🖼️Фаусто Зонаро (1854-1929), ще один італійський художник-орієнталіст, який вирішив переїхати жити у Стамбул після прочитання тревелогу «Константинополь» (1877) Едмондо де Амічіса.
📌З 1892 року він мешкав разом з дружиною в районі Пера (суч. Бейоглу), європейської частини Стамбулу, де налагодив контакти з двором османського султана. Його роботу «Імператорський полк Ертугрула на Галатському мосту» (1901) придбав навіть султан Абдул Хамід ІІ, що згодом принесло Фаусто Зонаро посаду придворного живописця.
#мистецтво
📌З 1892 року він мешкав разом з дружиною в районі Пера (суч. Бейоглу), європейської частини Стамбулу, де налагодив контакти з двором османського султана. Його роботу «Імператорський полк Ертугрула на Галатському мосту» (1901) придбав навіть султан Абдул Хамід ІІ, що згодом принесло Фаусто Зонаро посаду придворного живописця.
#мистецтво
Forwarded from Обранці духів ✙
Мандрівний лама. Монголія поч. ХХ ст. Постійно перебував у дорозі. На подібних лам розповсюджувалася заборона володіти майном більшим, ніж те, що поміститься у похідну торбину.. Інколи займалися екзорцизмом і мантикою через спілкування з духами або божествами, які розповідали про майбутнє.
В контексті обговорення нового загострення міграційної кризи на Білорусько-Польському поліссі, кілька днів тому напівсерйозно дослідники згадали про багатовікові традиції прийняття «мусульманських біженців» на землях колишнього Великого князівства Литовського та Речі Посполитої, маючи на увазі #татар_липків.
Вже сьогодні натрапив на новину про те, що Ахмеда, сирійця, який загинув під час спроби перетнути білорусько-польський кордон (переплисти Західний Буг), поховали на старому татарському мізарі біля с. Бохоніки. Організацію служби взяла на себе місцева мусульманська умма польських татар. Для багатьох (неполяків) це стало несподіванкою – в Бохоніках живуть якісь місцеві мусульмани? І як довго?
#Польща
https://www.fakt.pl/wydarzenia/polityka/kryzys-na-granicy-polsko-bialoruskiej-pogrzeb-imigranta-w-bohonikach/q3glx24
Вже сьогодні натрапив на новину про те, що Ахмеда, сирійця, який загинув під час спроби перетнути білорусько-польський кордон (переплисти Західний Буг), поховали на старому татарському мізарі біля с. Бохоніки. Організацію служби взяла на себе місцева мусульманська умма польських татар. Для багатьох (неполяків) це стало несподіванкою – в Бохоніках живуть якісь місцеві мусульмани? І як довго?
#Польща
https://www.fakt.pl/wydarzenia/polityka/kryzys-na-granicy-polsko-bialoruskiej-pogrzeb-imigranta-w-bohonikach/q3glx24
📝Кому цікаво, зараз на польському Підлящщі проживає найчисельніша група польських татар, яких загалом у цій країні близько 2.5 тис. Хоча їх община згадується в околицях Бохонік ще з XV ст., по-справжньому велику групу «татар магометан» тут оселив король Ян ІІІ Собеський після Польсько-Турецької війни 1672-1676 рр. З тих самих часів в регіоні з’явився "Татарський шлях" - дорога, вздовж якої розташовувались місцеві господарства (фільварки) служивих татар XVII-XVIII ст.
На 1939 рік місцева мусульманська община була вже досить невеликою. Але після ІІ світової війни сюди знову почали прибувати татари-мусульмани з різних регіонів Польщі, адже саме на Підлящщі залишились найдавніші татарські мечеті й кладовища – осередок духовного життя польських мусульман.
📷Кілька сучасних фото «Татарського шляху» на Підляшші – 10 кілометрів туристичного маршруту зі скансеном, фестивалем та історичними татарськими пам’ятками.
#татари_липки #фото #Польща
На 1939 рік місцева мусульманська община була вже досить невеликою. Але після ІІ світової війни сюди знову почали прибувати татари-мусульмани з різних регіонів Польщі, адже саме на Підлящщі залишились найдавніші татарські мечеті й кладовища – осередок духовного життя польських мусульман.
📷Кілька сучасних фото «Татарського шляху» на Підляшші – 10 кілометрів туристичного маршруту зі скансеном, фестивалем та історичними татарськими пам’ятками.
#татари_липки #фото #Польща
⚡Кримськотатарський традиційний орнамент "орьнек" пройшов важливу проміжну ланку на шляху до внесення у Репрезентативний список нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Про це кореспонденту "Укрінформ" повідомила керівник громадської організації «Алєм» Есма Аджієва. Деталі за посиланням:
#новини #орьнек #кримські_татари #Україна
https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3351714-krimskotatarskij-ornek-rekomenduvali-vnesti-u-spisok-unesko.html
#новини #орьнек #кримські_татари #Україна
https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3351714-krimskotatarskij-ornek-rekomenduvali-vnesti-u-spisok-unesko.html
www.ukrinform.ua
Кримськотатарський «орьнек» рекомендували внести у список ЮНЕСКО
Кримськотатарський орнамент «орьнек», згідно з опублікованими на сайті ЮНЕСКО підсумками розгляду заявок на внесення до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства (НКС), оціночна комісія рекомендує для включення до цього списку.
