🖼️Колоніальна естетика у мистецтві Поля Мерварта (1855-1902), французько-польського живописця й ілюстратора з української Херсонщини.
✍️Поль Мерварт народився у с. Мар’янівка (суч. Херсонська обл. України), в родині польки та французького військового, що оселився в українських степах після Східної (Кримської) війни. Дитинство й юність він провів у Льовові й Коломиї, вивчав мистецтво у Відні, Мюнхені та Парижі. Працював ілюстратором у «L'Illustration», «Le Monde illustré» та інших відомих французьких часописах. Під впливом молодшого брата Еміля Мерварта, який будував успішну кар’єру колоніального чиновника (працював на фр. уряд у Гаяні, Кот-д’Івуарі, Убангі-Чарі, Чаді, Дагомеї), Поль Мерварт став художником французького департаменту колоній. Ця робота дала змогу здійснювати подорожі у Туніс, Конго, Сенегал, Мавританію, Сомалі та на Канарські о-ви. Під час візиту на о. Мартініка у 1902 році, художник загинув від виверження вулкану Сен-Пьеро, разом з населенням цього острова.
#мистецтво #орієнталізм #мистецтво
✍️Поль Мерварт народився у с. Мар’янівка (суч. Херсонська обл. України), в родині польки та французького військового, що оселився в українських степах після Східної (Кримської) війни. Дитинство й юність він провів у Льовові й Коломиї, вивчав мистецтво у Відні, Мюнхені та Парижі. Працював ілюстратором у «L'Illustration», «Le Monde illustré» та інших відомих французьких часописах. Під впливом молодшого брата Еміля Мерварта, який будував успішну кар’єру колоніального чиновника (працював на фр. уряд у Гаяні, Кот-д’Івуарі, Убангі-Чарі, Чаді, Дагомеї), Поль Мерварт став художником французького департаменту колоній. Ця робота дала змогу здійснювати подорожі у Туніс, Конго, Сенегал, Мавританію, Сомалі та на Канарські о-ви. Під час візиту на о. Мартініка у 1902 році, художник загинув від виверження вулкану Сен-Пьеро, разом з населенням цього острова.
#мистецтво #орієнталізм #мистецтво
✍️«…Мовне питання — це теж проблема, коли ваша мова навіть не збережена на папері, не уніфікована, коли 10 кримських татар тобі по-різному напишуть слово «дякую».
⚡Щире інтерв’ю з кримськотатарським режисером Наріманом Алієвим, який (серед іншого) розповідає й про повернення кримських татар додому та проблеми ідентичності корінного народу, викликані депортацією й пост\колоніальними реаліями Криму 1990-х років.
#інтервю #кримські_татари #Крим #Україна #постколоніалізм
⚡Щире інтерв’ю з кримськотатарським режисером Наріманом Алієвим, який (серед іншого) розповідає й про повернення кримських татар додому та проблеми ідентичності корінного народу, викликані депортацією й пост\колоніальними реаліями Криму 1990-х років.
#інтервю #кримські_татари #Крим #Україна #постколоніалізм
The Ukrainians
Наріман Алієв: «Мені не страшно почати життя з нуля»
Режисер — про можливості кінематографу й українську ідентичність
🎥«Суук-Су»: народна пісня кримськотатарських емігрантів та її пост/колоніальні змісти.
✍️4 червня 1904 року 120 родин селища Суук-Су (Suvuq Suv) вимушені були покинути Крим, та відплисти у Стамбул в пошуках кращої долі. З цього сумного приводу, місцева кримськотатарська громада склала пісню, яку згодом записав дослідник О. Мурасов зі слів Іси Хакли Аріф Оглу, жителя цього селища. Деякі фрагменти пісні були змінені кримськими татарами вже пізніше, щоб додати у її зміст ігровий, а не тужливий характер. Сам дослідник зазначає, що становище мігрантів у Стамбулі було дуже важким, але вони хотіли приховати це навіть у словах пісні, щоб у Туреччині не сприйняли її, як нарікання на погану гостинність:
...
«Ми вирушаємо у плавання, полишивши селище,
Що нам робити, не знаємо, і це викликає подив!
Суук-Су славиться своєю подвійною скелею;
Душевно любе нами селище пішло за дарма!
Коли вітер сильно дме, листя спадає з дерева;
Ми не змогли прихопити пригоршні землі із нашого селища!
Ми відправляємось, покидаючи селище й поглядаючи на хмару;
З ким ми будемо бавитись, коли подібно до квітів розсипались?
Ми хотіли би не їхати, але поміщик говорить: виїжджайте!
Якщо випаде померти на морі, наше тіло риби з’їдять!
В Суук-Су є п’ять яблучних садів,
Жодного разу в Криму не було такої печалі!
…
Пісня просякнута тугою за домом, поетичними метафорами та символізмом. Її повний текст наведений у «Песни крымских татар», С. Ефетова, В. Филоненко (Симферополь, 1927). Послухати кримськотатарською її можна за посиланням.
