🗻«Гора Фудзі та квіти» (1972), від сучасного британського художника й експериментатора Девіда Гокні.
#мистецтво #Японія #настрій
#мистецтво #Японія #настрій
Forwarded from Обранці духів ✙
На вшанування пам’яті Івана Гречка, який 15 червня 2022 року завершив свій земний шлях, Львівський музей історії релігії 20 липня презентує виставку предметів буддійського культу. Ці предмети були передані п. Іваном на постійне зберігання до музею.
Колекція буддійських пам'яток показує багату сакральну історичну культуру бурятів, яку Російська імперія і радянська влада системно знищувала. Сьогодні ж РФ використовує тисячі представників цього народу як гарматне м'ясо у війні з Україною.
Але попри все важливо надійно зберігати та досліджувати скарби поневоленого народу, які вдалося врятувати легендарному львівському колекціонеру під час експедиції в Бурятію далекого 1962 р.
https://youtu.be/CXe1rnOl1Ds
Колекція буддійських пам'яток показує багату сакральну історичну культуру бурятів, яку Російська імперія і радянська влада системно знищувала. Сьогодні ж РФ використовує тисячі представників цього народу як гарматне м'ясо у війні з Україною.
Але попри все важливо надійно зберігати та досліджувати скарби поневоленого народу, які вдалося врятувати легендарному львівському колекціонеру під час експедиції в Бурятію далекого 1962 р.
https://youtu.be/CXe1rnOl1Ds
YouTube
Останнє інтерв'ю Івана Гречка. Про експедицію в Бурятію
Іван Гречко (1929-2022 рр) відомий львівський колекціонер та громадський діяч. У своєму останньому інтерв'ю для Львівського музею історії релігії розповідає про експедицію в Бурятію, яку він із товаришами здійснив у 1962 р.
Інтерв'юер - Андрій Шиманський…
Інтерв'юер - Андрій Шиманський…
🖼️Ігнатій Мураджа д’Оссон (Тосунян) (1740-1807) - вірменський сходознавець, історик і дипломат, який намагався осмислити й створити комплексну історію Османської імперії.
✍️Народився в Стамбулі, у родині вірмен-католиків. Його батько служив при шведському посольстві у Османській імперії. Згодом, він привів туди власного сина, який завдяки знанню арабської та турецької мов збудував кар’єру на дипломатичній службі Швеції й Франції, отримав там дворянство й визнання.
Ігнатій д’Оссон прагнув описати правління султана Селіма ІІ. Але, в результаті зібрав матеріали на серію ілюстрованих видань «Tableau Général de l’Empire Othoman», присвяченій історії й звичаям Османської імперії, які опублікував у Франції напередодні революції (1788, 1789).
#Османська_імперія #Стамбул #Швеція #Франція
✍️Народився в Стамбулі, у родині вірмен-католиків. Його батько служив при шведському посольстві у Османській імперії. Згодом, він привів туди власного сина, який завдяки знанню арабської та турецької мов збудував кар’єру на дипломатичній службі Швеції й Франції, отримав там дворянство й визнання.
Ігнатій д’Оссон прагнув описати правління султана Селіма ІІ. Але, в результаті зібрав матеріали на серію ілюстрованих видань «Tableau Général de l’Empire Othoman», присвяченій історії й звичаям Османської імперії, які опублікував у Франції напередодні революції (1788, 1789).
#Османська_імперія #Стамбул #Швеція #Франція
📕Колоритна розповідь про енергійних галицьких пані, які під час подорожі до Марокко пройнялись турботами з рівноправ’я місцевих жінок. Їх описала у своєму тревелозі Олена Кисілевська (1869-1956) - українська письменниця, репортерка, мандрівниця, відома громадсько-політична діячка й одна з засновниць руху за права українських жінок.
📌Вельми цікавий для роздумів фрагмент:
«Чотириста сімдесять і вісім кілометрів переїхати за чотири й пів години, чи уявляєте собі, як виглядає така їзда? Вона можлива мабуть тільки тут, де прекрасними рівненькими асфальтованими дорогами майже ніхто не їздить… Ми летимо, наче випущена з луку стріла, а пільною витоптаною дорогою тюпає собі, як перед тисячею роками, арабська каравана. Навантажених верблюдів ведуть за уздечки араби. А ось ще оригінальніша група: на малій ослиці сидять два великі бородаті араби, майже торкаючись ногами землі, ще й дитину посадили перед себе. Осля веде закутана по самі брови в білу накидку арабка.
Пані Зосі на вид арабів майже очі на лоба не вискочили:
– Скандал! Гей, шофере, здержіть авто! Чи тут нема охорони звірят? Таж цей бідний ослище впаде під цими драбами!