🎙️Разом з другом і колегою Ярославом завітали на «Громадське радіо». Говорили з ведучим Василем Шандро про виставку «Битва під Хотином 1621 року та доля Центрально-Східної Європи», що зараз проходить в Національному музеї історії України.
Через оригінальні артефакти й документи ми намагались показати суб’єктивний погляд та мотивацію кожного з учасників цих подій, а також зрозуміти те, як Хотинська битва переосмислювалась у історичних традиціях наступних поколінь: мемуарах її учасників, козацьких літописах Величка й Грабянки чи османській хроніці Мустафи Наїми.
📌Запис ефіру можна прослухати за посиланням.
#Хотин_1621 #МІСТ #НМІУ #виставка #інтервю #радіо
Через оригінальні артефакти й документи ми намагались показати суб’єктивний погляд та мотивацію кожного з учасників цих подій, а також зрозуміти те, як Хотинська битва переосмислювалась у історичних традиціях наступних поколінь: мемуарах її учасників, козацьких літописах Величка й Грабянки чи османській хроніці Мустафи Наїми.
📌Запис ефіру можна прослухати за посиланням.
#Хотин_1621 #МІСТ #НМІУ #виставка #інтервю #радіо
Громадське радіо
Битва під Хотином 1621 року: український вимір війни, яка відбулася 400 років тому
В НМІУ триває виставка «Хотинська війна 1621 року і доля Центрально-Східної Європи».
🖼️Тепла осінь цього року – найкращий час для мрійливих пейзажів від Міямото Шуфу (1950 р. н.), одного з найкращих майстрів деревориту у сучасній Японії.
Чудово, що японські митці бачать свою культуру живим і динамічним явищем, яке постійно розвивається та вдосконалюється, при цьому не втрачаючи традиційних сенсів. Це не застиглий у часах Хокусая чи Хіросіге «напівфабрикат», який «дістають з полиць» на національні свята. А навпаки активно практикують, подібно до традиційного мистецтва деревориту (ксилографії, або ж кольорової гравюри на дереві), у якому вже багато років працює Міямото Шуфу.
#мистецтво #Японія #гравюра #настрій
Чудово, що японські митці бачать свою культуру живим і динамічним явищем, яке постійно розвивається та вдосконалюється, при цьому не втрачаючи традиційних сенсів. Це не застиглий у часах Хокусая чи Хіросіге «напівфабрикат», який «дістають з полиць» на національні свята. А навпаки активно практикують, подібно до традиційного мистецтва деревориту (ксилографії, або ж кольорової гравюри на дереві), у якому вже багато років працює Міямото Шуфу.
#мистецтво #Японія #гравюра #настрій
🎥Запросили сказати кілька слів про український вимір історії татар-липків. Формат для мене був новий, тому трохи розгубився. Але, не зважаючи на кілька випадкових обмовок, впорались з першого дубля🙂
#татари_липки #Литва #Україна #Польща #Білорусь
https://www.youtube.com/watch?v=Mv4hUMSY47U&t=746s&ab_channel=%D0%A8%D0%BB%D1%8F%D1%85-Yol
#татари_липки #Литва #Україна #Польща #Білорусь
https://www.youtube.com/watch?v=Mv4hUMSY47U&t=746s&ab_channel=%D0%A8%D0%BB%D1%8F%D1%85-Yol
YouTube
Лекторій проєкту “Шлях/Yol”. Олексій Савченко. Тема: «Татари-липки, та їх місце в історії України»
Лекція від старшого наукового співробітника Національного музею історії України, кандидата історичних наук Олексія Савченко, присвячена українському виміру минулого татар-липків (також відомі як литовські, польські, білоруські, західні, служиві татари тощо)…
Приєднаюсь до конь'юктури і запощу "qr-код Кримського ханства":
✍️Печатка хана Мехмеда І Ґерая. З ярлика 1515 р., який звільняв жителів фортеці Кирк-Ор (Чуфут-Кале) від податків і повинностей. Оригінал зберігається в відділі рукопису #ЦНБ_Вернадського. В даний момент експонується на нашій виставці "Битва під Хотином 1621 року та доля Центрально-Східної Європи", в #НМІУ.
📌Виставка триватиме майже до квітня 2022 р., тож запрошую🙂.
#Хотин_1621 #МІСТ #Кримське_ханство #Ґераї
✍️Печатка хана Мехмеда І Ґерая. З ярлика 1515 р., який звільняв жителів фортеці Кирк-Ор (Чуфут-Кале) від податків і повинностей. Оригінал зберігається в відділі рукопису #ЦНБ_Вернадського. В даний момент експонується на нашій виставці "Битва під Хотином 1621 року та доля Центрально-Східної Європи", в #НМІУ.