#кримські_татари #Крим #Суук_Су #пісня
✍️4 червня 1904 року 120 родин селища Суук-Су (Suvuq Suv) вимушені були покинути Крим, та відплисти у Стамбул в пошуках кращої долі. З цього сумного приводу, місцева кримськотатарська громада склала пісню, яку згодом записав дослідник О. Мурасов зі слів Іси Хакли Аріф Оглу, жителя цього селища. Деякі фрагменти пісні були змінені кримськими татарами вже пізніше, щоб додати у її зміст ігровий, а не тужливий характер. Сам дослідник зазначає, що становище мігрантів у Стамбулі було дуже важким, але вони хотіли приховати це навіть у словах пісні, щоб у Туреччині не сприйняли її, як нарікання на погану гостинність:
...
«Ми вирушаємо у плавання, полишивши селище,
Що нам робити, не знаємо, і це викликає подив!
Суук-Су славиться своєю подвійною скелею;
Душевно любе нами селище пішло за дарма!
Коли вітер сильно дме, листя спадає з дерева;
Ми не змогли прихопити пригоршні землі із нашого селища!
Ми відправляємось, покидаючи селище й поглядаючи на хмару;
З ким ми будемо бавитись, коли подібно до квітів розсипались?
Ми хотіли би не їхати, але поміщик говорить: виїжджайте!
Якщо випаде померти на морі, наше тіло риби з’їдять!
В Суук-Су є п’ять яблучних садів,
Жодного разу в Криму не було такої печалі!
…
Пісня просякнута тугою за домом, поетичними метафорами та символізмом. Її повний текст наведений у «Песни крымских татар», С. Ефетова, В. Филоненко (Симферополь, 1927). Послухати кримськотатарською її можна за посиланням.
#кримські_татари #Крим #Суук_Су #пісня
YouTube
«Сувукъсувда» – песня крымскотатарских эмигрантов
У крымских татар практически нет весёлых народных песен, связанных с их Родиной – Крымом. К сожалению, история народа была полна трагических событий, людских драм и горьких разлук с родными краями. Многие народные песни появились в 18-19 вв. – во время вынужденной…
Подальша доля селища Суук-Су змушують замислитись над тим, як імперії змінюють колонізований простір, формуючи власну пам’ять про нього через нові суб’єктивні зв’язки.
✍️«Суук-Су» з кримськотатарської мови значить «холодна вода». Цю назву селище на південному березі Криму отримало через знамените джерело з цілющою водою. У 1896 році навколишні землі викупив російський поміщик та інженер В. Бєрєзін, який взявся перетворювати місцевість у оздоровчий курорт. Хоча сам він не встиг побачити результати своїх старань, його дружина все ж відкрила тут у 1903 році дачне поселення та казино, яке стало місцевою архітектурною гордістю. Уже в радянський час у поселенні збудували знаменитий дитячий табір «Артек», а приміщення казино стали використовувати як «будинок піонерів». Улюблені скелі біля Суук-Су, які кримські татари з сумом згадують у пісні, отримають назву «Пушкіна» та «Шаляпіна», а селище перейменують у Лісне 1948 року, після депортації його корінних мешканців.
#Суук_Су #кримські_татари #Крим #колоніалізм
✍️«Суук-Су» з кримськотатарської мови значить «холодна вода». Цю назву селище на південному березі Криму отримало через знамените джерело з цілющою водою. У 1896 році навколишні землі викупив російський поміщик та інженер В. Бєрєзін, який взявся перетворювати місцевість у оздоровчий курорт. Хоча сам він не встиг побачити результати своїх старань, його дружина все ж відкрила тут у 1903 році дачне поселення та казино, яке стало місцевою архітектурною гордістю. Уже в радянський час у поселенні збудували знаменитий дитячий табір «Артек», а приміщення казино стали використовувати як «будинок піонерів». Улюблені скелі біля Суук-Су, які кримські татари з сумом згадують у пісні, отримають назву «Пушкіна» та «Шаляпіна», а селище перейменують у Лісне 1948 року, після депортації його корінних мешканців.
#Суук_Су #кримські_татари #Крим #колоніалізм
✍️"Більшість населення Туреччини не підтримує війну рф проти України. За кілька днів після 24 лютого дипломатичні установи України в Туреччині перетворилися на склади гуманітарної допомоги, які функціонували майже цілодобово...".
📌Інтерв'ю з послом України в Турецькій Республіці про те, що змінилось в українсько-турецьких відносинах після 24 лютого.
#інтервю #стаття #Туреччина #Україна
📌Інтерв'ю з послом України в Турецькій Республіці про те, що змінилось в українсько-турецьких відносинах після 24 лютого.
#інтервю #стаття #Туреччина #Україна
Укрінформ
Василь Боднар, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Турецькій Республіці
Гарантувати безпеку відкриття портів України може міжнародна військова місія за участю Туреччини — Укрінформ.
