Нотатки орієнталіста. Orientalist notes
1.75K subscribers
3.44K photos
12 videos
6 files
622 links
Український погляд на Схід і Африку. Їх дослідження та осмислення на Заході. Часто ділюсь актуальним про свої дослідження Криму, історію кримських та польсько-литовських татар.
Download Telegram
Останні кілька днів не було можливості щось писати, тож буду виправлятись🙂
📷Колеги музейники організували співпрацю з "Google Arts & Culture", де музеї та галереї світу можуть розміщувати цікаву інформацію про свої колекції й не лише... Мав можливість долучитись та представити кілька блоків про історію та культуру кримських татар на наших матеріалах, які скоро будуть доступні також англійською мовою.
📌А поки можете переглянути, що із цього вийшло. Далі будемо продовжувати наповнювати цю сторінку цікавими текстами й фото:
#музей #кримські_татари #Крим #Україна #МІСТ #НМІУ #Google_Arts
https://artsandculture.google.com/story/uwUBCPYpTO0_XA?hl=uk
17💔2
📷Типажі, одяг та прикраси Марокко, від Жана Безансено (1902-1992), французького художника та фотографа.
✍️З 1930-х рр. Безансено їздив у Марокко за розпорядженням адміністрації протекторату. Вояжі переросли в експедиції з вивчення звичаїв, побуту та повсякдення місцевих жителів, яких художник ділив на «сільських берберів», «мешканців міста» та «євреїв». Книга «Костюми Марокко» (1942) стала першим комплексним дослідженням концепції марокканського традиційного вбрання. Ілюстраціями для неї стали десятки портретів, намальованих автором.
Безансено довго вважав фотографію інструментом фіксації вражень і деталей, потрібних для майбутніх картин. Його погляди еволюціонували разом зі зміною концепції сприйняття культури «іношого» (читайте - деколонізації), що дало можливість розкрити локальні, соціальні та релігійні контексти традиційного вбрання у книзі «Арабські та берберські прикраси Марокка» (1953). Їх проілюстрували вже авторськими фотографіями Безансено.
#Марокко #фото #мистецтво #Африка
17👍1🔥1
🖼️Арабські жінки з кавою, від французького орієнталіста Гастона Казимира Сен-П’єра (1833-1916). Кавовий посуд на картині: «зарф» - мідна підставочка для керамічних кавових піал; «ібрик» - кавник з ручкою та носиком, у якому найчастіше каву подавали, але іноді й варили.
#кава #мистецтво
18
📷Мечеть у місті Миколаїв. Закладена у 1860-х роках, розібрана у 1920-х. Вежа мінарету ще залишалась після Другої світової війни, але потім була перебудована під господарське приміщення.
#Україна #Миколаїв #фото #мечеть
👍138🔥7
✍️«Я радий звернутися до вас з нагоди Дня Африки, перебуваючи на Африканському континенті вже вдруге менш ніж за рік. Це свідчить про нашу щиру прихильність до нової ери українсько-африканських відносин. Ми тут для того, щоб розмовляти на рівних і працювати як партнери».
📌Звернення міністра закордонних справ України з нагоди Дня Африки:
#Африка #Україна #дипломатія
https://mfa.gov.ua/news/address-minister-foreign-affairs-ukraine-dmytro-kuleba-africa-day-2023
👍112
🗺️Дніпро, з притоками та фортецями. Фрагмент османської карти з праці
Олександра Середи «Османсько-українське степове порубіжжя в османсько-турецьких джерелах XVIII ст.».
#карта #Україна #Османська_імперія #Дніпро
🔥22👍2
Трохи мистецтва. Як гармонійно поєднати тюрську й античну спадщину в українській культурі?
🖼️Козак Мамай і кентавр в одній особі, на афіші до вистави "Енеїда. Бурлескк-опера", Національного академічного драматичного театру. 1986 р. З нової виставки в #НМІУ.
#Козак_Мамай #Україна #Енеїда #музей
15
Обіцяв написати кілька слів про мечеті литовських татар в українських воєводствах Речі Посполитої (Волинь, Поділля, Галичина). Почнемо з правового становища цієї спільноти:

✍️Литовські татари, подібно до караїмів, євреїв, вірмен та інших «ранньомодерних націй», були спільнотою з професійною спеціалізацією (с): вони надавали військові послуги державі (служили в татарських підрозділах у князів, королів, магнатів), за що отримували землю на військовому праві, а також привілеї та релігійну свободу. Приналежність до ісламу стала важливим фактором збереження їх ідентичності протягом століть, чому сприяли володарі Речі Посполитої, зацікавлені у професійних кадрах для свого війська й дипломатичного корпусу.

Особисто вільні татари-мусульмани в містах проживали компактно, на окремих вулицях – найчастіше (хоча не завжди) Татарських. Цікаво, що в джерелах їх згадують окремо від, приміром, «сарацинів» - мусульманських купців або дипломатів з Золотої Орди, Кримського ханату, Османської імперії, Персії, які були частими гостями у крупних осередках торгівлі (таких як Львів). Мечеті в містах будували з дозволу короля чи місцевого «дідича» (князя, магната), а також за погодженням єпископа. На XVII ст. таких мечетей у Речі Посполитій було щонайменше 16. Підрахунок досить умовний, адже молитовні будинки були і в маєтках заможних татарських родів, які в принципі важко порахувати.

📌На українських землях мечеті були у Львові, Полонному, Корці, Острозі, Ювківцях, Старокостянтинові, Ковалівці. Приміщення цих споруд були подібні до сучасних мечетей польських, литовських, білоруських татар: невеликі, переважно дерев’яні, збудовані місцевими майстрами. Іноді ззовні вони майже нічим не вирізнялась від інших осель в цьому регіоні.
#татари_липки #Україна #Річ_Посполита #мечеть #іслам
👍13