🌙Фрагмент кримськотатарського чоловічого амулету «пуздан», ХІХ ст. Подібні срібні пластинки нашивались на верхній одяг та використовувались як обереги, захист від пристріту, хвороб чи іншого лиха, яке могло спіткати людину. На них писали вірші з Корану, фрагменти молитви, або ж «Машша Алла!».
✍️«Татари, чоловіки й жінки, старі й молоді, кожен носить при собі молитву, немов рятівний талісман…» – так писав про цю традицію Густав Радде (1831-1901), німецький науковець і мандрівник Кримом.
За століття побутування в Криму, мусульманські традиції тісно поєднались зі звичаями кримських татар. Цей зв’язок виражається у багатьох аспектах матеріальної культури: прикрасах, костюмі, предметах побуту, яким сторонній глядач часто не надає особливої ваги.
📌Нагадую, що в #Скарбниця_НМІУ досі триває виставка «MIRAS.Спадщина», на якій представлена яскрава колекція кримськотатарських артефактів. Хто ще не відвідав - запрошую🙂
#виставка #музей #кримські_татари #Крим #Україна #МІСТ

Коментар до попереднього допису:

Жінки тут може танцюють танець чіфтетеллі. Він настільки вважався вульгарним, шо його забороняли танцювати жінкам на публіці – зараз його в основному танцюють чоловіки)))

https://youtu.be/1b2qoeER-yI

Вспомнил как португальский клирик Антонио де Соса, который провел четыре года в плену у алжирских корсаров, описывал тусовочную культуру алжирских женщин в 16 веке:

«Седьмое занятие алжирских женщин — это тусовки (вечеринки). Они постоянно заняты походами по свадьбам и праздникам, которые устраиваются другими женщинами на протяжении года. Восемь дней перед свадьбой женщины, по обычаю проходят в постоянных танцах и вечеринках в домах женщин (как сказано было ранее). И за несколько дней до этого, мать, сестра, и родные невесты, с большой толпой женщин – иногда более пятидесяти или шестидесяти – ходят по домам города и приглашают многих женщин, знакомых им или нет, так что праздники и танцы собирают большое множество, ибо чем больше толпа людей, пришедших к ним домой, тем более официальными и почетными эти праздники становятся. Не довольствуясь танцами на протяжении дня, женщины также танцуют ночью, и муж вынужден все время высматривать, когда же его жена вернется домой. Вот почему ежедневно и ежечасно некоторые весьма постыдные вещи случаются: мужья смиряются со всем, все замолкают и стихают. Никто не пытается изменить эти обычаи, потому что это невозможно».

Антонио де Соса, «Топография Алжира» (1612)

🎥 Лекція «Інтелектуальна історія Кримського ханату: проблема першоджерел», від Михайла Якубовича.
✍️Орієнтальний "типаж" крмиського татарина у російській літературі й гуманітарній науці впізнаваний: "вершник з луком і стрілами, який лише воював чи випасав худобу" (с). А отже - його спадщина може бути цікава лише фолькльором, національною кухнею чи іншою екзотикою. Інтелектуальна спадщина та писемна культура Кримського ханства ніколи не вписувалась у цей образ, адже змушувала замислюватись про місцеві політичні традиції чи сталі інституції в Криму, які у процесі колонізації Криму витіснялись і затирались як конкурентні. Запис лекції на маловідому тему, який буде цікавий підписникам.
📌Посилання дублюю також у коментарях:
https://www.youtube.com/watch?v=LXGPjFISz0c&ab_channel=%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%D0%B2%D0%B5%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80%5CHistoricalWebinar
#лекція #відео #Крим #кримські_татари #Україна

🖼️«Буревій квітів», від Секіно Юніхіро (1914-1988), японського художника, ілюстратора та гравера, який глибоко захоплювався мистецтвом і технікою Альбрехта Дюрера.
#погода #Японія #мистецтво

🖼️Знову трохи ранкової кави у шатрі бедуїнів, від Фаїка Хасана (1914-1992), впливового іракського художника і скульптора.
✍️Він часто зображував повсякденне життя бедуїнів, адже цінував у них потяг до особистої свободи та шанування традицій. Великий вплив на творчість Хасана здійснив модернізм, який на фоні деколоніальних процесів та стрімких суспільно-політичних змін допомагав переосмислювати традиційні сюжети, робити їх більш актуальними для нового покоління діячів національного відродження на Близькому Сході.
#мистецтво #кава #Ірак #бедуїни

📝«Знявся гострий вітер, їдко заграв на дротах, обережно побіг по болоту і свавільно, не знаючи нічого про страждання, кинув пригорщу дощу на брезент авта. В його шумі зашипіли два військові голосники, повішені на стовпі серед села. Тепер вони були власністю не американської армії, а містера Лі, зайди-китайця, хазяїна найбільшого в селі борделю... Юрій подумав про містера Лі. Спекулянт, сутенер і лихвар, з бистрими очима в неймовірно чорних і глибоких, як на китайця, орбітах, з елеґантним золотим зубом... З високим, клясично орієнтальним знанням справи він повідомляв спершу офіцерів, а потім уже й рядових вояків про свої найновіші шістнадцятилітні покупки з довколишніх сіл, де не було військових таборів. Його любили всі в таборі, тремтливо шанувало все село. Юрій пригадав, як він стояв перед ним із своїм годинником після першого місяця свого життя в кімнаті Кйонґ-Су. Його тоді огорнув якийсь незрозумілий страх, подібний до страху учня перед особливо суворим учителем; а до того він добре знав, який це великий риск іти до містера Лі, що все бачить і все знає. Але коли тонке, напрочуд інтеліґентне обличчя всміхнулось йому в вічі, він зрозумів, що той не зрадить. Бистрі очі поглянули на нього тепло, і зненацька щез кудись страх і те почуття остаточного упадку, з яким він ішов до великого дерев’яного будинку серед села, знаючи проте що мусить туди йти, що зробить усе на світі, щоб хоч один ще день прожити в кімнаті Кйонґ-Су...».

✍️«Кімната Кйонґ-Су» (1961), від Богдана Рубчака (1935-2018), відомого українського поета, письменника, літературознавця, проф. Іллінойського у-ту та одного з творців знаменитої «Нью-Йоркської групи» («НЙГ»). З 1958 по 1960 роки він був мобілізований до армії США та проходив службу у Кореї. Свій досвід перебування у цій країні він відобразив в армійському оповіданні на сторінках місячника «Сучасність» (1961, ч. 11). Образи й типажі «Кореї» та «корейців» він використовує переважно для того, щоб розкрити глибокі психологічні переживання головного героя Юрія, або ж відобразити важкі армійські будні людини у далекій та незрозумілій країні.
📌Оповідання дуже цікаве й заслуговує на увагу.
#текст #Україна #Корея #США