📷«Кинджал Топкапи» 18 ст., зі скарбниці османських султанів. Подарунок для перського шаха, який так і не презентували. Фото з моїх подорожей Туреччиною.
✍У 1746 р. на замовлення султана Махмуда І стамбульські майстри виготовили коштовний кинджал, який відправили володарю Персії Надір-шаху на знак примирення. На шляху до Персії османське посольство отримало звістку про те, що Надір-шах загинув від рук заколотників в Хорасані. Тож їм нічого не залишалось, як повернутись до Стамбулу. Кинджал вкритий діамантами та крупними смарагдами з Колумбії. Оздоблений емаллю, золотом, композиціями з троянд та фруктів. Ручка кинджала має вбудований англійський годинник. Цей статусний і символічний подарунок є одним з найцінніших у скарбниці палацу Топкапи. Він став дуже популярним після виходу фільму «Топкапи» (1964), головні герої якого планували пограбування палацу заради цього скарбу.
#фото #музей #експонат #Османська_імперія #Стамбул #Персія

Анонс цікавої виставки, яка відкривається сьогодні:
⚡«Самаркандська епопея українських художників (1941–1944)». Виставка робіт викладачів та студентів українських закладів вищої освіти (переважно Києва та Харкова), що були евакуйовані в Узбекистан у роки Другої світової війни. Величезний пласт створених ними робіт сьогодні майже невідомий навіть фахівцям (в тому числі й тому, що зберігається у сімейних колекціях) а тому ця виставка відкриє перед незнаний досі світ Узбекистану середини минулого століття у творчості наших митців. Супутня виставка «Самарканд 80 років по тому» гармонійно доповнить ваші враження художніми «щоденниками» сучасних українських художників, які нещодавно відвідали міста Узбекистану.
https://www.facebook.com/events/449039074159869/449039124159864/?active_tab=about&rdid=3NqeHMKNup3YgtoA
#Анонс #музей #виставка #Узбекистан #Самарканд #Україна

🎥Нещодавно взяв участь у цікавому проєкті «У пошуках ідентичності». Команда зібрала думки експертів та науковців про складні й важливі питання історичної і культурної пам’яті, проблеми деколонізації, національної ідентичності:
https://www.identity.org.ua/
✍В першу чергу я хотів поділитись власним досвідом осмислення кримськотатарської спадщини, а також особливостей її репрезентації в музеї. Тому і більшість своїх думок та прикладів будував навколо виставки «MİRAS. Спадщина» в #Скарбниця_НМІУ. Це був незвичний для мене формат, тому трохи хвилювався. Але загалом, здається, впорався й зміг донести свої думки. Найголовніше – розмова вийшла щира. Дякую Юлії Кравченко за запрошення та змістовні запитання, на які відповідати узагальнено важче, ніж здається на перший погляд😊
1. Роль історичної та культурної спадщини у формуванні ідентичності:
https://www.youtube.com/watch?v=KYwcUiX4Vsw
2. Як відбувається деколонізація в музеях?:
https://www.youtube.com/watch?v=ZfVudNd0orM
3. Деколонізація в українському (та кримськотатарському) контексті:
https://www.youtube.com/watch?v=vBWK79yhfO4&t=4s
4. Що означає деколонізація для Криму?:
https://www.youtube.com/watch?v=vBWK79yhfO4&t=4s
#відео #інтервю #музей #Крим #кримські_татари #MIRAS_Спадщина #колоніалізм #деколонізаці

✍️"Поняття спадщини виходить за межі предметів, вона більше про людей та людські долі. У цьому сенсі музей — це домівка для минулого, у якій зберігаються не лише речі, а й спогади. Бо кожна річ, незалежно від її фінансової, історичної чи естетичної цінності, є свідком епохи та учасником важливих подій. Вона нерозривно пов'язана з тими, хто її створював, користувався нею чи зберігав...".
🎥Ще трохи моїх роздумів про поняття "Спадщина", деколонізацію, музеї та Крим. На ютуб-каналі проєкту «У пошуках ідентичності» вже з'явилось більше нових відео з моєю участю. Ці роздуми натхненні досвідом виставки «MİRAS. Спадщина» в #Скарбниця_НМІУ🙂
#відео #інтервю #Крим #кримські #татари #музей #деколонізація
https://www.youtube.com/watch?v=KYwcUiX4Vsw&list=PLpBRE6fTmetprLF1D4bl_LdZmq6zofg8s

У 80-ті роковини геноциду кримськотатарського народу запрошую на кураторську екскурсію виставкою «MİRAS. Спадщина», в #Скарбниця_НМІУ. Будемо говорити про місце спадщини у збереженні ідентичності кримських татар, а також про те, що музейні предмети - це не лише про "речі та обряди", але й про людські долі. Поки виставка ще діє - раджу завітати.
https://facebook.com/events/s/%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96%D1%8F-%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE/852511186714983/
#анонс #музей #виставка #Крим #кримські_татари

До 18 травня на "Реальна історія" вийшов випуск, присвячений депортації кримських татар 1944 року. Ведучий/продюсер (Акім Галімов) та експерти (Андрій Когут, Мартін-Олександр Кислий, Есма Аджієва) спробували розкрити й осмислити ці трагічні події через різну призму: особисту, соціальну, наукову. В т.ч. через джерела: архівні документи, артефакти, спогади. Зйомки випуску проходили також в просторі виставки «MİRAS. Спадщина», у #Скарбниця_НМІУ. Есма Аджієва, співкураторка виставки, розказала про соціальний, культурний, релігійний контекст артефактів на виставці. А також привернула увагу до одного з наслідків депортації кримських татар. А саме – долі не/матеріальної спадщини корінного народу.
Мій досвід спілкування з відвідувачами виставки підтверджує: далеко не для всіх очевидним є факт, що одним з наслідків депортації була втрата багатьох сімейних реліквій, родинних документів та фотографій. Саме тому ми на виставці й робимо акцент на тому, що музейні колекції у цьому контексті є не лише набором речей, що мають історичну чи фінансову цінність (через матеріал, з якого зроблені). Вони важливі своїм зв’язком з середовищем носіїв культури. Тими людьми, хто їх створював, роками користувався чи зберігав як сімейну цінність, а не «трофей», «інвестицію» чи «туристичний сувенір». Саме це і робить «спадщину» живою, а також дає можливість відвідувачам побачити за «предметами» людей, та їхні долі. В наші часи – це одна з найголовніших задач музею, як мені здається…
#відео #музей #виставка #Крим #кримські_татари #MIRAS_Спадщина
https://www.youtube.com/watch?v=mqX27VVE7lI