генерала Севата Чобанлі. Неподалік, на узгір’ях гори Лисоні турецькі резервісти підсилювали позиції 35-го австро-угорського піхотного полку та полку Українських Січових Стрільців, які тримали там оборону. Українці також підсилювали контрнаступ турків і повертали в росіян втрачені раніше турками позиції. Всього на Галицькому фронті в часи Першої світової війни загинуло 12 тисяч турецьких воїнів, а тут покояться 200 загиблих бійців. У 2016 зусиллями місцевої громади та турецького посольства в Україні тут урочисто відкрили оновлений меморіал. Він побудований у вигляді каскаду, у верхній частині якого обеліск сторічної давності, а внизу — сучасний. На світлому обеліску є традиційні для тюркських поховань написи османською арабською мовою. Вгорі під півмісяцем написано “Він - Вічно Сущий”. Довший напис розбірливий частково, тут вдається прочитати “над їхніми душами прочитай Суру Аль-Фатіха” - Це назва першого і найважливішого розділу Корану, що коротко викладає головні догмати ісламу. Нижній напис означає “1807 рік”. Відомо, що в той рік відбувалася Афонська битва між Османською та Російською імперіями".
https://www.youtube.com/watch?v=TiGPnAP66xQ
#Османська_імперія #відео