– Через те й звуть се звіря ослом, що дає себе так використати – відповідає флегматично (шофер).
Зрештою, вони вже далеко. На обрію зарисовується інша група. Арабка веде верблюда, що на ньому сидить араб.
– Мої панство, що за варварський край! Знову хлоп, як дуб, на верблюді, а жінка тупцює пішки. То гріх! То скандал! Що варті французи зі своєю цивілізацією, коли таке дозволяють?
– Видно тут треба не тільки товариства охорони звірят, але й жінок, - завважує злобно один з наших товаришів.
– Не товариство охорони жінок, а феміністичного еманципаційного товариства тут треба. Мушу звернути увагу на це тутешніх європейок.
Жіноче питання арабок починає нас, жінок, щораз то більше цікавити…
– Дивіться! І тут у чоловіка легша робота!
– Зате в гаремах у кожного багатшого араба по дві-три жінки панує в розкошах та вигодах, - втручається наш провідник.
– Кажуть звичайно по три, бо тоді живуть у згоді, а дві – сваряться, - не втерпів, щоб не докинути слова шофер.
– Дякую за такі розкоші! Дякую за таке панування! Або ці заслони, що ледве шпаринка на очі лишається. Хто бачив щось таке у 20 столітті? Ех, якби я вміла по арабськи! – запалює пані Зося. – Але спробую! Справді, варто тут якісь жіночі збори скликати.
– Мабуть не схотіли б вас слухати. Їм з тим добре, - впевняє провідник.
– Добре? Мабуть, як тому ослові, що двигає цілу арабську родину…
– Привик. У тому ціла річ…
«Під небом Півдня». Коломия, 1937.
#тревелог #текст #чтиво #Африка #Марокко #Україна
📌Вельми цікавий для роздумів фрагмент:
«Чотириста сімдесять і вісім кілометрів переїхати за чотири й пів години, чи уявляєте собі, як виглядає така їзда? Вона можлива мабуть тільки тут, де прекрасними рівненькими асфальтованими дорогами майже ніхто не їздить… Ми летимо, наче випущена з луку стріла, а пільною витоптаною дорогою тюпає собі, як перед тисячею роками, арабська каравана. Навантажених верблюдів ведуть за уздечки араби. А ось ще оригінальніша група: на малій ослиці сидять два великі бородаті араби, майже торкаючись ногами землі, ще й дитину посадили перед себе. Осля веде закутана по самі брови в білу накидку арабка.
Пані Зосі на вид арабів майже очі на лоба не вискочили:
– Скандал! Гей, шофере, здержіть авто! Чи тут нема охорони звірят? Таж цей бідний ослище впаде під цими драбами!
– Через те й звуть се звіря ослом, що дає себе так використати – відповідає флегматично (шофер).
Зрештою, вони вже далеко. На обрію зарисовується інша група. Арабка веде верблюда, що на ньому сидить араб.
– Мої панство, що за варварський край! Знову хлоп, як дуб, на верблюді, а жінка тупцює пішки. То гріх! То скандал! Що варті французи зі своєю цивілізацією, коли таке дозволяють?
– Видно тут треба не тільки товариства охорони звірят, але й жінок, - завважує злобно один з наших товаришів.
– Не товариство охорони жінок, а феміністичного еманципаційного товариства тут треба. Мушу звернути увагу на це тутешніх європейок.
Жіноче питання арабок починає нас, жінок, щораз то більше цікавити…
– Дивіться! І тут у чоловіка легша робота!
– Зате в гаремах у кожного багатшого араба по дві-три жінки панує в розкошах та вигодах, - втручається наш провідник.
– Кажуть звичайно по три, бо тоді живуть у згоді, а дві – сваряться, - не втерпів, щоб не докинути слова шофер.
– Дякую за такі розкоші! Дякую за таке панування! Або ці заслони, що ледве шпаринка на очі лишається. Хто бачив щось таке у 20 столітті? Ех, якби я вміла по арабськи! – запалює пані Зося. – Але спробую! Справді, варто тут якісь жіночі збори скликати.
– Мабуть не схотіли б вас слухати. Їм з тим добре, - впевняє провідник.
– Добре? Мабуть, як тому ослові, що двигає цілу арабську родину…
– Привик. У тому ціла річ…
«Під небом Півдня». Коломия, 1937.
#тревелог #текст #чтиво #Африка #Марокко #Україна
🖼️Хвилинка лірики. Св. Софія в Києві (худ. Михайло Сажин, 1854) та Ая-Софія в Стамбулі (худ. Гаспаро Фоссаті, 1853). Два образи, створені в один і той самий час.
