🖼️«Служниця з кавою» (1857), від Джона Фредеріка Льюїса (1804-1876), впливового британського художника орієнталіста, який значну частину життя прожив в Італії, Іспанії, Єгипті та на Балканах.
#мистецтво #орієнталізм #кава

Досліджуючи походження окремих музейних предметів, натрапляю на цікаві випадки, які об’єдную в рубрику #музейні_історії.
📝Зацікавило одне надходження до #НМІУ в 1955 р.: Володимир Рог, учень 4-го класу київської школи, передав до музею японський орден, який знайшов під час збору картоплі неподалік від аеропорту в Святошино. Не досліджував детально цю тему, але за описом схоже на Орден Священного скарбу одного зі ступенів - нагороду європейського типу, яку виготовляли з білого срібла та емалі. Її вручали військовим та цивільних за бездоганну службу, а також іноземцям за заслуги перед Японією.
✍️Як цей орден потрапив на картопляні поля Київщини? Під час Другої світової його могли вручити союзному німецькому офіцеру, який згодом загубив чи обміняв орден вже в Україні. Або це черговий «трофей», який загубив український учасник боїв у Маньчжурії після повернення додому. Версій може бути багато, адже предмет із числа «випадкових знахідок». Але історія сама по собі цікава.
#музей #експонат #Україна #Японія #Київ

✍️Джеміль Александровіч народився у татарській общині в м. Слонім. Його сім’я походила від ординського роду Насифі, що осів на заході Білорусі за правління Гедиміновичів. На поч. ХХ ст. Александровіч опублікував багато розвідок та художніх статей з різноманітної тематики: від походження тюркських народів, до окремих аспектів сучасного життя й традицій татар Польщі. Він також не оминув суспільного життя, підтримуючи зв’язки з національними рухами тюркських народів.
Після революції 1917 р. багато литовських татар долучились до розбудови державних, суспільних та наукових інституцій тюркського світу. Дехто з них осів в Криму та Азербайджані. Сам Александровіч приїхав до Баку в 1918 р., разом з Мацеєм Сулькевичем (литовським татарином, головою Кримського крайового уряду). Тут він захопився місцевою старовиною й почав працювати в Азербайджанському археологічному комітеті. Майже 10 років дослідник приймав участь у археологічних експедиціях з вивчення стародавніх міст, курганів та поселень на Кавказі, допомагав у охороні пам’яток і випуску каталогів.
Дата смерті Александровіча нажаль точно невідома. За свідченням родичів він мешкав в Баку до 1930-х років, а потім міг бути репресованим радянською владою. Але документальних тверджень цьому поки не виявили.
#Азербайджан #татари_липки #текст

🖼️Бухта Золотого рогу в Стамбулі, від Ернста Кьорнера (1846-1927), німецького художника, який з юних років був безмежно закоханий у море.
#мистецтво #орієнталізм #Стамбул

✍️«Кайруан по арабськи "біла наречена степу" найоригінальніше із всіх ісламських міст, які нам довелось бачити. Воно заховало ще свій давній чистий орієнтальний характер, без европейських домішок; залізничного двірця і кільканайцятьох біля него будинків, що стоять осторонь святого місця… Перед каварнею під розпятим для тіни полотном сиділи Араби при чорній каві. Деякі грали в кістки, иньші в шахи. З повагою супокійні, наче з каміня ковані. Ми переходили біля них з шумом, сьміхами і криком. Се не робило на них найменшого вражіня. Сиділи суворі, і як закляті, начеби та нагла і нахабна юрба дяврів їх цілком не обходила.».
📝В 1911 р. український доктор права та майбутній урядник ЗУНР Василь Мковський (1872-1944) відвідав місто Кейруан в Тунісі. Свої враження від подорожі до одного з найважливіших міст мусульманського Магрибу та відвідин мечеті Укба він виклав у журналі «Ілюстрована Україна» в 1913 р.
#тектс #тревелог #Україна #Туніс #Кейруан #кава

✍️Весела забава при дворі османського султана: двоє чоловіків на гойдалках змагаються у тому, хто зможе дістати більше призів - скляного посуд та металевих кілець, підвішених до стелі. Музиканти підбадьорюють учасників конкурсу, а чоловіки знизу ловлять зняті призи у розкриту тканину.
🖼️Ілюстрація з «орієнтального альбому» (1590) Бартелла Шахмана (1559-1614), німецького мандрівника й урядника з м. Ґданськ. Наприкінці 16 ст. Шахман здійснив дворічне паломництво до Святої Землі через землі Османської імперії. На згадку про подорож він замовив альбом з типажами та звичаями підданих султана, над створенням якого працювали щонайменше троє європейських художників. Після повернення до Ґданська, Шахман досяг великого успіху: став урядником, меценатом і навіть бурмістром. Відомо, що він збирав монети, книги та твори мистецтва, які сьогодні не збереглися. Звісно, окрім цього альбому, який сьогодні зберігається в Музеї Катару, у м. Доха.
#Османська_імперія #мистецтво #Катар #Польща

✍️«Хто не поважає знання, той, хай би він був навіть хан чи падишаг, не зможе створити нічого ґрунтовного, нічого довготривалого і рано чи пізно не уникне ганьби. Я повісив ланцюга у цих дверях, щоби кожний, ким би він не був, схиляв би свою голову при вході до цього священного храму наук на знак поваги до знання…». За легендою, ці слова промовив кримський хан Менглі І Ґерай, коли на поч. 16 ст. завершилось будівництво Зинджирли-медресе в Салачику (тепер це околиці Бахчисараю).
📷Фото входу до Зинджирли-медресе, зроблене під час експедиції Усеїна Боданінського у 1920-х роках.
#фото #Крим #кримські_татари #Україна