📝«Ми випадково живі». Нове інтерв’ю в The New York Times з Саїдом Ісмагіловим, муфтієм мусульман України (ДУМ «Умма»), який після російського повномасштабного вторгнення приєднався до «Госпітальєрів» в якості водія-стрільця та парамедика.
✍️Відверта та щира розповідь про щоденну тяжку роботу з евакуації поранених тут поєднана з особистими спогадами про дитинство, окупацію рідного Донецька в 2014 р., капеланство й релігійну діяльність. Чудове нагадування «західній» аудиторії про те, що ця війна не впала на наші голови раптово…
📌Повний текст за посиланням:
https://www.nytimes.com/2023/09/15/world/europe/ukraine-russia-muslims.html
#текст #інтервю #іслам #Україна

4 жовтня в SOAS University of London відбудеться лекція на тему: "Враг мого врага мій друг: співпраця України та Японії в Манчжуріі проти Радянського Союзу (1932-1945)" від Ольги Хоменко (Оксвордський Університет, Інститут Ніссан).

Доповідь присвячена розповіді про діяльність Івана Світа, українського журналіста та історика. Після російської революції він був змушений емігрувати з України спочатку на Далекий Схід, а потім до Харбіна.

У Владивостоці, як журналіст, він займався пробудженням українського національного руху та створенням самостійного політичного утворення на Далекому Сході, пов’язаного з Україною.

Під час сибірської інтервенції Світ та інші українці вперше зустріли японців. Пізніше, після 1932 року в Маньчжурії Іван Світ відновив зв'язок з японцями і зміг отримати підтримку для видання українських ЗМІ.

✍️"...росіяни оголосили конкурс на написання кращої історії Кримського ханства. На цей заклик відгукнувся тодішній найавторитетніший історик Османської імперії і орієнталіст Іан фон Гаммер-Пургштейль (1774-1856), який написав невеличку книгу Кримське ханство під верховенством Оттаманської Порти. Професор Смірнов повністю позичив назву цієї праці...".
🎥Інтерв'ю з Олександром Галенком про місце Криму в історії України, осмислення кримськотатарської спадщини та необхідність системного інституційного вивчення орієнталістики. Заголовок трохи "клікбейтний", але інтерв'ю цікаве:
#інтервю #кримські_татари #Крим #Україна
https://www.youtube.com/watch?app=desktop&v=9IFDIq4nlwg&feature=youtu.be&ab_channel=QIRIMMedia

Вчора в Стрижавці під Вінницею відкрили відновлений монумент на могилі турецьких військовополонених, які померли тут в госпіталі на території маєтку Ґрохольських. Це були полонені війни 1877-78 років, а сам пам'ятник – 1881 року. Більша історія цього пам'ятника – на фб:
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid02v9TuL6JAgfMJTbc2EMhHgXfbXfSh5u6VzKfQwEa1Nnwk7rDqofQAYkn8JAS1FQtZl&id=100064351976528

✍️Нещодавно помер історик, журналіст та письменник Олекса Гайворонський. Не перебільшу, якщо назву його одним з найвпливовіших сучасних дослідників і популяризаторів історії Криму ханської доби. Багато хто вже написав про те, яким проривом для свого часу стали його «Повелителі двох материків», або ж цикл історичних випусків на АТR. Кримський ханат у працях цього дослідника постає не уламком середземноморського, тюркського чи османського світів. Він сам претендує на статус самобутнього центру, який століттями впливав на долю й життя сусідніх країн та народів.
Олекса Гайворонський мав особливу здатність занурювати у епоху своїми текстами та історіями. Більше 15 років він працював у Бахчисарайському музеї-заповіднику, послідовно змінюючи саму концепцію репрезентації історичної спадщини Криму XV-XVIII століть: на рівні досліджень, виставок та численних авторських екскурсій Ханським палацом. Екскурсії, до слова, разюче вирізнялись від орієнтальних казок про «гареми, розкіш та деспотію» (с), якими багато років «годували» туристів в Бахчисараї.
📌Дуже люблю його книгу\путівник «Країна Крим.Qirim Yurti», яка зібрала багато цінних та цікавих відомостей про пам'ятки Криму часів правління Ґераїв (доступна на цьому сайті):
https://masterknyg.com.ua/kramnychka/krym-ta-krymski-tatary/

✍️«"Афганські" санкції були остаточно згубними для СРСР. Вони не тільки зробили афганську авантюру Кремля найдорожчою в його історії, але й виснажили залежну від ресурсів економіку, похитнули його соціально-політичну систему та ускладнили збереження лояльних режимів у державах-сателітах…».
Рекомендую познайомитись з детальним інтерв’ю про те, як СРСР намагався обходити санкції, накладені на нього після вторгнення до Афганістану в 1980-х роках. Окрім сучасних паралелей з росією, тут багато цікавого про взаємозалежність сфери технологій та глобальної економіки. В якості експерта був долучений мій давній друг, який вже багато років досліджує радянське вторгнення в Афганістан. Тож матеріал має хорошу джерельну базу.
https://ukraineworld.org/en/articles/analysis/russia-circumventing-sanctions?fbclid=IwAR2ly7kf7eLZ6xh5QBTCauvlDATE1XRm2fW_EMAmpMPcYjCLZJjZAer-Avs
#текст #стаття #санкції #Афганістан