🖼️«Служниця з кавою» (1857), від Джона Фредеріка Льюїса (1804-1876), впливового британського художника орієнталіста, який значну частину життя прожив в Італії, Іспанії, Єгипті та на Балканах.
#мистецтво #орієнталізм #кава

✍️«Кайруан по арабськи "біла наречена степу" найоригінальніше із всіх ісламських міст, які нам довелось бачити. Воно заховало ще свій давній чистий орієнтальний характер, без европейських домішок; залізничного двірця і кільканайцятьох біля него будинків, що стоять осторонь святого місця… Перед каварнею під розпятим для тіни полотном сиділи Араби при чорній каві. Деякі грали в кістки, иньші в шахи. З повагою супокійні, наче з каміня ковані. Ми переходили біля них з шумом, сьміхами і криком. Се не робило на них найменшого вражіня. Сиділи суворі, і як закляті, начеби та нагла і нахабна юрба дяврів їх цілком не обходила.».
📝В 1911 р. український доктор права та майбутній урядник ЗУНР Василь Мковський (1872-1944) відвідав місто Кейруан в Тунісі. Свої враження від подорожі до одного з найважливіших міст мусульманського Магрибу та відвідин мечеті Укба він виклав у журналі «Ілюстрована Україна» в 1913 р.
#тектс #тревелог #Україна #Туніс #Кейруан #кава

☕️Муд середземноморської кавʼярні – найкращий порятунок у дощові дні:
🖼️«Кіпрська кав’ярня» (1950), від Мохаммеда Наджі (1888-1956) - впливового єгипетського художника модерніста, культурного дипломата та вчителя майстрів. Його роботи знаходять відгук у багатьох куточках світу, адже більшу частину життя Мохаммед Наджі провів на межі цивілізацій і культур, пізнаючи мистецьку спадщину Європи, Азії та Африки, обʼєднану середземноморським фронтиром. Італійське класичне мистецтво, французький імпресіонізм, давня історія Єгипту – всі ці теми надихали художника, збагачуючи його роботи глибокими сюжетами та яскравими деталями.
#мистецтво #кава #Кіпр #Єгипет

Трохи обідньої кави:
🖼«На терасі» в Алжирі, від французького орієнталіста Жоржа Ланделя (1860-1898).
✍Вочевидь, любов до образів «таємничого Сходу» сформувалась у Жоржа Ланделя завдяки батьку – відомому й дуже продуктивному жанровому художнику Шарлю Ланделю (1821-1908), який багато подорожував Африкою – в тому числі у складі експедиції єгиптолога Огюста-Едуарда Марієтта. На картині зображений кавовий посуд: мідні кавники "ібрик" (іноді їх використовували, як глечики для води) та філіжанки в підстаканниках "зарф".
#кава #мистецтво #Алжир

Той самий фрагмент з подорожі патріарха Антіохійського Макарія ІІІ Ібн аз-За’іма (бл. 1600-1672), у якому згадують каву, пахощі, мило та інші «східні» подарунки, які отримав Богдан Хмельницький у Богуславі на Київщині:
✍«…Потім ми принесли йому (Хмельницькому – авт.) подарунки на блюдах, вкритих хустками, по їх звичаю, а саме: шматок каменю з кров’ю Господа нашого Ісуса Христа зі святої Голгофи; посудина святого миру, коробку мускусного мила, ароматне мило; мило алепське; льодяники; ладан; фініки; абрикоси; дороговартісний килим; рис; посудину з кавовими бобами; тобто каву; кассію…».
📕«Подорож патріарха Макарія», описана його сином і архідияконом Павлом Алепським, є цінним зразком арабо-хистиянської літератури османської доби. Згадана серед подарунків «кассія» - рослина з родини лаврових, із кори якої виготовляють прянощі (їх часто використовують як замінник кориці). Різноманітні ароматичні речовини, а також пахощі (бахури) на масляній чи деревній основі (парфуми, трояндова вода, ладан, камфора, мускус) здавна цінуються на Близькому Сході. Їх використання чи дарунок пов’язані не лише з гігієною, але має також глибокий символічний, дипломатичний, релігійний і навіть політичний контекст, про що більш детальніше напишу згодом на прикладі Кримського ханату.
#текст #бахури #кава #Україна

🖼«Жінка з кавовим сервізом», від Карла Хааса (1820-1915), британського художника орієнталіста німецького походження, який черпав натхнення у подорожах до Єгипту, Сирії, Лівану та Палестини. На картині зображений традиційний кавовий посуд: арабський кавник «даллах», порцелянові чашечки «фільджан» та підстаканчики «зарф».
#мистецтво #кава