⚡Останнім часом було мало дописів, так як працювали разом з друзями й колегами над великим виставковим проектом до 400-ліття битви під Хотином: «Хотинська війна 1621 року і доля Центрально-Східної Європи». Виставка відкривається вже цієї п’ятниці, й буде тривати щонайменше кілька місяців в Національному музеї історії України (#НМІУ #МІСТ). До проекту долучились Національна бібліотека ім. В. Вернадського, Центральний державний історичний архів України у м. Києві, Чернігівський музей ім. В. Тарновського, Музей Богдана та Варвари Ханенків, Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав», а також реконструктори, консультанти й митці, які надали свої авторські роботи.
📝Тут можна буде побачити десятки оригінальних предметів, зразків холодної й вогнепальної зброї, рукописних документів, стародруків, предметів побуту, реконструкцій одягу та художніх картин, які комплексно репрезентують ключових учасників воюючих сторін. Достойно буде представлений також «східний» блок – османська й кримськотатарська армії. Тут ви приємно здивуєтесь оригінальним експонатам, які вдалось зібрати у книгозбірнях, архівах та фондах.
📌До виставки був розроблений цілий блок заходів: публічні лекції й екскурсії від наукових експертів та реконструкторів, презентація монографії та інше. Стежте за хештегом #Хотин_1621, щоб не пропустити анонси цих подій та нові дописи про виставку.
#виставка #анонс

https://nmiu.org/anonsy-museum/2559-natsionalnyi-muzei-istorii-ukrainy-vidkryvaie-vystavku-do-400-richchia-vid-zavershennia-khotynskoi-viiny
#анонс #виставка #Хотин_1621 #МІСТ #НМІУ

🎙️Разом з другом і колегою Ярославом завітали на «Громадське радіо». Говорили з ведучим Василем Шандро про виставку «Битва під Хотином 1621 року та доля Центрально-Східної Європи», що зараз проходить в Національному музеї історії України.
Через оригінальні артефакти й документи ми намагались показати суб’єктивний погляд та мотивацію кожного з учасників цих подій, а також зрозуміти те, як Хотинська битва переосмислювалась у історичних традиціях наступних поколінь: мемуарах її учасників, козацьких літописах Величка й Грабянки чи османській хроніці Мустафи Наїми.
📌Запис ефіру можна прослухати за посиланням.
#Хотин_1621 #МІСТ #НМІУ #виставка #інтервю #радіо

Про різницю у поглядах на Хотинську війну 1621 року у Речі Посполитої та Османської імперії, а також про те, як наслідки цих подій сприймали різні її учасники у своїх писемних джерелах. Текст від колег з #НМІУ до нашої виставки "Битва під Хотином та доля Центрально-Східної Європи".
#виставка #текст #МІСТ #Хотин_1621

📷Продовжуємо знайомитись зі «східним» виміром виставки «Європейська Україна. Доба Мазепи», що проходить у Скарбниці НМІУ.
✍️У вітрині з «кульбакою» (сідлом східного типу) на почесному місці експонується предмет, на який я раджу звернути особливу увагу. Це шабля типу «шамшир» 17 століття, яка репрезентує мілітарні традиції Кримського ханату. Вона походить з Бахчисараю, але була виготовлена у персидському місті Ісфаган. На ній зберіглось клеймо майстра (!): «Робота Асадоллага з Ісфагану. Сагіб Ґерай Султан – його (клинка) власник»». Унікальність цієї шаблі у тому, що вона належала Сагіб Ґераю, представнику правлячої династії Кримського ханату.
📌Прочитання напису на клинку взята з дослідження Д. Тоїчкіна та О. Галенка «Козацький шамшир: реальність чи гарна вигадка?» (с. 148), у якій розглядають також інші зразки східної зброї з колекції Національного музею історії України. Ближче клеймо на шаблі можна роздивитись на виставці.
#МІСТ #НМІУ #музей #виставка #Кримський_ханат

⚡Запрошую на «Історичний пікнік» до Національного музею історії України. Буду розповідати про знаменитого українського епідеміолога Данила Заболотного, який з 1896 по 1917 роки взяв участь у десятках протичумних експедицій до Індії, Аравії, Китаю, Монголії, Персії, Забайкалля та Астрахані. Він подорожував караванними шляхами через пустелю Гобі, плавав з мусульманськими паломниками до Джидди, шукав «каравани мертвих» у Персії та чаював з буддійськими ламами в монастирі Гадан.
✍️Обговоримо багато цікавого:
📌Як колоніальні імперії змагались за першість у галузі епідеміології, та який внесок у ці змагання зробили українські лікарі?;
📌Що побачив Д. Заболотний у своїх подорожах, та за що віце-король Маньчжурії нагородив його золотою медаллю?;
📌Звідки лікар привіз колекцію буддійських статуеток, та чому вони були не просто орієнтальним сувеніром?;

