🖼️«Татарський хан» - готичний типаж правителя Кримського ханства часів Віденської битви 1683 р. Ілюстрація з видання «Детальний опис Паннонії і цілої Туреччини на Сході» (Том 1, 1685), Йогана Крістофера Вагнера (1640-?), відомого німецького письменника та мислителя.
✍️Вагнер закінчив Альтдорфський університет. Працював в м. Нюрнберг, де писав на широку тематику: про астрономію, астрологію, філософію, медицину. Популярністю користувались його календарі (по-суті довідники) з описами відомих подій, правителів, країн та героїв. Перший том «Детального опису Паннонії і цілої Туреччини…» видали одразу після Віденської битви 1863 р., хоча подібне зображення хана (з невеликими відмінностями) трапляється і в попередніх виданнях автора. Великий інтерес до Османів сприяв друку праць Вагнера, з описами Османської, Перської та інших «видатних імперій Сходу» (с) – «Сіни», «азійської Тартарії», тощо.
#мистецтво #кримські_татари #Крим #Україна #Османська_імперія
✍️Вагнер закінчив Альтдорфський університет. Працював в м. Нюрнберг, де писав на широку тематику: про астрономію, астрологію, філософію, медицину. Популярністю користувались його календарі (по-суті довідники) з описами відомих подій, правителів, країн та героїв. Перший том «Детального опису Паннонії і цілої Туреччини…» видали одразу після Віденської битви 1863 р., хоча подібне зображення хана (з невеликими відмінностями) трапляється і в попередніх виданнях автора. Великий інтерес до Османів сприяв друку праць Вагнера, з описами Османської, Перської та інших «видатних імперій Сходу» (с) – «Сіни», «азійської Тартарії», тощо.
#мистецтво #кримські_татари #Крим #Україна #Османська_імперія
🖼️Як випити каву на висоті у 28 метрів? Розповідає одна з мініатюр у «Surname-i Vehbi», створена Левіні (Абдулджелілом Челебі, 1680-1732), знаменитим палацовим художником «Доби тюльпанів» в Османській імперії.
✍️У 1720 р. султан Ахмед ІІІ організував пишні святкування сюннету (обрізання) власних синів, яке тривало протягом 15 днів. Воно супроводжувалось музикою, частуваннями, парадами й іншими веселощами.
На 4 день виступали канатоходці й фокусники. Головний герой цієї мініатюри – Гаджі Шагін, на очах у глядачів був зв’язаний та закритий у великий кошик, який підняли над здивованим натовпом на висоту у 28 метрів. На вершині щогли Гаджі Шагін дивовижним чином вивільнився від мотузок та вистрибнув з закритого кошика, тримаючи в руках кавник (ібрик), наповнений запашною й гарячою кавою. Демонструючи спокій, він двічі налив собі цей напій, викинувши вниз кавову гущу під радісні вигуки, демонструючи таким чином, що кава все ще гаряча…
#мистецтво #Османська_імперія #кава #Стамбул #свято
✍️У 1720 р. султан Ахмед ІІІ організував пишні святкування сюннету (обрізання) власних синів, яке тривало протягом 15 днів. Воно супроводжувалось музикою, частуваннями, парадами й іншими веселощами.
На 4 день виступали канатоходці й фокусники. Головний герой цієї мініатюри – Гаджі Шагін, на очах у глядачів був зв’язаний та закритий у великий кошик, який підняли над здивованим натовпом на висоту у 28 метрів. На вершині щогли Гаджі Шагін дивовижним чином вивільнився від мотузок та вистрибнув з закритого кошика, тримаючи в руках кавник (ібрик), наповнений запашною й гарячою кавою. Демонструючи спокій, він двічі налив собі цей напій, викинувши вниз кавову гущу під радісні вигуки, демонструючи таким чином, що кава все ще гаряча…
#мистецтво #Османська_імперія #кава #Стамбул #свято
✍️"Дорогоцінний султан світу, Полюс часу Ахмед Хан який був звільнений від світу горя свого часу. Поки світ наповнений смутком і горем, не залишилося жодної крупинки горя, всі були повні радості".
⚡У колишньому палаці Крупенських (комплекс 19 ст. у с. Кривчик, Хмельницької обл.), під штукатуркою виявили плиту з османськими написами. Сьогодні колишньій палац функціонує як психоневрологічний інтернат. Напис виявлено у туалеті закладу, місце якого раніше слугувало верандою, у стіні якої й були вмонтовані кам’яні плити з цими написами. У текстах згадується султан Ахмед ІІІ та знаменитий Сілахдар Дамад Алі-паша, який був великим візиром між 1713 і 1716 роками. Даамат Алі-паша відвідував Хотин і приймав участь у побудові Нової фортеці, а також збудував мечеть у передмісті. Загинув візир у війні проти венеційців і Габсбургів, та був похований в Белграді.
