📷Будда у печерному храмовому комплексі Юньґан (5 ст. н.е.), китайської провінції Шаньсі. Фото зроблене в червні 1937 р. Гілбертом Хові Гросвенором (1875-1966), одним з засновників фотожурналістики та першим штатним редактором журналу National Geographic. У кадрі біля статуї його дружина Елсі.
#Фото #будда #Китай

📷Царський палац і буддійський храмовий комплекс Потала. Лхаса, Тибет. Атмосферне фото від Міхаеля Ямашіти, американського фото-кореспондента National Geographic.
👇Інстаграм фотографа:
https://instagram.com/yamashitaphoto?igshid=ODBkMDk1MTU=
#фото #Тибет #Китай

Осінь - ідеальна пора для гарячого чаю.
🫖Срібний французький чайник кінця 18 ст., виготовлений в орієнтальному стилі. Зберігається в колекції Скарбниці НМІУ в Києві. Його форма частково відтворює китайську пагоду з вигнутим дахом, на вершині якої зображена фігура хлопчика з флейтою. Носик і ручка чайника мають вигляд вигнутого тулуба й шиї китайського дракона. Попит європейців на чай сприяв і моді на "східну естетику", яку любили відтворювати в подібних чайних сервізах, елементах інтер'єру та численних побутових речах.
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid02rYMSngHNfUKaJqGgDC1iAkcn3asKFMiwT5Sia3p8qQBzbbetipfzHNgswHqpSY3El&id=442617565773530
#мистецтво #орієнталізм #музей #Україна #Китай #Франція #МІСТ #МІКУ

📌Продовжуємо знайомитись з науковим осмисленням російського колоніалізму на «заході»:
📚«На зустріч висхідному сонцю. Як імперська міфотворчість привела росію до війни з Японією» - досить цікава й детальна праця канадського дослідника Девіда Схіммельпеннінка ван дер Ойе, підготовлена на основі його phd в Єльському університеті.
Автор аналізує те, як символічна географія, геополітичні уявлення та культурні міфи про Китай, Японію і Корею вплинули на прийняття конкретних (і фатальних) геополітичних рішень. А саме – «пробиватись» до Тихоокеанського узбережжя у пошуках слави, величі й багатства. Книга є іншим поглядом на орієнталізм і Східну Європу, запропоновану Ларі Вульфом, де росія вже не країна «яку екзотизують», а країна «яка екзотизує».

📝Символічно, що відправним і фінальним пунктами книги є два військово-політичних фіаско росії – Кримська війна та Цусіма. Саме поразка в Криму та смерть царя стала імпульсом для провальної спроби «підкорення Азії» через «конквістадорську експансію» (завоювання заради завоювання), глобальні економічні проєкти, авантюризм та містичні філософські концепції на зразок «восточнічєства».
Дослідник спеціалізується на ХІХ - поч. ХХ ст. У 1990-х роках, коли ще були доступні російські архіви, він встиг попрацювати з листами, особовими й дипломатичними справами царської доби. Реконструюючи оточення Миколи ІІ, мистецькі, філософські, наукові тренди у його середовищі, автор розглядає вплив ідеології на зовнішню політику росії в Азії, важливим поворотом у якій стала подорож ще молодого цесаревича на Далекий Схід 1890 року.
#книга #текст #колоніалізм #Азія #Японія #Корея #Китай

📷Китайська лакова шкатулка. І ст. н.е. Знахідка з Усть-Альмінського некрополя (скіфське городище на південному заході Криму). Колекція Бахчисарайського історико-культурного заповідника. Експонувалась на "виставці скіфського золота" (Крим: золото й таємниці Чорного моря) у музеї Аллада Пірсона (Амстердам). Зараз це один з предметів, який чекає на повернення додому в Україну.
#музей #експонат #скіфи #Україна #Крим #Китай

