📕Колоритна розповідь про енергійних галицьких пані, які під час подорожі до Марокко пройнялись турботами з рівноправ’я місцевих жінок. Їх описала у своєму тревелозі Олена Кисілевська (1869-1956) - українська письменниця, репортерка, мандрівниця, відома громадсько-політична діячка й одна з засновниць руху за права українських жінок.
📌Вельми цікавий для роздумів фрагмент:
«Чотириста сімдесять і вісім кілометрів переїхати за чотири й пів години, чи уявляєте собі, як виглядає така їзда? Вона можлива мабуть тільки тут, де прекрасними рівненькими асфальтованими дорогами майже ніхто не їздить… Ми летимо, наче випущена з луку стріла, а пільною витоптаною дорогою тюпає собі, як перед тисячею роками, арабська каравана. Навантажених верблюдів ведуть за уздечки араби. А ось ще оригінальніша група: на малій ослиці сидять два великі бородаті араби, майже торкаючись ногами землі, ще й дитину посадили перед себе. Осля веде закутана по самі брови в білу накидку арабка.
Пані Зосі на вид арабів майже очі на лоба не вискочили:
– Скандал! Гей, шофере, здержіть авто! Чи тут нема охорони звірят? Таж цей бідний ослище впаде під цими драбами!
– Через те й звуть се звіря ослом, що дає себе так використати – відповідає флегматично (шофер).
Зрештою, вони вже далеко. На обрію зарисовується інша група. Арабка веде верблюда, що на ньому сидить араб.
– Мої панство, що за варварський край! Знову хлоп, як дуб, на верблюді, а жінка тупцює пішки. То гріх! То скандал! Що варті французи зі своєю цивілізацією, коли таке дозволяють?
– Видно тут треба не тільки товариства охорони звірят, але й жінок, - завважує злобно один з наших товаришів.
– Не товариство охорони жінок, а феміністичного еманципаційного товариства тут треба. Мушу звернути увагу на це тутешніх європейок.
Жіноче питання арабок починає нас, жінок, щораз то більше цікавити…
– Дивіться! І тут у чоловіка легша робота!
– Зате в гаремах у кожного багатшого араба по дві-три жінки панує в розкошах та вигодах, - втручається наш провідник.
– Кажуть звичайно по три, бо тоді живуть у згоді, а дві – сваряться, - не втерпів, щоб не докинути слова шофер.
– Дякую за такі розкоші! Дякую за таке панування! Або ці заслони, що ледве шпаринка на очі лишається. Хто бачив щось таке у 20 столітті? Ех, якби я вміла по арабськи! – запалює пані Зося. – Але спробую! Справді, варто тут якісь жіночі збори скликати.
– Мабуть не схотіли б вас слухати. Їм з тим добре, - впевняє провідник.
– Добре? Мабуть, як тому ослові, що двигає цілу арабську родину…
– Привик. У тому ціла річ…
«Під небом Півдня». Коломия, 1937.
#тревелог #текст #чтиво #Африка #Марокко #Україна
📌Вельми цікавий для роздумів фрагмент:
«Чотириста сімдесять і вісім кілометрів переїхати за чотири й пів години, чи уявляєте собі, як виглядає така їзда? Вона можлива мабуть тільки тут, де прекрасними рівненькими асфальтованими дорогами майже ніхто не їздить… Ми летимо, наче випущена з луку стріла, а пільною витоптаною дорогою тюпає собі, як перед тисячею роками, арабська каравана. Навантажених верблюдів ведуть за уздечки араби. А ось ще оригінальніша група: на малій ослиці сидять два великі бородаті араби, майже торкаючись ногами землі, ще й дитину посадили перед себе. Осля веде закутана по самі брови в білу накидку арабка.
Пані Зосі на вид арабів майже очі на лоба не вискочили:
– Скандал! Гей, шофере, здержіть авто! Чи тут нема охорони звірят? Таж цей бідний ослище впаде під цими драбами!
– Через те й звуть се звіря ослом, що дає себе так використати – відповідає флегматично (шофер).
Зрештою, вони вже далеко. На обрію зарисовується інша група. Арабка веде верблюда, що на ньому сидить араб.
