Вчені розробили карту середньовічного Каракоруму, столиці Великого Монгольського Улусу. Раніше його розміри та топографію уявляли за писемними джерелами, хоча залишки споруд ХІІІ стліття проглядались навіть з повітря.
Археолог Ян Бемманн (у-т Бонни) разом з командою провели 52 дні, досліджуючи територію площею 465 гектари. Поєднавши отримані дані з аерофотознімками та попередніми дослідженнями, вони створили детальне уявлення про щільність Каракорума та його топографію. Тепер можна точніше локалізувати, де в середньовічній ставці великого хана були монументальні споруди, а де проходили дороги й комунікації.
З науковими результатами можна ознайомитись у журналі "Antiquity" за посиланням:
https://www.cambridge.org/core/journals/antiquity/article/mapping-karakorum-the-capital-of-the-mongol-empire/6E86EC9807E3354074D101D1AA15056F
#Монголія #стаття #Каракорум #археологія #відкриття
Археолог Ян Бемманн (у-т Бонни) разом з командою провели 52 дні, досліджуючи територію площею 465 гектари. Поєднавши отримані дані з аерофотознімками та попередніми дослідженнями, вони створили детальне уявлення про щільність Каракорума та його топографію. Тепер можна точніше локалізувати, де в середньовічній ставці великого хана були монументальні споруди, а де проходили дороги й комунікації.
З науковими результатами можна ознайомитись у журналі "Antiquity" за посиланням:
https://www.cambridge.org/core/journals/antiquity/article/mapping-karakorum-the-capital-of-the-mongol-empire/6E86EC9807E3354074D101D1AA15056F
#Монголія #стаття #Каракорум #археологія #відкриття
👍1
"Вітер зі Сходу", книга українського письменника Григорія Гусейнова, присвячена долі останніх нащадків династії Хорезму (Хивинського ханства), яких радянська влада виселила в степи сучасної Дніпропетровської області України. Тираж 2019 року досі доступний у продажу.
#книга #Україна #Узбекистан #Хіва #Хорезм
#книга #Україна #Узбекистан #Хіва #Хорезм
❤1
🖼️На нашій виставці #Хотин_1621 в #НМІУ представлена репродукція гравюри італійця Джакомо Лауро «Війна Польщі проти Туреччини».
📝Унікальна цінність її полягає у тому, що це (без перебільшення) одна з найкращих візуальних репрезентацій Хотинської битви 1621 року. Митець створив її на замовлення Папи Римського у 1624 році, щоб показати «Престолу Св. Петра» деталі та масштаби перемоги над османами. Саме такий образ «битви з Турками» став майже хрестоматійним у роботах наступних поколінь художників, що дуже влучно підмітили мої колеги з «Державного історико-архітектурного заповідника «Хотинська фортеця»👇
📝Унікальна цінність її полягає у тому, що це (без перебільшення) одна з найкращих візуальних репрезентацій Хотинської битви 1621 року. Митець створив її на замовлення Папи Римського у 1624 році, щоб показати «Престолу Св. Петра» деталі та масштаби перемоги над османами. Саме такий образ «битви з Турками» став майже хрестоматійним у роботах наступних поколінь художників, що дуже влучно підмітили мої колеги з «Державного історико-архітектурного заповідника «Хотинська фортеця»👇
📌Вони зробили цікаве відкриття: батальне полотно Пітера Снаєрса «Облога Сулейманом Відня 1529 року» була створена на основі гравюри Лауро. У італійця буквально скопіювали укріплення Хотина (які стали австрійським Віднем), артилерійську батарею, переправу, султана Османа ІІ на коні (який швидко став Сулейманом І) та багато інших деталей. Роздивіться деталі обох зображень і спробуйте знайти 10 відмінностей🤔
#мистецтво #Хотин_2021 #НМІУ #виставка #музей #візуальне_осмислення
#мистецтво #Хотин_2021 #НМІУ #виставка #музей #візуальне_осмислення
Комуністична партія Китаю прийняла резолюцію, у якій підсумувала свої основні історичні досягнення та озвучила цілі на майбутнє. Резолюція також утвердила статус Сі Цзіньпіна в ролі "Великого Керманича", прирівнявши його до Мао Цзедуна та Ден Сяопіна.
https://www.bbc.com/news/world-asia-china-59229935
#новини #Китай
https://www.bbc.com/news/world-asia-china-59229935
#новини #Китай
Інтерв'ю про археолога Нінель Бокій, одну з першовідкривачів відомої Золотоординської пам'ятки XIV ст. у с. Торговиця (Кіровоградська область України), де згодом розкопали золотоординську баню (хахам), керамічний водогін, могильник та скарби ханських монет. На пам'ятку натрапили під час пошуків місця битви на Синіх Водах 1362 р.:
"...Нінель Михайлівна намагалася шукати ті місця, де гіпотетично могли бути залишки або цієї битви, або поховань. Багато спілкувалися з місцевими людьми, і вони розповідали про знайдені кістки під час земляних робіт... Фактично тиждень не було результатів, аж поки на схилі річки Синюха ми відкрили перше поховання... А потім ми знайшли інше поховання, де лежала купка монет: дві срібні та вісім мідних, зелених від часу. На срібних ми помітили арабські письмена, це були імена Джучидских ханів Золотої Орди. Це були монети Хана Навруза, кінець 50-х років ХIV-го століття..."