#мистецтво #Стамбул #Київ
#мистецтво #Стамбул #Київ
Forwarded from Trips and Quips
Сьогодні з приводу дня народження Нельсона Мандели маю честь порекомендувати вам кілька українських каналів, які я сам читаю
📜 KGB files — історик і журналіст Едуард Андрющенко публікує розсекречені документи совєцьких спецслужб. До лютого 2022-го ми разом робили однойменний влог на ютубі
🪖 RESSENTIMENT — офіцер армії Ізраїлю і воєнний оглядач Ігаль Левін. Війна в Україні та інші конфлікти на глобусі. Багато з вас має щастя знати про мій канал саме завдяки цій людині
⚰️ Гроби, гриби і дисертації — фольклористка й антропологиня Дар’я Анцибор. Етнографічні спостереження з України і з-за кордону
📿 Обранці духів — релігієзнавець Віталій Щепанський. Цікаве з повсякденного життя релігійних спільнот
🚜 UkrDiaspora, Камінний хрест — українці за кордоном в історичній та географічній перспективі
🧿 Стамбульский синдром — релігієзнавиця Ірина Каплан. Стамбул, його церкви та релігійні меншини
🕌 Нотатки орієнталіста — український погляд на Схід і Африку
⚒ Занимательное донбассоведение — цікаво про Донеччину
🪗 Вісник Югославії, Югославські хроніки, Аналітичний центр балканських досліджень — сонячні Балкани тридцять років тому і зараз
⚔️ Театр Війни — war porn. Красиві фотографії жахливих історичних подій
📜 KGB files — історик і журналіст Едуард Андрющенко публікує розсекречені документи совєцьких спецслужб. До лютого 2022-го ми разом робили однойменний влог на ютубі
🪖 RESSENTIMENT — офіцер армії Ізраїлю і воєнний оглядач Ігаль Левін. Війна в Україні та інші конфлікти на глобусі. Багато з вас має щастя знати про мій канал саме завдяки цій людині
⚰️ Гроби, гриби і дисертації — фольклористка й антропологиня Дар’я Анцибор. Етнографічні спостереження з України і з-за кордону
📿 Обранці духів — релігієзнавець Віталій Щепанський. Цікаве з повсякденного життя релігійних спільнот
🚜 UkrDiaspora, Камінний хрест — українці за кордоном в історичній та географічній перспективі
🧿 Стамбульский синдром — релігієзнавиця Ірина Каплан. Стамбул, його церкви та релігійні меншини
🕌 Нотатки орієнталіста — український погляд на Схід і Африку
⚒ Занимательное донбассоведение — цікаво про Донеччину
🪗 Вісник Югославії, Югославські хроніки, Аналітичний центр балканських досліджень — сонячні Балкани тридцять років тому і зараз
⚔️ Театр Війни — war porn. Красиві фотографії жахливих історичних подій
🌄Магічна сила світанку, у роботах Казуюкі Суто (нар. у 1981) - сучасного японського художника й куратора (а ще доктора філософії), який творить у стилі "ніхонґа", заснованому на традиційних японських художніх традиціях, техніках і матеріалах.
#Японія #мистецтво
#Японія #мистецтво
✍️"На відміну від звичайних пожалувань своїм підданцям Гаджжі Ґерей видав цей ярлик туркові, до того ж довіреному купцю самого османського султана Мегмеда ІІ. Не випадково ярлик і зберігся у султанському палаці Топкапи. Тому у документі не лише ретельно перелічено податкові пільги, що докладно розкривають економічну політику у Кримському ханаті. Гаджжі Ґерей також маніфестував власний статус по відношенню до держави Джучидів (Золотої Орди), з якої він намагався виломитися..." (c);
🎥«Тарханний ярлик Гаджжі Ґерея 1453 р.: помонгольська історія сходу Європи». Розповідає український тюрколог Олександр Галенко.
#лекція #відео #Кримський_ханат #Ґераї #Османські_імперія
🎥«Тарханний ярлик Гаджжі Ґерея 1453 р.: помонгольська історія сходу Європи». Розповідає український тюрколог Олександр Галенко.
#лекція #відео #Кримський_ханат #Ґераї #Османські_імперія
YouTube
"IB\HW" Олександр Галенко.«Тарханний ярлик Гаджжі Ґерея 1453 р.: помонгольська історія сходу Європи»
"Історичний вебінар\Historical webinar", рубрика "Mediaevalia. Кримський ханат", презентує доповідь фахівця з історії Кримського ханату й Османської імперії, к.і.н. Олександра Галенка. На відміну від звичайних пожалувань своїм підданцям Гаджжі Ґерей видав…