Нотатки орієнталіста. Orientalist notes
1.75K subscribers
3.41K photos
12 videos
6 files
620 links
Український погляд на Схід і Африку. Їх дослідження та осмислення на Заході. Часто ділюсь актуальним про свої дослідження Криму, історію кримських та польсько-литовських татар.
Download Telegram
📝«Порт-Артур». Кримськотатарська та караїмська пісня про російсько-японську війну 1904-1905 років, у якій засуджується насильницька мобілізацію кримчан до царського війська та смерть за незрозумілі колоніальні інтереси на Далекому Сході.
1.
Порт-Артурської фортеці
Яка висока місцина!
Сто тисяч солдатів там є,
А виходу зовсім немає!
Не плач, моя мати!
Не плач мій бітько!
Може, Господь спасе.
2.
Машини підмазані,
Одна з одною зв’язані.
В Порт-Артур як рушили,
Голова пішла обертом.
3.
Севастополь – мій базар!
То пишу, то закреслюю…
В бій відправлюсь, цілий залишусь, -
Вісточку напишу!
4.
Пішов я до джерела,
Мило поклав там на камінь.
Мене забрали в солдати.
До тридцяти та й двох років.
5.
В Стамбулі є одна птаха,
На крилах у неї срібло.
Підеш в Артур, не повернешся,
Мабуть, там неладне щось.
6.
Куропаткін – наш голова,
А конина – наш харч.
Посеред Порт-Артура
Згинула вся наша молодь.

✍️У 1904 році на війну проти Японії мобілізували бл. 900 кримських татар. Ті, кому пощастило повернутись, розповідали жахливі деталі війни, привносячи образи далекого Порт-Артуру й Мукдену у народну культуру.
Цю пісню записав орієнталіст Александр Самойлович у 1910 році (репресований у 1937 р. за "буржуазний націоналізм та зв'язки з японською розвідкою"), зі слів Султан Шапшал, караїмської жінки з Бахчисараю. Він також відзначав наявність подібних пісень у татар Поволжя, де «восхваляются японцы и порицаются русские военачальники, перечисляемые поименно» (с).

Одним з таких воєначальників був генерал Алексей Куропаткін (згадується у останньому куплеті пісні), командувач Маньчжурської армії (1904), який «прославився» презирливим ставленням до нижчіх армійських чинів та придушенням повстань у Середній Азії. Пісня довгі роки була одним з символів кримськотатарського спротиву. Адже вона містить у собі не лише тугу за рідним домом і засудження влади, а й надію на повернення.

П.С. Частина кримських татар відмовилась приймати участь у російсько-японській війні та мігрувала до Османської імперії. Одним з таких переселенців був Осман Нурі, батько Галіля Іналджика (1916-2016) – майбутнього османіста кримськотатарського походження.
#текст #пісня #колоніалізм #кримські_татари #Крим #Японія #Османська_імперія #Іналджик
У черговий спекотний день, тримайте трохи мистецтва:
🖼️"Літня дорога", від сучасного японського художника Кіучі Тацуро,1966.
#мистецтво #Японія #актуальна_погода
Архітектор Хірокі Мацуура, засновник бюро MADMA urbanism+landscape та MASA Architects, розробить майстер-план міста Ірпінь.

✍️Архітектор неодноразово бував в Україні, брав участь у створенні центральної площі парку UNIT.City, спроєктував будівлю університету «Метінвест Політехніка», гуртожиток для студентів і центральний парк у Маріуполі. Крім того, Хірокі Мацуура був запрошеним експертом Харківської школи архітектури та членом журі українських архітектурних конкурсів.
https://birdinflight.com/uk/novini/matsuura-irpin-rebuild.html
#Японія #Україна #новини
Зі Стамбулу просили нагадати, щоб ви не забували про перерву на обід та каву, а також погодувати кота:
📌Головний кухар султана;
📌Кондитер султанського палацу;
📌Турецький вуличний торговець кавою;
📌Турецька дівчина п'є каву на дивані;
📌Вуличний продавець солодощів;
📌Годування вуличних котів;
«100 гравюр із зображенням різноманітних жителів Леванта» (1712), від Жана-Батиста ван Мура.
#мистецтво #кава #обід #Стамбул
І трохи класики української художньої орієнталістики:
📕«Бек аль Джугур» (1886) – перший опублікований художній твір молодого Михайла Грушевського. «Проба пера», у якій український історик рефлексує на тему війни Британії та Єгипту в Судані (1880-1885), проти повстанців на чолі з Мохаммедом бен Ахмадом, або ж «Магді».

✍️Грушевський писав про події Суданської війни натхненний боротьбою нардів Кавказу проти російської колонізації. Тут на нього мав вплив власний суб’єктивний досвід – з 1870 року родина Грушевських мешкала у Ставрополі та Владикавказі, невдовзі після завершення облоги Гунібу та капітуляції Шаміля, великого імама Дагестану:
📌«Все навколо мене було повно споминів про сю героїчну боротьбу кавказьких гірняків. Симпатії були на стороні їх, в самім таборі переможців… Зневажливо, карикатурно описуючи похід англійської культури на арабський Судан, я мав в гадках російську “культурну місію” на Кавказі…» - згадував Михайло Грушевський.

✍️Він відправив свій рукопис «для поцінування» Івану Нечуй-Левицькому, з супровідним листом:
📌«Я вложив сюди свої тодiшнi визвiльнi й анти-iмперiялістичні настрої. Використовуючи своє деяке практичне знання магометанського свiтy, щоб конкретизувати свої гадки й надати свому оповіданню мicцeвoгo кольору, я писав як укрaїнський патрiот i противник насильства й експлоатацiї колонiяльних нapoдiв так званими висококультурними: iронiзував з хиткої моралi i релiгiйного лицемiрства сих імперiялiстичних експлоататорiв. Написавши се оповiдання в лютiм 1885 р., я вiдчув, що зробив дещо цiннe…».
#чтиво #Колоніалізм #Україна #Судан #Єгипет #Африка #Кавказ #Шаміль
📷«Чотири сторони світу»: Алегоричні образи Африки, Азії, Європи та Америки. Скульптури на фасаді знаменитого готелю «Жорж» у Льовові, архітектурної пам’ятки ХІХ – поч. ХХ ст. Виконані скульпторами Леонардом Марконі та Антоном Попелем. Відлиті ймовірно у майстерні Роберта Гебеля.
#мистецтво #Україна #архітектура #Львів #скульптура
🖼️«Сила звички». Або ж, як соціальний досвід здобутий у колоніях, втілюється після повернення додому? Глибока та актуальна карикатура у журналі Simplicisium (1904), від Фердинанда фон Резніека (1868-1909), австрійського художника чеського походження.
#карикатура #мистецтво #колоніалізм
📷Майстри лялькарі, від Фелічі Беато, одного з перших митців, що професійно фотографував Азію. Японія, 1860-і.
#Японія #фото #Фелічі_Беато
🖼️Татарські улани Речі Посполитої, на передодні її розділу. 1777-1794 роки. Бійці 1, 2, 3, 4, 5, 6-го уланських полків, які у 1794 році підтримали повстання Костюшка проти Росії та Прусії.
#татари_липки #Річ_Посполита #улани #татари