https://suspilne.media/179640-zitta-navpomacki-ak-zivut-nezraci-u-kropivnickomu/
#археологія #Золота_Орда
"...Нінель Михайлівна намагалася шукати ті місця, де гіпотетично могли бути залишки або цієї битви, або поховань. Багато спілкувалися з місцевими людьми, і вони розповідали про знайдені кістки під час земляних робіт... Фактично тиждень не було результатів, аж поки на схилі річки Синюха ми відкрили перше поховання... А потім ми знайшли інше поховання, де лежала купка монет: дві срібні та вісім мідних, зелених від часу. На срібних ми помітили арабські письмена, це були імена Джучидских ханів Золотої Орди. Це були монети Хана Навруза, кінець 50-х років ХIV-го століття..."
https://suspilne.media/179640-zitta-navpomacki-ak-zivut-nezraci-u-kropivnickomu/
#археологія #Золота_Орда
✍️«В Константинополі не може бути сумнівів, навіть самий недовірливий мандрівник впевнений у ньому. Там кожен зачарований, і зовсім не через його величне минуле чи свою звичку захоплюватись. У цього міста є своя універсальна й суверенна краса, що вражає поета й археолога, посла й торговця, принца й матроса, сіверянина та мешканку півдня. Це найпрекрасніше місце на Землі, весь світ так вважає…».
📝Короткий уривок з «Константинополя» (1877), одного з найпопулярніших тревелогів про столицю Османської імперії. Його написав італійський відставний офіцер, репортер та письменник Едмондо де Амічіса (1846-1908). Цілі покоління художників, письменників та мандрівників надихались його ностальгічними образами «старого Стамбулу» ХІХ століття. А Орхан Памук та Умберто Еко радили неодмінно читати цю книгу перед візитом до величного міста.
Едмондо де Амічіса потрапив до війська у 16 років, але доля не зробила з нього полководця. Поразка італійської армії при с. Кустоца спонукала покинути службу й почати писати мемуари. Вже у 1870 році він налагодив співпрацю з авторитетною римською газетою «La Nazione», де публікував свої подорожні записки з Марокко, Іспанії, Туреччини та Франції.
📖Книга «Константинополь» побачила світ у 1877 році й стала великим успіхом автора за межами Італії. Її одразу перевидали кількома мовами (французькою, англійською), а вже до другого італійського видання шикарні ілюстрації створив художник-орієнталіст Чезаре Бізео, приятель Амічіса по мандрівкам у Північну Африку.
📌«Константинополь» англійською мовою (1896) можна прочитати й завантажити тут:
https://ia800900.us.archive.org/22/items/constantinople01amicgoog/constantinople01amicgoog.pdf
📝Короткий уривок з «Константинополя» (1877), одного з найпопулярніших тревелогів про столицю Османської імперії. Його написав італійський відставний офіцер, репортер та письменник Едмондо де Амічіса (1846-1908). Цілі покоління художників, письменників та мандрівників надихались його ностальгічними образами «старого Стамбулу» ХІХ століття. А Орхан Памук та Умберто Еко радили неодмінно читати цю книгу перед візитом до величного міста.
Едмондо де Амічіса потрапив до війська у 16 років, але доля не зробила з нього полководця. Поразка італійської армії при с. Кустоца спонукала покинути службу й почати писати мемуари. Вже у 1870 році він налагодив співпрацю з авторитетною римською газетою «La Nazione», де публікував свої подорожні записки з Марокко, Іспанії, Туреччини та Франції.
📖Книга «Константинополь» побачила світ у 1877 році й стала великим успіхом автора за межами Італії. Її одразу перевидали кількома мовами (французькою, англійською), а вже до другого італійського видання шикарні ілюстрації створив художник-орієнталіст Чезаре Бізео, приятель Амічіса по мандрівкам у Північну Африку.
📌«Константинополь» англійською мовою (1896) можна прочитати й завантажити тут:
https://ia800900.us.archive.org/22/items/constantinople01amicgoog/constantinople01amicgoog.pdf
🖼️І кілька робіт вже згаданого вище італійського художника-орієнталіста Чезаре Бізео (1843-1909), автора ілюстрацій до другого видання тревелогу «Константинополь», Едмондо де Амічіса.
✍️На запрошення Ісмаїла-паші (Хедива й модернізатора Єгипту) Чезаре Бізео у 1870 році працював над оздобленням палаців та громадських будівель Александрії та Каїру. Результатом його наступних поїздок в Північну Африку стали полотна з колоритними панорамами Марокко та Єгипту:
📌Арабський ринок
📌Східна танцівниця
📌Караван бедуїнів
📌Околиці Каїру
#мистецтво
✍️На запрошення Ісмаїла-паші (Хедива й модернізатора Єгипту) Чезаре Бізео у 1870 році працював над оздобленням палаців та громадських будівель Александрії та Каїру. Результатом його наступних поїздок в Північну Африку стали полотна з колоритними панорамами Марокко та Єгипту:
📌Арабський ринок
📌Східна танцівниця
📌Караван бедуїнів
📌Околиці Каїру
#мистецтво