📌Виставка триватиме майже до квітня 2022 р., тож запрошую🙂.
#Хотин_1621 #МІСТ #Кримське_ханство #Ґераї
🎥Поціновувачів кіно може зацікавити.
30 листопада буде відкриття фестивалю "Ізраїль: шість чуттів Сходу-2021". На ньому анонсовано онлайн-перегляд цікавого документального фільму «Арабське кіно», про кінокультуру і творчість Близького Сходу минулих десятиліть. А також - документальну стрічку про життя і культуру євреїв у арабських країнах та Ірані.
📌Реєстрація за посиланням:
https://211floor.com/stream/dokumentalnii-film-arabske-kino?fbclid=IwAR04qydLfdaHllQdr7q5Y0AQmySvene3LmSmJDI_wMlG9X8ob7QV5_r5Amc
#кіно #анонс
30 листопада буде відкриття фестивалю "Ізраїль: шість чуттів Сходу-2021". На ньому анонсовано онлайн-перегляд цікавого документального фільму «Арабське кіно», про кінокультуру і творчість Близького Сходу минулих десятиліть. А також - документальну стрічку про життя і культуру євреїв у арабських країнах та Ірані.
📌Реєстрація за посиланням:
https://211floor.com/stream/dokumentalnii-film-arabske-kino?fbclid=IwAR04qydLfdaHllQdr7q5Y0AQmySvene3LmSmJDI_wMlG9X8ob7QV5_r5Amc
#кіно #анонс
І знову для любетелів кіно: "Цей дощ ніколи не скінчиться". Документальна стрічка української режисерки Аліни Горлової, у якій розповідається про історію молодого волонтера "Червоного хреста" Андрія Сулеймана, сина сирійського курда та українки.
Юнак народився у Сирії, але у підлітковому віці його родина змушена була тікати від війни в український Лисичанськ. У 2014 році війна прийшла і туди.
Коли під час першої частини зйомок помер батького головного героя, родина вирішує поховати його в рідному місті Хасеке, у Сирії, а знімальна група наважується супроводжувати родину під час важкого шляху додому.
Світова прем'єра стрічки відбулась у 2020 році в Амстердамі, на найбільшому фестивалі документального кіно IDFA, отримавши нагороду «Найкращий повнометражний фільм» в секції «Перша Поява».
Поки якоїсь суб'єктивної оцінки цього кіно дати не можу, адже в український прокат стрічка має вийти весною 2022 року. Але на думку експертів - поки що це одна з найочікуваніших українських прем'єр року. Тож, чекаємо на вихід...
Інтерв'ю з режисеркою та трейлер - за посиланнями:
https://suspilne.media/182979-u-kievi-vidkrilasa-vistavka-golodomor-ocima-ukrainskih-hudoznikiv/
#кіно #анонс #інтервю #Сирія #Україна
Юнак народився у Сирії, але у підлітковому віці його родина змушена була тікати від війни в український Лисичанськ. У 2014 році війна прийшла і туди.
Коли під час першої частини зйомок помер батького головного героя, родина вирішує поховати його в рідному місті Хасеке, у Сирії, а знімальна група наважується супроводжувати родину під час важкого шляху додому.
Світова прем'єра стрічки відбулась у 2020 році в Амстердамі, на найбільшому фестивалі документального кіно IDFA, отримавши нагороду «Найкращий повнометражний фільм» в секції «Перша Поява».
Поки якоїсь суб'єктивної оцінки цього кіно дати не можу, адже в український прокат стрічка має вийти весною 2022 року. Але на думку експертів - поки що це одна з найочікуваніших українських прем'єр року. Тож, чекаємо на вихід...
Інтерв'ю з режисеркою та трейлер - за посиланнями:
https://suspilne.media/182979-u-kievi-vidkrilasa-vistavka-golodomor-ocima-ukrainskih-hudoznikiv/
#кіно #анонс #інтервю #Сирія #Україна
YouTube
Цей дощ ніколи не скінчиться | Фестивальний трейлер
Ланка на оригінальне відео: https://vimeo.com/480099087
Світова прем’єра стрічки відбулася 19 листопада на Амстердамському фестивалі документального кіно IDFA. Прем’єра в Україні запланована на 2021 рік.
“Я не можу сказати, що «Цей дощ ніколи не скінчиться»…
Світова прем’єра стрічки відбулася 19 листопада на Амстердамському фестивалі документального кіно IDFA. Прем’єра в Україні запланована на 2021 рік.
“Я не можу сказати, що «Цей дощ ніколи не скінчиться»…
🖼️Шкатулка для зберігання рукописів. Османська імперія, XVII ст. Колекція "Музею мистецтв" у Лос-Анджелесі, США.
#експонат #музей #Османська_імперія
#експонат #музей #Османська_імперія