🗺️Карта Криму, від Яна-Хендріка Кінсбергена (1787). Одна з перших карт анексованого росією Кримського ханату у 1783 році, а також одна з найдетальніших для свого часу карт Кримського півострову. Видання відомо у чорно-білому та кольоровому форматах.
Ян-Хендрік Кінсберген (1735-1819) був одним з численних голландський офіцерів на російськоій службі, важливим обов’язком яких було відтворювати на картах нові територіальні надбання.
🖼️Окрім детальної системи координат і топографії, карта містить на диво маловідоме зображення кримських татар (поруч з якими можливо і інші мешканці Криму), зображене в кращих традиціях епохи Просвітництва.
#мистецтво #карта #Крим #кримські_татари
Ян-Хендрік Кінсберген (1735-1819) був одним з численних голландський офіцерів на російськоій службі, важливим обов’язком яких було відтворювати на картах нові територіальні надбання.
🖼️Окрім детальної системи координат і топографії, карта містить на диво маловідоме зображення кримських татар (поруч з якими можливо і інші мешканці Криму), зображене в кращих традиціях епохи Просвітництва.
#мистецтво #карта #Крим #кримські_татари
✍️Як поєднати фламандський живопис з османськими сюжетами? Відповіає Жан-Батист ван Мур (1671-1737) – фламандського художника, який 30 років прожив в Османській імперії. Його спадок містить багато цінних деталей, які ілюструють різні сторони життя османського суспільства: від прийомів в палаці Топкапи, до повсякдення мешканців Стамбулу за султана Ахмеда ІІІ (1703-1730).
Дехто вважає його найбільш впливовим творцем візуального образу «турка» у Західній Європі доби Просвітництва, адже Ван Мур мав ексклюзивний доступ до палацу, знав протоколи та символічні жести аудієнцій, які відтворював у полотнах. Про це знали й дипломати з європейських країн, які звертались з проханнями зафіксувати візиту до султана чи візира. Найвідомішими аудієнціями, які відтворив Ван Мур, були візити фр. посла Жан-Батиста Луї Пікона (1724) та гол. посла Корнеліса Калкена (1727).
🖼️Процесія султана Ахмеда ІІІ та Блакитна мечеть з Іподромом у Стамбулі, Жана-Батиста Ван Мура;
#мистецтво #Стамбул #Османська_імперія
Дехто вважає його найбільш впливовим творцем візуального образу «турка» у Західній Європі доби Просвітництва, адже Ван Мур мав ексклюзивний доступ до палацу, знав протоколи та символічні жести аудієнцій, які відтворював у полотнах. Про це знали й дипломати з європейських країн, які звертались з проханнями зафіксувати візиту до султана чи візира. Найвідомішими аудієнціями, які відтворив Ван Мур, були візити фр. посла Жан-Батиста Луї Пікона (1724) та гол. посла Корнеліса Калкена (1727).
🖼️Процесія султана Ахмеда ІІІ та Блакитна мечеть з Іподромом у Стамбулі, Жана-Батиста Ван Мура;
#мистецтво #Стамбул #Османська_імперія
🖼️Ще кілька слів про Жана-Батиста ван Мура та його вплив на образ «турків» у Європі.
✍️На зорі творчості, 18-літнього Ван Мура помітив маркіз Шарль де Феріоль, політик та колекціонер. У 1699 р. Феріоль відбув з дипломатичною місією у Стамбул, запросивши туди молодого митця. Столиця османів так захопила Ван Мура, що він залишився навіть після повернення Феріоля у 1711 р. На останок, покровитель замовив у художника грандіозний проект з 99 портретів, які мали продемонструвати Європі велич Османської імперії та численних підданих султана. На основі цих портретів створили серію «100 гравюр із зображенням різноманітних жителів Леванта» (1712). Через розуміння автором деталей придворного життя, видання мало шалений успіх та численні перевидання.
Після 27 років життя у Стамбулі, Ван Мур отримав від короля Франції звання «Художник Його Королівської Високості на території Леванта». Він помер у 1737 р., й був похований біля St. Louis De Francis Church, в районі Бейоглу.
#мистецтво #Стамбул
✍️На зорі творчості, 18-літнього Ван Мура помітив маркіз Шарль де Феріоль, політик та колекціонер. У 1699 р. Феріоль відбув з дипломатичною місією у Стамбул, запросивши туди молодого митця. Столиця османів так захопила Ван Мура, що він залишився навіть після повернення Феріоля у 1711 р. На останок, покровитель замовив у художника грандіозний проект з 99 портретів, які мали продемонструвати Європі велич Османської імперії та численних підданих султана. На основі цих портретів створили серію «100 гравюр із зображенням різноманітних жителів Леванта» (1712). Через розуміння автором деталей придворного життя, видання мало шалений успіх та численні перевидання.
Після 27 років життя у Стамбулі, Ван Мур отримав від короля Франції звання «Художник Його Королівської Високості на території Леванта». Він помер у 1737 р., й був похований біля St. Louis De Francis Church, в районі Бейоглу.
#мистецтво #Стамбул