Можна буде побачити маловідомі фотографії з подорожей лікаря та його учнів, а також реконструювати маршрут їх експедицій.
#анонс #МІСТ #музей #лекція

Осінь - ідеальна пора для гарячого чаю.
🫖Срібний французький чайник кінця 18 ст., виготовлений в орієнтальному стилі. Зберігається в колекції Скарбниці НМІУ в Києві. Його форма частково відтворює китайську пагоду з вигнутим дахом, на вершині якої зображена фігура хлопчика з флейтою. Носик і ручка чайника мають вигляд вигнутого тулуба й шиї китайського дракона. Попит європейців на чай сприяв і моді на "східну естетику", яку любили відтворювати в подібних чайних сервізах, елементах інтер'єру та численних побутових речах.
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid02rYMSngHNfUKaJqGgDC1iAkcn3asKFMiwT5Sia3p8qQBzbbetipfzHNgswHqpSY3El&id=442617565773530
#мистецтво #орієнталізм #музей #Україна #Китай #Франція #МІСТ #МІКУ

📝"Союз тюльпана і троянди: знайомимося з мистецтвом орьнеку".
Текст від колеги, про нашу виставку "МІRAS. Спадщина", яка присвячена традиційній культурі кримських татар. Тут трохи деталей про "основний меседж" виставки, а також кілька яскравих та символічних експонатів:
https://nmiu.org/bloh/item/78-soiuz-tiulpana-i-troiandy-znaiomymosia-z-mystetstvom-orneku
#музей #текст #МІСТ #виставка #Україна #кримські_татари #Крим

✍"9 грудня 1917 року у будівлі Ханського палацу у Бахчисараї відбулося урочисте відкриття І-го Курултаю кримськотатарського народу. Ця подія стала символом підйому національного руху в часи Кримськотатарської революції 1917—1919 років і засвідчила прагнення до самовизначення та політичну волю корінного народу Криму...".
📌Цієї п'ятниці о 12.00 запрошуємо до Скарбниці НМІУ на публічний діалог, присвячений річниці скликання Першого Курултаю. Будемо спілкуватись про суспільно-політичне, інтелектуальне й культурне середовище, в якому постали основні ідеї Кримськотатарської революції 1917-1919 років. А також трохи про розуміння спадщини корінних народів: матеріальної та нематеріальної. Детальніше про наш захід, партнерів та спікерів за посиланням:
https://fb.me/e/4jtCl276W
#анонс #музей #MIRAS #кримські_татари #Крим #МІСТ

У продовження теми про культуру «запахів» (бахурів, пахощів) у різних народів і спільнот:
Сарматський золотий флакон для ароматичних речовин, з колекції Скарбниці НМІУ в Києві. І-ІІ ст. н.е. Знайдений під час розкопок кургану на Донеччині (с. Чугуно-Крепинка). Детальніше про знахудку тут:
https://m.facebook.com/442617565773530/posts/pfbid0JsA4asoTT827SDMt981Bk8wLeryoCYhaPCFK3nn8qMkBoZeMeUUPUP5S5iye9YpVl/?d=n
#бахури #музей #МІСТ #сармати #Україна

Чому не варто забувати про не\матеріальну спадщину навіть у часи глобального лиха? Трохи роздумів про контексти нашої виставки «MIRAS.Спадщина», а також роль особистостей, які долучилися до створення й збереження (принаймні частини) цієї колекції майже сто років тому:

✍️В 1926 р. відбулась прем’єра фільму «Алім» (1926), який познайомив глядачів з пригодами кримськотатарського джиґіта та народного «героя-робінгуда». Ця стрічка дуже відома серед поціновувачів, адже в ній дуже фахово відтворені окремі деталі, які занурюють у повсякдення і традиційну культуру кримських татар другої пол. ХІХ ст. Сценарій до стрічки написав Микола Бажан, за п’єсою відомого (згодом репресованого) кримськотатарського поета та драматурга Іпчі Умера. Співавтором сценарію, а також науковим і художнім консультантом стрічки виступив Усеїн Боданінський (1877-1938), кримськотатарський етнограф, художник та засновник першого національного музею кримських татар у Бахчисараї.