– Мої панство, що за варварський край! Знову хлоп, як дуб, на верблюді, а жінка тупцює пішки. То гріх! То скандал! Що варті французи зі своєю цивілізацією, коли таке дозволяють?
– Видно тут треба не тільки товариства охорони звірят, але й жінок, - завважує злобно один з наших товаришів.
– Не товариство охорони жінок, а феміністичного еманципаційного товариства тут треба. Мушу звернути увагу на це тутешніх європейок.
Жіноче питання арабок починає нас, жінок, щораз то більше цікавити…
– Дивіться! І тут у чоловіка легша робота!
– Зате в гаремах у кожного багатшого араба по дві-три жінки панує в розкошах та вигодах, - втручається наш провідник.
– Кажуть звичайно по три, бо тоді живуть у згоді, а дві – сваряться, - не втерпів, щоб не докинути слова шофер.
– Дякую за такі розкоші! Дякую за таке панування! Або ці заслони, що ледве шпаринка на очі лишається. Хто бачив щось таке у 20 столітті? Ех, якби я вміла по арабськи! – запалює пані Зося. – Але спробую! Справді, варто тут якісь жіночі збори скликати.
– Мабуть не схотіли б вас слухати. Їм з тим добре, - впевняє провідник.
– Добре? Мабуть, як тому ослові, що двигає цілу арабську родину…
– Привик. У тому ціла річ…
«Під небом Півдня». Коломия, 1937.
#тревелог #текст #чтиво #Африка #Марокко #Україна
🖼️Хвилинка лірики. Св. Софія в Києві (худ. Михайло Сажин, 1854) та Ая-Софія в Стамбулі (худ. Гаспаро Фоссаті, 1853). Два образи, створені в один і той самий час.
#мистецтво #Стамбул #Київ
#мистецтво #Стамбул #Київ
Forwarded from Trips and Quips
Сьогодні з приводу дня народження Нельсона Мандели маю честь порекомендувати вам кілька українських каналів, які я сам читаю
📜 KGB files — історик і журналіст Едуард Андрющенко публікує розсекречені документи совєцьких спецслужб. До лютого 2022-го ми разом робили однойменний влог на ютубі
🪖 RESSENTIMENT — офіцер армії Ізраїлю і воєнний оглядач Ігаль Левін. Війна в Україні та інші конфлікти на глобусі. Багато з вас має щастя знати про мій канал саме завдяки цій людині
⚰️ Гроби, гриби і дисертації — фольклористка й антропологиня Дар’я Анцибор. Етнографічні спостереження з України і з-за кордону
📿 Обранці духів — релігієзнавець Віталій Щепанський. Цікаве з повсякденного життя релігійних спільнот
🚜 UkrDiaspora, Камінний хрест — українці за кордоном в історичній та географічній перспективі
🧿 Стамбульский синдром — релігієзнавиця Ірина Каплан. Стамбул, його церкви та релігійні меншини
🕌 Нотатки орієнталіста — український погляд на Схід і Африку
⚒ Занимательное донбассоведение — цікаво про Донеччину
🪗 Вісник Югославії, Югославські хроніки, Аналітичний центр балканських досліджень — сонячні Балкани тридцять років тому і зараз
⚔️ Театр Війни — war porn. Красиві фотографії жахливих історичних подій
📜 KGB files — історик і журналіст Едуард Андрющенко публікує розсекречені документи совєцьких спецслужб. До лютого 2022-го ми разом робили однойменний влог на ютубі
🪖 RESSENTIMENT — офіцер армії Ізраїлю і воєнний оглядач Ігаль Левін. Війна в Україні та інші конфлікти на глобусі. Багато з вас має щастя знати про мій канал саме завдяки цій людині
⚰️ Гроби, гриби і дисертації — фольклористка й антропологиня Дар’я Анцибор. Етнографічні спостереження з України і з-за кордону
📿 Обранці духів — релігієзнавець Віталій Щепанський. Цікаве з повсякденного життя релігійних спільнот
🚜 UkrDiaspora, Камінний хрест — українці за кордоном в історичній та географічній перспективі
🧿 Стамбульский синдром — релігієзнавиця Ірина Каплан. Стамбул, його церкви та релігійні меншини
🕌 Нотатки орієнталіста — український погляд на Схід і Африку
⚒ Занимательное донбассоведение — цікаво про Донеччину
🪗 Вісник Югославії, Югославські хроніки, Аналітичний центр балканських досліджень — сонячні Балкани тридцять років тому і зараз
⚔️ Театр Війни — war porn. Красиві фотографії жахливих історичних подій
🌄Магічна сила світанку, у роботах Казуюкі Суто (нар. у 1981) - сучасного японського художника й куратора (а ще доктора філософії), який творить у стилі "ніхонґа", заснованому на традиційних японських художніх традиціях, техніках і матеріалах.