Ще трохи про "матеріальний вимір" кавової культури на українських землях:
🎥"Кавові чашечки з турецької кав'ярні XVII ст.". Невеличке відео про виставку у Кам'янець-Подільському державному історичному заповіднику, на якій представлені китайські фаянсові й фарфорові філіжанки з розкопок кав'ярні на площі Польський ринок. Цей заклад відносится до часів османського панування на Поділлі (1672-1699), під час якого в місті діяли 10 кав'ярень. Одну з них археологи повністю дослідили у 2016 році. Було анонсовано книгу за матеріалами цих розкопок. Цікаво було б її почитати😊
https://www.youtube.com/watch?v=pmFgK6y18oo&ab_channel=%D0%9A%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C-%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9
#виставка #музей #кава #Османська_імперія #Китай #Україна #археологія

✍«Століттями уйгури жили з дрібного зрошувального землеробства в пустелях і оазах Центральної Азії, розташованих уздовж Великого шовкового шляху… У 1884 році вони (династія Цін) перетворили частину цих земель на провінцію Китаю, яку не дуже успішно намагались контролювати за допомогою військових застав… У 1950-х китайська влада поселила на цих землях кілька мільйонів колишніх солдатів: ті мали працювати фермерами в межах військових колоній… їх заохочували їхати на окраїни Китаю, пропонуючи економічні вигоди й ідеологічні методи переконання. Крім поселенців-ханців, у Сіньдзян вирушило майже мільйон хвеїв – мусульман, які розмовляли китайською…».
📚Пригодницькі романи Жуля Верна навчали нас, що нові винаходи й технології мають невпинно покращувати життя людства. Антиутопічний жанр «кіберпанку» показав, що у цьому немає сенсу, якщо паралельно з технологіями так само стрімко не розвиватимуться суспільні інститути й мораль. Що трапляється, коли держава отримує можливість за допомогою сучасних технологій створювати нові форми несвободи й колоніалізму, розповідає книга «У таборах високих технологій. Як живуть меншини у Китаї?», від американського антрополога й дослідника геноциду уйгурів Даррена Байлера.
#книга #текст #Китай #уйгури #колоніалізм

✍️«Ось уже 26 днів як оточене місто Учтурфан – одне з міст на теренах Кашгару. Близько тридцяти тисяч китайських вояків і десять тисяч калмицьких бусурманів на чолі з лютим проводирем на ймення Чі Лінг, вчинивши в навколишніх селах безжальну різанину, оточили місто. Воно було неприступним. На віддалі гарматного пострілу від нього в трьох різних місцях отаборилися нападники, а їхні піші й кінні дозорці сновигали довкола вдень і вночі… Аби якось сповістити про себе у Кашгар, часом з міста вислизали гінці, та неспроможні дістатись через вороже оточення, потрапляли до рук дозорців… Це страшенно гнітило обложених мусульман, які все сподівались на підмогу з Кашгару…».

📚Оповідання «Арслан-киз» (Дівчина-левиця) Ісмаїла Гаспринського розповідає про пригоди «татарської Муллан» - сміливої й мудрої молодої дівчини Гульджемал, яка прагне об’єднати своїх одновірців-мусульманів у боротьбі з великим і підступним ворогом – Китайською імперією. Щоб врятувати рідне місто, вона перевдягається чоловіком та вислизає через ворожий табір до Кашгару, де кидає виклик зневірі й корупції, у яку занурили її народ китайські чиновники-мандарини.

Кримськотатарський просвітник Ісмаїл Гаспринський (1851-1914) на сторінках «Терджиману» («Перекладача») знайомив своїх співвітчизників з багатьма актуальними проблемами свого часу. Не оминули його уваги й тема збереження ідентичності у тюркських народів (уйгурів, казахів, туркменів, узбеків та ін.), які населяли північно-східні терени Китаю (суч. Сіньдцзян-Уйгурський автономного округу). В наш час це оповідання здобуває зовсім інші відтінки…
До слова: «Арслан-киз» включили до шкільного курсу з української літератури, що приємно здивувало.
#чтиво #текст #уйгури #кримські_татари #Китай