Багато років Боданінський досліджував та збирав спадщину свого народу, якою безмежно був захоплений. Комплектував та зберігав музейні колекції, охороняв пам’ятки навіть в часи революції і голоду в Криму. Влітку 1925 р., з допомогою інших дослідників, він організував велику етнографічну експедицію у 64 населені пункти Криму, зібравши багато предметів вишивки, ювелірного мистецтва, побуту й ремесла кримських татар. Ця експедиція була знаковою, адже організували її саме носії культури, які збирали не «орієнтальні сувеніри» по базарах, а конкретні групи речей на материнській території, в середовищі інших носіїв культури. В тому ж році, більш ніж сотня зразків вже сучасної кримськотатарської вишивки були представлені на виставці декоративних мистецтв в Парижі: ескіз павільйону виставки створював Боданінський, а предмети для неї виготовляли під його керівництвом учасники художньо-промислової школи в Бахчисараї.
Від 17 лютого 1934 р. Боданінський був відсторонений від посади директора Бахчисарайського палацу-музею радянською владою, а заклад передали під керівництво парт. функціонерів. Вже 17 квітня 1938 р. Боданінського розстріляли разом з Османом Акчокракли, Абдуллою Лятіф-Заде, Асаном Сабрі Айвазовим, Недімом Мамутом та іншими знаковими діячами кримськотатарської культури…

📌Осмислення не\матеріальної спадщини нерозривно пов’язане з концепцією розуміння сьогодення, адже вона впливає на ідентичність, дає можливість новому поколінню дізнатись про те, якими речами й контекстами був наповнений світ їх предків. Звернення до не\матеріальної спадщини змушує народи задавати важливі питання про себе, а цей процес неодмінно формує та зміцнює зв’язок з власним минулим. Через це, спадщина найчастіше стає першою жертвою імперій, які прагнуть розмити ідентичність «новонадбаних» територій, ліквідувати там «конкурентний» культурний і політичний досвід, щоб згодом замістити їх вже власними суб’єктивними зв’язками.
#роздуми #текст #кримські_татари #Крим #Україна #колоніалізм #МІСТ #MIRAS

⚡18 травня, у роковини геноциду кримськотатарського народу, запрошую на безкоштовну кураторську екскурсію виставкою «MIRAS. Спадщина», яка відбудеться в Скарбниці #НМІУ. Матимете можливість познайомитись з яскравою колекцією оригінальних артефактів ХІХ - початку ХХ ст., а також дізнатись більше про те, яким був Крим до депортації його корінних мешканців – кримських татар.
📌Початок об 11.00. Деталі за посиланням.
#музей #анонс #МІСТ #кримські_татари #Крим

Останні кілька днів не було можливості щось писати, тож буду виправлятись🙂
📷Колеги музейники організували співпрацю з "Google Arts & Culture", де музеї та галереї світу можуть розміщувати цікаву інформацію про свої колекції й не лише... Мав можливість долучитись та представити кілька блоків про історію та культуру кримських татар на наших матеріалах, які скоро будуть доступні також англійською мовою.
📌А поки можете переглянути, що із цього вийшло. Далі будемо продовжувати наповнювати цю сторінку цікавими текстами й фото:
#музей #кримські_татари #Крим #Україна #МІСТ #НМІУ #Google_Arts
https://artsandculture.google.com/story/uwUBCPYpTO0_XA?hl=uk

🌙Фрагмент кримськотатарського чоловічого амулету «пуздан», ХІХ ст. Подібні срібні пластинки нашивались на верхній одяг та використовувались як обереги, захист від пристріту, хвороб чи іншого лиха, яке могло спіткати людину. На них писали вірші з Корану, фрагменти молитви, або ж «Машша Алла!».
✍️«Татари, чоловіки й жінки, старі й молоді, кожен носить при собі молитву, немов рятівний талісман…» – так писав про цю традицію Густав Радде (1831-1901), німецький науковець і мандрівник Кримом.
За століття побутування в Криму, мусульманські традиції тісно поєднались зі звичаями кримських татар. Цей зв’язок виражається у багатьох аспектах матеріальної культури: прикрасах, костюмі, предметах побуту, яким сторонній глядач часто не надає особливої ваги.
📌Нагадую, що в #Скарбниця_НМІУ досі триває виставка «MIRAS.Спадщина», на якій представлена яскрава колекція кримськотатарських артефактів. Хто ще не відвідав - запрошую🙂
#виставка #музей #кримські_татари #Крим #Україна #МІСТ

🎙️Разом з другом і колегою Ярославом завітали на «Громадське радіо». Говорили з ведучим Василем Шандро про виставку «Битва під Хотином 1621 року та доля Центрально-Східної Європи», що зараз проходить в Національному музеї історії України.
Через оригінальні артефакти й документи ми намагались показати суб’єктивний погляд та мотивацію кожного з учасників цих подій, а також зрозуміти те, як Хотинська битва переосмислювалась у історичних традиціях наступних поколінь: мемуарах її учасників, козацьких літописах Величка й Грабянки чи османській хроніці Мустафи Наїми.
📌Запис ефіру можна прослухати за посиланням.
#Хотин_1621 #МІСТ #НМІУ #виставка #інтервю #радіо