🖼️«Жінка у кімоно в профіль». Портрет в орієнтальному стилі від іспанського художника Едуардо Чічарро. 1925 рік.

⚡Леся Українка і Схід №2. Крим та Причорномор’я

📌У переддень 150-літнього ювілею Лесі Українки, продовжуємо тему її взаємин зі Сходом. Цього разу - близькими до нас Кримом та Причорномор’ям.

📌Через важкий стан здоров’я і потребу у санітарно-курортному лікуванні, Леся Українка відвідувала Північне Причорномор’я (в дитинстві) та Крим, провівши на півострові щонайменше три роки свого життя. Тут вона побувала в Саках, Бахчисараї, Байдарах, Ялті та інших місцях, присвятивши півострову збірки «Кримські спогади» і «Кримські відгуки».

📌Цикли цих віршів (зокрема «Бахчисарай», «Бахчисарайський дворець», «Бахчисарайська гробниця») наповнені вже класичними для Європи орієнтальними образами «екзотичного (пряного, таємничого, чаруючого і т.д.) Сходу», з «райськими садами», «живописними руїнами» та «гаремами» – неодмінними атрибутами минувшої величі Кримського ханства. Та й будь якої іншої країни Сходу в очах європейця.

📌Українська письменниця мала чудову ерудицію та ґрунтовну, хоча й домашню, освіту. Зналася на класичній і сучасній літературі французькою, німецькою, англійською мовами, через яку й познайомилась з європейським орієнталізмом у науці й мистецтві. І Схід значно збагатив її сюжети на українську тематику, надавши її героям глибини й колориту.
👇Далі буде
П.с. Невеличка стаття Гульнари Бекірової про Лесю Українку в Криму.
#Крим #Леся_Українка #орієнталізм #література #роздуми
https://ua.krymr.com/a/27886654.html

Хоч не зруйнована – руїна ся будова,
З усіх кутків тут пустка вигляда.
Здається, тільки що промчалась тут біда,
Мов хуртовина грізная, раптова.
Тут водограїв ледве чутна мова, –
Журливо, тихо гомонить вода, –
Немов сльозами, краплями спада;
Себе оплакує оселя ся чудова.
Стоять з гарему звалища сумні,
Садок і башта; тут в колишні дні
Вродливі бранки вроду марнували.
Колись тут сила і неволя панувала,
Та сила зникла, все лежить в руїні, –
Неволя й досі править в сій країні!
✍️Леся Українка. «Бахчисарайський дворець».
Зі збірки «Кримські спогади».
📌На фото "Музей Лесі Українки в Ялті"
#Крим #орієнталізм #Леся_Українка #література

⚡Експонат з виставки
"Art of Clip" Дому Van Cleef & Arpels, у Національному художньому музеї (Київ).
📌Дизайн брошок, котрі з’явилися серед прикрас Дому Van Cleef & Arpels у 1960-1970-х роках, переважно навіяний культурою Індії, куди Клод Арпельс вирушив «на полювання за скарбами» з метою знайти виняткові камені та зустрітися з магараджами.

📌Там він особисто познайомився з магараджею Реви та придбав прикраси з його скарбниці, щоб використовувати їх у своїх сучасних витворах.

📌Неймовірні витвори ювелірного мистецтва у перському та індійському стилі можна побачити на виставці "Art of Clip" у Національному художньому музеї України.

📌 посилання на подію:
https://old.namu.kiev.ua/ua/exhibitions/active/view.html?eid=302

#виставка #експонат #анонс #Індія #Персія #прикраси

🖼️"Рання весна в Каруйдзаві", від Ето Шінсуя. 1947 рік.

⚡Леся Українка і Схід №3. Стародавня історія Східних народів.

📌Продовжуємо роздуми про Схід у творчості й житті української письменниці, поетеси, перекладачки та інтелектуалки у її 150-літній ювілей.

✍️Цього разу про підручник зі «Стародавньої історії східних народів», який Леся Українка підготувала для навчання молодшої сестри, надихнувшись «Історією стародавніх народів Сходу» французького дослідника Луї Менара.

✒️«Стародавня історія східних народів» побачить світ лише у 1918 році, вже після смерті Лесі Українки. Це буде фактично перший україномовний підручник з цієї теми. Нажаль скорочений. Адже додатки й ілюстрації, зібрані у європейських виданнях та під час відвідин Гелуана й Каїру, її сестрі знайти не вдалось.

✒️Це буде важливий крок для знайомства українського читача з першоджерелами до давньої історії Сходу. А опрацьований нею пласт давньосхідної класичної літератури та міфології залишить помітний слід у творчості письменниці.

📌Трохи більше про це за посиланням👇:

https://nmiu.org/tsoho-dnia/2282-150-rokiv-tomu-narodylasia-lesia-ukrainka

#стаття #роздуми #Україна #Схід #Леся_Українка #продовження #Єгипет #орієнталізм

⚡Про листування між Агатангелом Кримськогим та Іваном Франком, а також їх спільні інтереси.

https://zbruc.eu/node/103555

#інтервю #Схід #Франко #Кримський

До ювілею А.Кримського.

⚡Запис лекції Марини Гримич, про "Антропологічний вимір "Бейрутських оповідань" Агатангела Кримського".
#лекція #Ліван #Бейрут #Кримськмй #література #орієнт

https://m.youtube.com/watch?v=X2s_cMNOnQU&feature=youtu.be#menu

Леся Українка з братом Михайлом, біля кургану на Полтавщині, 1898 р.

⚡Анонс лекції про віддзеркалення слов'ян та русів у працях середньовічних арабських географів.

📌Що було відомо славістам про свідчення таких арабських географів раннього середньовіччя, як аль-Масуді, аль-Істахрі та інші? Що було відомо арабським географам про слов'ян та русів? Як арабські географи транскрибували слов'янські слова? Чи історики української мови використовують такі транскрипції доладно? Яку вагу мають транскрипції власних і загальних назв на кшталт Куйаба/Куйана або кнāз для історії української мови?

📌Відповіді на ці та інші питання можна почути від проф. Андрія Даниленка, Пейс, США (https://bit.ly/3qnR9t4), в доповіді, присвяченій віддзеркаленню історії слов'ян та русів у ранньосередньовічних пам'ятках арабських географів.

Формат зустрічі: лекція та дискусія у форматі "питання-відповіді".
Мова: українська.

📅 Дата і час: 3 березня 2021, 16:30, на платформі ZOOM
Реєстрація обов'язкова. Кількість учасників обмежена.
Форма для заповнення за посиланням:
📌 https://bit.ly/2Ou4rpF

⚡"Весняний ранок", від Норікане Хірото, 1994 рік.