#Японія #мистецтво
#Японія #мистецтво
✍️"На відміну від звичайних пожалувань своїм підданцям Гаджжі Ґерей видав цей ярлик туркові, до того ж довіреному купцю самого османського султана Мегмеда ІІ. Не випадково ярлик і зберігся у султанському палаці Топкапи. Тому у документі не лише ретельно перелічено податкові пільги, що докладно розкривають економічну політику у Кримському ханаті. Гаджжі Ґерей також маніфестував власний статус по відношенню до держави Джучидів (Золотої Орди), з якої він намагався виломитися..." (c);
🎥«Тарханний ярлик Гаджжі Ґерея 1453 р.: помонгольська історія сходу Європи». Розповідає український тюрколог Олександр Галенко.
#лекція #відео #Кримський_ханат #Ґераї #Османські_імперія
🎥«Тарханний ярлик Гаджжі Ґерея 1453 р.: помонгольська історія сходу Європи». Розповідає український тюрколог Олександр Галенко.
#лекція #відео #Кримський_ханат #Ґераї #Османські_імперія
YouTube
"IB\HW" Олександр Галенко.«Тарханний ярлик Гаджжі Ґерея 1453 р.: помонгольська історія сходу Європи»
"Історичний вебінар\Historical webinar", рубрика "Mediaevalia. Кримський ханат", презентує доповідь фахівця з історії Кримського ханату й Османської імперії, к.і.н. Олександра Галенка. На відміну від звичайних пожалувань своїм підданцям Гаджжі Ґерей видав…
🌸Любов до японських квітів та саду, в теплих акварелях британської художниці Елли Дю Кейн (Кан) (1874-1943).
✍️Елла Дю Кейн народилась у Тасманії, де її батько займав посаду губернатора. В юності, разом з молодшою сестрою Флоренс, вона вирушила у ризиковану подорож світом, відвідавши Японію, Китай, Єгипет, Канарські о-ви та Мадейру. Досвід своїх вражень вона втілювала у картинах, які після виставки в Лондоні відзначила навіть королева Вікторія. Згодом, художницю стали регулярно запрошувати як ілюстраторку книг і підручників про подорожі, географію, мистецтво країн Сходу.
Мандрівки проявили талант і її молодшої сестри Флоренс, яка реалізувала себе як письменниця. Спільна праця сестер Дю Кейн «The flowers and gardens of Japan» (1908) була сприйнята позитивно, адже знайомила читача не лише з багатою флорою Країни вранішнього сонця, але й показала зв’язок садів з різними видами мистецтва, світоглядом, естетикою й повсякденним життям японців.
#мистецтво #Японія #квіти
✍️Елла Дю Кейн народилась у Тасманії, де її батько займав посаду губернатора. В юності, разом з молодшою сестрою Флоренс, вона вирушила у ризиковану подорож світом, відвідавши Японію, Китай, Єгипет, Канарські о-ви та Мадейру. Досвід своїх вражень вона втілювала у картинах, які після виставки в Лондоні відзначила навіть королева Вікторія. Згодом, художницю стали регулярно запрошувати як ілюстраторку книг і підручників про подорожі, географію, мистецтво країн Сходу.
Мандрівки проявили талант і її молодшої сестри Флоренс, яка реалізувала себе як письменниця. Спільна праця сестер Дю Кейн «The flowers and gardens of Japan» (1908) була сприйнята позитивно, адже знайомила читача не лише з багатою флорою Країни вранішнього сонця, але й показала зв’язок садів з різними видами мистецтва, світоглядом, естетикою й повсякденним життям японців.
#мистецтво #Японія #квіти