📌Історія чудова, як і відкриття. Детальніше про це за посиланням:
#Османська_імперія #Україна
https://www.facebook.com/100063602588888/posts/888803869916358/
⚡У колишньому палаці Крупенських (комплекс 19 ст. у с. Кривчик, Хмельницької обл.), під штукатуркою виявили плиту з османськими написами. Сьогодні колишньій палац функціонує як психоневрологічний інтернат. Напис виявлено у туалеті закладу, місце якого раніше слугувало верандою, у стіні якої й були вмонтовані кам’яні плити з цими написами. У текстах згадується султан Ахмед ІІІ та знаменитий Сілахдар Дамад Алі-паша, який був великим візиром між 1713 і 1716 роками. Даамат Алі-паша відвідував Хотин і приймав участь у побудові Нової фортеці, а також збудував мечеть у передмісті. Загинув візир у війні проти венеційців і Габсбургів, та був похований в Белграді.
📌Історія чудова, як і відкриття. Детальніше про це за посиланням:
#Османська_імперія #Україна
https://www.facebook.com/100063602588888/posts/888803869916358/
🖼Запрошую на презентацію нового роману від Олександри Шутко: «Кривава Кафа. Перерваний шлях шехзаде» присвячений подіям, які відбуваються наприкінці ХV століття в османській Кафі, що в Криму. Султан Баязид ІІ надіслав туди намісником свого молодшого сина – шехзаде Мехмеда задля налагодження дипломатичних відносин із московитами. Цією ситуацією скористався кримський хан Менглі Гірей. Намагаючись отримати незалежність від османського султана, він наблизив до себе шехзаде Мехмеда, зробивши його зятем. Невдовзі той почав суперечити батькові й накликав на себе біду...
📌6 лютого, 18:30. Київ, вул. Антоновича, 50 (неподалік станції метро «Олімпійська»). Вхід вільний.
Деталі за посиланням:
https://facebook.com/events/s/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B6%D0%BA%D0%B8-%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B8-/1810153389445522/
П.С. У авторки сьогодні день народження. Приєднуюсь до привітань)
#анонс #Крим #Османська_імперія #Україна
📌6 лютого, 18:30. Київ, вул. Антоновича, 50 (неподалік станції метро «Олімпійська»). Вхід вільний.
Деталі за посиланням:
https://facebook.com/events/s/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B6%D0%BA%D0%B8-%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B8-/1810153389445522/
П.С. У авторки сьогодні день народження. Приєднуюсь до привітань)
#анонс #Крим #Османська_імперія #Україна
🖼"Танок болгарських селян", від Луїджі Маєра (1755-1803), художника італо-німецького походження. На замовлення дипломата й мандрівника Робета Ейнслі (1730-1812) він намалював десятки ілюстрацій для видання "Види Туреччини в Європі та Азії" (1801), яке довгий час було одним з найавторитетніших видань про історію та звичаї Османської імперії 18 століття.
#мистецтво #Османська_імперія #Болгарія #Балкани
#мистецтво #Османська_імперія #Болгарія #Балкани
📷«Кинджал Топкапи» 18 ст., зі скарбниці османських султанів. Подарунок для перського шаха, який так і не презентували. Фото з моїх подорожей Туреччиною.
✍У 1746 р. на замовлення султана Махмуда І стамбульські майстри виготовили коштовний кинджал, який відправили володарю Персії Надір-шаху на знак примирення. На шляху до Персії османське посольство отримало звістку про те, що Надір-шах загинув від рук заколотників в Хорасані. Тож їм нічого не залишалось, як повернутись до Стамбулу. Кинджал вкритий діамантами та крупними смарагдами з Колумбії. Оздоблений емаллю, золотом, композиціями з троянд та фруктів. Ручка кинджала має вбудований англійський годинник. Цей статусний і символічний подарунок є одним з найцінніших у скарбниці палацу Топкапи. Він став дуже популярним після виходу фільму «Топкапи» (1964), головні герої якого планували пограбування палацу заради цього скарбу.
#фото #музей #експонат #Османська_імперія #Стамбул #Персія
✍У 1746 р. на замовлення султана Махмуда І стамбульські майстри виготовили коштовний кинджал, який відправили володарю Персії Надір-шаху на знак примирення. На шляху до Персії османське посольство отримало звістку про те, що Надір-шах загинув від рук заколотників в Хорасані. Тож їм нічого не залишалось, як повернутись до Стамбулу. Кинджал вкритий діамантами та крупними смарагдами з Колумбії. Оздоблений емаллю, золотом, композиціями з троянд та фруктів. Ручка кинджала має вбудований англійський годинник. Цей статусний і символічний подарунок є одним з найцінніших у скарбниці палацу Топкапи. Він став дуже популярним після виходу фільму «Топкапи» (1964), головні герої якого планували пограбування палацу заради цього скарбу.
#фото #музей #експонат #Османська_імперія #Стамбул #Персія
🗺Крим на карті «Північні території Османської імперії». Стамбул, поч.19 ст. Це одна з перших османських карт, які Порта підготувала на основі новітніх методів картографування.
✍Наприкінці 18 ст. посилюється інтерес до картографування володінь Османської держави серед «західних» імперій. Безперечно, на це впливало їх суперництво у «східному питанні». Саме тому, найперші сучасні карти володінь султана були створені на замовлення російського, французького, британського уряду, з метою оновити існуючу інформацію про регіон, його ландшафт, населення, господарство, тощо. Від цього залажало й планування та стратегія на випадок війни (з османами, або ж між собою).Османи не стояли осторонь процесу модернізації. Саме так і з’явилась ця карта, надрукована в районі Ускюдар (Стамбул). Найближчі місяці буду більше писати про картографування Криму у 19 ст. в контексті Кримської війни 1853 р. Плануємо з колегами виставку в #НМІУ, тож слідкуйте за тегом #Кримська_війна_1853
#карта #Османська_імперія #Крим
✍Наприкінці 18 ст. посилюється інтерес до картографування володінь Османської держави серед «західних» імперій. Безперечно, на це впливало їх суперництво у «східному питанні». Саме тому, найперші сучасні карти володінь султана були створені на замовлення російського, французького, британського уряду, з метою оновити існуючу інформацію про регіон, його ландшафт, населення, господарство, тощо. Від цього залажало й планування та стратегія на випадок війни (з османами, або ж між собою).Османи не стояли осторонь процесу модернізації. Саме так і з’явилась ця карта, надрукована в районі Ускюдар (Стамбул). Найближчі місяці буду більше писати про картографування Криму у 19 ст. в контексті Кримської війни 1853 р. Плануємо з колегами виставку в #НМІУ, тож слідкуйте за тегом #Кримська_війна_1853
#карта #Османська_імперія #Крим
🖼Трохи османської естетики «доби тюльпанів». Знаменитий фонтан султана Агмеда ІІІ в Стамбулі (біля воріт палацу Топкапи), від фотостудії «Robertson & Beato» (Феліче Беато та Джеймса Робетсона). Альбом «Фотографії Криму та Константинополя» (1855). Чудове й сміливе для свого часу поєднання традиційних османських мотивів та французьких модних трендів у своєрідне «османське рококо».
#фото #Османська_імперія #Стамбул #Туреччина
#фото #Османська_імперія #Стамбул #Туреччина
🖼Османський султан Мехмед IV Авджи (1642-1693). Ще однин чудовий орієнтальний типаж у готичному стилі. З видання «Детальний опис Паннонії і цілої Туреччини на Сході» (Том 1, 1685) Йогана Крістофера Вагнера (1640-?), відомого німецького письменника та мислителя. Перший том праці побачив світ одразу після Віденської битви 1863 р. Мехмед IV тут зображений в знаменитій коштовній короні Сулеймана І, що видає «джерела», якими надихався ілюстратор.
#мистецтво #Османська_імперія
#мистецтво #Османська_імперія
🖼«Сцена з султаном», від Станіслава Хлєбовського (1835-1884), польського художника-орієнталіста й мандрівника, який народився в с. Покутинці, на Поділлі (Хмельницька обл. України). Картина зберігається в Національному музеї у Кракові.
✍Станіслав Хлєбовський вивчав мистецтво в художній школі ім. Митрофана Грекова в Одесі, а також у петербурзькій Академії мистецтв. Близько 6 років навчався у знаменитого Жана-Леона Жерома, завдяки якому вірогідно й занурився у орієнтальний жанр. В 1863 р. після мандрівки європейськими країнами він оселився в Стамбулі, де по 1876 р. працював палацовим художником при дворі османського султана Абдул-Азіза. Тут художник створив полотна, які ілюстрували знакові події турецької історії (взяття Константинополя у 1453 р., битву при Варні 1444 р., полон Баязида І, Віденьську битву 1683 р.), а також портрети, орієнтальні пейзажі й сцени з повсякденного життя палацу.
#мистецтво #Стамбул #Османська_імперія #Туреччина #Україна #Польща
✍Станіслав Хлєбовський вивчав мистецтво в художній школі ім. Митрофана Грекова в Одесі, а також у петербурзькій Академії мистецтв. Близько 6 років навчався у знаменитого Жана-Леона Жерома, завдяки якому вірогідно й занурився у орієнтальний жанр. В 1863 р. після мандрівки європейськими країнами він оселився в Стамбулі, де по 1876 р. працював палацовим художником при дворі османського султана Абдул-Азіза. Тут художник створив полотна, які ілюстрували знакові події турецької історії (взяття Константинополя у 1453 р., битву при Варні 1444 р., полон Баязида І, Віденьську битву 1683 р.), а також портрети, орієнтальні пейзажі й сцени з повсякденного життя палацу.
#мистецтво #Стамбул #Османська_імперія #Туреччина #Україна #Польща